Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/222/21

Справа № 303/222/21 П О С Т А Н О В А Іменем України 16 вересня 2021 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючого судді Куштана Б.П. (доповідача), суддів: Джуги С.Д. і Кожух О.А., з участю секретаря Микуляк Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 25 лютого 2021 року (у складі судді Куцкір Ю.Ю.) за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця у січні 2021 р. Просила: -визнати неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденка Ю.О. з повернення без прийняття до виконання виконавчого листа Мукачівського міськрайонного суду від 13.08.2020 р. № 303/5985/19 про зобов`язання ТДВ «НАФТАЕНЕРГО» надати ОСОБА_1 певну інформацію про результати здійснених ТДВ «НАФТАЕНЕРГО» довірчих операцій з приватизаційним сертифікатом Варги О.В.; -зобов`язати головного державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Руденка Ю.О. прийняти до виконання виконавчий лист Мукачівського міськрайонного суду від 13.08.2020 р. № 303/5985/16 про зобов`язання ТДВ «НАФТАЕНЕРГО» надати ОСОБА_1 певну інформацію про результати здійснених ТДВ «НАФТАЕНЕРГО» довірчих операцій з приватизаційним сертифікатом Варги О.В. і відкрити виконавче провадження за таким виконавчим листом; -стягнути з Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на свою користь 5000 грн. у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката. На обґрунтування указала, що заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 березня 2020 р. у цивільній справі № 303/5985/19 позов ОСОБА_1 до ТДВ «НАФТАЕНЕРГО» про захист прав споживача фінансових послуг шляхом зобов`язання вчинити певні дії було задоволено. Зокрема, зобов`язано відповідача надати позивачеві певну інформацію про результати здійснених відповідачемдовірчих операцій з приватизаційним сертифікатом позивача та стягнуто з відповідача на користь позивача 15 000 грн. у якості компенсації судових витрат. На виконання указаного судового рішення 13 серпня 2020 р. були видані два виконавчі листи. 09 грудня 2020 р. виконавчий лист було повернуто стягувачубез прийняття до виконання з підстав, передбачених п.6 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження». Державний виконавець зазначив, що заява про примусове виконання виконавчого листа, подана представником стягувача без підтвердження останнім своїх повноважень на представництво інтересів стягувача, а саме без надання ордера про надання йому правової допомоги. До заяви про примусове виконання виконавчого листа разом із оригіналом останнього також була додана і копія договору від 03.09.2019 р. № 25 про надання стягувачу правничої допомоги, у т.ч. і в органах ДВС. Це підтверджується описом вкладення у цінний лист, яким ці документи надсилалися до відділу ДВС. Отже, при пред`явленні виконавчого листа до примусового виконання представник стягувача надав належний і достатній документ (посвідчену копію договору про надання стягувачу правничої допомоги) на підтвердження своїх повноважень, а відтак державний виконавець не мав правових підстав для повернення виконавчого листа без прийняття до виконання. Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 25 лютого 2021 р. скаргу задоволено частково: визнано неправомірними дії головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Руденка Ю.О. з повернення без прийняття до виконання виконавчого листа Мукачівського міськрайонного суду від 13.08.2020 р. №303/5985/19 про зобов`язання ТДВ «НАФТАЕНЕРГО» надати ОСОБА_1 певну інформацію про результати здійснених ТДВ «НАФТАЕНЕРГО» довірчих операцій з приватизаційним сертифікатом Варги О.В.; зобов`язано головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Руденка Ю.О. прийняти до виконання виконавчий лист Мукачівського міськрайонного суду від 13.08.2020 р. №303/5985/19 про зобов`язання ТДВ «НАФТАЕНЕРГО» надати ОСОБА_1 певну інформацію про результати здійснених ТДВ «НАФТАЕНЕРГО» довірчих операцій з приватизаційним сертифікатом Варги О.В. і відкрити виконавче провадження.Стягнуто з Шевченківського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000 грн. Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) просить скасувати цю ухвалу. Доводить про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені та доречні доводи апеляційної скарги зводяться до такого: -заява про відкриття виконавчого провадження подана адвокатом без підтвердження повноважень на представництво інтересів, а саме: відсутній ордер на надання правничої (правової) допомоги; -судом першої інстанції зроблено хибний висновок про те, що дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з відсутністю ордеру надання правничої допомоги, при наявності договору про надання правничої допомоги, є неправомірними. Письмового відзиву на апеляційну скаргу не подано. Апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін, із таких мотивів. Суд виходив із того, щодії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку із відсутністю ордеру надання правничої (правової) допомоги, при наявності договору про надання правничої допомоги, є неправомірними. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції через його відповідність обставинами справи, нормам матеріального та процесуального закону, що регулюють спірні правовідносини. При цьому судом першої інстанції було встановлено, що зі змісту повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 09.12.2020 р. головного державного виконавця Шевченківського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Руденком Ю.О. випливає, що заява про відкриття подана адвокатом без підтвердження повноважень на представництво інтересів, а саме відсутній ордер на надання правничої (правової) допомоги. Із наданих представником стягувача документів убачається, що останній надсилав у Шевченківський РВ ДВС у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) пакет документів, серед яких був і договір про надання правничої допомоги ОСОБА_1 . Із матеріалів справи вбачається, що 13 серпня 2020 р. Мукачівським міськрайонним судом було видано виконавчий лист у справі № 303/5985/19 за позовом ОСОБА_1 до ТДВ «НАФТАЕНЕРГО» про захист прав споживача фінансових послуг шляхом зобов`язання вчинити певні дії (а.с.16). Адвокат Розман С.Ю., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Шевченківського РВ ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про прийняття виконавчого листа і відкриття виконавчого провадження із примусового виконання рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19.03.2020 р. у справі № 303/5985/19 (а.с.7). На підтвердження своїх повноважень адвокатом Розманом С.Ю. були надані наступні документи: копія договору від 03.09.209 р. № 25 і копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с.9,14,17). Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Відповідно до пункту 9 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов`язковість судового рішення. Частинами першою та другою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. На відміну від позовного провадження, у якому суд вирішує існуючий між сторонами цивільно-правовий спір, скарги на дії (бездіяльність), рішення державних (приватних) виконавців мають на меті захист прав сторін виконавчого провадження з виконання судових рішень та покладають на суд контроль за їх належним виконанням. Згідно з чинним процесуальним законодавством, здійснення такого судового контролю відбувається за правилами спеціального виду провадження у цивільному судочинстві. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. Відповідно ч.ч.1,4 до ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» сторони можуть реалізувати свої права і обов`язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь фізичної особи у виконавчому провадженні не позбавляє її права мати представника, крім випадку, коли боржник згідно з рішенням зобов`язаний вчинити певні дії особисто. Повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов`язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписами сторін договору. Довід апеляційної скарги про те, що заява про відкриття виконавчого провадження подана адвокатом без підтвердження повноважень на представництво інтересів, а саме відсутній ордер на надання правничої (правової) допомоги, суперечить матеріалам, які містяться у справі та нормам матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Частиною 4 ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження» чітко встановлено, що повноваження адвоката як представника посвідчуються ордером, дорученням органу чи установи, що уповноважені законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. Тобто, адвокат, представляючи інтереси сторони виконавчого провадження, на власний розсуд обирає документи, якими він підтверджує свої повноваження, а саме: або ордером, або дорученням, або договором. У наших спірних правовідносинах адвокатом стягувача на підтвердження своїх повноважень було надано копію договору, що повністю відповідає вимогам ч.4 ст.16 Закону України «Про виконавче провадження», а повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання із тих підстав, що адвокатом не додано до заяви про відкриття виконавчого провадження ордеру на надання правничої (правової) допомоги прямо суперечить указаній нормі матеріального права. Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, оскільки вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права, не встановлено. Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381 - 384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 25 лютого 2021 року залишити без змін. 3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду. 4.Повне судове рішення складено 30 вересня 2021 р. Судді: