Постанова 4824 № 759/6929/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 вересня 2021 року м. Київ Справа № 759/6929/20 Провадження: № 22-ц/824/11815/2021 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О., суддів Пікуль А.А., Борисової О.В., секретар Івасенко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Шум Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними, стягнення коштів, в с т а н о в и в : Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01 березня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. Додатковим рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 понесені нею витрати на правову/правничу допомогу адвоката в розмірі 29 976 грн. Не погодившись із додатковим судовим рішенням, ОСОБА_4 23 червня 2021 року подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати додаткове рішення та відмовити позивачу у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу не відповідає складності справи та його фінансовому стану сторін. Вказував, що він як інвалід другої групи звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати повинні компенсуватись за рахунок держави. Також зазначив, що заявлений до стягнення розмір судових витрат на правову допомогу не підтверджений належними доказами. Ухвалами Київського апеляційного суду від 16 липня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі за поданою апеляційною скаргою, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Пащенко В.М. підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити. Адвокат Дадіверіна Л.І. в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 просили додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Як убачається із матеріалів справи, у судових дебатах адвокатом Дадіверіною Л.І. в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було зроблено заяву про стягнення з позивача витрат, понесених відповідачкою та третьою особою на правничу допомогу. 01 березня 2021 року рішенням Святошинського районного суду м. Києва у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено. 05 березня 2021 року адвокат Дадіверіна Л.І. в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що під час ухвалення рішення Святошинським районним судом м. Києва судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу в розмірі 29 976 грн. На обґрунтування розміру заявленого до стягнення розміру витрат на правову допомогу до заяви долучено копію договору про надання правової/правничої допомоги, укладеного 15.05.2020 року між адвокатом Дадіверіною Л.І. та ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 38-42); додаткової угоди №1 до договору про надання правової/правничої допомоги від 15.05.2021 року (т. 2 а.с.43-44); деталізованого розрахунку витрат на правничу допомогу у справі №759/6929/20 від 01.03.2021 року (т. 2 а.с. 46-47); акту прийняття-передачі наданих послуг (правової/правничої допомоги) у справі №759/6929/20, підписаного 01.03.2021 року адвокатом Дадіверіною Л.І. та ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 48); платіжної квитанції від 01.03.2021 року оплати ОСОБА_2 послуг адвоката Дадіверіної Л.І. в розмірі 29 976 грн. (т. 2 а.с. 49). Оскільки рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 01.03.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про визнання дій неправомірними відмовлено, а відповідачкою ОСОБА_2 в повному обсязі оплачено витрати на правову/правничу допомогу адвоката Дадіверіної Л.І. відповідно до договору про надання правової/правничої допомоги від 15.05.2020 року, суд першої інстанції вважав, що такі витрати підлягають відшкодуванню за рахунок позивача. Перевіряючи такі висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - другастатті 133 ЦПК України). Частинам 1, 2, 13ст.141 ЦПК Українивстановлено,що судовийзбір покладаєтьсяна сторонипропорційно розмірузадоволених позовнихвимог.Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Положеннямистатті 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. За змістомстатті 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українирозмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунківтощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. При цьому, колегія суддів зауважує, що при розгляді справи судом питання про відшкодування витрат на правничу допомогу учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань і саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (саме така позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц). Як убачається із матеріалів справи, оскаржуване додаткове рішення було ухвалено судом за відсутності учасників справи. При цьому, про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення учасники справи судом не повідомлялись, що позбавило позивача можливості висловити власну думку з приводу заявленого до стягнення розміру витрат на правову допомогу. Заперечуючи проти ухваленого додаткового рішення та розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилався на те, що розмір таких витрат є завищеним, не відповідає складності справи та не доведений належними доказами. Перевіряючи такі доводи апеляційної скарги, колегія суддів ураховує наступне. Згідно з п.4 ч.1 ст.1 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. У п. 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» установлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування в кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адмінвідповідальності під час розгляду справи про адмінправопорушення; надання правової допомоги свідку в кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адмінправопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача в кримінальному провадженні; представництво інтересів фіз- і юросіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших держорганах, перед фіз- та юрособами; представництво інтересів фіз- і юросіб, держави, органів держвлади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо іншого не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, а також з урахуванням заперечень позивача, колегія суддів вважає, що заявлені до стягнення розмір витрат на правову допомогу є завищеним з огляду на наступне. З деталізованого розрахунку наданих адвокатом відповідачці послуг убачається, що такий складається з двох етапів: досудова підготовка та розгляд справи в суді першої інстанції. Досудова підготовка включає в себе: 1) вивчення обґрунтованості та необґрунтованості позову, наявність правових підстав у клієнта, у тому числі, вивчення матеріалів позовної заяви та додатків до неї, уточненої позовної заяви, а також документів та доказів (1 дія, витрати часу: 4 год., вартість 3200 грн); 2) вивчення правової позиції і діючої судової практики, пошук та вивчення правової позиції ЄСПЛ та Верховного Суду, визначення стратегії та тактики захисту прав клієнта (надання правових консультацій клієнту з питань, що стосуються даної справи з урахуванням діючої практики, правових висновків ЄСПЛ та Верховного Суду (1 дія, витрати часу: 4 год., вартість 3200 грн); 3) вивчення та аналіз матеріалів іншої цивільної справи № 759/14137/17 (1 дія витрати часу 3 год., вартість 2 400 грн). Розгляд справи в суді першої інстанції включає в себе: 1) технічні питання щодо підготовки справи: виготовлення копій та їх завірення (1 дія, витрати часу 4 год., вартість 1326 грн); 2) представництво інтересів клієнта в судових засіданнях 08.12.2020 року, 01.03.2021 року з урахуванням часу очікування (5 дій, тривалість 6 год. 45 хв. вартість 4 300 грн); 3) під час слухання справи по суті: вступне слово представника відповідача, судові дебати ( 2 дії, витрати часу 5 год, вартість 4 000 грн); 4) підготовка та подача клопотань по справі: клопотання про приєднання доказів, заява про допит свідків (2 дії, витрати часу по 0,5 год., вартість по 400 грн); 5) фактичні витрати понад узгоджену суму гонорару, узгоджені між адвокатом та клієнтом в додатковій угоді № 1 до договору, в тому числі: фактичні транспортні витрати, що були понесені у зв`язку з прибуттям в суд для участі в розгляді справи та судових засідань власним авто (в тому числі паливо, експлуатація та знос авто, паливно-мастильні матеріали, тощо) (3 дії, вартість 750 грн). Аналізуючи надані послуги, колегія суддів вважає, що такі послуги як вивчення обґрунтованості та необґрунтованості позову та вивчення правової позиції і діючої судової практики пов`язані між собою, випливають одна із одної, тобто, включають єдиний комплекс послуг з досудової підготовки справи, а тому розподілення таких послуг на дві окремі оплачувані дії є необґрунтованим. Також, досудова підготовка включає в себе вивчення та аналіз матеріалів іншої цивільної справи № 759/14137/17, тривалістю 3 години та вартістю 2 400 грн. Однак, вивчення таких матеріалів не входить до предмету доказування у цій справі, а тому такі витрати відшкодуванню не підлягають. З урахуванням часу, витраченого на надані послуги, їхньої дійсності та необхідності, колегія суддів вважає, що розумним розміром витрат на надані адвокатом послуги з досудової підготовки справи є 3 200 грн. Зважаючи на вищенаведені положення Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» колегія суддів доходить висновку і про те, що послуги з технічних питань, а саме виготовлення копій та їх завірення, транспортні витрати, що були понесені у зв`язку з прибуттям в суд не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в ст.ст. 1, 19 Закону, а тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу. Також колегія судів вважає необґрунтованим окреме відшкодування витратна правничу допомогу, якаскладається з вступного слова представника відповідача та судових дебатів, оскільки такі дії охоплюються представництвом адвоката інтересів клієнта безпосередньо в судових засіданнях, витрати на які згідно деталізованого розрахунку складають 4 300 грн. З огляду на складністьсправи та фінансовий стан учасників справи невиправданим є і розмір витрат у сумі 10 000 грн, понесених на складання відзиву, а тому колегія суддів виходячи з розумності вартості такої послуги, вважає за необхідне зменшити такий розмір до 5 000 грн. Виходячи з встановлених обставин та вищенаведених норм процесуального законодавства, колегія суддів доходить висновку про зменшення розміру витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню ОСОБА_5 за рахунок позивача, з 29 976 грн до 13 300 грн, оскільки такий розмір є обґрунтованим, доведеним і співмірним із складністю справи, тривалістю її розгляду, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг). Суд першої інстанції розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення за відсутності учасників справи позбавив позивач права на подання заперечень щодо такої розміру заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, не дослідив надані заявником докази на обґрунтування заявленого розміру з урахуванням критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, та як наслідок дійшов помилкового висновку про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 29 976 грн. Доводи апеляційної скарги про те, що він, ОСОБА_4 , як інвалід другої групи звільнений від сплати судового збору, а тому судові витрати повинні компенсуватись за рахунок держави, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки сторона, яка звільнена законом від сплати судового збору не звільняється від відшкодування витрат на правову допомогу. Аналогічна правовапозиція ВерховногоСуду України,викладена у постанові №6-1544цс17від 18.10.2017року Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності розміру витрат спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, долученими до заяви про відшкодування витрат на правову допомогу, яким судом надано належну оцінку. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. За таких підстав, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року зміні шляхом зменшення розміру судових витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , з 29 976 грн до 13 300 грн. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Додаткове рішення Святошинського районного суду міста Києва від 18 березня 2021 року змінити. Зменшти розмір судових витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , з 29 976 грн до 13 300 (тринадцяти тисяч трьохсот) грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 30 вересня 2021 року. Головуючий Т.О. Невідома Судді А.А. Пікуль О.В. Борисова