Ухвала КГС ВС № 910/15518/19

УХВАЛА 30 вересня 2021 року м. Київ Справа № 910/15518/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульського Г.М. - головуючого, Краснова Є.В., Уркевича В.Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги Київської міської ради на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 за позовом Київської міської ради до: 1) Акціонерного товариства "К. ЕНЕРГО", 2) Приватного підприємства "САФІТЕЛЬ ЛЮКС" про визнання права власності, визнання недійсним свідоцтва на право власності, ВСТАНОВИВ: 08.07.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Київська міська рада звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 (повний текст постанови складено 18.02.2021) разом з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2021 касаційну скаргу Київської міської ради залишено без руху на підставі частини третьої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв`язку з тим, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнано неповажними, тому запропоновано скаржнику навести інші підстави для поновлення строку та надати докази на їх підтвердження; надано скаржнику строк для усунення недоліків. Ухвалу Суду від 03.08.2021 скаржником отримано 09.08.2021, що підтверджується копією конверту та роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення. 18.08.2021 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Київською міською радою на виконання ухвали Суду подано заяву про усунення недоліків із клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження. В якості інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження скаржником знову зазначено про те, що ним помилково було обрано спосіб звернення до Суду із заявою про прийняття додаткової постанови, (в задоволенні якої відмовлено ухвалою Верховного Суду від 23.06.2021), а також про те, що в діях Київської міської ради вбачається послідовний характер подання процесуальних документів, спрямованих на часткове скасування оскаржуваної додаткової постанови, що свідчить про неумисне оскарження судового рішення з пропуском строку на оскарження, передбаченого ГПК України. Розглянувши доводи вищевказаної заяви про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів визнає інші підстави наведені скаржником у клопотанні неповажними та відмовляє у відкритті касаційного провадження з огляду на таке. Частиною п?ятою статті 244 ГПК України передбачено, що додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. З огляду на викладене додаткова постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 може бути оскаржена в касаційному порядку. Частиною другою статті 288 ГПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Право господарського суду при вирішенні питання, що виникає у зв`язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку по-винна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Оскаржувана додаткова постанова апеляційного господарського суду у даній справі прийнята 10.02.2021, повний текст складено та підписано - 18.02.2021, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останній день строку, встановленого для оскарження зазначеного судового рішення в касаційному порядку, припадав на 10.03.2021. Касаційну скаргу подано 08.07.2021, тобто скаржником пропущено строк, встановлений статтею 288 ГПК України, для подання касаційної скарги. Наведені у клопотанні причини не стосуються об`єктивних обставин, що не залежали від волевиявлення заявника, та які могли б вплинути на пропуск встановленого процесуального строку на касаційне оскарження. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, запроваджено для забезпечення належного здійснення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам у використанні наявних засобів (див. пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, пункти 37 - 38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Одним із принципів господарського судочинства, визначених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, є змагальність сторін, зміст якого відображений у статті 13 цього Кодексу. Згідно з приписами частин 2, 3, 4 зазначеної норми учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Проте скаржник не надав належних доказів неможливості звернення у передбачений законом строк з касаційною скаргою. Як визначено у пункті 27 рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57). Відповідно до абзацу 2 частини третьої статті 292 ГПК України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 293 цього Кодексу. З огляду на те, що скаржник у заяві про усунення недоліків інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, які б не залежали від його волі, не навів, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі №910/15518/19 за касаційною скаргою Київської міської ради на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 на підставі пункту 4 частини першої статті 293 ГПК України. Відповідно до положень частини шостої статті 293 ГПК України, копія касаційної скарги залишається в суді касаційної інстанції. Керуючись статтями 234, 235, 292, 293 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №910/15518/19 за касаційною скаргою Київської міської ради на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021.

2. Копію цієї ухвали та касаційну скаргу разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, іншим учасникам - копію ухвали.

3. Копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню Головуючий Г.М. Мачульський Судді Є.В. Краснов В.Ю. Уркевич