Постанова Східний апеляційний господарський суд № 922/1513/17
від 21.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "21" вересня 2021 р. м. Харків Справа № 922/1513/17 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В. за участю секретаря судового засідання Курченко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1515 Х/2) на постанову Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі №922/1513/17, ухвалену у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Усатим В.О., повний текст складено 28.04.2021, за заявою ОСОБА_2 , м. Харків, до Публічного акціонерного товариства "Футбольний Клуб "Металіст", м. Харків, про визнання банкрутом ВСТАНОВИЛА: Постановою Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 задоволено клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Левкович О.К.(вх. 6898 від 26.03.2021), припинено процедуру розпорядження майном ПАТ "Футбольний клуб "Металіст" та повноваження розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Левкович О.К., визнано юридичну особу Публічне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Металіст" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Левкович Олену Кононівну тощо. Вказана постанова суду першої інстанції з посиланням на приписи статті 205 ГК України, частини 5, 8 статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, мотивована тим, що матеріалами справи підтверджується прийняття зборами кредиторів обґрунтованого рішення про відсутність можливості відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів інакше ніж застосування ліквідаційної процедури, а отже, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закінчення процедури розпорядження майном та переходу до ліквідаційної процедури. Також суд першої інстанції дійшов висновку про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Левкович О.К., оскільки кандидатура арбітражного керуючого Левкович О.К. для призначення ліквідатором є такою, що погоджена комітетом кредиторів боржника. Крім того, розглянувши клопотання розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Левкович О.К. вх. 6898 від 26.03.2021 про затвердження звіту про нарахування основної винагороди та відшкодування витрат за період з 02.02.2019 по 02.04.2021, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження звіту розпорядника майна про нарахування основної винагороди та витрат за підсумками процедури розпорядження майном боржника. Кредитор, ОСОБА_1 , з постановою про визнання боржника банкрутом не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 про визнання ПАТ "ФК "Металіст" банкрутом та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваної постанови порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права. Зокрема, апелянт зазначає, суд першої інстанції: не повідомив кредитора ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, в т.ч. про те, що розглядатиметься ключове питання в данній справі щодо визнання боржника банкрутом і про перехід до ліквідаційної процедури; не пересвідчився в наявності у ОСОБА_1 , як учасника справи (сторони) документів які були предметом розгляду на засіданні 22.04.2012 для надання можливості реалізації ним своїх процесуальних прав в тому числі щодо висловлення своєї правової позиції, заперечень тощо; не з`ясував думку ОСОБА_1 , як і всіх інших кредиторів щодо їх позиції переходу до ключової по справі процедури до ліквідаційної процедури та щодо визнання боржника банкрутом, що тягне для кредиторів негативні наслідки, але суд шкидко протягом одного засідання прийняв доленосне рішення для всіх кредиторів в т.ч. щодо прав ОСОБА_1 . Також ОСОБА_1 вважає, що є передчасним визнання боржника банкрутом та перехід до ліквідаційної процедури за наявності незавершених судових проваджень щодо права власності на майно боржника ПАТ «Металіст». Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2021 відкрито апеляційне провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 27.07.2021. 29.06.2021 від розпорядника майна ПАТ «ФК «Металіст» арбітражного керуючого Левкович О.К. надійшов відзив на апеляційну скаргу. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021, у зв`язку із відпусткою судді Пуль О.А., для розгляду апеляційної скарги сформовано колегією суддів у складі: головуючий суддя (суддя доповідач) Фоміна В.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В. 26.07.2021 від заявника апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання, в прохальній частині якого викладено вимоги, які є ідентичні вимогам апеляційної скарги. Також ОСОБА_1 у клопотанні просить долучити до матеріалів справи копії судових рішень: копію вироку Соснівського районного суду м. Черкаси у кримінальній справі №712/9154/17 від 21.01.2017 та копію ухвали Верховного Суду від 13.07.2017 по справі №712/9154/17. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 21.09.2021. 20.09.2021 від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому знов викладено вимоги, які є ідентичні вимогам апеляційної скарги. Також ОСОБА_1 у клопотанні просить долучити до матеріалів справи копії судових рішень: копію вироку Соснівського районного суду м. Черкаси у кримінальній справі №712/9154/17 від 21.01.2017, копію рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2021 у справі № 520/19223/2020, копію ухвал Верховного Суду від 13.07.2021, від 30.07.2021, від 01.09.2021, від 01.09.2021 у справі 712/9154/17. В цьому клопотанні ОСОБА_1 також просить провести судове засідання 21.09.2021 без його участі. Аналогічне клопотання надійшло до суду електронною поштою 21.09.2021 за вх. №10964. В судовому засіданні 21.09.2021 представник АТ «Харківобленерго» заперечувала проти апеляційної скарги, навела відповідні пояснення, просила суд залишити без змін постанову Господарського суду Харківської області про визнання ПАТ «Металіст» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, апеляційну скаргу без задоволення. Ліквідатор ПАТ «Металіст» арбітражний керуючий Левкович О.К. також заперечувала проти апеляційної скарги, зазначала про законність та обгрунтованість оскаржуваної постанови, просила суд залишити її без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, крім заявника апеляційної скарги, про причини неявки суд не сповістили. Судом апеляційної інстанції вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення учасників даної справи про розгляд апеляційної скарги 21.09.2021 шляхом направлення ухвал за адресами їх місцезнаходження, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, та зазначених в матеріалах справи. Відповідно до статей 202, 270 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи, що явка сторін обов`язковою судом не визнавалась та враховуючи належне повідомлення учасників даної справи, а також достатність матеріалів справи для об`єктивного, повного та всебічного розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вирішила за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі №922/1513/17 без участі апелянта та інших кредиторів у даній справі. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.06.2017, крім іншого, порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "ФК "Металіст", визнано вимоги ініціюючого кредитора - ОСОБА_2 до боржника на суму 11824844,52 грн основного боргу, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника. 11.06.2017 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ПАТ "ФК "Металіст". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.08.2017 відсторонено керівника ПАТ "ФК "Металіст" ОСОБА_3 від посади та покладено виконання його обов`язків на розпорядника майна. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.12.2019, з урахуванням ухвали про виправлення описки, крім іншого, призначено арбітражного керуючого Левкович О.К. розпорядником майна-керівником боржника ПАТ ФК "Металіст". Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ФК "Металіст". 02.07.2020 відбулись збори кредиторів, на яких обрано комітет кредиторів у складі семи кредиторів: ГУ ДПС у Харківській області; ОСОБА_2 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 (протокол зборів від 02.07.2020 а.с. 122 т. 132) 23.03.2021 до Господарського суду Харківської області надійшло клопотання від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Левкович О.К., в якому вона просить: - визнати Публічне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Металіст" банкрутом; - ліквідатором ПАТ "ФК "Металіст" призначити арбітражного керуючого Левкович Олену Кононівну (свідоцтво арбітражного керуючого № 575 від 19.03.2013, поштова адреса: АДРЕСА_1 ). В обґрунтування наведеного клопотання, ліквідатор, зокрема, зазначила, що з інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вбачається, що об`єкти нерухомого майна було переоформлено 21.12.2019 та 26.12.2019 року державним реєстратором Іващенко Оленою Іванівною, Пересічанська селищна рада Дергачівського району Харківської області. За наслідками проведенні інвентаризації ПАТ «Металіст» та аналізу фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства у підприємства наявні транспортні засоби та знаки для товарів і послуг, однак, заборгованість, яку включено до реєстру вимог кредиторів значно перевищує наведені активи та становить 421005980,53 грн. Ліквідатор зазначає, що на зараз майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, тому в даній ситуації можливо лише запровадження ліквідаційної процедури. Крім того, ліквідатор зазначила, що 16.03.2021 відбулись збори кредиторів ПАТ "ФК "Металіст", на яких, крім іншого, заслухано звіт розпорядника майна, було вирішено вповноважити розпорядника майна звернутись до суду з клопотанням про введення ліквідаційної процедури та визнання боржника банкрутом, на зборах погоджено кандидатуру арбітражного керуючого для призначення ліквідатором боржника. Приймаючи постанову про визнання ПАТ «Металіст» банкрутом, Господарський суд Харківської області дійшов висновку про те, що зборами кредиторів обґрунтовано прийнято рішення про відсутність можливості відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів інакше ніж через застосування ліквідаційної процедури. Представники кредиторів в судовому засіданні надали пояснення, що вважають неможливим та не вбачають способів задоволення своїх вимог інакше ніж через застосування ліквідаційної процедури. Тому, посилаючись на приписи ст. 205 ГК України, положення статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства, суд першої інстанції встановив наявність підстав для закінчення процедури розпорядження майном та переходу до ліквідаційної процедури ПАТ «Металіст». Розглянувши вказане рішення на предмет правильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та надаючи оцінку аргументам місцевого господарського суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке. 21.04.2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 року №2597-VIII, який введено в дію 21.10.2019 року, відтак в даному випадку застосуванню підлягають положення Кодексу України з процедур банкрутства. Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи. У постанові від 11.02.2021 у справі № 910/16593/19 Верховний Суд зауважив, що процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущенні доведення боржника до банкрутства. Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажі його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів. Однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу інтересів при захисті публічного та приватного інтересів. Кодексу України з процедур банкрутства Відповідно до частини першої статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів. Матеріалами справи підтверджується, що процедура розпорядження майном ПАТ «Металіст» триває з 09.06.2017 року. На підставі аналізу положень статті 49 Кодексу України з процедур банкрутства, колегія суддів зазначає, що господарський суд, проводячи підсумкове засідання у справі про банкрутство, приймає рішення про введення наступної судової процедури щодо боржника з застосуванням судового розсуду. Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами, передбаченими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», КУПБ, Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення, встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), таке, що є найбільш оптимальним в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу. Банкрут - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов`язання встановлена господарським судом. Під ліквідацією розуміється припинення суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення вимог кредиторів шляхом продажу його майна. Завданням підсумкового засідання суду є з`ясування ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження у справі. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є, за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом, належних і допустимих доказів у конкретній справі. Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2018 у справі №910/21400/17, від 22.10.2019 у справі №904/10560/17, від 15.09.2020 у справі №915/1261/16, від 16.03.2021 у справі № 910/18739/16. Згідно з ч.5 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення про: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів; дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів; схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього; звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство; обрання арбітражного керуючого у разі відсторонення арбітражного керуючого, визначеного Єдиною судової інформаційно-телекомунікаційною системою, від виконання повноважень; інші питання, передбачені цим Кодексом, у тому числі віднесені до компетенції комітету кредиторів. У відповідності до ч.8 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про: обрання голови комітету; скликання зборів кредиторів; звернення до господарського суду з вимогою про визнання правочинів (договорів) боржника недійсними на будь-якій стадії процедури банкрутства; звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого, припинення повноважень арбітражного керуючого та про призначення іншого арбітражного керуючого; надання згоди на продаж майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) та погодження умов продажу майна боржника (крім майна, що є предметом забезпечення) у процедурі санації відповідно до плану санації або у процедурі ліквідації банкрута; внесення пропозицій господарському суду щодо продовження або скорочення строку процедур розпорядження майном боржника чи санації боржника; інші питання, передбачені цим Кодексом. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість голосів кредиторів, присутніх на зборах (комітеті) кредиторів, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті (ч.9 ст.48 Кодексу України з процедур банкрутства). У відповідності до ст.49 Кодексу України з процедур банкрутства у підсумковому засіданні суду у процедурі розпорядження майном боржника здійснюється перехід до наступної судової процедури (процедури санації, ліквідації) або закривається провадження у справі. До закінчення процедури розпорядження майном боржника збори кредиторів приймають одне з таких рішень: схвалити план санації та подати до господарського суду клопотання про введення процедури санації і затвердження плану санації; подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. У підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство. Відповідно до ч.1 ст.58 Кодексу України з процедур банкрутства у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців. Щодо тверджень ОСОБА_1 про неповідомлення його про час та місце розгляду справи, зокрема, про судове засідання на якому вирішено визнати ПАТ «Металіст» банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру. Як зазначалось, ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.03.2020 року затверджено реєстр вимог кредиторів, призначено підсумкове судове засідання, розпорядника майна зобов`язано провести збори кредиторів та збори комітету кредиторів, протокол зборів кредиторів, на яких обрано комітет кредиторів надати суду, прийняти рішення щодо схвалення плану санації або щодо звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури. Призначено підсумкове засідання на суду на 16 червня 2020 о 12:00. Вказану ухвалу направлено всім кредиторам у справі, зокрема, ОСОБА_1 (т.29, а.с. 135-146), яка повернута на адресу суду не врученою, з відміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою». У відповідності до частини 1 статті 242 ГПК України, копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Згідно п.4 ч.6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Таким чином, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про наслідки проведення попереднього засідання. Відповідно до частини 1 ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, протягом 10 днів з дня постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна письмово повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є конкурсні кредитори, визнані господарським судом у попередньому засіданні та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів. Частиною 6 ст. 48 кодексу, на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше ніж сім осіб. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх на зборах кредиторів, визначених відповідно до частини четвертої цієї статті. Під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Кодексу (останній абз. ч.6 ст. 48 кодексу). Таким чином, після створення комітету кредиторів на зборах кредиторів ПАТ «Металіст» 02.07.2020, інтереси ОСОБА_1 , в тому числі, в суді представляє комітет кредиторів. Разом з тим, як вказано в статті 48 Кодексу, до повноважень зборів кредиторів входить звернення до господарського суду з клопотанням про введення наступної процедури у справі про банкрутство. 16.03.2021 на зборах кредиторів ПАТ «Металіст» більшістю голосів (77%) прийнято рішення звернутись до Господарського суду Харківської області з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення ліквідаційної процедури ПАТ «Металіст». ОСОБА_1 на вказаних зборах присутній не був. Тож, доводи ОСОБА_1 щодо допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права з підстав неповідомлення його про судове засідання на якому вирішено визнати ПАТ «Металіст» банкрутом, не узгоджуються з положеннями Кодексу України з процедур банкрутств та обставинами даної справи, адже ухвалою повідомленням Господарського суду Харківської області від 27.01.2021 повідомлено комітет кредиторів про відкладення підсумкового засідання на 22.04.2021. Наведеним також спростовуються доводи ОСОБА_1 про те, що суд не з`ясував його думку, так і всіх інших кредиторів щодо їх позиції стосовно переходу до ліквідаційної процедури. До того ж, будучі обізнаним тим, що він є кредитором ПАТ «Металіст» та з тим, що в провадженні Господарського суду Харківської області перебуває справа про банкрутство останнього, ОСОБА_1 , як учасник даної справи не був позбавлений права пересвідчитись за допомогою публічного реєстру судових рішень щодо інформації про зазначену справу, ознайомитись з матеріалами справи, та з`явитись в судове засідання 22.04.2021. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). Крім того, 22.04.2021 Господарським судом Харківської області в межах даної справи розглядалась заява ОСОБА_1 (вх. 1200 від 02.03.2021), про що його також було повідомлено ухвалою-повідомленням від 30.03.2021. З матеріалів справи вбачається, що процесуальні документи направлені судом ОСОБА_1 , повертаються на адресу суду неврученими, з відмітками пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою». Колегія суддів зазначає, що сам лише факт неотримання скаржником ухвали, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надіслав за належною адресою, та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не можна вважати неналежним повідомленням учасника справи та вчинення судом процесуального порушення, оскільки така поведінка, в даному випадку ОСОБА_1 , зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони ( ОСОБА_1 ) щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Отже, колегія суддів не вбачає порушення норм процесуального права в контексті наведених вище доводів апеляційної скарги. Також, колегія суддів не знаходить обгрунтованими доводи ОСОБА_1 про позбавлення його права, як учасника даної справи на надання можливості реалізації ним своїх процесуальних прав в тому числі щодо висловлення своєї правової позиції, заперечень. Необхідно зазначити, що згідно ст. 2, 14 ГПК України ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. Отже, право кредитора на ознайомлення з матеріалами справи, надання пояснень, заперечень, явку в судове засідання передбачено ГПК України, але ж не реалізація ним таких прав не може ставитись у провину суду першої інстанції та не свідчить про порушенням судом першої інстанції норм процесуального законодавства. Що ж до твердження ОСОБА_1 про передчасність визнання боржника банкрутом та переходу до ліквідаційної процедури за наявності незавершених судових проваджень щодо права власності на майно боржника ПАТ «ФК «Металіст». Метою введення процедури розпорядження майном, є забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану Статтею 44 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Одним з головних завдань процедури розпорядження майном боржника є створення сприятливих умов для застосування інших судових процедур. Під час проведення процедури розпорядження майном боржника господарським судом призначається розпорядник майна боржника, вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, розглядаються заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв`язку з порушенням справи про банкрутство, створюється реєстр кредиторів, формуються представницькі органи кредиторів - збори кредиторів і комітет кредиторів, здійснюється аналіз фінансової, господарської та інвестиційної діяльність боржника, його становище на товарних ринках. Відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК України, у підсумковому засіданні господарський суд ухвалює одне з таких судових рішень: ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном у межах граничних строків, визначених цим Кодексом; ухвалу про введення процедури санації та затвердження плану санації у разі схвалення плану санації боржника зборами кредиторів та погодження його забезпеченими кредиторами в порядку, встановленому цим Кодексом; постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство. З матеріалів даної справи вбачається, що під час проведення процедури розпорядження майном ПАТ «Металіст» розпорядником майна проведено інвентаризацію, за наслідками розгляду судом грошових вимог кредиторів, складений реєстр вимог кредиторів, обрано комітет кредиторів, проведений аналіз фінансово-господарської діяльності ПАТ «Металіст»; на затвердження господарського суду плану санації схваленого зборами кредиторів не надано, натомість зборами кредиторів прийнято рішення про перехід до ліквідаційної процедури. Як вбачається з результатів проведеної інвентаризації, у підприємства наявні транспортні засоби та знаки для товарів та послуг, кредиторська заборгованість у розмірі 421005980,53 грн, яка у встановленому порядку включена до реєстру вимог кредиторів. 21.08.2017 Соснівським районним судом м. Черкас, крім іншого, застосовано спецконфіскацію з примусовим вилученням у власність держави, зокрема матеріальних та нематеріальних активів, корпоративних прав ПАТ "ФК "Металіст". З проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності вбачається, що підприємство перебуває у стані поточної та надкритичної неплатоспроможності; задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе шляхом застосування ліквідаційної процедури. Аналіз фінансово-господарської діяльності ПАТ «ФК «Металіст» проведено розпорядником майна ОСОБА_9 у відповідності до Порядку проведення аналізу фінансово-господарського стану суб`єктів господарювання державних підприємств і підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, та підготовки на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого органу висновків про наявність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 327/5 від 26.02.2013 р., та Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможного підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України № 14 від 19.01.2006 р. у редакції наказу Міністерства економіки України № 1361 від 26.10.2010 р. З аналізу вбачається, що оцінка фінансового стану підприємства проведена за 2014 - 2016 роки, тобто до застосування у відношенні ПАТ «Металіст» спецконфіскації. Тому, за наслідками проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, розпорядником майна виявлено перевагу пасивів над активами ПАТ «Металіст» з урахуванням всіх активів боржника, тобто, до проведення спецконфіскації. Завдання підсумкового засідання суду полягає у з`ясуванні ознак банкрутства та наявності можливості визначення наступної судової процедури і подальшого здійснення провадження по справі, виходячи з клопотання комітету кредиторів, однак остаточна їх оцінка надається судом. З матеріалів справи вбачається, що під час проведення процедури розпорядження майном наявних активів боржника за рахунок яких можливо погасити існуючу заборгованість перед кредиторами, не знайдено, пропозицій щодо санації боржника до господарського суду або розпорядника майна не поступало. Враховуючи викладені обставини, а також той факт, що подано клопотання зборів кредиторів щодо введення процедури ліквідації, відсутні пропозиції щодо санації боржника, місцевий суд дійшов правильного висновку щодо необхідності введення процедури ліквідації та визнання боржника банкрутом. Доводи ОСОБА_1 щодо наявності незавершених судових проваджень щодо майна боржника є перешкодою у визнанні ПАТ «Металіст» банкрутом, колегія суддів вважає недоречними, адже, метою ліквідаційної процедури є пошук та виявлення майна банкрута, накопичення ліквідаційної маси, та задоволення вимог кредиторів за рахунок реалізації майна боржника. Тому, якщо конфісковане майно ПАТ «Металіст» повернеться у власність останнього, воно підлягає реалізації, з метою задоволення вимог кредиторів, зокрема, ОСОБА_1 в ліквідаційній процедурі. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції. Отже, обставини встановлені колегією суддів у даній справі не призвели до задоволення апеляційної скарги, її доводи спростовуються матеріалами справи, а тому апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. У рішеннях ЄСПЛ у справі «Де Куббер проти Бельгії» та у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» наголошується, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як «явну помилку» (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення ЄСПЛ «Хамідов проти Росії»). Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржуване рішення відповідає наведеним вимогам, а тому підстав для його скасування колегією суддів не встановлено. Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282, ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Постанову Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 у справі №922/1513/17 залишити без змін.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. ст. 286- 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 01.10.2021 Головуючий суддя В.О. Фоміна Суддя О.О. Крестьянінов Суддя О.В. Шевель