Постанова 4814 № 536/485/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 536/485/21 Номер провадження 22-ц/814/2133/21Головуючий у 1-й інстанції Даніліна Ж. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 вересня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Пікуля В.П., суддів Одринської Т.В., Панченка О.О., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 червня 2021 року у справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В: ОПИСОВА ЧАСТИНА Короткий зміст позовних вимог У березні 2021 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі АТ «Універсал Банк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2017 року банк запустив новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яким є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлює кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. 20 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-Заяву до договору про надання банківських послуг від 20 грудня 2018 року. Положеннями цієї заяви визначено, що Анкета-Заява разом з Умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в сумі 10 000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . АТ «Універсал Банк» посилається на те, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, але в процесі користування кредитним рахунком відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості. У зв`язку з порушенням ОСОБА_1 взятих на себе кредитних зобов`язань станом на 30 вересня 2020 року утворилася заборгованість, що становить 12 746,30 грн та складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Тому позивач просить стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість - 12 746,30 грн та судові витрати у розмірі 2270,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» є необґрунтованими, оскільки позивачем не доведено порушення його прав належними доказами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги З рішенням суду не погодився позивач АТ «Універсал Банк», оскарживши його в апеляційному порядку. Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ «Універсал Банк». Позиція учасників справи Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі На думку позивача, викладені у рішенні Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 червня 2021 року висновки не повною мірою відповідають обставинам справи, окрім того, судом першої інстанції не правильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції. В апеляційній скарзі зазначено, що між сторонами було погоджено у визначеній законом формі істотні умови договору в частині процентної ставки, пені та комісії, адже боржник підписуючи додану до позову Анкету-Заяву до Договору надання банківських послуг розумів, погодився й був ознайомлений з Умовами та Тарифами. Також зазначено, що між сторонами було укладено договір про надання кредиту в електронній формі, що відповідає вимогам чинного законодавства. Також вказано, що виконаний позивачем розрахунок заборгованості за договором №б/н від 20 грудня 2018 року є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів за які нараховано заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом. Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку. Щодо розгляду справи без виклику сторін Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи, що ціна позову становить 12746,30 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7 та статті 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження. Щодо поданої до суду апеляційної інстанції виписки по руху коштів по картці З матеріалів справи вбачається, що до апеляційної скарги позивачем додано деталізовану виписку по картковому рахунку. Відповідно до положень статті 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Відповідно до частини третьої статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Оскільки виписка про рух коштів по картці від 21 липня 2021 року подана апелянтом разом з апеляційною скаргою (а.с.75-76) та не була подана до суду першої інстанції, відтак, з урахуванням положень статті 367 ЦПК України, не приймається до уваги колегією суддів, так як жодні поважні причини щодо неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні та апелянтом не зазначені. Встановлені обставини справи Судом першої інстанції встановлено, що 20 грудня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-Заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій зазначено про те, що позичальник просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкрити їй в Банку; засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її даних згідно з договором. У вказаній Анкеті-Заяві ОСОБА_1 також визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Крім того, підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного цифрового підпису. З розрахунку заборгованості за договором №б/н від 20 грудня 2018 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 вбачається, що станом на 30 вересня 2020 року заборгованість становить 12746,30 грн (загальний залишок заборгованості за наданим кредитом). Позиція апеляційного суду За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Так, з матеріалів справи вбачається, що 20 грудня 2018 року ОСОБА_1 підписала Анкету-Заяву до Договору про надання банківських послуг. Зі змісту Анкети-Заяви вбачається, що при підписанні вказаної Анкети-Заяви відповідач погодився з тим, що дана Анкета-Заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Разом з тим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що вказані документи не містять істотних умов кредитного договору та не підтверджують наявність заборгованості. Так, Анкета-Заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана Анкета не містить даних про розмір кредитних коштів. Натомість в ній йдеться про прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт. Матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято Банком за заявою відповідача, яка картка йому була видана, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В Анкеті-Заяві та будь-яких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що відповідач отримав платіжну картку, строк дії цієї картки. Також надані до суду Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи не містить підпису відповідача, лише міститься у графі для підпису Позичальника надрукований текст: «ПІБ споживача, його підпис та його дата підпису накладені у вигляді електронного цифрового підпису». У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Законом України «Про електронний цифровий підпис» (який втратив чинність на підставі Закону № 2155-VIII від 05.10.2017, ВВР, 2017, № 45, ст.400) надано легітимне визначення поняття «електронний цифровий підпис», відповідно до якого електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Однак підпис відповідача у поданого до суду першої інстанції Витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи неможливо ідентифікувати, адже в ньому відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки електронного цифрового підпису ОСОБА_1 , а міститься лише напис «ПІБ споживача, його підпис та його дата підпису накладені у вигляді електронного цифрового підпису». Разом з тим, в Анкеті-Заяві від 20 грудня 2018 року міститься інформація про засвідчення відповідачем генерації ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, що становить комбінацію літер та цифр, однак дана комбінація не віднайшла свого відображення у Витязі з Умов обслуговування рахунків фізичної особи. Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» не підписаний відповідачем, а тому відсутні підстави вважати, що саме такі тарифи діяли на час укладення договору, та відповідно були надані ОСОБА_1 для ознайомлення, тобто погоджені сторонами. Під час вирішення питання розподілу тягаря доведення судом підлягають до застосування правила частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, згідно з якими кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. За правилом статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно з приписами статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. За правилами частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. З урахуванням наведеного, встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд був зобов`язаний власні процесуальні дії належним чином обґрунтувати (мотивувати), враховуючи при цьому, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Процес доведення полягає в обґрунтуванні того, що певні дії або події неодмінно мають своїми наслідками настання інших дій або подій, при цьому обставини вважатимуться встановленими за умови, що настання таких наслідків не є вірогідним, а є обов`язковим за таких обставин та за таких умов. Згідно із частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Так, позивачем на підтвердження факту існування заборгованості відповідача подано до суду першої інстанції розрахунок заборгованості за договором №б/н від 20 грудня 2018 року, укладеного між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 . Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постанові від 13 травня 2020 року по справі №219/1704/17 зазначено, що Верховний Суд в оцінці поведінки та способу ведення справ позивачем має враховувати, що банк є професійним учасником ринку надання банківських послуг, у зв`язку з чим до нього висуваються певні вимоги щодо дотримання певних правил та процедур, які є традиційними у цій сфері послуг, до обачності та розсудливості у веденні справ тощо. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ позивачем є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного усі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони, яка не є фактично рівною у спірних правовідносинах. Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача. За таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не позбавляє позивача його процесуальних обов`язків. Посилання банку на наявність роздрукованого розрахунку заборгованості за договором як на підставу задоволення позовних вимог є необґрунтованими, оскільки сам розрахунок, виписка по рахунку та довідки про відкриття кредитного рахунку та умови кредитування є внутрішніми документами банку та не містять відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалася кредитна картка, на який строк, правильність нарахування відсотків позивачем, а також, за відсутністю оригіналу самого договору, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору б/н від 20 травня 2008 року, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем не було доведено факт існування заборгованості відповідача перед АТ «Універсал Банк» за допомогою належних та достатніх доказів, адже розрахунок заборгованості за договором є внутрішнім документом банку і за відсутності інших переконливих доказів, не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити дійсність даної заборгованості. Щодо інших доводів апеляційної скарги Колегія суддів, критично оцінює посилання апелянта на висновки Верховного Суду зазначені ним в апеляційний скарзі, оскільки вони були зроблені у справах, які стосувалися кредитних правовідносин за встановлених судом відмінних обставин та не можуть бути застосовані у даній справі за вказаних вище обставин. За викладених обставин, суд першої інстанції, оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, на думку колегії суддів, дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачем не надано доказів, відповідно до положень статтей 76-79 ЦПК України, які б підтверджували факт отримання відповідачем кредитних коштів, враховуючи те, що підписана відповідачем Анкета-Заява не містить жодних даних про умови кредитування та відсутність доказів належного ознайомлення відповідача з такими умовами. Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного судового рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Як вбачається з частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту першого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишати судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, підстави для зміни чи скасування рішення суду відсутні. Щодо судових витрат За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл витрат. Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги відповідача, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги. Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» - залишити без задоволення. Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 29 червня 2021 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 28 вересня 2021 року. Головуючий В.П. Пікуль Судді Т.В. Одринська О.О. Панченко