Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 676/2771/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 676/2771/21 Головуючий у 1-й інстанції: Шевцова Л.М. Суддя-доповідач: Гонтарук В. М. 29 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Гонтарука В. М. суддів: Білої Л.М. Курка О. П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспектора 1 батальйону 3 роти патрульної поліції УПП в Хмельницькій області молодшого лейтенанта Каленікова Олега Вадимовича на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2021 року (ухвалене в м. Кам`янець - Подільськ) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 3 роти патрульної поліції УПП в Хмельницькій області молодшого лейтенанта Каленікова Олега Вадимовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, В С Т А Н О В И В : В травні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до Інспектора 1 батальйону 3 роти патрульної поліції УПП в Хмельницькій області молодшого лейтенанта Каленікова Олега Вадимовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело, на його переконання, до невірного вирішення справи. Позивач своїм правом, передбаченим ст.ст. 300, 304 КАС України не скористався та не подав відзив на апеляційну скаргу відповідача. Сторони в судове засідання не з`явились. Про час, день та місце розгляду справи повідомлені завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі. Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, неоспорені факти про те, що згідно постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності 01.05.2020 року, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Ducato, номерний знак НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим вчинив правопорушення передбачене за ч. 3 ст. 121 КУпАП. У зв`язку з чим, інспектором 1 батальйону 3 роти патрульної поліції УПП в Хмельницькій області молодшим лейтенантом Каленіковим О.В. було складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340.00 грн. Вважаючи вказану постанову протиправно, позивач звернувся до суду для її скасування. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач правил дорожнього руху не порушував, тому відповідач не мав законного права здійснювати перевірку його документів, а саме акт технічного огляду транспорного засобу . Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту. Частинною 3 вказаної статті визначено, що поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті. Статтею 32 Закону України "Про Національну поліцію" визначено повноваження працівника поліції щодо перевірки документів. Так згідно ч. 2 вказаної статті поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Відповідно до статті 16 Закону України "Про дорожній рух" водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Колегія суддів зауважує, що як на підставу правомірності винесення спірної постанови апелянт зазначає, що підставою для зупинки транспортного засобу, яким керував позивач слугувало, те що відповідачем відповідно до інформації з інформаційно- пошукової системи МВС було виявлено, що на транспортний засіб Fiat Ducato, д.н.з. НОМЕР_1 відсутній чинний протокол ОТК. Відтак на переконання суду апеляційної інстанції у відповідача було достатньо підстав вважати, що позивач вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 121 КУпАП України, а тому останнім було дотримано вимоги ч.1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію", якою визначено право працівників поліції зупиняти транспортні засоби. З огляду на викладене, незгода водія з підставою зупинки, а також позиція останнього про відсутність факту вчинення порушення Правил дорожнього руху, якщо саме таке порушення стало підставою для зупинки, не звільняє від обов`язку пред`явити акт проходження технічного контролю на транспортний засіб. Таким чином, твердження позивача про те, що зупинка його транспортного засобу здійснена відповідачем безпідставно, колегія суддів до уваги не приймає, адже на момент зупинки відповідач не зобов`язаний надавати докази на підтвердження вчинення водієм порушень Правил дорожнього руху. У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення у позивача не було підстав для невиконання вимоги працівника поліції, щодо пред`явлення реєстраційного документа на транспортний засіб. З приводу наявності в діях позивача складу інкримінованого йому правопорушення, колегія суддів зазначає слідуюче. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до частини першої статті 35 Закону України Про дорожній рух транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті. Згідно частини другої, третьої статті 35 Закону України Про дорожній рух обов`язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України. За змістом частини шостої статті 35 Закону України Про дорожній рух для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить - кожні два роки. Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 (далі - Порядок). Відповідно до пункту 3 Порядку періодичність проходження обов`язкового технічного контролю для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років становить - кожні два роки. Згідно підпункту б пункту 31.3 Правил дорожнього руху експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Згідно частини третьої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За приписами п.3 Порядку №137 періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить: для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки; для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку; для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік. За вимогою власника обов`язковий технічний контроль транспортного засобу, який зареєстрований в установленому порядку, але не підлягає обов`язковому технічному контролю, проводять за процедурою, визначеною цим Порядком. Таким чином, обов`язковий технічний контроль кожні два роки проходять транспортні засоби, зокрема вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них із строком експлуатації більше двох років. Як вбачається з реєстраційної картки транспортного засобу позивача д.н.з. НОМЕР_1 зазначено марку автомобіля - Fiat Ducato, VIN НОМЕР_2 , 2001 року випуску, тип - фургон малотонажний, повна маса 3250 кг., а маса без навантаження 1835 кг., а тому вказаний транспортний засіб у відповідності до вимог Закону підлягає обов`язковому технічному контролю з періодичністю його проходження кожні два роки. Водночас, як вбачається з реєстраційної картки з ІПС МВС транспортний засіб Fiat Ducato VIN НОМЕР_2 , 2001 року випуску, проходив ОТК 02.12.2014 року. Відповідно до ст. 222 КУпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно з ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Проте, позивачем на спростування доводів апелянта щодо проходження автомобіля Fiat Ducato технічного контролю, ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції не надано жодного доказу. Враховуючи вищезазначене та матеріали справи, а саме інформацію із Національної автоматизованої інформаційної системи (НАІС), колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо протиправність дій відповідача при винесенні оскаржуваної постанови серії ЕАН№4147804 від 01.05.2021 року та факту порушення позивачем ПДР, які зазначенні в даній постанові. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги відповідача є обґрунтованими і судом першої інстанції безпідставно не враховано вказаної обставини при винесенні оскаржуваного судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що відповідачем в повній мірі доведено факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, а відтак оскаржувана постанова винесена правомірно та не підлягає скасуванню. У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Інспектора 1 батальйону 3 роти патрульної поліції УПП в Хмельницькій області молодшого лейтенанта Каленікова Олега Вадимовича задовольнити повністю. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 28 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 3 роти патрульної поліції УПП в Хмельницькій області молодшого лейтенанта Каленікова Олега Вадимовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі скасувати. Прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора 1 батальйону 3 роти патрульної поліції УПП в Хмельницькій області молодшого лейтенанта Каленікова Олега Вадимовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі відмовити. Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 325 КАС України та згідно ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий Гонтарук В. М. Судді Біла Л.М. Курко О. П.