LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд560/857/21

від 30.09.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/857/21 Головуючий у 1-й інстанції: Божук Д.А. Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П. 30 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Полотнянка Ю.П. суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : в січні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнаня протиправним та скасування наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області №27-П від 19.01.2021 «Про проведення відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Автопраймсервіс". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.05.2021 у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем подано до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час ухвалення оскаржуваного рішення, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2021 за результатами автоматизованого розподілу визначено склад колегії: головуючий суддя:Франовська К.С., судді: Матохнюк Д.Б., Боровицький О. А. Ухвалами від 02 серпня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. На виконання 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року (зі змінами), враховуючи рішення Вищої ради правосуддя № 1860/0/15-21 від 26.08.2021 звільнено суддю ОСОБА_1 у відставку з посади судді Сьомого апеляційного адміністративного суду, проведено повторний автоматизований розподіл судді-доповідача у даній справі. За результатами повторного автоматичного розподілу у порядку статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України головуючого суддю (суддю-доповідача) призначено Полотнянка Юрія Петровича. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Автопраймсервіс» подано до контролюючого органу декларацію з податку на додану вартість (вх. №93407477263 від 21.12.2020) за листопад 2020 року, згідно якої задекларовано: - від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податковою кредиту поточного звітного періоду - 418 494 грн. (рядок 19 декларації); - суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 403 606 грн. (рядок 20.2 декларації); - суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - 14888 грн. (рядок 21 декларації). Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі, зокрема, пп. 78.1.8 п.78.1 ст. 78 ПК України, прийнято наказ №27-П від 19.01.2021, яким вирішено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автопраймсервіс» (податковий номер 43354772, 29000 м. Хмельницький, вул. Польова буд. 1/1А) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Датою початку перевірки визначено 21.01.2021; тривалість перевірки - 5 робочих днів. Копію наказу вручено 21.01.2021 директору ТОВ «Автопраймсервіс» Мартинкову Д.О. Також останнього ознайомлено з направленнями на перевірку від 20.01.2021 №63 та від 20.01.2021 №62. У подальшому контролюючим органом було складено: - акти від 26.01.2021 щодо відмови від надання документів та проведення огляду приміщень під час проведення перевірки; щодо відмови від проведення інвентаризації під час проведення перевірки; - акт від 26.01.2021 щодо відмови від надання документів та проведення огляду приміщень під час проведення перевірки. Листом від 26.01.2021 позивач повідомив контролюючий орган про судове оскарження наказу, а також про те, що підстав для проведення перевірки немає, тому посадові особи не мають права здійснювати ПК України повноваження, оскільки такі виникають лише під час проведення перевірок. Відповідачем 03.02.2021 складено акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автопраймсервіс» податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету" за №328 22-01 -07-03/43354772. Вважаючи наказ №27-П від 19.01.2021 незаконним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки оскаржуваним наказом було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо законності декларування від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. (а саме - 418 494 грн.), тому для проведення такої перевірки були наявні підстави, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу. Суд першої інстанції вважає помилковими доводи позивача про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується лише від`ємного значення з податку на додану вартість, як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку (передбаченого у рядку 21 Податкової декларації). На дуку суду, сума від`ємного значення з ПДВ, задекларована у декларації з ПДВ за листопад 2020 року, становить більше 100 тис. грн. Рядок 21 податкової декларації відображає лише частину від`ємного значення, сформованого у рядку 19 декларації. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Пунктом 75.1.2 статті 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Порядок призначення документальних позапланових перевірок регламентовано положеннями статті 78 ПК України, в якій визначено виключні підстави для проведення такої перевірки. Зі змісту оскаржуваного наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області вбачається, що документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автопраймсервіс» призначено на підставі пп.19-1.1.6 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1ст.75, пп.78.1.8 п.78.1, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України. Відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі 5 цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Буквальне тлумачення норми цього підпункту свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга - подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК. У своєму наказі відповідач, вказавши, як правову підставу для проведення перевірки пп.78.1.8 п.78. ст.78 ПК України, не визначив, як того вимагає закон, яка саме з двох підстав, передбачена цією нормою, стала підставою для видачі Наказу на проведення перевірки. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки оскаржуваним наказом було призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки щодо законності декларування від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. грн. (а саме - 418 494 грн.), тому для проведення такої перевірки були наявні підстави, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного наказу. Однак, колегія суддів із такими висновками суду першої інстанції не погоджується, оскільки вони прийняті з неправильним застосування норм матеріального права та спростовуються наступним. Так, статтею 200 розділу V «Податок на додану вартість» ПК встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. Згідно з пунктом 200.7 цієї статті платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Пунктом 200.10 визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Відповідно до пункту 200.11 контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: - у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; - у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування (пункт 200.14 статті 200 ПК). Системне застосування наведених норм дає підстави для такого висновку: підставою для камеральної перевірки даних податкової декларації з ПДВ є заява платника податку про повернення задекларованої суми бюджетного відшкодування незалежно від розміру цієї суми. Якщо розрахунок задекларованої суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями, здійсненими до 1 липня 2015 року, і яке не підтверджено документальними перевірками, або за операціями з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, контролюючий орган проводить позапланову документальну перевірку у відповідності з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК. Якщо за результатами камеральної або позапланової документальної перевірки даних податкової декларації були виявлені порушення податкового законодавства, контролюючий орган складає акт перевірки та приймає податкове повідомлення-рішення про зменшення або про відмову в бюджетному відшкодуванні. У разі коли перевіркою не встановлено порушень складається довідка, а заявлена платником ПДВ сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дати, визначеної відповідно до норм підпунктів «а», «б», «в», «г», «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК. Отже, вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, та пункту 200.11 статті 200 ПК словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» наряду із «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від`ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку. Аналіз наведених норм п.п.200.10, 200.11 ст.200, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, свідчить, що перевірка за підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України має відмінність, застосування якої залежить від того, чи заявлено платником податку відшкодування з бюджету податку на додану вартість. Якщо так, для проведення перевірки необхідна наявність підстав, визначених у розділі V цього Кодексу. Якщо бюджетне відшкодування не заявлено - така вимога відсутня. Тобто, перевірка сум бюджетного відшкодування за відсутності підстав визначених п.200.11 ст.200 ПК України та в рамках документальної позапланової перевірки, призначеної відповідно до пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, проводитись не може. Матеріалами розглядуваної справи підтверджується, що позивачем ТОВ «Автопраймсервіс» було подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2020 року, в рядку 21 якої зазначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 14888 грн. Із змісту спірного Наказу від 19.01.2021 №27-П «Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автопраймсервіс» (податковий номер 43354772)» чітко видно, що такий наказ видано на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України, щодо перевірки дотримання ТОВ «Автопраймсервіс» податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Тобто, така перевірка стосувалась як питання дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року від`ємного значення з податку на додану вартість, так і питання щодо перевірки відшкодування з бюджету податку на додану вартість, оскільки підприємством було заявлено до відшкодування ПДВ з бюджету. Судом встановлено, що ТОВ «Автопраймсервіс» зареєстроване 18.11.2019, а відтак не могло провадити діяльність у періоди зазначені в п.200.11 ст.200 ПК України. Беручи до уваги зміст наведених вище норм Кодексу, а також виходячи з обсягу встановлених у справі обставин, суд вважає, що у ГУ ДПС у Хмельницькій області не було жодної із перелічених у п. 200.11 ст. 200 ПК України підстав для проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Автопраймсервіс», оскільки за даними податкової декларації за листопад 2020 року від`ємне значення податку на додану вартість було сформовано ним за операціями, вчиненими після 1 січня 2017 року. Судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатами перевірки відповідною посадовою особою контролюючого органу було складено акт про результати камеральної перевірки ТОВ «Автопраймсервіс» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за листопад 2020 року №32/22-01-18-05/43354772 від 13.01.2021. Зокрема, відповідно до останнього розділу акту «висновки», відповідачем констатовано факт відсутності порушення ТОВ «Автопраймсервіс» вимог ПК України в частині достовірності нарахування сум бюджетного вішкодування ПДВ на поточний рахунок за листопад 2020 року у розмірі 403 606, 00 грн. У зв`язку із чим, суд погоджується із позицією позивача про те, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 року сум бюджетного вішкодування ПДВ була призначена відповідачем за відсутності передбачених п.200.11 ст.200 ПК України підстав. Доводи відповідача про те, що так як позивач отримав наказ та направлення, а отже допуск до перевірки відбувся, колегія суддів відхиляє, оскільки позивач одразу оскаржив наказ до суду, на усі вимоги надати документи надавались обгрунтовані відмови, зокрема зазначалось про відсутність повноважень вимагати такі документи, оскільки сама перевірка незаконна, тому фактично відбувся не допуск посадових осіб до перевірки, а отже наказ не може бути реалізований. Більше того, на час звернення позивача до суду з цим позовом відповідачем не були винесені податкові повідомлення-рішення. Вказана обставина була залишена поза увагою судом першої інстанції, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для проведення перевірки, передбачених пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України. Крім того, відповідач обґрунтовує довід щодо наявності підстав для проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «Автопраймсервіс» лише посиланням на те, що позивачем подано декларацію з ПДВ за листопад 2020 року, у якій задекларовано від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податковою кредиту у сумі 418 494 грн. (рядок 19 декларації), та суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у сумі 403 606 грн. Правовою підставою є п.78.1.8 ПК України. Однак, висновки суду першої інстанції про те, що сума від`ємного значення з ПДВ, задекларована в декларації з ПДВ за листопад 2020 року становить більше 100 тис. грн., а рядок 21 податкової декларації відображає лише частину від`ємного значення сформованого у рядку 19 декларації грунтуються на неправильному застосованні норм матеріального права, а вказані вище доводи відповідача спростовуються наступним. Як зазначалось вище, при визначенні підстави встановленої пп.78.1.8 п.78.1 статті 78 ПК України, а саме перевищення 100 тис. грн., для проведення позапланової документальної перевірки, стосується безпосередньо від`ємного значення з податку на додану вартість, як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку. Відповідно до п.2 ч.5 р.V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, що затверджена наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 (далі Порядок №21), якщо в результаті розрахунку значення різниці між сумою податкових зобов`язань (рядок 9) і податкового кредиту (рядок 17) отримано від`ємне значення, то заповнюється рядок 19 декларації. Згідно з абз.3-4 п.2 ч.5 р.V Порядку №21, з рядка 19 визначається сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації. Визначена сума вказується у рядку 19.1 та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21). У разі якщо сума від`ємного значення (рядок 19) менша або дорівнює сумі, обчисленій відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, рядок 19.1 не заповнюється. Як вбачаєтся із рядка 19 податкової декларації позивача різниця від`ємного значення, що визначене товариством становить 418 494 грн. Відповідно до п.3-4 ч.5 р.V Порядку №21, сума від`ємного значення, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), зазначається у рядку

20. Сума від`ємного значення (рядок 20 у декларації): зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) (відображається у рядку 20.1); підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2): на рахунок платника у банку (відображається у рядку 20.2.1) та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2). У р.20.2 податкової декларації товариства, зазначено, що підлягає бюджетному відшкодуванню 403 606 грн. Аналогічні показники відображені у р.20.2.1. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 розділу V ПК України на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від`ємного значення поточного звітного (податкового)періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. При заповненні рядка 20.2 обов`язковим є подання (Д3) (додаток 3) та (Д4) (додаток 4). Залишок від`ємного значення після вирахування суми податкового боргу та суми бюджетного відшкодування (рядок 20 - рядок 20.1 - рядок 20.2) відображається у рядку 20.3. Відповідно до п.5 ч.5 р. V Порядку №21, сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3), відображається у рядку 21 та переноситься до рядка 16.1 наступного звітного (податкового) періоду. Згідно із даними р.20.3 та р.21 Податкової декларації позивача, сума від`ємного значення становить 14888 грн., що є менше 100 тис. грн. Тобто, фактично, якби товариство заявило до бюджетного відшкодування 14888 грн., а суму коштів в розмірі 403606 грн. відобразило у р.21 податкової декларації, тому саме за таких умов виникла б умова щодо перевищення 100 тис. грн., як безумовна підстава для здійснення перевірки. Однак, податковий орган, у свою чергу, вказує на від`ємне значення, що зазначене у рядку 19 податкової декларації, без урахування інших показників податкової звітності, а саме, що від тієї суми віднімається сума коштів, що підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника та всупереч Порядку №21. У зв`язку із чим, якщо у платника відсутнє від`ємне значення ПДВ, яке становить більше 100 тис.грн., як окремий показник передбачений рядком 21 податкової декларації, тому відсутні правові підстави для видачі наказу та проведення документальної виїзної перевірки. За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, а відтак і про протиправність оспорюваного товариством наказу від 19.01.2021 №27-П. Суд першої інстанції ці обставини встановив неправильно, взявши до уваги суму податкового кредиту, яка для проведення перевірки, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1. статті 78 ПК України, значення немає. Саме зазначені вище норми Порядку №21 та Податкового кодексу України стали причиною неправильного тлумачення судом першої інстанції норм права. Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірність своєї поведінки у спірних правовідносинах. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, а оскаржуваний наказ від 19.01.2021 №27-П «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Автопраймсервіс» скасуванню. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи необ`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду від 21.05.2021 винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому таке судове рішення, згідно приписів статті 317 КАС України, слід скасувати і прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до частин першої та шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені ним витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в цій справі в розмірі 2270 грн. (квитанція №1-940К від 22.01.2021, а.с.1) та за подання апеляційної скарги в розмірі 3405 грн. (квитанція №0.0.2161479377.1 від 15.06.2021, а.с.228), що разом складають 5675 грн. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" задовольнити повністю. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 травня 2021 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" задовольнити. Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 19.01.2021 №27-П "Про проведення відповідно до п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Автопраймсервіс". Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопраймсервіс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 5675 (п`ять тисяч шістсот сімдесят п`ять) гривень 00 копійок. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»