Постанова 4856 № 120/732/21-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/732/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович Суддя-доповідач - Мацький Є.М. 30 вересня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Мацького Є.М. суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення та наказу, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. ІСТОРІЯ СПРАВИ КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора та Вінницької обласної прокуратури, в якому просив: 1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора від 23.11.2020 № 4 "Про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора", прийняте щодо позивача як начальника Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області; 1.2. Визнати протиправним та скасувати наказ керівника Вінницької обласної прокуратури від 24.12.2020 № 639к про звільнення позивача з посади начальника Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" з 29.12.2020; 1.3. Поновити позивача на посаді начальника Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області та органах прокуратури з 29.12.2020; 1.4. Стягнути з Вінницької обласної прокуратури на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 29.12.2020 по дату винесення судового рішення.

2. Позов обґрунтовано тим, що наказом керівника Вінницької обласної прокуратури від 24.12.2020 № 639к позивача звільнено з посади начальника Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 12 червня 2020 року на підставі рішення першої кадрової комісії. Вважає його звільнення із займаної посади незаконним, проведеним з порушенням вимог статей 22, 24, 43 Конституції України, статей 40, 42 Кодексу законів про працю України та таким, що підлягає скасуванню з поновленням його на роботі. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт ОСОБА_1 , не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

5. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що за приписами підпункту 2 пункту 19 Розділу 2 Закону України від 19.09.2019 № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі Закон № 113-ІХ) неуспішне проходження атестації є підставою для звільнення прокурора з органу прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру".

6. Апелянт вважає, що оскільки Закон № 113-ІХ не відповідає положенням Конституції України, в силу статті 7 КАС України, то він не може застосуватись судом при вирішенні справи. Крім того, апелянт зауважив що у даному випадку Закон України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі Закон № 1697-VII) є спеціальним, а тому має пріоритет у застосуванні. Натомість застосування норм Закону № 113-ІХ створює конфлікт із Законом № 1697-VII.

7. Апелянт наголошує, що Законом № 1697-VII не передбачена така підстава для звільнення прокурора як непроходження прокурором атестації. Водночас можливість звільнення з цих підстав вбачається з положень Закону № 113-ІХ. Тобто питання про звільнення прокурора з посади регулюється одразу двома законами, що порушує конституційний принцип визначеності, а відтак звужує зміст та обсяг існуючих прав громадян.

8. Також звертає увагу, що п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII передбачає, що однією з підстав для звільнення особи з посади прокурора є ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду або у разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури. Разом з тим, на момент прийняття оскаржуваного наказу Офіс Генерального прокурора не приймав рішення про ліквідацію місцевих прокуратур або створення окружних прокуратур. Отже, правові підстави для звільнення позивача з посади з посиланням на п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII були відсутні. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації не відповідає вимогам обґрунтованості, оскільки не містить аргументів щодо виставлення конкретної кількості балів за результатами анонімного тестування та дійсних підстав, з яких виходила комісія під час його ухвалення.

9. Апелянт стверджує, що на дату звільнення з органів прокуратури він перебував на лікарняному та був тимчасово непрацездатним. Незважаючи на це, в порушення вимог трудового законодавства, відповідач 3 прийняв наказ про його звільнення. ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

10. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Вінницької області на різних посадах у період з 17.04.2004 до 29.12.2020. 11. 07.10.2019 на виконання вимог Закону № 113-ІХ та Порядку № 221 позивач подав заяву про його переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти необхідну для цього атестацію. 12. 26.10.2020 в межах процедури атестації прокурорів місцевих прокуратур позивач склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

13. За результатами тестування позивач отримав 58 балів, що підтверджується відомістю про результати тестування від 26.10.2020. 14. 23.11.2020 Перша кадрова комісія обласних прокуратур з атестації прокуратур, військових гарнізонів (на правах місцевих) Офісу Генерального прокурора прийняла рішення № 4 "Про неуспішне проходження атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора", згідно з яким позивача визнано таким, який неуспішно пройшов атестацію, оскільки за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування набрав 58 балів, що є менше встановленого прохідного балу (70) для успішного складання іспиту.

15. Наказом керівника Вінницької обласної прокуратури від 24.12.2020 за № 639к позивача звільнено з посади начальника Барського відділу Жмеринської місцевої прокуратури Вінницької області та органів прокуратури відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 51 "Про прокуратуру" з 29.12.2020. Підстава прийняття наказу рішення Першої кадрової комісії від 23.11.2020 за № 4.

16. Вважаючи звільнення з органів прокуратури незаконним, позивач звернувся до суду з цим позовом. ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН

17. Апелянт стверджує, що подав заяву про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію з метою продовження роботи в органах прокуратури, оскільки опинився в безальтернативному становищі. Також прийняв усі умови проведення атестації, адже розраховував на її законність, неупередженість та прозорість. Водночас, неуспішне складання позивачем іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки є наслідком непрозорого проведення іспиту. Також зазначає, що питання, пов`язані з проведенням атестації та звільненням прокурорів, не можуть регулюватися підзаконним актом, оскільки згідно із ст. 131-1 Конституції України організація та порядок діяльності прокуратури визначається законом. Натомість Порядок № 221 не є законом України в розумінні Конституції України та Закону України "Про прокуратуру", а тому атестаційна процедура щодо нього є незаконною.

18. Вінницька обласна прокуратура зазначає, що Законом № 113-ІХ запроваджено реформування системи органів прокуратури та визначено, що з дня набрання ним чинності усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру". За приписами пункту 7 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. А пунктом 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" цього Закону передбачено, що атестація прокурорів здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором. Таким чином, проведення атестації прокурорів на підставі відповідного Порядку № 221 є правомірним, оскільки він був прийнятий на виконання вимог закону.

19. Вказує на те, що пунктом 4 розділу II Порядку № 221 передбачено, що прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів. Однак за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування позивач набрав 58 балів, у зв`язку з чим кадрова комісія не допустила апелянта до проходження наступного етапу атестації та прийняла рішення про неуспішне її проходження. В подальшому, після надходження до Вінницької обласної прокуратури рішення Комісії про неуспішне проходження атестації позивачем, у керівника зазначеної обласної прокуратури виник обов`язок, прямо передбачений законом, звільнити позивача із займаної посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII.

20. Крім того, відповідач звертає увагу, що згідно з п. 10 Порядку № 221 прокурори усіх рівнів, в тому числі прокурори регіональних прокуратур, мають право подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офіс Генерального прокурора, в якій зазначається про намір прокурора пройти атестацію, надається згода на обробку персональних даних та на застосування процедур та умов проведення атестації. Позивач особисто та у встановлений порядком строк подав відповідну заяву, а тому був допущений до проходження атестації прокурорів.

21. Також відповідач зазначає, що вказаною заявою апелянт підтвердив й те, що він усвідомлює та погоджується, що в разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX, його буде звільнено з посади прокурора за п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII.

22. Відповідач вважає необґрунтованими доводи апелянта щодо незаконності його звільнення під час перебування на лікарняному, оскільки відповідно до ч. 2 п. 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

23. Офіс Генерального прокурора зазначає, що результати апелянта за наслідками проходження тестування на знання та вміння у застосуванні закону і відповідності здійснювати повноваження прокурора відображені у відповідній відомості, достовірність яких позивач підтвердив особисто шляхом проставлення підпису. Більше того, у примітках до цієї відомості не вказано про наявність будь-яких зауваження з боку апелянта щодо процедури та порядку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерною техніки. ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

24. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

25. Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності. При цьому, громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

26. Статтями 2, 5-1 Кодексу законів про працю України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.

27. Відповідно до статті 222 Кодексу законів про працю України, особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.

28. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII Про прокуратуру.

29. Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена статтею 16 Закону України Про прокуратуру, є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

30. У силу частини третьої статті 16 цього Закону, прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

31. Поряд з цим Законом №113-IX запроваджено реформування системи органів прокуратури.

32. Так, відповідно до пункту 6 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України Про прокуратуру.

33. За приписами пункту 7 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

34. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором (пункт 9 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX).

35. Згідно із пунктом 10 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX, прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

36. Згідно із пунктом 11 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX, атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

37. На виконання вимог Закону №113-IX наказом Генерального прокурора №221 від 03 жовтня 2019 року затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок №221).

38. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку №221, атестація прокурорів - це встановлена Розділом II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

39. У відповідності до пунктів 2, 4 Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України проводиться відповідними кадровими комісіями, порядок роботи яких, перелік і склад визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.

40. Атестація включає в себе три етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання (пункт 6 Порядку №221).

41. Згідно із пунктом 8 Порядку №221 за результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Форми типових рішень визначені у додатку 1 до цього Порядку.

42. Відповідно до пункту 9 Порядку №221, атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 до цього Порядку.

43. Заява, вказана у пункті 9 Розділу I цього Порядку, подається Генеральному прокурору прокурорами Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), прокурорами регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних), прокурорами місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших військових прокуратур (на правах місцевих) до 15 жовтня 2019 року (включно). Заява підписується прокурором особисто (пункт 10 Порядку №221).

44. У відповідності до пунктів 1-4 розділу ІІ Порядку №221 після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів та оприлюднює його на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Перелік тестових питань для іспиту затверджується Генеральним прокурором та оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії і триває 100 хвилин. Тестові питання обираються для кожного прокурора автоматично із загального переліку питань у кількості 100 питань. Кожне питання має передбачати варіанти відповіді, один з яких є правильним. Після закінчення часу, відведеного на проходження тестування, тестування припиняється автоматично, а на екран виводиться результат складання іспиту відповідного прокурора. Кожна правильна відповідь оцінюється в один бал. Максимальна кількість можливих балів за іспит становить 100 балів.

45. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту становить 70 балів.

46. Як зазначено у пункті 5 розділу ІІ Порядку №221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

47. Аналогічні положення щодо обов`язку прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором, який не набрав прохідний бал, містяться і в пункті 16 Розділу II Прикінцеві і перехідні положення Закону №113-IX. V. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

48. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

49. Статтею 9 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визначені повноваження Генерального прокурора, зокрема щодо видання наказів з питань призначення та звільнення прокурорів на адміністративні посади, призначення на посади та звільнення з посад прокурорів Офісу Генерального прокурора у випадках та порядку, встановлених цим Законом.

50. Однією з гарантій незалежності прокурора, що передбачена ст. 16 Закону №1697-VII, є особливий порядок призначення прокурора на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності.

51. За приписами ч. 3 статті 16 Закону №1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом. 52. 25.09.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 № 113-IX (далі - Закон №113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

53. Згідно із пунктом 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» №1697 від 14.10.2010.

54. Відповідно до пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

55. У пунктах 10-14 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

56. Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.

57. Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора.

58. Атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.

59. Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.

60. Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео - та звукозапису.

61. За результатами складення прокурором іспиту, відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ).

62. Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

63. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які не успішно пройшли атестацію.

64. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється. (пункт 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ).

65. Згідно пункту 9 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.

66. Наказом Генерального прокурора №221 від 03.10.2019 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок), яким визначено, що атестація прокурорів - це встановлена розділом II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.

67. Проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.

68. Відповідно до п. 6 вказаного Порядку атестація включає такі етапи: 1) складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора; 2) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки; 3) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними вміннями та навичками; прокурори виконують письмове практичне завдання.

69. Положеннями п.7 - п.9 розділу І Порядку передбачено, що повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

70. За результатами атестації прокурора відповідна кадрова комісія ухвалює одне із таких рішень: 1) рішення про успішне проходження прокурором атестації; 2) рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

71. Атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форми типових заяв прокурора встановлено у додатку 2 цього Порядку.

72. Порядок складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки унормовано розділом ІІІ Порядку. Зокрема, у разі набрання прокурором за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора кількості балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, прокурор допускається до складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.

73. Кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).

74. Кадрова комісія може прийняти рішення про складання прокурорами іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора та іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки в один день. У цьому випадку, кадрова комісія формує графік складання вказаних іспитів із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестувань, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспитів. До складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки допускаються прокурори, які за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрали кількість балів, яка дорівнює або є більшою, ніж прохідний бал, встановлений у пункті 4розділу ІІ цього Порядку.

75. Зразок тестових питань та правила складання іспиту оприлюднюється на веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за сім календарних днів до дня складання іспиту.

76. Тестування проходить автоматизовано з використанням комп`ютерної техніки у присутності членів відповідної кадрової комісії.

77. Прохідний бал (мінімально допустима кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту встановлює своїм наказом Генеральний прокурор після складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

78. Прокурор, який за результатами складання іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до співбесіди, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

79. Інші питання, пов`язані із проведенням атестації прокурорів, врегульовані розділом V Порядку.

80. Так, уповноваженими суб`єктами з питань забезпечення організаційної підготовки до проведення атестації та виконання функцій адміністративно-розпорядчого характеру, координування та узгодження дій під час підготовки і проведення атестації є члени комісії та робоча група відповідної кадрової комісії (п.1).

81. У разі виникнення у прокурора зауважень чи скарг на процедуру проведення атестації він може звернутися до голови або секретаря комісії (п.2).

82. Кадрові комісії за результатами атестації регулярно подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які не успішно пройшли атестацію (п.4).

83. Рішення кадрових комісій, протоколи засідань, матеріали атестації прокурорів зберігаються в органі прокуратури, при якому функціонує відповідна кадрова комісія (п.5).

84. Рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури про звільнення відповідного прокурора на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Відповідний наказ Генерального прокурора, керівника регіональної (обласної) прокуратури може бути оскаржений прокурором у порядку, встановленому законодавством (п.6).

85. Наказом Генерального прокурора №233 від 17.10.2019 затверджено Порядок роботи кадрових комісій (зі змінами, внесеними наказами Генерального прокурора та виконувача його обов`язків від 17.12.2019 №337, від 04.02.2020 №65, від 13.03.2020 №145, далі - Порядок №233).

86. Відповідно до п. 1 Порядку №233 порядок роботи кадрових комісій (далі - комісія), що здійснюють свої повноваження на підставі пункту 11, підпункту 7 пункту 22 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", Закону України "Про прокуратуру", визначається цим Порядком та іншими нормативними актами.

87. Комісії забезпечують: - проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур; - здійснення добору на посади прокурорів; - розгляд дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів.

88. Під час своєї діяльності комісії здійснюють повноваження, визначені Законом України "Про прокуратуру", розділом ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", цим Порядком та іншими нормативними актами (п.2 Порядку №233).

89. Склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря (п.4 Порядку №233).

90. Відповідно до п. 12 Порядку №233 рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, у тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.

91. Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

92. Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.

93. Рішення і протоколи комісії підписуються всіма присутніми членами комісії. У разі відмови члена комісії підписати рішення або протокол, у такому рішенні або протоколі робиться відповідна відмітка (п.13 Порядку №233).

94. Організаційний і технічний супровід роботи комісії, підготовку проектів її документів, забезпечення фіксації засідань комісії за допомогою технічних засобів, своєчасне розміщення комісією інформації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора, чи офіційному веб-сайті відповідної обласної (регіональної) прокуратури тощо може здійснювати робоча група, яка формується у кількісному складі залежно від потреби. Кількісний і персональний склад робочої групи визначаються Генеральним прокурором із числа працівників кадрових підрозділів органів прокуратури, а також осіб, які не є працівниками органів прокуратури (за їх згодою). Організація діяльності робочої групи визначається головою комісії.

95. Членам робочої групи надається доступ до матеріалів атестації, що формуються відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, для їх обробки та підготовки до розгляду членами комісії (п.16 Порядку №233).

96. Наказом Генерального прокурора №77 від 07.02.2020 утворено першу кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур. 97. 20.02.2020 перша кадрова комісія затвердила графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності повноваження прокурора.

98. Пунктом 4 розділу 2 Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03.10.2019 №221, встановлено прохідний бал для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички під час атестації прокурорів регіональних прокуратур - 70 бали, а також було оприлюднено зразки тестових питань та правил складання іспиту.

99. Як вірно встановлено судом першої інстанції 26.10.2020 апелянт склав іспит у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

100. За результатами іспиту апелянт набрав 58 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту в розумінні вимог пункту 13 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ.

101. Жодних заяв чи зауважень щодо технічних збоїв програмного забезпечення під час складання іспиту чи щодо процедури проходження тестування від позивача не надходило.

102. Зважаючи на те, що апелянт у заяві від 07.10.2019 про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію підтвердив, що він ознайомлений з порядком та умовами проведення атестації, то у разі наявності причин, які перешкоджали проведенню атестації чи її завершенню та не залежали від нього, позивач повинен був повідомити про це Комісію, що слугувало б підставою для призначення нового часу (дати) складання відповідного іспиту для прокурора.

103. Тобто, у разі об`єктивної наявності технічних збоїв під час тестування, єдиною логічною, послідовною і такою, що сприймається, є поведінка, коли прокурор звертається до членів комісії або робочої групи і не завершує тестування, передбачаючи, що результат буде негативний, а просить, з огляду на ситуацію, що склалася, перенести тестування на інший день.

104. Як видно з матеріалів справи, результати складення апелянтом іспиту відображені у відповідній письмовій відомості, з якою позивач ознайомився і поставив власний підпис, чим підтвердив їх правильність та достовірність.

105. При цьому суд враховує, що така відомість містить дані про логін, під яким, з метою знеособлення, кожен із прокурорів виконував тестування, та кількість отриманих балів за результатами тестування. А у примітках до цієї відомості відсутні будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складання іспиту.

106. За результатами складання анонімного тестування Комісія прийняла рішення від 23.11.2020 № 4 про неуспішне проходження атестації. Згідно з цим рішенням апелянта визнано таким, який неуспішно пройшов атестацію, оскільки за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрав 58 балів, що є менше встановленого пунктом 4 розділу II Порядку № 221 прохідного балу (70) для успішного складання іспиту.

107. В апеляційній скарзі позивач наголошує, що вказане рішення не відповідає вимозі обґрунтованості, оскільки не містить мотивів та аргументів його прийняття.

108. Разом з тим, відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку № 221 прокурор, який за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, не допускається до іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички, припиняє участь в атестації, а відповідна кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.

109. Таким чином, не набрання прокурором, який проходить атестацію, необхідної мінімальної кількості балів за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора є окремою самостійною підставою для недопуску прокурора до проходження наступного етапу атестації та прийняття комісією рішення про її неуспішне проходження.

110. Таким чином оскаржуване рішення кадрової комісії відповідає затвердженій формі та містить як мотиви, так і підстави його прийняття, а саме набрання позивачем за результатами іспиту у формі анонімного тестування меншої кількості балів, ніж прохідний бал. Будь-яких невідповідностей цього рішення вимогам Закону № 113-ІХ та Порядку № 221 не виявлено.

111. Щодо доводів апелянта в частині визнання протиправності його звільнення на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII, суд зазначає таке.

112. Відповідно до частини першої та другої статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

113. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

114. Таким чином, нормами Основного закону закріплено положення про те, що організація та порядок діяльності прокуратури можуть визначатися лише законом.

115. Згідно з преамбулою до Закону України "Про прокуратуру" від 14.04.2014 № 1697-VII (з наступними змінами) цей Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.

116. Водночас статтею 4 вказаного Закону, яка має назву "Законодавство про прокуратуру і статус прокурорів", передбачено, що правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

117. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що засади організації і діяльності прокуратури в Україні можуть регулюватися не лише Законом України "Про прокуратуру", але й іншими законами України.

118. Так, 19.09.2019 Верховною Радою України ухвалено Закон № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури", який набрав чинності 25.09.2019 і яким запроваджено реформування системи органів прокуратури.

119. Відповідно до пункту 6 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII.

120. Окрім того, пунктом 19 Розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII за умови, зокрема, прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.

121. Таким чином, законодавець, ввівши в дію процедуру реформування органів прокуратури, визначив, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та очевидно й недвозначно окреслив умову продовження служби успішне проходження атестації.

122. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю, що спростовує доводи позивача про порушення принципу правової невизначеності.

123. Водночас запроваджена Законом № 113-ІХ атестація прокурорів стосується усіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому не може вважатись протиправною чи такою, що носить дискримінаційних характер стосовно позивача.

124. Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону № 1697-VII прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.

125. Тобто однією з гарантій незалежності прокурора є вимога про можливість його звільнення з посади лише з підстав, передбачених законом.

126. Суд зауважує, що Закон № 113-ІХ прямо передбачає наслідки неуспішного проходження прокурором атестації у вигляді його звільнення із займаної посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII.

127. З цією метою частину першу статті 51 Закону України "Про прокуратуру" доповнено пунктом 9, відповідно до якого прокурор звільняється з посади в разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

128. Тобто за думкою законодавця, оскільки Закон № 113-ІХ передбачає реформування системи органів прокуратури та створення, зокрема, окружних прокуратур на базі місцевих, з обов`яковою умовою переведення до них прокурорів місцевих прокуратури за результатами успішного проходження ними атестації, то, у випадку не проходження такої атестації, відповідний прокурор місцевої прокуратури підлягає звільненню з посади з підстав, передбачених п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII.

129. Отже, в спірній ситуації юридичним фактом, що зумовлює звільнення апелянта на підставі зазначеної норми, є не закінчення процесу ліквідації чи реорганізації або завершення процедури скорочення чисельності прокурорів, а виключно наявність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.

130. Подавши заяву від 07.10.2019 про переведення на посаду прокурора в окружній прокуратурі, апелянт був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, що передбачені Законом № 113-ІХ та п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII.

131. Незважаючи на доводи апелянта про те, що подання вказаної заяви було вимушеним кроком, суд виходить з того, що у такий спосіб позивач продемонстрував відповідне волевиявлення шляхом підписання заяви в добровільному порядку.

132. Таким чином, оскільки апелянта не склав іспиту у формі тестування та, як наслідок, вважається таким, що неуспішно пройшов атестацію, суд приходить до переконання, що до позивача обґрунтовано та правомірно застосовано підставу звільнення з органів прокуратури, передбачену п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII.

133. Додатково суд враховує висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 27.04.2021 у справі № 640/419/20, якими підтверджено законність звільнення прокурора з посади на підставі положень п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII.

134. Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про незаконність його звільнення з посади під час перебування на лікарняному, оскільки абзацом 6 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 113-ІХ передбачено, що перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.

135. Окрім того колегія суддів не погоджується з доводами апелянта, що внесені Законом № 113-ІХ зміни є дискримінаційними, оскільки звужують право на працю саме прокурорів і ставлять їх в нерівне положення поряд з іншими працівниками.

136. Як зазначив Конституційний Суд України у Рішенні від 08.07.2003 № 15-рп/2003 у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про проведення атестації державних службовців" (справа про атестацію державних службовців), атестація є одним із способів перевірки та оцінки кваліфікації працівника, його знань і навичок. Вона передбачена частиною шостою статті 96 Кодексу законів про працю України, положення якого поширюються і на державних службовців з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про державну службу". Згідно з цією нормою атестацію можуть проводити власник або уповноважений ним орган. Такими органами відповідно до законодавства України є, зокрема, всі органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Атестація окремих категорій державних службовців передбачена й іншими законами України, зокрема й "Про прокуратуру".

137. Тобто запровадження Законом № 113-ІХ атестації в тому числі прокурорів місцевих прокуратур, як однієї з умов для їх переведення в новоутворені окружні прокуратури, пов`язане, зокрема, із створенням передумови для побудови системи прокуратури, кадровим перезавантаженням органів прокуратури та способом перевірки та оцінки кваліфікацій чинних прокурорів на відповідність їх посадам прокурора в таких органах.

138. Відповідна атестація визначена законодавцем та відбувалась у спосіб і порядок, який є чинним та стосується усіх прокурорів, які виявили намір пройти атестацію, а тому не може вважатись протиправною або такою, що носить дискримінаційних характер щодо стосовно позивача

139. Окрім того, суд вважає за необхідне зауважити, що запровадження такого механізму реформування органів прокуратури України, безсумнівно, є втручанням у приватне життя особи прокурора в розумінні статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, в аспекті умов проходження публічної служби (професійної діяльності).

140. Проте таке втручання прямо передбачене законом і переслідує абсолютно легітимну ціль відновлення довіри суспільства до функціонування органів прокуратури України. А обраний для цього спосіб проведення атестації працюючих прокурорів чітко регламентований нормами чинного законодавства, а саме Законом № 113-ІХ та Порядком № 221, що прийнятий на виконання вимог цього закону.

141. Апелянт також посилається на те, що Закон № 113-ІХ не відповідає положенням Конституції України, а тому не може застосуватись при вирішенні справи.

142. Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 147 Конституції України та ст. 1 Закону України "Про Конституційний Суд України" органом конституційної юрисдикції, який вирішує питання про відповідність Конституції України законів України, є Конституційний Суд України.

143. Отже, висновки про неконституційність законів або їх окремих положень можуть надаватися винятково Конституційним Судом України як єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні.

144. Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

145. Частина друга статті 152 Конституції України закріплює принцип, за яким закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

146. Відповідно до ч. 6 п. 4 Рішення Конституційного Суду України від 14.12.2000 у справі № 1-31/2000 (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

147. Таким чином, особливість юридичних наслідків визнання неконституційним нормативно-правового акта полягає в тому, що такі акти не підлягають застосуванню та втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

148. Закон України від 19.09.2019 № 113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" був чинним на момент прийняття відповідачами оскаржуваних рішень, а тому підлягав обов`язковому застосуванню як акт найвищої (після Конституції України) юридичної сили.

149. Вказаний закон є чинним і на дату постановлення судом рішення, що також свідчить про відсутність правових підстав для його незастосування до спірних правовідносин.

150. Водночас встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, є підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з виключними обставинами (п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України).

151. Тобто нормами процесуального права передбачено ефективний механізм ревізії рішення суду в адміністративній справі у тому випадку, якщо застосований судом при вирішенні справи закон або інший нормативно-правовий акт були визнанні неконституційними за рішенням Конституційного Суду України.

152. Відповідно до ч. 4 ст. 7 КАС України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

153. Втім, при вирішенні цієї справи суд не вбачає очевидних ознак неконституційності Закону № 113-ІХ. Адже, як вже зазначалося вище, конституційними нормами (ч. 2 ст. 131-1 Конституції України) лише закріплено обов`язкове визначення організації та порядку діяльності прокуратури законом.

154. Тобто немає підстав вважати, що в цій частині вимоги Основного закону не дотримано, оскільки процедура атестації прокурорів передбачена Законом № 113-ІХ і прийнятим на його виконання Порядком № 221.

155. Разом з тим, надання відповіді на питання щодо відповідності Конституції України норм зазначеного Закону є виключною компетенцією Конституційного Суду України.

156. Враховуючи наведене та зважаючи на наявність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, суд доходить висновку, що звільнення позивача з посади прокурора на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону № 1697-VII є правомірним, а відповідний наказ № 639к від 24.12.2020 виданий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законом.

157. Враховуючи наведене, правові підстави для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення кадрової комісії та для визнання звільнення з посади незаконним були відсутні.

158. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наказ керівника Вінницької обласної прокуратури від 24.12.2020 № 639к прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

159. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги як щодо визнання протиправним та скасування названого індивідуального правового акту, так і похідні від них про зобов`язання поновити ОСОБА_1 в органах Вінницької обласної прокуратури та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу безпідставні та задоволенню не підлягали. VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

160. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

161. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

162. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

163. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

164. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

165. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Апеляційний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.