Передано на розгляд 12.03.2025 · Суддя-доповідач: Рогач Л.І. · Вирішено 09.04.2026 · Суддя-доповідач при розгляді: Рогач Л.І.
Офіційне джерело · Supreme LABЗП КГС ВС виснувала щодо застосування норм права: за загальним правилом речово-правові способи захисту прав особи застосовують, якщо сторони не пов’язані зобов’язально-правовими відносинами, що визначають їх зміст та правову природу. Для з’ясування обґрунтованості звернення із негаторним позовом та застосування приписів ст. 391 ЦК України слід встановити наявність/відсутність зобов’язальних правовідносин між сторонами справи щодо предмета спору. У спірних правовідносинах вимоги пред’явленого прокурором позову за своєю суттю спрямовані на повернення територіальній громаді в особі Міськради спірної земельної ділянки, переданої Управлінням на підставі договору оренди землі у користування відповідачки-1, яка після встановлення нікчемності вказаного договору не повернула її власнику (орендодавцю), а відповідне прагнення позивача не викликає сумніву. Отже, за обставинами цієї справи позовна вимога прокурора про зобов’язання орендаря повернути спірну земельну ділянку орендодавцю (Міськраді), тобто стороні договору оренди землі, за свою процесуальною суттю є належним і ефективним способом захисту прав місцевої територіальної громади шляхом застосування наслідків нікчемності зазначеного договору у виді односторонньої реституції. Оскільки зазначена позовна вимога є наслідком недійсності нікчемного правочину, початок перебігу позовної давності за нею починається від дня, коли почалося виконання такого правочину. За наявності висновку Верховного Суду у справі № 922/1832/19 щодо нікчемності договору оренди від 27.04.2016, який стосувався спірних правовідносин у цій справі, ЗП КГС ВС не знайшла підстав для відступу від висновку, викладеного у постанові від 29.01.2025 у справі № 922/2380/19, щодо права осіб на отримання земельних ділянок без торгів, якщо дозвіл на розробку документації із землеустрою був отриманий до набрання чинності Законом № 1012-VIII.