Щодо відсутності підстав для видачі обмежувального припису стосовно військовослужбовця, який перебуває за місцем несення служби

У зв’язку з проходженням особою військової служби у період воєнного стану, що пов’язано з перебуванням за місцем її несення та виконання відповідних завдань, відсутні істотні ризики продовження вчинення домашнього насильства. Обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання, а виконує захисну та запобіжну функцію, спрямовану на попередження насильства, тоді як наявність тривалого конфлікту між сторонами не є достатньою підставою для його застосування. При вирішенні такої заяви визначальною є оцінка ризиків - вірогідності продовження чи повторного вчинення насильства на основі встановлених обставин справи, а не використання припису як доказу для вирішення інших спорів.

Застосована у 1 рішення корпусу