Постанова 4855 № 640/28729/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/28729/20 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Парадайз Фінанс» на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Парадайз Фінанс» про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, ВСТАНОВИВ Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Парадайз Фінанс» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому проваджені шляхом заміни стягувача його правонаступником, у якій просило: - замінити вибулого стягувача Публічне акціонерне товариство «РОДОВІД БАНК» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПАРАДАЙЗ ФІНАНС» у виконавчому провадженні №49630977 з примусового виконання виконавчого напису № 586, виданого 01.07.2009 року приватним нотаріусом КМНО Сергеєвим О.О. про звернення стягнення на нерухоме майно, яким є садовий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку, загальною площею 0,0602 га, кадастровий № 75768027, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , які належать на праві власності ОСОБА_1 для задоволення вимог АТ «РОДОВІД БАНК». Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження відмовлено. Відмовляючи у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса суд першої інстанції дійшов висновку, що статтею 379 КАС України не передбачено, що до повноважень адміністративних судів належить розгляд заяв про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого напису нотаріуса про стягнення заборгованості. При цьому, суд роз`яснив заявнику, що з 15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до статті 442 вказаного Кодексу у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Парадайз Фінанс» посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким замінити вибулого стягувача. Крім того, апелянт просить вирішити питання про відшкодування судових витрат. Апелянт зазначає, що питання заміни сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса вирішується в порядку адміністративного судочинства. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Нормами пункту 3 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ визначено, що підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, як зокрема, виконавчих написів нотаріусів. Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник (частина 1 статті 15 Закону №1404-VІІІ). Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №1404-VІІІ стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Згідно з частиною 5 статті 15 Закону №1404-VІІІ у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. За приписами частини 1 статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/17 дійшла висновку, що в порядку цивільного судочинства розглядаються усі спори, пов`язані із виконанням саме судових рішень, винесених місцевим судом. В свою чергу, спори, пов`язані з виконанням рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) мають бути вирішені адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 287 КАС України. Отже, нормами Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України встановлено судовий контроль за виконанням рішень, ухвалених судами в порядку цивільного та господарського судочинства. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. У постанові від 22.07.2019 року у справі №822/1659/18 (КАС ВС) та від 09.04.2020 року у справі № 641/5987/18 (КЦС ВС) Верховний Суд також застосовував відповідну правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 року у справі №826/7941/17 в аналогічних за змістом правовідносинах. З огляду на викладене колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції та приймає доводи апелянта про те, що питання заміни сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса вирішується в порядку адміністративного судочинства. Разом з тим, колегія суддів вважає передчасними вимоги апеляційної скарги про задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса, позаяк у межах даного апеляційного розгляду вирішується питання щодо правильності висновків суду першої інстанції про неможливість здійснення заміни стягувача у виконавчому написі нотаріуса судом адміністративної юрисдикції, в той час як питання наявності чи відсутності підстав для заміни стягувача у виконавчому написі судом першої інстанції по суті не розглядалося. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні питання відмови у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання щодо неможливості розгляду по суті такої заяви адміністративним судом, у зв`язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково - ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 320, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Парадайз Фінанс» задовольнити частково. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Постанова складена в повному обсязі 19 лютого 2021 р. Головуючий суддя І.О.Лічевецький суддя В.П.Мельничук суддя О.М.Оксененко