Постанова 4872 № 916/2110/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 вересня 2020 року м. ОдесаСправа № 916/2110/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді: Л.В. Поліщук, суддів: Л.О. Будішевської, С.В. Таран, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Одесаобленерго" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.08.2020 № 916/2110/20 (суддя Степанова Л.В., м. Одеса) про повернення позовної заяви за позовом Акціонерного товариства "Одесаобленерго" до відповідача Комунального підприємства "СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР" про стягнення 12942,43 грн., В С Т А Н О В И В : У липні 2020 Акціонерне товариство «Одесаобленерго» (далі також - АТ «Одесаобленерго», Товариство) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР» про стягнення 12942,43грн. В обґрунтування позовних вимог Товариство послалось на порушення Комунальним підприємством «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР» Правил роздрібного ринку електричної енергії №312 від 14.03.2018. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2020 позовну заяву Акціонерного товариства «Одесаобленерго» було залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків. При цьому в ухвалі місцевого господарського суду було зазначено, що опис вкладення від 21.07.2020 не містить номеру поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданими документами з описом вкладення відповідачу. На виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 23.07.2020 АТ «Одесаобленерго» 31.07.2020 (вх. №20280/20) звернулося до суду із клопотанням про залучення доказів, а саме опису вкладення від 21.07.2020 як доказу направлення копії позову відповідачу. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2020 позовну заяву АТ «Одесаобленерго» до відповідача - Комунального підприємства «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР» про стягнення 12942,43грн. повернуто заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України. Ухвала мотивована тим, що доданий до клопотання про залучення доказів опис вкладення від 21.07.2020 є тотожним опису вкладення від 21.07.2020, який був доданий до позовної заяви, однак з дописаним на ньому номером поштового відправлення. Враховуючи, що доданий до заяви про усунення недоліків опис містить дату 21.07.2020, суд зазначив, що не можливо встановити, ким та яким чином було дописано номер поштового відправлення на описі вкладення від 21.07.2020, що був доданий до вказаного клопотання, а тому опис вкладення, в якому вже зазначений номер поштового відправлення, не є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, АТ «Одесаобленерго» звернулось з апеляційною скаргою на цю ухвалу, в якій просило її скасувати, матеріали направити до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі та їх подальшого розгляду. Апеляційна скарга, з посиланням на порушення судом норм процесуального справа, мотивована тим, що судом першої інстанції залишено поза увагою, що до позовної заяви разом із описом вкладення було надано фіскальний чек та накладну щодо поштового відправлення №6511406784734; судом проігноровано і наданий 31.07.2020 опис вкладення, який вже містив номер поштового відправлення та трекінг поштового відправлення, який свідчить, що відповідачу не тільки було відправлено, а й отримано копію позовної заяви з додатками. Також апелянт зазначив, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням ч. 4 ст. 174 ГПК України, оскільки строк для усунення недоліків судом було встановлено до 10.08.2020, однак ухвалу про повернення було винесено 04.08.2020, тобто до спливу встановленого строку, що, на думку Товариства, є порушення норм процесуального права та права позивача на доступ до суду. Аналогічний висновок, як зазначив скаржник, викладено і в постанові Верховного Суду від 30.07.2020 у справі №916/145/20. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Одесаобленерго» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.08.2020 № 916/2110/20; розгляд апеляційної скарги ухвалено почати через 15 днів з дня відкриття апеляційного провадження без повідомлення учасників справи. 03.09.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання Акціонерного товариства "Одесаобленерго" про розгляд справи з викликом сторін, в обґрунтування якого позивач послався на те, що розгляд даної справи може потребувати додаткових пояснень зі сторони позивача, крім того, у суду можуть виникнути питання, що потребуватимуть роз`яснення представників сторін. Ухвалою апеляційного господарського суду від 07.09.2020 у задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Одесаобленерго" про розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Одесаобленерго" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.08.2020 № 916/2110/20 про повернення позовної заяви в судовому засіданні з повідомленням сторін відмовлено. Згідно з ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Статтею 270 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Пунктом 6 ч. 1 ст. 255 даного Кодексу встановлено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (завникові). Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу, згідно з якою апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в тому числі в п. 6 ч. 1 ст. 255 ГПК України розглядаються без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 2 ст.270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п`ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи. Розглянувши матеріали позовної заяви та апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 ГПК України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до частини 1 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001, зазначено, що "право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддано обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за судом. У рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" також зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги щодо пред`явлення позову. Невиконання ж заявником визначених чинним законодавством вимог наділяє суд правом залишити апеляційну скаргу без руху, повернути апеляційну скаргу заявнику. Так, частиною 1 статті 172 ГПК України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Пунктом 1 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Згідно з ч. 4 ст. 174 ГПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Відповідно до ч. 6, 7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. Як вище зазначалось, ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2020 вказану позовну заяву Акціонерного товариства «Одесаобленерго» було залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків. Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що опис вкладення від 21.07.2020 не містить номеру поштового відправлення, що унеможливлює ідентифікацію наданої послуги з відправлення позову з доданими документами з описом вкладення відповідачу. На виконання вимог ухвали Господарського суду Одеської області від 23.07.2020 АТ «Одесаобленерго» 31.07.2020 (вх. №20280/20) звернулося до суду із заявою про долучення опису вкладення від 21.07.2020 як доказу направлення копії позову відповідачу. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.08.2020 позовну заяву АТ «Одесаобленерго» до відповідача - Комунального підприємства «СЕРВІСНИЙ ЦЕНТР» про стягнення 12942,43грн. повернуто заявнику на підставі ч. 4 ст. 174 ГПК України. Ухвала мотивована тим, що доданий до заяви про долучення доказів опис вкладення від 21.07.2020 є тотожним опису вкладення від 21.07.2020, який був доданий до позовної заяви, однак з дописаним на ньому номером поштового відправлення. Враховуючи, що доданий до заяви про усунення недоліків опис містить дату 21.07.2020, суд зазначив, що не можливо встановити, ким та яким чином було дописано номер поштового відправлення на описі вкладення від 21.07.2020, що був доданий до заяви про долучення доказів, а тому доданий до заяви про долучення доказів опис вкладення від 21.07.2020, в якому вже зазначений номер поштового відправлення, не є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами. Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, зазначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися. Таким чином, на примірнику опису, що видається відправникові, повинен міститись номер поштового відправлення. Разом з тим, як вбачається з матеріалів позовної заяви, наданий позивачем опис вкладення не містив відповідного номеру поштового відправлення, а отже, не відповідав вимогам п. 61 вказаних Правил надання послуг поштового зв`язку. Доданий у подальшому до заяви про залучення доказів опис вкладення від 21.07.2020, як вірно зауважив місцевий господарський суд, не є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами, оскільки цей опис є тотожним опису вкладення від 21.07.2020, який був доданий до позовної заяви, з дописаним на ньому номером поштового відправлення, однак встановити, ким та яким чином було дописано номер поштового відправлення на даному описі вкладення, не можливо. Колегія суддів зазначає, що позивач не був позбавлений права перевірити документи, надані працівником поштового зв`язку. Також судова колегія вказує, що надані позивачем поштова накладна та фіскальний чек від 21.06.2020 не є належними доказами направлення відповідачу позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки ці номери відсутні на зазначеному вище описі вкладення. Крім того, вказана накладна не дає можливості перевірити вміст поштового відправлення. Правові висновки щодо встановлених вимог до опису вкладення у цінний лист, який має містити номер поштового відправлення, викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 та від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16. Судова колегія відхиляє посилання скаржника на те, що оскаржувана ухвала була винесена з порушенням ч. 4 ст. 174 ГПК України, оскільки строк для усунення недоліків судом було встановлено до 10.08.2020, однак ухвалу про повернення було винесено 04.08.2020, тобто до спливу встановленого строку, що, на думку Товариства, є порушення норм процесуального права та права позивача на доступ до суду. Аналогічний висновок, як зазначило Товариство, зроблено Верховним Судом у постанові від 30.07.2020 у справі №916/145/20. Як вище зазначалось, ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2020 встановлено Акціонерному товариству «Одесаобленерго» 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, тобто саме протягом 10 днів, а не до певної дати, як зазначає скаржник. На виконання ухвали суду про залишення позову Товариства без руху останнім з метою усунення визначених судом недоліків 31.07.2020 було подано суду заяву про долучення опису вкладення від 21.07.2020 як доказу направлення копії позову відповідачу. Оскільки статтею 174 ГПК України встановлено, що питання про повернення позовної заяви суд вирішує не пізніше п`яти днів, то місцевий господарський суд законно повернув позовну заяву АТ «Одесаобленерго» 04.08.2020. Крім того, ГПК України не передбачає можливості повторного залишення позову без руху. Щодо твердження Товариства про те, що аналогічний викладеному висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 30.07.2020 у справі №916/145/20, судова колегія зазначає, що обставини справи №916/145/20 є відмінними від даної, тому викладені у вказаній постанові висновки в даному випадку застосуванню не підлягають. Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про те, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції про повернення позовної заяви АТ «Одесаобленерго» відповідає нормам процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, а тому підстави для її задоволення - відсутні. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що ч. 8 ст. 174 ГПК України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 276, 280-284 ГПК України, суд - ПОСТАНОВИВ: Ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.08.2020 № 916/2110/20 про повернення позовної заяви залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України. Головуючий суддя Л.В. Поліщук Суддя Л.О. Будішевська Суддя С.В. Таран