Постанова 4820 № 676/8253/18
від 30.01.2020 ·УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 676/8253/18 Провадження № 22-ц/4820/263/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Грох Л.М., Костенка А.М., секретар судового засідання - Чебан О.М., з участю ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 - адвоката Лисяк Г.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2019 року про відмову у забезпеченні позову, суддя Шклярук В.М., у справі запозовом ОСОБА_3 до Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради, Відділення надання адміністративних послуг Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмежень, декларації про готовність до експлуатації об`єкту, рішення Державного реєстратора про реєстрацію права власності, повернення у володіння та користування нерухомого майна, встановив: В листопаді 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради, Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради, Відділення надання адміністративних послуг Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Кам`янець-Подільської міської ради, третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання незаконними та скасування містобудівних умов і обмеження, декларації про готовність до експлуатації об`єкту, рішення Державного реєстратора про реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння. З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд визнати незаконними містобудівні умови і обмеження для забудови земельної ділянки для проектування об`єкта будівництва №1085, затверджені наказом директора Департаменту містобудування та архітектури Кам`янець-Подільської міської ради 18 червня 2018 року №106, видані ОСОБА_1 Визнати незаконною Декларацію про готовність до експлуатації об`єкту - торгового павільйону для торгівлі промисловими товарами по АДРЕСА_1 від 27 серпня 2018 року, зареєстрованої відділом державного архітектурно-будівельного контролю Кам`янець-Подільської міської ради 28 серпня 2018 року №ХМ141182400323, виданої ОСОБА_2 , скасувати рішення та запис Державного реєстратора відділення надання адміністративних послуг Гуменецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області Павлушеної М.О., індексний номер 43168241 від 25 вересня 2018 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на торгівельний павільйон для торгівлі промисловою групою товарів, площею 20,4 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1 , скасувати рішення Кам`янець-Подільської міської ради №127/64 від 04 грудня 2018 року про надання дозволу ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 25 кв.м. по АДРЕСА_1 за рахунок земель Кам`янець-Подільської міської ради із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування торгового павільйону для торгівлі промисловими товарами, витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 камеру схову площею 11,6 кв.м. по АДРЕСА_1 . 28 листопада 2019 року позивачем до суду подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Кам`янець-Подільській міській раді приймати будь-які рішення щодо відведення земельної ділянки площею 22 кв.м. по АДРЕСА_1 ОСОБА_2 за рахунок земель Кам`янець-Подільської міської ради із земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування торгового павільйону промислових товарів. В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначено, що невжиття вказаних заходів по забезпеченню позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду або позбавити ефективного захисту порушених прав позивача внаслідок виготовлення проекту землеустрою та укладення договору оренди земельної ділянки, на якій розташоване нерухоме майно позивача, що змусить його оскаржувати відповідне рішення місцевої ради в судовому порядку. Ухвалою Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову було відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було доведено доцільність застосування заявленого заходу забезпечення позову та не конкретизовано у чому саме полягають такі заходи, також не обґрунтовано яким чином невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просив вищевказану ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою заборонити Кам`янець - Подільській міській раді приймати рішення щодо надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 за рахунок земель Кам`янець-Подільської міської ради з земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування торгового павільйону промислових товарів (реєстраційний номер об`єкту 1651522368224) по АДРЕСА_1 та приймати рішення щодо затвердження проектів землеустрою про відведення земельної ділянки ОСОБА_2 за рахунок земель Кам`янець-Подільської міської ради з земель житлової та громадської забудови для будівництва таобслуговування торгового павільйону промислових товарів (реєстраційний номер об`єкту 1651522368224) по АДРЕСА_1 . На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не взято до уваги обґрунтовану необхідність забезпечення позову в межах заявлених позовних вимог та зазначив, що Кам`янець-Подільською міською радою 04 грудня 2018 року незаконно було прийняте рішення №127/64 «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_2 » на умовах оренди для будівництва та обслуговування торгового павільйону для торгівлі промисловими товарами. Отримання дозволу на розробку проекту із землеустрою стало можливим через недобросовісні дії відповідачів, зокрема ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , оскільки правомірність права власності ОСОБА_2 на торговий павільйон для промислових товарів оспорюється позивачем в суді. Вказав, що незважаючи на те, що Кам`янець-Подільською міською радою у зв`язку із відсутності достатньої кількості голосів не було прийняте рішення щодо надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення проектної документації із землеустрою щодо спірної земельної ділянки, вказані обставини свідчать про те, що у разі повторного звернення ОСОБА_2 до Кам`янець-Подільської міської ради відповідне рішення буде прийняте, що утруднить ОСОБА_3 ефективний захист його порушених прав та виконання рішення суду. У відзиві на апеляційну скаргу Кам`янець-Подільська міська рада зазначила, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні. Посилається на те, що суд дійшов вірного висновку щодо недоцільності застосування заходів забезпечення позову у зв`язку з їх необґрунтованістю. Також вказала, що в заяві не конкретизовано які дії та рішення належить заборонити вчиняти Кам`янець-Подільській міській раді, також не зазначено яким чином невжиття вказаних заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В судове засідання апелянт не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач та представник відповідача, заперечуючи проти апеляційної скарги зазначили, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а тому підстави для його скасування відсутні. Заслухавши учасників справи, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається із матеріалів справи, 21 листопада 2007 року Хмельницькою філією ПП «Український правовий консалтинг» було проведено прилюдні торги по реалізації приміщення камери схову загальною площею 11,6 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 , на підставі виконавчого листа №2-2068, виданого 02 липня 2007 року Кам`янець-Подільським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь «Брокбізнесбанк» кредитного боргу (т. 1 а.с. 20). Переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_3 , якого визнано покупцем вказаної нежитлової будівлі приміщення камери схову. ОСОБА_3 на підставі свідоцтва, посвідченого приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського міського нотаріального округу Рибак С.Й. 28 листопада 2007 року, зареєстровано в реєстрі за №3370 належить нежиле приміщення - камера схову, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 11,6 кв. м. (т. 1 а.с. 21). Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради VII скликання від 7 серпня 2018 року №18/58 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 » позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельної ділянки орієнтовною площею 22 кв.м. (0,0022 га) за адресою АДРЕСА_1 за рахунок земель Кам`янець-Подільської міської ради з земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (т. 1 а.с. 70). Рішенням Кам`янець-Подільської міської ради від 04 грудня 2018 року №127/64 «Про надання дозволу на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 .» відповідачу ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення на умовах оренди земельної ділянки орієнтовною площею 25 кв.м. (0,0025 га) за адресою АДРЕСА_1 за рахунок земель Кам`янець-Подільської міської ради з земель житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування торгового павільйону для торгівлі промисловою групою товарів (т. 1 а.с. 98). Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 Конвенції, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення ЄСПЛ «Beles and others v. The Czech Republic», 12/11/2002, § 49). Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом заборони вчиняти певні дії. Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 березня 2019 року у справі № 824/239/2018). Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 308/3824/16-ц. Також у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 569/2011/18 зазначено, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Так, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено доцільність застосування відповідних заходів забезпечення позову, не конкретизовано у чому саме вони полягатимуть, що позбавляє суд можливості вирішити питання їх ефективності. Враховуючи предмет позову, заявлений позивачем захід його забезпечення у вигляді заборони Кам`янець-Подільській міській раді приймати будь-які рішення щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_2 не забезпечить виконання рішення суду, у разі ухвалення його на користь ОСОБА_3 , адже за фактичних обставин справи, прийняття відповідною місцевою радою будь-яких рішень у майбутньому не утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог заявлених позивачем. Апелянтом також не надано доказів можливої недоброчесності чи упередженості депутатів Кам`янець-Подільської міської ради при вирішенні в майбутньому питання про надання ОСОБА_2 дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж спірної з позивачем земельної ділянки в натурі за повторною заявою ОСОБА_2 , викладеною ним у іншій редакції, ніж заява, на підставі якої ОСОБА_2 . рішенням Кам`янець-Подільської міської ради №127/4 від 04 грудня 2018 року вже надавався дозвіл на розроблення відповідного проекту землеустрою. Положеннями ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, про недоведеність апелянтом тієї обставини, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Кам`янець-Подільській міській раді приймати будь-які рішення щодо відведення спірної земельної ділянки може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необґрунтованість поданої заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та обґрунтованими висновками суду першої інстанції, та не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі. Також слід зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданим доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В апеляційній скарзі апелянт просив суд апеляційної інстанції вжити заходів забезпечення позову в спосіб, який не був предметом розгляду суду першої інстанції. Таким чином апелянт, врахувавши мотиви, якими керувався суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні його заяви про забезпечення позову, в апеляційній скарзі фактично змінив спосіб забезпечення позову, конкретизувавши які саме дії та рішення необхідно заборонити Кам`янець - Подільській міській раді приймати та проводити щодо земельної ділянки. Однак суд апеляційної інстанції, діючи у відповідності з вимогами ч.ч. 1-3 ст. 367 ЦПК України перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо вирішення справи з урахуванням тих вимог заяви про забезпечення позову, які були предметом розгляду судом першої інстанції і на тих доказах, які були надані суду першої інстанції. Тому питання забезпечення позову у спосіб, який визначений апелянтом в апеляційній скарзі не становить предмет дослідження судом апеляційної інстанції в даній справі. Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 25 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 31 січня 2020 року. Судді: Р.С.Гринчук Л.М.Грох А.М.Костенко