LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС160/28117/24

від 17.07.2026 · Адміністративна

УХВАЛА 17 липня 2026 року м. Київ справа №160/28117/24 адміністративне провадження №К/990/23235/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів - Жука А.В., Мацедонської В.Е., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №160/28117/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про виплату індексації грошового забезпечення, одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки, доплати за службу в нічний час, доплати на період карантину, видачу уточненої довідки про розмір грошового забезпечення, У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просив: - визнати протиправним ненарахування і невиплату індексації грошового забезпечення, зобов`язати нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року; - визнати протиправним нарахування і виплату одноразової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні відпустки, зобов`язати нарахувати і виплатити одноразову допомогу при звільненні, компенсацію за невикористані дні відпустки (за 2015 рік 4 доби, за 2016 рік 35 діб, за 2017 рік 15 діб, за 2018 рік 15 діб, за 2019 рік 35 діб, за 2020 рік 45 діб, за 2021 рік 45 діб, за 2022 рік 35 діб, за 2023 рік 42 доби) з урахуванням індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ№168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час воєнного стану», з урахуванням раніше виплачених сум; - визнати протиправним ненарахування і невиплату доплати за службу в нічний час, зобов`язати нарахувати і виплатити доплату за службу в нічний час за період з 07 листопада 2015 року до 25 грудня 2023 року; - визнати протиправним ненарахування і невиплату доплати, передбаченої Постановою КМУ №375 від 29 квітня 2020 року «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців національної гвардії, державної прикордонної служби, посадових осіб державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом, та протягом 30 днів з дня його відміни», зобов`язати нарахувати і виплатити доплату, передбачену Постановою КМУ №375 від 29 квітня 2020 року за грудень 2020 року і за період з березня 2021 року по липень 2023 року; - визнати протиправним відмову зарахувати до грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, індексації грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час воєнного стану», зобов`язати підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області уточнену довідку про розмір грошового забезпечення (довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії) за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням індексації та додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, їх сім`ям під час воєнного стану». Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року та прийнято нову постанову. Позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним ненарахування і невиплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07 листопада 2015 року по 01 листопада 2017 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмовлених позовних вимог, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою. Ухвалами Верховного Суду від 09 березня 2026 року, від 14 квітня 2026 року та від 13 травня 2026 року касаційну скаргу повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з незазначенням у касаційній скарзі належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень. 21 травня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» вчетверте надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №160/28117/24. Заявник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, рішення апеляційного суду залишити в силі в частині задоволених позовних вимог; у незадоволеній частині - ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21 травня 2026 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді: Желєзний І.В., Мацедонської В.Е. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 червня 2026 року визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Білак М.В., судді: Жук А.В., Мацедоснька В.Е. Ухвалою Верховного суду від 10 червня 2026 року визнано неповажними, зазначені позивачем, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 квітня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2026 року у справі №160/28117/24 залишено без руху. Надано заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснено, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк у відкритті касаційного провадження буде відмовлено. На виконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, скаржником через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу в новій редакції та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Дослідивши зміст касаційної скарги в новій редакції, Судом встановлено, що скаржником не зазначено виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд наголошує, що пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Суд звертає увагу, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Оскільки Дніпропетровським окружним адміністративним судом справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення у цій справі можуть бути оскаржені до Верховного Суду лише за наявності обставин, наведених у підпунктах «а» - «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Верховний Суд відзначає, що, визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки, є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено. Так, питання права, які мають фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, можуть охоплювати правові явища, що є найбільш суттєвими для такої практики та формування її однаковості. До таких явищ можна віднести систематичне порушення державою норм матеріального та процесуального права які зачіпають інтереси великого кола осіб, що супроводжуються чималою кількістю оскарження таких рішень у подібних справах, тощо. Проте, скаржник у касаційній скарзі не обґрунтовує в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. Також Верховний Суд зазначає, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов`язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей, девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Касаційна скарга не містить аргументів, які б свідчили про значний суспільний інтерес саме до цієї конкретної справи й вказували на те, що предмет спору у цій стосується питань, які мають виняткове значення для суспільства в контексті наведених вище критеріїв. Не наведено в касаційній скарзі скаржником і обґрунтувань щодо винятковості цієї справи для позивача. Щодо посилання позивача на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі незначної складності, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту. Верховний Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційний суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження. Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Зміст наведеної норми вказує на те, що продовження процесуального строку, встановленого судом, передбачає надання нового строку на вчинення тієї процесуальної дії, яка не була вчинена у первісно встановлений строк. Враховуючи вищенаведене, Суд вважає за необхідне продовжити позивачу процесуальний строк, встановлений для усунення недоліків касаційної скарги, для надання касаційної скарги із зазначенням виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Керуючись статтями 121, 243, 248, 332 КАС України, У Х В А Л И В: Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 10 червня 2026 року, а саме щодо надання до суду касаційної скарги в новій редакції, терміном десять днів з дня вручення копії цієї ухвали. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді М.В. Білак А.В. Жук В.Е. Мацедонська

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»