Постанова КАС ВС № 600/709/25-а

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 липня 2026 року м. Київ справа № 600/709/25-а адміністративне провадження № К/990/39020/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В. Е., суддів: Білак М. В., Мельник-Томенко Ж. М., перевіривши касаційну скаргу адвокатки Вишневецької Тетяни Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року (суддя Лелюк О. П.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року (судді: Смілянець Е. С., Полотнянко Ю. П., Драчук Т. О.) у справі № 600/709/25-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ТЦК), військової частини НОМЕР_1 , у якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ начальника ТЦК в частині призову ОСОБА_1 на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період до військової частини НОМЕР_1 ; - визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 в частині призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на відповідну посаду; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій та їх обґрунтування

2. Чернівецький окружний адміністративний суд ухвалою 21 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТЦК, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії залишив без руху. Установив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання належним чином засвідченої копії рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 600/3585/24-а з відміткою про набрання законної сили, а також шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду й доказів поважності причин його пропуску. Роз`яснив, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися не поданою і буде повернута особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

3. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року, визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду з позовом ОСОБА_1 до ТЦК, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії. Відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом. Позовну заяву ОСОБА_1 до ТЦК, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачу. Роз`яснено, що відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

4. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції зазначив, що спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України. Так, у справах щодо проходження публічної служби законодавець визначив строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до адміністративного суду з позовом за їх захистом.

5. Чернівецький окружний адміністративний суд указав, що спірні відносини стосуються прийняття позивача на військову службу, яка згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України є публічною службою. Тобто в цьому випадку підлягає застосуванню спеціальний місячний строк, встановлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

6. За висновком суду першої інстанції, позивач, звертаючись до суду з цим позовом, достовірно знав (він не міг не знати) про призов його на військову службу після проходження ним військово-лікарської комісії 25 липня 2024 року.

7. Чернівецький окружний адміністративний суд звернув увагу, що в матеріалах позову міститься адвокатський запит адвокатки Вишневецької Т. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордера про надання правничої допомоги серії АХ № 1200633 від 25 липня 2024 року і який був виданий на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 25 липня 2024 року. Зазначений адвокатський запит був створений адвокаткою Вишневецькою Т. А. 05 серпня 2024 року, та надісланий на адресу ТЦК 12 серпня 2024 року. При цьому, крім прохання надати належним чином засвідчені копії документів, які стосуються проходження позивачем військово-лікарської комісії, адвокатка Вишневецька Т. А. також просила надати належним чином завірену копію наказу про призов на військову службу ОСОБА_1 .

8. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що про призов на військову службу та видачу відповідного розпорядчого документа (наказу) позивачу (його представнику) було відомо ще у серпні 2024 року. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 18 лютого 2025 року (згідно з відбитком штампа канцелярії суду), тобто зі значним пропуском строку звернення до суду, установленого частиною п`ятою статті 122 КАС України. Таким чином, цей позов подано до адміністративного суду з пропуском строків звернення до суду.

9. Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, Чернівецький окружний адміністративний суд указав, що в клопотанні представника позивача не зазначено жодних обставин, які унеможливлювали або істотно перешкоджали ОСОБА_1 (його представнику) безпосередньо після призову на військову службу звернутися до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказу ТЦК про призов позивача на військову службу та наказу командира військової частини НОМЕР_1 про призначення та зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

10. Чернівецький окружний адміністративний суд дійшов висновку, що зі змісту доводів, наведених представником позивача у клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, не вбачається обставин, які були б пов`язані з дійсними істотними труднощами та наявністю перешкод об`єктивного і непереборного характеру, які б унеможливили або значно утруднили можливість реалізації позивачем особисто або в порядку представництва права на судовий захист у строк, установлений процесуальним законом для звернення до адміністративного суду. Незвернення до суду з адміністративним позовом через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку. Тому, наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними.

11. Отже, суд першої інстанції виснував про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачу.

12. Залишаючи без змін ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року, суд апеляційної інстанції зазначив, що погоджується із судом першої інстанції, що в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду не наведено жодних доводів про те, які обставини/причини унеможливлювали позивача (його представника) своєчасно (у межах строку, визначеного частиною п`ятою статті 122 КАС України) звернутися до суду з позовом про визнання протиправними та скасування наказів про призов ОСОБА_1 та зарахування його до особового складу військової частини НОМЕР_1 , і за умови відсутності копій оскаржуваних наказів подати до такого позову клопотання про витребування доказів відповідно до статті 80 та частини сьомої статті 161 КАС України.

13. Сьомий апеляційний адміністративний суд також указав, що обставини перебування позивача на військовій службі, за наявності у нього представника, з яким укладено договір про надання правової допомоги, не позбавляли ОСОБА_1 (його представника адвокатку Вишневецьку Т. А.) можливості звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.

14. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Короткий зміст та обґрунтування наведених в касаційній скарзі вимог

15. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Вишневецька Т. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу, на обґрунтування якої зазначила, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, а саме частину першу статті 121 КАС України.

16. На переконання скаржниці, ураховуючи те, що позивач був безпідставно та з порушенням установленого порядку визнаний придатним до військової служби, що було встановлено лише рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року у справі № 600/3585/24-а, хоч і всупереч установленому порядку, але таки набув статус військовослужбовця, та тривалий час проходив навчання, перебував на військовій службі, до цього часу йому не було вручено оскаржуваних наказів начальника ТЦК та командира військової частини НОМЕР_1 , він не був ознайомлений з їх змістом, однак, вживав всіх можливих заходів щодо отримання копій таких наказів, позивачем було пропущено строки звернення до суду за захистом його прав з даним позовом з поважних причин, що є підставою для поновлення судом строків, встановлених частинами другою та п`ятою статті 122 КАС України. Проте, суди першої та апеляційної інстанцій не прийняли до уваги наведені вище доводи позивача щодо причин пропуску процесуальних строків, які є поважними та дають підстави на їх поновлення.

17. Крім того, справа має виняткове значення для позивача як для особи, яка подає касаційну скаргу, оскільки були порушені його основоположні права, гарантовані Конституцією України, серед яких, право на захист судом.

18. На підставі викладеного скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Позиція інших учасників справи

19. На момент розгляду справи відзив від відповідачів на касаційну скаргу позивача до Верховного Суду не надходив.

20. Відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення. Рух касаційної скарги

21. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 14 жовтня 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою адвокатки Вишневецької Т. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року у справі № 600/709/25-а. Витребував із Чернівецького окружного адміністративного суду справу № 600/709/25-а.

22. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справу № 600/709/25-а призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновків судів першої та апеляційної інстанцій, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

23. Перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, та надаючи оцінку доводам касаційної скарги щодо неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду виходить із такого.

24. Завданням адміністративного судочинства, в силу частини першої статті 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

25. Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, у тому числі на виконання делегованих повноважень, і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною цих функцій.

26. Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

27. На підставі статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

28. Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

29. Також цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду (частина третя статті 122 КАС України).

30. Так, згідно із частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

31. Частинами першою та другою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

32. За змістом пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

33. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТЦК, військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії залишено без руху, установлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали шляхом подання належним чином засвідченої копії рішення Чернівецького окружного адміністративного суду у справі № 600/3585/24-а з відміткою про набрання законної сили, а також шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду й доказів поважності причин його пропуску.

34. Так, суд першої інстанції установив, що факт проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії підтверджується довідкою ВЛК від 25 липня 2024 року № 88/1423. Між тим, з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 18 лютого 2025 року. 35. 03 березня 2025 року від представниці позивача на виконання вимог ухвали суду від 21 лютого 2025 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, а також клопотання про поновлення строків звернення до адміністративного суду.

36. В обґрунтування вказаного клопотання представницею позивача зазначено, що станом як на момент призову позивача на військову службу, так станом і на день звернення до суду з цим позовом ні позивачу, ні його представнику не відомі дати, номери та інші реквізити оскаржуваних наказів. Позивач не був з ними ознайомлений належним чином, копії наказів йому не були надані. При цьому позивачем та його представником вживалися заходи щодо отримання копій оскаржуваних наказів, у тому числі й шляхом подання відповідних адвокатських запитів, проте відповіді на такі запити позивачем (його представником) не були отримані.

37. Представниця позивача також указала, що одразу після набрання законної сили рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 січня 2025 року у справі № 600/3585/24-а, яким визнано протиправним та скасовано висновок ВЛК ТЦК про ступінь придатності ОСОБА_1 до військової служби, оформленого довідкою від 25 липня 2024 року, позивачем було подано позов про визнання протиправними та скасування наказів про призов на військову службу та про зарахування його до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

38. Крім цього представниця позивача вказала на запровадження воєнного стану та проходження позивачем військової служби, у зв`язку з чим він міг перебувати у віддалених, у тому числі й небезпечних місцях, де відсутній доступ до адвокатів чи інших правових ресурсів, що обмежувало позивача у можливості своєчасно звернутися до суду.

39. Отже, указані вище обставини, на думку представниці позивача, свідчать про те, що строк звернення до суду з цим позовом пропущено з поважних причин, а тому просить суд поновити його та відкрити провадження в цій справі.

40. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивач звернувся до суду з пропуском місячного строку звернення до суду, при цьому, поважних причин, які є об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 та його представницею наведено не було.

41. У той же час, пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

42. З аналізу указаних норм вбачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори, які пов`язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

43. За таких обставин справи суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо необхідності застосування частини п`ятої статті 122 КАС України, оскільки ця адміністративна справа з огляду на предмет її спору є справою щодо проходження позивачем публічної служби. А тому, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до суду слід керуватися саме частиною п`ятою статті 122 КАС України, якою передбачено місячний строк звернення до суду та обчислювати такий строк з моменту, коли позивач дізнався або мав дізнатися про порушення своїх прав у зв`язку із прийняттям оскаржуваних наказів.

44. Щодо наявності поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій та зазначає таке.

45. Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

46. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

47. Тобто, законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й з об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

48. День, коли особа дізналася про порушення свого права - це установлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день, коли мало бути прийняте рішення (вчинено дію), якщо таке рішення (дія) не було прийняте (не була вчинена).

49. Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

50. Процесуальні строки дисциплінують суб`єктів адміністративного судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав сторін - учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

51. Так суди попередніх інстанцій установили, що винесенню оскаржуваних наказів передувало проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії, що мало місце 25 липня 2024 року. Факт проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії підтверджується довідкою ВЛК від 25 липня 2024 року № 88/1423. Крім того в матеріалах позову міститься адвокатський запит адвокатки Вишневецької Т. А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на підставі ордера про надання правничої допомоги серії АХ №1200633 від 25 липня 2024 року і який був виданий на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 25 липня 2024 року. Указаний адвокатський запит був створений адвокаткою Вишневецькою Т. А. 05 серпня 2024 року, а надісланий на адресу ТЦК 12 серпня 2024 року. При цьому, крім прохання надати належним чином засвідчені копії документів, які стосуються проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії, адвокатка Вишневецька Т. А. також просила надати належним чином завірену копію наказу про призов на військову службу ОСОБА_1 .

52. Отже, суди констатували, що про призов на військову службу та видачу відповідного розпорядчого документа (наказу) позивачу (його представнику) було відомо ще у серпні 2024 року. Водночас з цією позовною заявою позивач звернувся до суду лише 18 лютого 2025 року, тобто зі значним пропуском строку звернення до суду, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

53. Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що позивач звернувся до адміністративного суду з пропуском установленого місячного строку звернення до суду, натомість останнім не було надано жодних належних доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску строку, та не наведено жодних обґрунтованих доводів.

54. Твердження представниці позивача в касаційній скарзі про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який проходить військову службу, що ускладнювало процес звернення позивача до суду, не доводить неможливості вчасної реалізації права на судовий захист та не підтверджує існування реальних фактичних перешкод для звернення до суду, оскільки в цій справі від імені позивача діє адвокатка, договір з якою ОСОБА_1 уклав 25 липня 2024 року. При цьому факт звернення позивача за правовою допомогою не змінює моменту, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі, якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання відповідної інформації тощо.

55. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 380/6445/24.

56. Не є слушними посилання скаржниці в касаційній скарзі на те, що позивачем та його представницею вживалися заходи щодо збору належних та допустимих доказів протиправності оскаржуваних наказів, у тому числі й щодо безпосереднього отримання їх копій, як на підставу для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, з огляду на те, що вказані обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки не позбавляли позивача та його представницю можливості подання до суду цього позову, у межах встановлених законом строків, із клопотанням про витребування судом оскаржуваних рішень.

57. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

58. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

59. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

60. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

61. Отже, при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які вона вчиняла та їх пов`язаністю з підготовкою до звернення до суду, оцінюючи їх у сукупності.

62. Водночас обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

63. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтованою пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», пункт 53 рішення ЄСПЛ від 8 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України»).

64. Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду. І навпаки, безпідставне поновлення таких строків свідчить про порушення принципу правової визначеності.

65. Повертаючись до обставин цієї справи, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій надали належну оцінку усім доводам позивача (представниці позивача) щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду та не установили наявності підстав для його поновлення.

66. Отже, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій постановили оскаржувані рішення з додержанням норм процесуального права, відтак відсутні підстави для їх скасування. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

68. Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

69. Оскільки оскаржувані судові рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків судів першої та апеляційної інстанцій скаржник не спростував, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу адвокатки Вишневецької Тетяни Анатоліївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

2. Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 11 березня 2025 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак Ж. М. Мельник-Томенко