Ухвала КАС ВС № 160/16034/25

УХВАЛА 15 липня 2026 року м. Київ справа №160/16034/25 касаційне провадження № К/990/30236/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Бившевої Л.І., суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - Управління) на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026 у справі №160/16034/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСАМ» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСАМ» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем 12.03.2025 податкове повідомлення-рішення №0131030705 про сплату податку на додану вартість у сумі 1994239,00грн та застосування фінансових санкцій у розмірі 498559,75грн. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2025, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026, позов задоволено. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління подало касаційну скаргу до Верховного Суду. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Підставою касаційного оскарження скаржником вказано пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) - суд апеляційної інстанцій застосував норми права визначені у пункті 44.1 статті 44, пунктах 198.1-198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 05.05.2023 у справі №1340/5998/18, від 28.05.2020 у справі № 826/15364/17, від 28.05.2020 у справі № 820/379/16, від 15.06.2020 у справі № 1440/2276/18. За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах). Предметом спору у цій справі є визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення. Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження з посиланням на норми статей 44 та 198 ПК України відповідач зазначив, що судами попередніх інстанцій при постановленні рішень не враховано правові висновки Верховного Суду, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою податкового обліку. Це відповідає і вимозі статті 75 КАС України щодо достовірності доказів. Вирішуючи спір та ухвалюючи рішення по суті спору, суди першої та апеляційної інстанцій, ураховуючи встановлені обставини та наявні в матеріалах справи докази дійшли висновку про реальність спірних господарських операції між позивачем та контрагентами за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит, оскільки встановлені обставини справи свідчать про поставку товару, виконання робіт, оплату їх вартості, використання у власній господарській діяльності. Висновки про не підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та контрагентами зроблені відповідачем лише на підставі баз даних контролюючого органу. Жодних зауважень до складання первинної документації та/або відсутності чи недостатності поданих позивачем документів, акт перевірки не містить. Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Наведена правова позиція узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №340/422/19. При цьому, висновки судів відповідають висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 10.07.2024 у справі № 826/3382/18, де суд зазначив, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому, в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи. У постановах Верховного Суду від 28.02.2025 у справі № 803/1564/17 та Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі № 160/3364/19 зроблено висновки про те, що під час вирішення спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Верховний Суд у постанові від 19.02.2025 у справі №520/2948/23 зазначив, що згідно акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в інформаційно - аналітичних ресурсах ДПС, відповідно до якої контрагенти позивача не мають трудових та матеріально - технічних ресурсів для проведення відповідних господарських операцій. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що сама по собі зібрана податкова інформація не є достатньою підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій. Вказана позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема в постановах від 03.10.2019 у справі № 811/3223/14, від 16.04.2020 у справі №810/3443/18, від 30.09.2021 у справі №400/1986/19 та фактично відповідає і позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 07.07.2022 (справа №160/3364/19), відповідно до якої податкова інформація, на підставі якої контролюючий орган робить висновки про відсутність у контрагентів трудових та матеріальних ресурсів, носить виключно інформативний характер. Посилання контролюючого органу на таку інформацію, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними, оскільки така інформація не відповідає критерію юридичної значимості, не є допустимим і достовірним доказом у розумінні процесуального закону та сама собою не доводить та не може свідчити про наявність податкових правопорушень. Таким чином, висновок судів першої та апеляційної інстанцій в частині застосування норм статей 44 та 198 ПК України у справі, у якій подано касаційну скаргу відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у подібних правовідносинах. Отже, Верховний Суд вважає, що доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі не дають підстав для відкриття касаційного провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Висновки судів першої і апеляційної інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, постанови про відступлення від яких немає, і колегія суддів не вважає за необхідне відступити від таких у цій справі, у зв`язку з чим у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити. Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26.03.2026. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. СуддіЛ.І. Бившева В.В. Хохуляк Р.Ф. Ханова