Ухвала КЦС ВС № 761/41099/20

УХВАЛА 15 липня 2026 року м. Київ справа № 761/41099/20 провадження № 61-8799ск26 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Смізюк Оксаною Олександрівною на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право ОСОБА_1 на недоторканість ділової репутації, порочить честь і гідність інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 : - на офіційній сторінці youtube-каналу телеканалу «UA:Перший» Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3; - на веб-сайті інформаційного агентства Суспільне Новини Публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4, у інтерв`ю ОСОБА_10 із директором Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», а саме: «…Це унікальна ситуація для України. Фактично, заступник секретаря - технічний працівник - говорить те, що не збігається з думкою голови держави. Людина, я так розумію, знала вже що їй буде оголошена підозра, і відповідно це був такий захист, певна істерична реакція.… І було з`ясовано, що, коли справа була ще в Міністерстві внутрішніх справ, ОСОБА_1 працював в "Укрбуді", там де і ОСОБА_5 , і вони дали хабар одному із керівників експертної установи за те, що буде експертиза, яка дасть можливість цю справу фактично поховати. При чому, там така цікава переписка: "Давай бігом, бо справу забирає НАБУ і тоді буде важко щось вирішити". Хабар був у вигляді паркомісця. Фактично є три фігуранта. Двом з них вже оголошено підозру - ОСОБА_5 і цьому ж керівнику експертної установи. ОСОБА_1 сприяв тому, що давали цей хабар? Він не сприяв - він фактично разом із ОСОБА_5 давав. І є цьому докази. І підозра, де все це розписано, вже визнана судом обґрунтованою.…» Зобов`язано Акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» не пізніше наступного дня з дня набрання чинності рішенням суду у цій справі видалити, розміщені на офіційній сторінці youtube-каналу телеканалу UA:Перший за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 та на веб-сайті інформаційного агентства Суспільне Новини за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_4 відео із інтерв`ю ОСОБА_10 із директором Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_2 та статтю під назвою ««ІНФОРМАЦІЯ_5», відповідно. Зобов`язано ОСОБА_2 спростувати поширену інформацію, а саме: «…І було з`ясовано, що, коли справа була ще в Міністерстві внутрішніх справ, ОСОБА_1 працював в " Укрбуд ", там де і ОСОБА_5 , і вони дали хабар одному із керівників експертної установи за те, що буде експертиза, яка дасть можливість цю справу фактично поховати. При чому, там така цікава переписка: "Давай бігом, бо справу забирає НАБУ і тоді буде важко щось вирішити". Хабар був у вигляді паркомісця. Фактично є три фігуранта. Двом з них вже оголошено підозру - ОСОБА_5 і цьому ж керівнику експертної установи. ОСОБА_1 сприяв тому, що давали цей хабар? Він не сприяв - він фактично разом із ОСОБА_5 давав. І є цьому докази. І підозра, де все це розписано, вже визнана судом обґрунтованою.…», - шляхом розміщення на офіційній сторінці youtube-каналу телеканалу UA: Перший та на веб-сайті інформаційного агентства Суспільне Новини Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», відео із заявою, а також статтю із текстом, що буде містити посилання на рішення суду у цій справі та спростування наступного змісту: «Інформація про те, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5 давав хабаря одному із керівників експертної установи за те, що буде експертиза, яка дасть можливість закрити кримінальне провадження або вчиняв якісь інші злочини є неправдивою та не відповідає дійсності». Стягнуто з Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» та ОСОБА_2 солідарно моральну шкоду в сумі 1 (одна) гривня. Постановою Київського апеляційного суду від 27 травня 2026 року апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Бойка О. І., та представника Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України» - адвоката Мальованого В. В., задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 06 травня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації залишено без задоволення. У липні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Смізюк О. О. на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2026 року. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: 1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; 4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; 5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; 6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; 8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: 1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або 2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або 3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або 4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Аналізуючи вищезазначені норми, Верховний Суд зауважує, що касаційна скарга має містити: пункт 1 - формулювання застосованого судом апеляційної інстанції висновку щодо застосування норми права, з яким не погоджується заявник, із зазначенням цієї норми права та змісту правовідносин, в яких ця норма права застосована, а також посилання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких (подібних) правовідносинах, із зазначенням, в чому саме полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці у подібних правовідносинах. Суд звертає увагу заявника, що судовими рішеннями у подібних правовідносинах є такі рішення, в яких подібними є: предмети спору; підстави позову; зміст позовних вимог; встановлені судом обставини та однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин; пункт 2 - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення; пункт 3 - зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи; пункт 4 - посилання на підстави, передбачені частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України. Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник, зокрема, вказує пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, проте посилаючись на вказану підставу, не зазначає щодо якої саме норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження. У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Аналізуючи вищезазначені норми, Верховний Суд зауважує, що, у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовним обґрунтуванням мотивів такого відступлення У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції заявник посилається на пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України, не зазначаючи при цьому від яких саме висновків Верховного Суду, що були застосовані апеляційним судом в оскаржуваній постанові слід відступити, у який спосіб , в якій постанові викладений цей висновок та чим обґрунтована необхідність такого відступу. Отже, заявнику необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником - адвокатом Смізюк Оксаною Олександрівною на постанову Київського апеляційного суду від 27 травня 2026 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Суддя Р. А. Лідовець