Постанова КГС ВС № 902/908/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Київ cправа № 902/908/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В., секретар судового засідання - Мельникова Л. В., розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про стягнення 5 486 621,95 грн 3% річних та 6 465 448,57 грн інфляційних втрат У судовому засіданні взяли участь представники: позивача - Горопашний І. В. та відповідача - Сидорук В. В.

1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень 1.1. У липні 2023 року до Господарського суду Вінницької області звернулося Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (ураховуючи заяву про збільшення позовних вимог від 01.12.2023 № 01/65992) 282 445 067,07 грн заборгованості за надані за період з 01.12.2022 по 31.10.2023 (включно) послуги згідно з договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 25.06.2019 № 0515-03041, яка складається з 270 492 996,55 грн основної заборгованості, 5 486 621,95 грн - 3 % річних та 6 465 448,57 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів. 1.2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов`язань у частині оплати за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. 1.3. Ухвалою місцевого господарського суду від 19.03.2025 провадження у справі № 902/908/23 в частині вимог про стягнення 270 492 996,55 грн основної заборгованості закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами 2.1. Як свідчать матеріал справи та установили суди попередніх інстанцій, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго", правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - оператор системи передачі (ОСП), Виконавець, позивач та/або НЕК "Укренерго") та АТ "Вінницяобленерго" (далі - Користувач, відповідач та/або АТ "Вінницяобленерго") уклали договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 25.06.2019 № 0515-03041 (далі - Договір). У період існування спірних правовідносин до Договору неодноразово вносились зміни, зокрема додатковими угодами від 28.12.2021 та від 23.12.2022 положення Договору викладались в новій редакції. За умовами пунктів 1.1, 1.2 Договору (які є однаковими у редакціях додаткових угод від 28.12.2021 та від 23.12.2022) договір регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об`єднаної енергетичної системи (ОЕС) України. За цим Договором ОСП зобов`язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв`язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга). Користувач зобов`язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору. Під час виконання вимог цього Договору, а також вирішення питань, що не обумовлені цим Договором, Сторони зобов`язуються керуватися чинним законодавством України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України (пункт 1.3 Договору) Договір встановлює обов`язки та права Сторін у процесі оперативного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією (пункт 1.4 Договору, які є однаковими в редакціях додаткових угод від 28.12.2021 та від 23.12.2022). За умовами пункту 2.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2021 № 4, Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022 року, ціна визначається як сума нарахованої вартості послуг за сукупністю розрахункових періодів наростаючим підсумком протягом календарного року. Відповідно до пункту 2.2 Договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2021 № 4, Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022, оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої нею методики та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою. Обсяг наданої Послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.(пункт 2.3 Договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2021 № 4, Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022). Вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (пункт 2.4 Договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2021 № 4, Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022). Відповідно до пункту 2.5 Договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2021 № 4, Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022, розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: - до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; - до 20 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; - до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги. За умовами пункту 2.6 Договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2021 № 4, Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022, плановий обсяг Послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем повідомлень щодо планового обсягу Послуги на розрахунковий період. У разі зміни планових обсягів Послуги протягом розрахункового місяця Користувач передає оператору системи передачі (ОСП), Виконавцю повідомлення про зміну обсягів Послуги. Оператор системи передачі (ОСП), Виконавець протягом 5 робочих днів після отримання такого повідомлення коригує розмір наступних планових платежів. Згідно з пунктом 2.7 Договору в редакції Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022, Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку. Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно). Акти надання Послуги та акти коригування до актів надання Послуги у відповідному розрахунковому періоді Виконавець направляє Користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає Користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Відповідно до пункті 2.8 - 2.10 Договору в редакції Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022, користувач здійснює підписання актів надання Послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Користувачем та повертає Виконавцю. За відсутності заборгованості надлишок коштів, що надійшли протягом розрахункового періоду, зараховується в рахунок оплати наступного розрахункового періоду. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій, за наявності згоди Користувача. Оплата вартості нарахованих штрафних санкцій та/або пені здійснюється на поточний рахунок ОСП, що зазначається в рахунку до сплати. За дату оплати рахунку приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок ОСП. Планові обсяги Послуги Користувач зобов`язаний подавати Виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає Користувачу, у разі не погодження (пункт 10.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022). За умовами пункту 12.1 Договору в редакції додаткової угоди від 28.12.2021, набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2021. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Відповідно до пункту 12.1 Договору в редакції додаткової угоди від 23.12.2022, договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2023. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. На виконання умов Договору сторонами підписано акти надання послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, позивачем виставлено відповідні рахунки на оплату. Наявною у справі випискою про надходження на рахунки підтверджується, що в період з 30.11.2023 по 30.12.2024 відповідачем оплачено вартість наданих послуг за Договором на суму 270 492 996,55 грн. Крім того, судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що у провадженні Господарського суду Вінницької області перебувала справа № 902/12/23 за первісним позовом НЕК "Укренерго" до АТ "Вінницяобленерго" про стягнення 78 874 522,23 грн заборгованості за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 25.06.2019 № 0515-03041, а також зустрічним позовом АТ "Вінницяобленерго" до НЕК "Укренерго" про тлумачення пункту 2.7. 2.9 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 25.06.2019 № 0515-03041 (у редакції додаткової угоди від 17.09.2021) та пункту 2.7 договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 25.06.2019 № 0515-03041 (у редакції додаткової угоди від 28.12.2021). Рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.08.2024 у справі № 902/12/23, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.11.2024, первісний позов задоволено частково та відмовлено в задоволенні зустрічного позову. Відповідно до вказаного рішення встановлено, що первісним позивачем на виконання умов договору належним чином виконано зобов`язання, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, та надано послуги відповідачу, проте відповідач свої зобов`язання перед позивачем належним чином не виконав, у зв`язку з чим у первісного відповідача виникла заборгованість перед первісним позивачем станом на 30.11.2022 в загальній сумі 7 1731 520,89 грн.

3. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 3.1. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 16.01.2026 (суддя Нешик О. С.) у справі № 902/908/23 задоволено позов. 3.2. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що на виконання умов Договору позивачем за спірний період було надано відповідачу послуги на загальну суму 270 492 996,55 грн. Водночас вказану вартість послуг за Договором відповідачем оплачено лише в період з 30.11.2023 по 30.12.2024. Суд першої інстанції дійшов висновку, що за умовами Договору на відповідача було покладено зобов`язання з оплати планових обсягів послуги, які визначались відповідно до повідомлень відповідача (пункт 2.6 Договору), на умовах попередньої оплати в терміни, вказані у путні 2.5 Договору та після складання акта наданих послуг - здійснення остаточного розрахунку за фактично надані послуги в термін, вказаний у пункті 2.7 Договору. Враховуючи неналежне (несвоєчасне) виконання відповідачем як зобов`язання з оплати планового обсягу послуги на умовах попередньої оплати, так і зобов`язання з оплати фактичного обсягу послуги, отриманої за розрахунковий місяць, строк виконання грошового зобов`язання є порушеним та надає позивачу право на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат. При цьому, суд першої інстанції вказав, що до розрахунку компенсаційних нарахувань позивачем правомірно включено 71 731 520,89 грн заборгованості за Договором, яка виникла станом на 30.11.2022, що встановлено рішенням Господарського суду Вінницької області від 26.08.2024 у справі № 902/12/23. Оскільки відповідач у встановленому порядку не звертався до позивача з вимогою про зміну (зменшення) планових показників, суд відхилив його контррозрахунок, заснований на фактичних даних. Як наслідок, суд визнав правомірним нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суму заборгованості, що виникла внаслідок недотримання графіка планових платежів у період з листопада 2022 року по жовтень 2023 року. 3.3. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 20.04.2026 (Мамченко Ю .А. - головуючий, судді: Петухов М. Г., Хабарова М. В.) скасував рішення Господарського суду Вінницької області від 16.01.2026 у справі № 902/908/23 у частині стягнення 3 % річних у розмірі 96 617,07 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 69 705,15 грн та ухвалив у цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. У решті рішення Господарського суду Вінницької області від 16.01.2026 у справі № 902/908/23 залишив без змін. Стягнув з НЕК "Укренерго" на користь АТ "Вінницяобленерго" 3 993,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги. 3.4. Суд апеляційної інстанції враховуючи вимоги апеляційної скарги та приписи частини першої статті 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) переглянув рішення Господарського суду Вінницької області від 16.01.2026 у справі № 902/908/23 у частині стягнення 96 617,07 грн 3 % річних та 69 705,15 грн інфляційних втрат з АТ "Вінницяобленерго". При цьому апеляційний господарський суд вказав, що у даній справі № 902/908/23 Договір містить аналогічні умови, як і у справі № 914/2526/23. Отже, посилаючись на правові висновки, викладені Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 апеляційний господарський суд виснував, що нарахування інфляційних втрат та 3 % річних має здійснюватись на прострочення оплати фактичного обсягу наданої послуги, а не планового, що залишено судом першої інстанції поза увагою. Водночас апеляційний господарський суд вказав, що при розрахунку вказаних сум до уваги потрібно брати вартість наданої послуги, що відображена в актах коригування до актів наданих послуг, адже такі дані відповідають вартості фактично наданих послуг, тобто відповідають вартості послуг, які реально були надані відповідачу. Крім того зазначив, що Типовий договір у розумінні статей 179, 184 ГК України не є ані нормативним актом, ані самостійним укладеним договором. Натомість він становить собою сукупність істотних умов, які уповноважений орган визначає як такі, що є обов`язковими при укладенні сторонами договору відповідного типу, але сторони можуть включати до умов фактично укладеного ними договору додаткові положення, які уточнюють прямо не встановлений або достатньою мірою не деталізований у відповідному Типовому договорі порядок здійснення прав та виконання обов`язків сторін. З огляду на вищевказане, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача на користь позивача 96 617,07 грн 3 % річних та 69 705,15 грн інфляційних втрат, як таких, що нараховані на планові показники, що суперечить умовам Договору та положенням чинного законодавства.

4. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї 4.1. Не погоджуючись із постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у цій справі, НЕК "Укренерго" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати цю постанову в частині, якою скасовано рішення Господарського суду Вінницької області від 16.01.2026 у справі № 902/908/23 про стягнення 3 % річних у розмірі 96 617,07 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 69 705,15 грн і залишити в силі рішення Господарського суду Вінницької області від 16.01.2026 року у справі № 902/908/23 у відповідній частині. Стягнути з АТ "Вінницяобленерго" на користь НЕК "Укренерго" витрати по сплаті судового збору у повному обсязі 4.2. Скаржник наголошує, що наявні підстави касаційного оскарження постанови, що визначені пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Скаржник наголошує, що постанову прийнято з неправильним застосуванням положень статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21, від 13.03.2024 № 904/5899/21, від 09.11.2022 у справі № 904/5899/21, від 24.11.2022 у справі № 927/713/21, від 04.07.2023 у справі № 910/10061/22, від 23.11.2023 у справі № 925/654/22, від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22, від 10.04.2024 у справі № 913/211/23, від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц, від 09.11.2021 у справі № 320/5115/17. Крім того, скаржник наголошує, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував висновки, викладені у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 не врахувавши при цьому висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 19.05.2020 у справі № 910/719/19, від 19.06.2018 у справі № 922/2383/16. У контексті наведених доводів скаржник зауважує, що установлені обставини у справі № 914/2625/23 не є подібними зі справою № 902/908/23 з огляду на відмінність фактичних обставин у справах, що впливають на зміст відповідних правовідносин, а саме умов договору. Висновки зроблені у справі № 914/2625/23 на підставі конкретних погоджених сторонами умов договору, що відмінні від умов встановлених Типовим договором і тому не повинні застосовуватись до справи № 902/908/23, умови Договору в якій відповідають умовам Типового договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно технологічного) управління (у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин), який є додатком 5 до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (далі - Кодекс системи передачі).

5. Позиція Верховного Суду 5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. 5.2. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, касаційний господарський суд переглядає оскаржувану постанову в межах доводів та вимог касаційної скарги. 5.3. Позивач просить Верховний Суд скасувати постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі № 902/908/23 якою скасовано рішення Господарського суду Вінницької області від 16.01.2026 у частині стягнення 3 % річних у розмірі 96 617,07 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 69 705,15 грн і залишити в силі рішення місцевого господарського суду у відповідній частині. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК України в касаційному порядку не переглядаються. Разом із цим доводи касаційної скарги зводяться до того, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував до спірних правовідносин правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23. Скаржник стверджує, що встановлені у справі № 914/2625/23 обставини не є подібними до обставин справи № 902/908/23 з огляду на відмінність фактичних обставин (зокрема, умов договору), які впливають на зміст відповідних правовідносин. У контексті наведених доводів колегія суддів зауважує, що метою передачі справи № 914/2625/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 13.08.2025 був відступ від висновків, які містяться у постанові Верховного Суду від 15.07.2025 у справі № 914/3621/23, щодо застосування пунктів 6.1, 6.4 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передач, пункту 2.4 Типового договору, частини другої статті 625 ЦК України, у зв`язку з тим, що сторони в договорі не можуть відступити (змінити) від імперативного припису про форму розрахунків у вигляді попередньої оплати, яка нараховується на плановий обсяг послуг, а тлумачення судом умов договору має відбуватися із урахуванням норм типового договору. Тобто на розгляді об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду перебувала справа № 914/2625/23 щодо вирішення питання застосування частини другої статті 625 ЦК України під час нарахування 3 % річних та інфляційних втрат на суми попередньої оплати планового обсягу послуг. Предметом позову у справі № 902/908/23, що розглядається є, зокрема стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на суму прогнозної вартості послуг. Таким чином, предметом спору у справах № 902/908/23 та № 914/2625/23 є стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за порушення строків здійснення планових платежів на підставі статті 625 ЦК України, що свідчить про однакове нормативно-правове обґрунтування позовних вимог. Верховний Суд враховує, що правовідносини у справі № 914/2625/23 виникли за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, як і у цій справі № 902/908/23. Ураховуючи подібність спірних правовідносин у справах № 902/908/23 та № 914/2625/23, а також тотожність матеріально-правового регулювання щодо застосування частини другої статті 625 ЦК України при нарахуванні 3 % річних та інфляційних втрат на суми попередньої оплати, правовий висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у справі № 914/2625/23, має вирішальне значення для правильного вирішення спору в цій справі. Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду 20.03.2026 переглянув у касаційному порядку рішення Господарського суду Львівської області від 25.06.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2025 у справі № 914/2625/23 у частині наявності / відсутності підстав для стягнення з відповідача, зокрема, 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення оплати відповідачем вартості наданих згідно з Договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Так, ухвалюючи постанову про залишення в силі рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови позивачу у стягненні суми інфляційних втрат та 3 % річних, об`єднана палата у постанові від 20.03.2026 у справі № 914/2625/23 виснувала, що: "8.12. Оператор системи передачі надає послуги з передачі електричної енергії та послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління учасникам ринку на підставі договорів, укладених на основі типових договорів про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Типові договори про надання послуг з передачі електричної енергії та про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління затверджуються Регулятором. Порядок укладання таких договорів визначається Кодексом системи передачі. 8.13. Відповідно до пункту 10 частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. 8.14. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. 8.15. У пунктах 6.1, 6.4 глави 6 розділу ХІ Кодексу системи передач регламентовано, що договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління визначає організаційні, технічні та фінансові умови, на яких ОСП здійснює диспетчерське (оперативно-технологічне) управління в ОЕС України. Договір встановлює обов`язки та права сторін у процесі оперативного та перспективного планування, експлуатації обладнання, диспетчерського управління та балансування енергосистеми в реальному часі та її захисту в надзвичайних ситуаціях, а також формування, обробки, передачі та відображення даних під час регламентованого обміну інформацією. Договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління укладається за типовою формою, яка затверджується Регулятором. 8.16. ОСП зобов`язаний на своєму офіційному вебсайті оприлюднити редакцію договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління зі змінами та роз`яснення щодо укладення та приєднання користувача до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. 8.17. Типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (у редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин), який є додатком 5 до Кодексу системи передачі, передбачає, що: - вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період (пункт 2.3); - розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до ______ числа розрахункового місяця - __________ % вартості послуги; до ______ числа розрахункового місяця - __________ % вартості послуги; до ______ числа розрахункового місяця - __________ % вартості послуги. Плановий обсяг послуги на розрахунковий період визначається на основі наданих Користувачем і погоджених ОСП повідомлень щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий період (пункт 2.4); - оплата послуги здійснюється на підставі рахунків, наданих виконавцем або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком", за умови наявності електронного підпису тієї особи, яка уповноважена підписувати документи в електронному вигляді, у порядку, визначеному законодавством (пункт 2.7). 8.18. Водночас, як встановили суди попередніх інстанцій, згідно з умовами Договору сторони погодили, що: вартість послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період (пункт 2.3 Договору); розрахунок за надану послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця 35 % вартості послуги; до 20 числа розрахункового місяця 35 % вартості послуги; до останнього банківського дня календарного місяця 30 % вартості послуги (пункт 2.4 Договору); виконавець надає користувачу акт надання послуги до 4-го числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 2.5 Договору); планові обсяги передачі електроенергії користувач зобов`язаний подавати виконавцю до 10-ї доби місяця, що передує розрахунковому місяцю; виконавець протягом 3 днів їх погоджує і повертає користувачу (пункт 10.1 Договору). 8.19. Отже, на відміну від Типового договору в умовах укладеного сторонами Договору, які визначають порядок оплати за надану позивачем послугу, хоча і встановлено обов`язок відповідача здійснювати часткову попередню оплату (пункт 2.4), проте у такому випадку слід виходити з вартості наданих послуг, а не вартості планових обсягів послуги (оплата планових обсягів не передбачена)." Крім того у вказані й постанові Об`єднана палата зазначила, що Типовий договір у розумінні статей 179, 184 ГК України не є ані нормативним актом, ані самостійним укладеним договором. Натомість він становить собою сукупність істотних умов, які уповноважений орган визначає як такі, що є обов`язковими при укладенні сторонами договору відповідного типу, але сторони можуть включати до умов фактично укладеного ними договору додаткові положення, які уточнюють прямо не встановлений або достатньою мірою не деталізований у відповідному Типовому договорі порядок здійснення прав та виконання обов`язків сторін. Як убачається з матеріалів справи та установлено апеляційним господарським судом, Договір у цій справі № 902/908/23 містить аналогічні умови, як і у справі № 914/2526/23: вартість Послуги за розрахунковий період визначається як добуток обсягу наданої Послуги на значення тарифу, що діє у визначений розрахунковий період. На вартість Послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України (пункт 2.4 Договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2021 № 4, Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022). Відповідно до пункту 2.5 Договору в редакції Додаткової угоди від 17.09.2021 № 4, Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022, розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги за поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків: до 10 числа розрахункового місяця - 35 % вартості Послуги; до 20 числа розрахункового місяця - 3 % вартості Послуги; до останнього банківського дня календарного місяця - 30 % вартості Послуги. Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Планові обсяги Послуги Користувач зобов`язаний подавати Виконавцю до десятої доби місяця, що передує розрахунковому місяцю. Виконавець протягом трьох днів їх погоджує і повертає Користувачу у разі не погодження (пункт 10.1 Договору в редакції Додаткової угоди від 28.12.2021 та Додаткової угоди від 23.12.2022). Таким чином, з аналізу умов укладеного між сторонами Договору вбачається, що обсяг наданої послуги та її вартість можливо визначити лише на підставі акта надання послуги, який формується виконавцем протягом трьох днів місяця, наступного за розрахунковим та підписується сторонами. Враховуючи викладене апеляційний господарський суд правомірно вказав, що у даній справі нарахування інфляційних втрат та 3 % річних має здійснюватися на прострочення оплати фактичного обсягу наданої послуги, а не планового. Зважаючи на подібність правовідносин, апеляційний суд правомірно керувався правовою позицією об`єднаної палати у справі № 914/2625/23. Натомість доводи касаційної скарги жодним чином не спростовують правильних по суті висновків суду, ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм права скаржником та зводяться до прагнення здійснити переоцінку вже встановлених обставин справи. Викладені в касаційній скарзі доводи та перелічені у пункті 4.2 цієї постанови правові висновки Верховного Суду не спростовують висновків суду апеляційної інстанцій, зважаючи на те, що під час вирішення тотожних спорів застосуванню підлягає саме остання правова позиція Верховного Суду, а тому апеляційний суд діяв у повній відповідності до цієї вимоги, що повністю відповідає принципу єдності судової практики. За таких підстав суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення Господарського суду Вінницької області від 16.01.2026 у справі № 902/908/23 в частині стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних у розмірі 96 617,07 грн, а також інфляційних втрат у розмірі 69 705,15 грн, та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

6. Висновки Верховного Суду 6.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. 6.2. Згідно з положеннями статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. 6.3. Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

7. Розподіл судових витрат 7.1. З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.04.2026 у справі № 902/908/23 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Волковицька Судді С. К. Могил О. В. Случ