Постанова 4875 № 922/40/26

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2026 року м. Харків Справа № 922/40/26 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Васильєв Є.О., суддя Мартюхіна Н.О., за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елементбуд-1» (вх. №1049) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 (рішення ухвалено суддею Хотенцем П.В. в приміщенні Господарського суду Харківської області 16.04.2026 о 16:59 год, повне рішення складено 17.04.2026) у справі №922/40/26 за позовом Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Елементбуд-1», м. Харків про стягнення 548700,03 грн ВСТАНОВИВ: Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у справі №922/40/26, з урахуванням ухвали від 11.05.2026 про виправлення описки, позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Елементбуд-1» на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» 548700,03 грн збитків за договором №83090305 від 03 вересня 2024 року та 6584,40 грн судового збору. Товариство з обмеженою відповідальністю «Елементбуд-1» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у справі №922/40/26 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не надав оцінку його доводам, викладеним у відзиві на позовну заяву. А саме, ТОВ «Елементбуд-1» звертає увагу, що ціна договору №83090305 від 03.09.2024 в редакції додаткової угоди №2 від 19.12.2024 становить 3816091,00 грн, в т.ч. ПДВ 636015,17 грн. Зазначає, що ним в порядку передбаченому чинним законодавством були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкова накладна №9 від 13.12.2024 на суму 252636,26 грн, в т.ч. ПДВ 42105,88 грн; податкова накладна №12 від 13.12.2024 на суму 271255,56 грн, в т.ч. ПДВ 45209,56 грн; податкова накладна №10 від 13.12.2024 на суму 65000,00 грн., в т.ч. ПДВ 10833,33 грн, в подальшому скоригована розрахунком коригування кількісних та вартісних показників №1 від 31.05.2025 на загальну суму 3292200,18 грн в т.ч. ПДВ 548700,03 грн. Таким чином, загальна сума ПДВ, зазначена у належним чином зареєстрованих податкових накладних та розрахунку коригування складає суму 636015,17 грн, що відповідає ціні договору та є підставою до включення відповідачем сум ПДВ до складу податкового кредиту в повному обсязі. Відповідач зазначає, що дійсно він зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 31.05.2025 до податкової накладної №10 від 13.12.2024 з кодом причини коригування згідно довідника умовних кодів причин коригування « 101» «зміна ціни». Заявник апеляційної скарги також зазначає, що податкові накладні №9, №10 та №12 були складені та зареєстровані відповідачем 13.12.2024 на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт №114, №115 та №116 від 13.12.2024. Водночас, після реєстрації вищенаведених податкових накладних, а саме 19.12.2024 між сторонами у справі була укладена додаткова угода №2 до договору №83090305 від 03.09.2024, якою була змінена ціна договору. На думку ТОВ «Елементбуд-1», воно мало всі законні підстави здійснити реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної, складеної до моменту зміни ціни договору, та зареєструвати його за кодом причини коригування « 101» - зміна ціни, в строк передбачений нормами Податкового кодексу України. За твердженням відповідача, ним не здійснено порушення господарського зобов`язання, передбаченого договором (відсутність реєстрації в ЄРПН податкової накладної на суму ПДВ, передбачену договором), що виключає підстави для стягнення на користь позивача збитків в сумі 548700,03 грн. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Елементбуд-1» (вх. №1049) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у справі №922/40/26; повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 30.06.2026. 27.05.2026 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, в рішення суду без змін. У судове засідання представник заявника апеляційної скарги не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. У судовому засіданні представник Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 оголошено у судовому засіданні перерву до 07.07.2026. 03.07.2026 від КП «Харківські теплові мережі» надійшла заява, в якій позивач просив приєднати до матеріалів справи №922/40/26 промову (заключне слово) у судових дебатах. Розпорядженням Східного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 у зв`язку з відпусткою судді Тарасової І.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №922/40/26. Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Васильєв Є.О., суддя Мартюхіна Н.О. Згідно з положеннями ст. 32 Господарського процесуального кодексу України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження. У судовому засіданні представник Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги. Представник відповідача не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні. Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила таке. 03.09.2024 між Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Елементбуд-1» (підрядник) був укладений договір про закупівлю робіт №83090305 (том 1 а.с.45-50). Згідно пункту 1.1 договору підрядник зобов`язується виконати роботи: реконструкція теплових мереж (ділянка від МК 2243/2 до МК 2243/2-Г з вводами на будинки № 20, 29, 37/35, 39/41 по вул. Дарвіна; ділянка від МК 2243/2-Д до будинку № 46А по вул. Куликівська в м. Харків) (код ДК 021:2015-45454000-4 - реконструкція), а замовник - прийняти ці роботи та оплатити їх. Відповідно до пункту 3.1 ціна договору становить 3991616,24 грн, в тому числі ПДВ 665269,37 грн в тому числі за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади 0.00 грн та інших джерел фінансування 3991616,24 грн. Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Згідно пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапного перерахування грошових коштів протягом 20 календарних днів на розрахунковий рахунок підрядника замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), за наявності фінансування. Відповідно до пункту 5.1. договору період виконання робіт згідно з календарним графіком виконання робіт (додаток №2), який є невід`ємною частиною цього договору, в якому зазначаються узгоджені сторонами дати початку та закінчення всіх основних видів робіт та об`єкту будівництва в цілому, передбачених даним договором, але не пізніше 20 грудня 2024 року. Календарний графік виконання робіт складає підрядник. Згідно пункту 5.9 договору замовник приймає виконані роботи на підставі акту виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається підрядником уповноваженому представнику замовника не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник зобов`язаний підписати подані підрядником документи, що затверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 10 робочих днів з дня одержання. Відповідно до пункту 7.3.5 договору за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує іншій стороні спричинені цим збитки, в тому числі втрачену вигоду, в порядку, передбаченому чинним законодавством та цим договором. Згідно пункту 7.9 договору у випадку відсутності реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних або здійснення підрядником такої реєстрації з порушеннями законодавчо встановлених термінів, або зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, замовник по даному договору має право зменшити розрахунки з підрядником на суму податку на додану вартість такої незареєстрованої накладної або реєстрація якої зупинена. Пунктом 7.13.1 договору сторони погодили, що підрядник зобов`язаний зареєструвати відповідно до статті 201 Податкового кодексу України податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, визначений чинним законодавством України. Підрядник зобов`язаний відшкодувати замовнику суму ПДВ за податковою накладною, яка не зареєстрована підрядником в Єдиному державному реєстрі податкових накладних протягом 365 календарних днів з дати її складання згідно з вимогами статті 201 Податкового кодексу України. Податкова накладна, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі податкових накладних з порушеннями у зазначенні обов`язкових реквізитів відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України (переліку номенклатури, коду УКТ ЗЕД в тому числі) та за якою не надано/не зареєстровано розрахунку коригування в цілях виправлення помилки відповідно до статті 192 Податкового кодексу України така податкова накладна вважається не зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі несвоєчасного надання замовнику розрахунку коригування до податкової накладної, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних замовником, в терміни передбачені статтею 201 Податкового кодексу України, підрядник відшкодовує замовнику штраф у сумі понесених штрафних санкцій замовником відповідно до статті 1201 Податкового кодексу України. Відповідно до пункту 10.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2024 (включно), а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. 06.12.2024 між сторонами була укладена додаткова угода №1 (том 1 а.с.50), в якій сторони погодили пункт 3.1. розділу 3 договору, вважати викладеним в наступній редакції: « 3.1. Ціна цього договору становить - 3991616,24 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто одна тисяча шістсот шістнадцять грн. 24 коп.) гривень, в тому числі ПДВ - 665269,37 (шістсот шістдесят п`ять тисяч двісті шістдесят дев`ять грн. 37 коп.) гривень в тому числі за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади - 3816091,00 (три мільйони вісімсот шістнадцять тисяч дев`яносто одна грн. 00 коп.) гривень та інших джерел фінансування - 175525,24 гривень». Сторони домовились внести зміни в додаток №4 «План фінансування», виклавши його в новій редакції, що додається до даної додаткової угоди». З матеріалів справи вбачається, що виконані в грудні 2024 року роботи оформлені актом прийому-передачі наданих послуг №114 від 13.12.2024 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 13.12.2024 на суму 3292200,18 грн, в тому числі ПДВ 548700,03 грн; актом прийому-передачі наданих послуг №115 від 13.12.2024 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 13.12.2024 на суму 252635,26 грн, в тому числі ПДВ 42105,88 грн; актом прийому-передачі наданих послуг №116 від 13.12.2024 та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 13.12.2024 на суму 271255,56 грн, в тому числі ПДВ 45209,26 грн (том 1 а.с.19-44). Виконані роботи повністю оплачені позивачем платіжною інструкцією №402 від 17.12.2024 на суму 3292200,18 грн, платіжною інструкцією №403 від 17.12.2024 на суму 252635,26 грн, платіжною інструкцією №404 від 17.12.2024 на суму 271255,56 грн. 19.12.2024 сторони уклали додаткову угоду №2, відповідно до якої погодили пункт 3.1. розділу 3 договору вважати викладеним в наступній редакції: « 3.1. Ціна цього договору становить - 3816091,00 (три мільйони вісімсот шістнадцять тисяч дев`яносто одна три. 00 коп.) гривень, в тому числі ПДН - 636015,17 (шістсот тридцять шість тисяч п`ятнадцять грн. 17 коп.) в тому числі за рахунок коштів бюджету Харківської міської територіальної громади - 3816091,00 (три мільйони вісімсот шістнадцять -тисяч дев`яносто одна грн. 00 коп.)». Сторони домовились внести зміни в додаток №4 «план фінансування», виклавши його в новій редакції, що додається до даної додаткової угоди. Сторони домовились внести зміни в додаток №1 «договірна ціпа», виклавши його в новій редакції, що додається до даної додаткової угоди. Сторони домовились внести зміни в додаток №3 «перелік матеріалів, що надає замовник підряднику для виконання робіт», виклавши його в новій редакції, що додається до даної додаткової угоди. Всі інші умови договору залишаються без змін і сторони підтверджують по них свої зобов`язання». Тобто, позивач в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором №83090305 від 03.09.2024, що не оспорюється відповідачем. Відповідач в Єдиному реєстрі податкових накладних склав податкові накладні №9 від 13.12.2024 на суму 252635,26 грн, в тому числі ПДВ 42105,88 грн; №10 від 13.12.2024 на суму 65000,00 грн, в тому числі ПДВ 10833,33 грн; №12 від 13.12.2024 на суму 271255,56 грн, в тому числі ПДВ 45209,56 грн. Податкові накладні №9 та №10 були зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних 17.02.2025. Податкова накладна №12 була зареєстрована 18.02.2025. Вказане підтверджується витягом з електронного кабінету платника позивача, наданого ним разом із позовною заявою (том 1 а.с.11). 31.05.2025 ТОВ «Елементбуд-1» склав в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування до податкової накладної №10 та зареєстрував його 18.06.2025, що також вбачається з витягу з електронного кабінету платника позивача. Згідно вказаного розрахунку коригування від 31.05.2025, який також долучений позивачем разом з позовною заявою (том 1 а.с.55), вбачається, що його складено до податкової накладної №10 від 13.12.2024. В графі «причини коригування» зазначено код

101. Сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту зазначена 537866,70 грн, всього підлягають коригуванню обсяги постачання без урахування податку на додану вартість, що оподатковується за основною ставкою у сумі 2689333,48 грн. З витягу з Єдиного реєстру податкових накладних позивача вбачається, що згідно розрахунку коригування від 31.05.2025 зареєстрована сума ПДВ складає 537866,70 грн. Позивач зазначає, що зареєстрована відповідачем в ЄРПН податкова накладна №10 від 13.12.2024 на суму 65000,00 грн, в тому числі ПДВ 10833,33 грн, не відповідає даним акту прийому-передачі наданих послуг №114 від 13.12.2024 та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 13.12.2024 на суму 3292200,18 грн, в тому числі ПДВ 548700,03 грн. КП «Харківські теплові мережі» звертає увагу, що відповідач зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №1 від 31.05.2025 до податкової накладної №10 від 13.12.2024 за кодом причини коригування

101. Натомість, позивач наголошує, шо на вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/dovidniki--reestri--perelik/dovidniki-/357729.html розміщено оновлений Довідник умовних кодів причин коригування, до якого додано умовні коди, які застосовуються з 01.12.2024. Згідно довідника умовних кодів причин коригування назва умовного коду причин коригування 101 «зміна ціни», 102 «зміні кількості», 103 «повернення товару або авансових платежів» та інші. Позивач, посилаючись на роз`яснення Державної податкової служби України, розміщеного на загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ЗІР (http://zir.tax.gov.ua), зазначає таке: «якщо платником податку на дату виникнення податкових зобов`язань на операцію з постачання товарів/послуг складено податкову накладну, в якій не зазначено окрему товарну операцію, у зв`язку з чим загальна сума обсягів постачання за відповідною операцією, зазначена в такій податковій накладній, не відповідає первинним документам, оформленим за такою операцією, то платник податку складає розрахунок коригування, в якому в табличній частині зі знаком «-» відображає показники щодо усіх зазначених у податковій накладній товарів/ послуг та у графі 2.1 заповнює код причини коригування « 103». У полі «Дата складання» зазначається «поточна» дата, тобто дата, на яку було виявлено помилку. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем. При цьому платник складає нову податкову накладну, в якій зазначає загальний обсяг операцій, визначених первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов`язань продавця». Посилаючись на індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 07.05.2019 №1999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, позивач також зазначає, що податкова накладна, складена на дату відвантаження товару, але не на всю суму операції, а також розрахунок коригування до неї, складений на дату виявлення помилки, яким суму податкових зобов`язань приведено у відповідність до суми, на яку здійснено постачання товару, є такими, що складені з порушенням норм ПКУ, а тому обидва документи не можуть бути підставою для віднесення покупцем сум ПДВ, зазначених у них, до податкового кредиту. Позивач стверджує, що помилку в податковій накладній щодо обсягу операції (кількості, ціни) необхідно виправляти шляхом анулювання податкової накладної з помилкою і складання нової податкової накладної, на підставі якої покупець протягом 365 днів з дати складання податкової накладної має можливість зареєструвати податковий кредит. Натомість, розрахунок коригування №1 від 31.05.2025 до податкової накладної №10 від 13.12.2024 складений відповідачем відповідно до п.23 Порядку №1307 за кодом 101 «зміна ціни» замість складання розрахунку коригування відповідно до п.21 Порядку № 1307 за кодом 103 «повернення товару або авансових платежів» та складання і реєстрації нової податкової накладної на суму 3292200,18 грн, в тому числі ПДВ 548700,03 грн. Позивач зазначає, що відсутність реєстрації податкової накладної на суму 3292200,18 грн, в тому числі ПДВ 548700,03 грн, в Єдиному реєстрі податкових накладних підтверджується витягом з електронного кабінету платника податків (позивача) на офіційному веб-сайті Державної податкової служби України cabinet.tax.gov.ua станом на 05.01.2026, де у період з 01.01.2024 по 01.01.2026 відсутня реєстрація вказаної податкової накладної. На думку КП «Харківські теплові мережі» відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 3292200,18 грн, в тому числі ПДВ 548700,03 грн, позивач на суму сплачених послуг у розмірі 3292200,18 грн позбавлений права на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість у розмірі 548700,03 грн. Посилаючись на п.7.13.1 договору та порядок здійснення господарської діяльності, передбачений статтею 201 Податкового кодексу України, позивач зазначає, що такі дії відповідача унеможливили одержання ним податкового кредиту, що потягло за собою заподіяння КП «Харківські теплові мережі» збитків на суму неотриманого податкового кредиту в сумі 548700,03 грн. Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що податкові накладні №9, №10 та №12 були складені та зареєстровані ним 13.12.2024 на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт №114, №115 та №116 від 13.12.2024. В той же час, після реєстрації вищенаведених податкових накладних, а саме 19.12.2024 , між позивачем і відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору №83090305 від 03.09.2024, якою була змінена ціна договору. На думку відповідача, він мав усі законні підстави здійснити реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної, складеної до моменту зміни ціни договору та зареєструвати його за кодом причини коригування « 101» - зміна ціни, в строк передбачений нормами Податкового кодексу України. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції визнав доведеним відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 3292200,18 грн та, врахувавши правову позицію, викладену в пункті 5.27 постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22, зазначив, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов`язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни. Місцевий господарський суд також зазначив, що в даному випадку збитками є сума податкового кредиту у розмірі податку на додану вартість 548700,03 грн, сплаченого позивачем при оплаті виконаних робіт за договором №83090305 від 03.09.2024, та задовольнив позовні вимоги в повному обсязі. Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке. Так, за приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідно до частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Велика Палата Верховного Суду у пункті 25 постанови від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 зазначила, що обов`язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов`язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов`язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних. Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного з цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення. Правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі №926/3347/22. Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником. Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки (пункти 8.49.6-8.49.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21). Відповідно до підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, далі ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України). У пункті 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній, зокрема, зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер; Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2 статті 201 ПК України). Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН покупцем послуг, отже з огляду на положення статті 201 ПК України саме на відповідача покладено обов`язок скласти та зареєструвати в ЄРПН податкові накладні та/або розрахунки коригування до таких податкових накладних. Наказом Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 затверджено порядок заповнення податкової накладної. Відповідно до 2 вказаного порядку податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Пунктом 18 порядку визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс). За висновком, наведеним у пункті 10.2. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може. Загалом чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Крім того, право позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи не проведення ним відповідної перевірки. Разом із цим висновок щодо порушення норм податкового законодавства, допущених при реєстрації податкових накладних чи розрахунків коригування, чи висновок про відсутність такого порушення є саме правовим висновком, а не фактом порушення. З наведеного слід дійти висновку про те, що контексті доказування такої складової цивільного правопорушення як протиправна поведінка заподіювача збитків, відсутність матеріалів податкової перевірки (акта або рішення) відповідного контролюючого органу, не може звільняти продавця від відповідальності за завдані покупцю майнові збитки, а господарський суд у такому випадку має як самостійно оцінити надані докази, зокрема ті, що стосуються реєстрації податкових накладних, так і самостійно здійснити оцінку дій чи бездіяльності продавця, у тому числі щодо порушення ним податкового законодавства. (п.7.18. п.7.21, п.7.22. постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі №926/3347/22). Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної (постанова Верховного Суду від 12.04.2024 в адміністративній справі №620/9720/23). Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду у постанові від 07.06.2023 у справі №916/334/22 виснував, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Твердження позивача щодо наявності підстав для стягнення збитків, зокрема в контексті наявності збитків та їх розміру, протиправності поведінки заподіювача збитків та існування причинного зв`язку такої поведінки із заподіяними збитками, ураховуючи принципи змагальності, диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, підлягає доведенню саме позивачем. Хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків. Докази у вигляді податкових накладних, податкових декларацій, розрахунків коригування, рішення суду про стягнення боргу у зобов`язальних правовідносинах не є належними і допустимими доказами вчинення відповідачем порушення податкового зобов`язання (п. 7.23 постанови Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі №926/3347/22). Подібний правовий висновок викладений і в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22. Як вже зазначено, предметом спору у цій справі є стягнення збитків у розмірі 548700,03 грн, які, за твердженням КП «Харківські теплові мережі», виникли внаслідок втрати ним права на податковий кредит та права на зменшення податкових зобов`язань через неправомірні дії ТОВ «Елементбуд-1» щодо складання, реєстрації та коригування податкової накладної. Відповідно до частини 1 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 (п.25) та постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 сформувала сталий правовий висновок: належним способом захисту для покупця у разі порушення продавцем обов`язку зі складання та реєстрації ПН є звернення з позовом про відшкодування збитків. Однак для їх стягнення позивач повинен довести наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку та вини. Відсутність хоча б одного елемента виключає відповідальність. Згідно з положеннями частин 1, 2 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Тобто, враховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача - є причиною, а збитки, які завдано особі, - є наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу. З матеріалів справи вбачається та не заперечується КП «Харківські теплові мережі» факт складання 13.12.2024 та реєстрації 17.02.2025 відповідачем податкової накладної №10 на суму 65000,00 грн, в тому числі ПДВ 10833,33 грн, як і не заперечується подальше здійснення відповідачем коригування до неї. Позивач стверджує, що був позбавлений права на отримання податкового кредиту лише через те, що відповідач склав розрахунок коригування відповідно до пункту 23 порядку №1307 за кодом 101 «зміна ціни» замість складання розрахунку коригування відповідно до п.21 порядку №1307 за кодом 103 «повернення товару або авансових платежів. При цьому, позивач посилається на індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України від 07.05.2019 №1999/6/99-99-15-03-02-15/ІПК (том 1 а.с.79-80). Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПК України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Вказана індивідуальна консультація не надавалася ТОВ «Елементбуд-1», вона не створює правових наслідків для відповідача і не може враховуватись судом під час ухвалення рішення у даній справі. Посилання КП «Харківські теплові мережі» на загальні роз`яснення Державної податкової служби України, розміщені на інформаційно-довідковому ресурсі, також відхиляються судом апеляційної інстанції, адже роз`яснення не є нормативно-правовим актом. Роз`яснення не встановлює нових правил поведінки, не створює нових правових норм і носить виключно рекомендаційний або інформаційний характер. Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна №10 та розрахунок коригування №1 до вказаної податкової накладної були фактично складені та зареєстровані відповідачем в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН). Більше того, вказана податкова накладна з розрахунком коригування до неї відображаються в особистому кабінеті платника податків позивача, на підтвердження чого самим позивачем було долучено відповідний витяг. Згідно вказаного витягу вбачається, що загальна сума ПДВ за податковою накладною №10 від 13.12.2024 та розрахунку коригування №1 від 31.05.2025 становить 548700,03 грн. Колегія суддів не погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність обставин протиправної поведінки відповідача, що призвела до настання збитків у позивача. Суд апеляційної інстанції наголошує, що зазначення відповідачем в розрахунку коригування «причина коригування» коду « 101», а не « 103», як наполягає позивач, автоматично не перетворює суму ПДВ за цими накладною та розрахунком, до якої він був здійснений, на збитки покупця. Окрім того, матеріалами справи підтверджується, що після складання відповідачем вищенаведених податкових накладних (зокрема, №10 від 13.12.2024), 19.12.2024 між позивачем і відповідачем була укладена додаткова угода №2 до договору №83090305 від 03.09.2024, якою, зокрема, було викладено п. 3.1 розділу 3 договору в новій редакції та змінено ціну договору. Відтак, суд апеляційної інстанції не може вважати доведеними позивачем обставини неправомірності дій відповідача при зазначенні в розрахунку коригування коду

101. Водночас, відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Таким чином, позивач, вважаючи дії відповідача неправомірними, не позбавлений був права на оскарження його дій. Проте, таким правом в установлений законом строк не скористався. Посилання позивача на те, що відповідачем було порушено пункт 7.13.1 договору (щодо обов`язку відшкодувати суму ПДВ у разі відсутності реєстрації податкової накладної) відхиляються колегією суддів, адже відповідач податкову накладну та розрахунок коригування до неї зареєстрував. Незгода позивача з їх змістом вимагала від нього активних дій, таких як подання скарги на дії відповідача до органів ДПС України, що прямо передбачено нормами податкового законодавства, а не простого віднесення сум у збитки. Позивач наголошує, що строк на включення суми податку до податкового кредиту для нього сплив 12.12.2025, при цьому матеріали справи не містять доказів того, що ним вчинялись будь-які дії для отримання такого кредиту, як і не містять доказів відмови податковою службою у віднесенні КП «Харківські теплові мережі» суми ПДВ до податкового кредиту. Не містять матеріали справи і доказів звернення позивача до органів податкової служби за відповідним (індивідуальним) податковим роз`ясненням з приводу даної ситуації. Стаття 3 Цивільного кодексу України вимагає від учасників цивільного обороту діяти добросовісно, розумно та враховувати інтереси один одного. Водночас для стягнення збитків за ст. 22 ЦК України обов`язковою умовою є те, щоб збитки були прямим і невідворотним наслідком дій саме відповідача. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності в діях відповідача усіх елементів складу господарського правопорушення для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків. Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). За положеннями ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у позові. Керуючись статтями 269, 270, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Елементбуд-1» задовольнити. Рішення Господарського суду Харківської області від 16.04.2026 у справі №922/40/26 скасувати. Прийняти нове рішення. У задоволені позову відмовити. Стягнути з Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (61037, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, ЄДРПОУ 31557119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елементбуд-1» (61013, Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Шевченка, 24, код ЄДРПОУ 34473896) судовий збір сплачений за подання апеляційної скарги у розмірі 9876,60 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повна постанова складена 15.07.2026. Головуючий суддя О.О. Крестьянінов Суддя Є.О. Васильєв Суддя Н.О. Мартюхіна