Ухвала КАС ВС № 420/19236/25

УХВАЛА 14 липня 2026 року м. Київ справа №420/19236/25 адміністративне провадження №К/990/29878/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М., суддів: Жука А.В., Радишевської О.Р., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 у справі №420/19236/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Батальйон конвойної служби ГУНП України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Батальйон конвойної служби ГУНП України в Одеській області, в якому позивач просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану у 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роках додаткову відпустку, із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів за кожний рік - як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на загальну суму 133 938 грн; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану у 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роках додаткову відпустку, із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів за кожний рік як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на загальну суму 133 938 грн; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в Національній поліції на загальну суму 159 450 грн; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в Національній поліції, у розмірі 159 450 грн; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за: 3 доби невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2015 рік; 11 діб невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2021 рік; 11 діб невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2022 рік; 44 невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2023 рік; 34 доби невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки з 01.01.2024 до дня звільнення, з урахуванням раніше виплаченої Головним управлінням Національної поліції в Одеській області заниженої компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток - 9613,33 грн, у розмірі 96 686,67 грн; - зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за: 3 доби невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2015 рік; 11 діб невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2021 рік; 11 діб невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток 44 невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2022 рік; за 2023 рік; 34 доби невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки з 01.01.2024 до дня звільнення, з урахуванням раніше виплаченої Головним управлінням Національної поліції в Одеській області заниженої компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток 9613,33 грн, у розмірі 96 686,67 грн. Рішенням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану у 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роках додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану у 2016, 2017, 2018, 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роках додаткову відпустку, як учаснику бойових дій, передбачену пунктом 12 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в Національній поліції. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області перерахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні зі служби в Національній поліції. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за: 3 доби невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2015 рік; 11 діб невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2021 рік; 11 діб невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2022 рік; 44 невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2023 рік; 34 доби невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки з 01.01.2024 до дня звільнення, з урахуванням раніше виплаченої Головним управлінням Національної поліції в Одеській області заниженої компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за: 3 доби невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2015 рік; 11 діб невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2021 рік; 11 діб невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток 44 невикористаної щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2022 рік; за 2023 рік; 34 доби невикористаної щорічної основної оплачуваної відпустки з 01.01.2024 до дня звільнення, з урахуванням раніше виплаченої Головним управлінням Національної поліції в Одеській області заниженої компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області задоволено частково, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.09.2025 скасовано. Ухвалено у справі постанову, якою визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані у 2016, 2017, 2020-2024 роках додаткові відпустки, як учаснику бойових дій, передбачену п.12 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані у 2016, 2017, 2020-2024 роках додаткові відпустки, як учаснику бойових дій, передбачену п.12 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, 26.06.2026 Головне управління Національної поліції в Одеській області через підсистему "Електронний суд" подало касаційну скаргу до Верховного Суду. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що в матеріалах справи відсутній документ про сплату судового збору. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 цього Закону передбачено, що ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру фізичною особою встановлена на рівні 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив: 3028 грн. Встановлено, що позов у цій справі заявлено у 2025 році фізичною особою, одна майнова вимога та похідна від якої була задоволена судом. У рішенні судів попередніх інстанцій відсутня інформація щодо суми нарахувань, тому ставка за вимогу майнового характеру обчислюється із її мінімального розміру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, ставка судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 1937,92 грн. Проте у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, мотивоване тим, що Головне управління Національної поліції в Одеській області є бюджетною організацією. Фінансування проводиться з Державного бюджету через відповідні коди та класифікації. Головне управління Національної поліції в Одеській області не може самостійно сплатити судовий збір без надходження коштів з Національної поліції України, як основного розпорядника коштів Державного бюджету України. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб`єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України "Про судовий збір". Враховуючи те, що суб`єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Однак у поданому клопотанні, окрім посилання на недостатній рівень фінансового забезпечення, державний орган не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору. Тобто, належні обґрунтування підстав про відстрочення сплати судового збору відсутні, відповідні докази не надано. За таких обставин у Верховного Суду відсутні правові підстави для задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу. Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі. Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Керуючись статтями 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання Головного управління Національної поліції в Одеській області про відстрочення сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Одеській області на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 у справі №420/19236/25 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.В. Жук О.Р. Радишевська , Судді Верховного Суду