Ухвала КГС ВС № 924/823/25

УХВАЛА 08 липня 2026 року м. Київ cправа № 924/823/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Мачульський Г. М. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К., секретар судового засідання Зайченко О. Г., розглядаючи у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 (колегія суддів: Маціщук А. В. - головуючий, Бучинська Г. Б., Василишин А. Р.) та рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2025 (суддя Вибодовський О. Д.) за позовом керівника Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області до Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Західного офісу Держаудитслужби в Хмельницькій області, про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, за участю: прокуратури: Пустовіт М. Л. (посвідчення) позивача: Ступка Г. М. (самопредставництво) відповідача: Зюзіна Т. В. (самопредставництво) третьої особи: Єгорова О. С. (самопредставництво) ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог 1.1 Керівник Кам`янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Хмельницькій області звернувся до господарського суду з позовом до Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради м. Кам`янець-Подільський Хмельницької області про стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу в розмірі 2 004 146,66 грн. 1.2 В обґрунтування позовної заяви прокурор зазначив, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, завдано майнової шкоди.

2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 2.1 Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2026, позов задоволено. 2.2 Суд мотивував рішення доведеністю порушення відповідачем вимог законодавства України про природно-заповідний фонд, що є підставою для покладення на нього цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди.

3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи 3.1 У касаційній скарзі відповідач просить наведені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити. 3.2 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключним випадком, передбаченим пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник посилається на те, що суди неправильно застосували частину 1 статті 25 та частину 2 статті 47 Закону України "Про землеустрій" щодо способу визначення меж територій та об`єктів і не врахували висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 03.07.2019 у справі № 822/1186/16. 3.3 На обґрунтування підстав подання касаційної скарги за виключним випадком, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, скаржник посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази (пункт 1 частини 3 статті 310 ГПК України). 3.4 У відзивах прокурор, позивач та третя особа просять суд залишити касаційну скаргу без задоволення. Зокрема, прокурор зазначив про те, що доводи скаржника спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів та встановлення інших обставин у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про відсутність підстав для задоволення позову. У скарзі не наведено релевантних правових позицій Верховного Суду, яким би суперечило ухвалене у справі рішення. 3.5 Позивач зазначив, зокрема, що скаржник спонукає суд касаційної інстанції додатково перевіряти докази, натомість суди встановили, що межі парку підтверджуються Схемою розміщення земельної ділянки парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський парк", рішенням Кам`янець-Подільської міської ради від 06.07.2018 № 32/57, матеріалами ревізії, охоронними документами та іншими доказами, наявними в матеріалах справи. 3.6 Позивач вказав, що відповідальність у цьому випадку пов`язана не лише з безпосереднім фактом видалення дерев, а й з невиконанням відповідачем покладених на нього обов`язків щодо забезпечення належної охорони та збереження об`єкта природно-заповідного фонду. 3.7 Третя особа зазначила, що скаржник помилково вважає, що суд повинен був застосувати висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.07.2019 у справі № 822/1186/16, оскільки у справі, що розглядається, встановлені межі Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський" підтверджуються документами, які містяться у справі. 3.8 Подані учасниками справи додаткові пояснення (в тому числі відповіді на відзиви та заперечення на додаткові пояснення) не можуть бути прийняті до розгляду з огляду на положення частини 1 статті 295 та частини 1 статті 298 ГПК України, а тому згідно з частиною 2 статті 118 ГПК України залишаються без розгляду. 4.

Мотивувальна частина 4.1 Суди встановили, що згідно з розпорядженням від 11.06.21970 № 156р-б Виконавчий комітет Хмельницької обласної Ради депутатів трудящих затвердив список пам`яток природи місцевого значення, згідно з додатком. До додатку внесена інформація про Кам`янець-Подільський лісопарк загальною площею 13,06 га, розміщений на лівому березі річки Смотрич, з східної сторони межує з вулицею Шевченка, з південної сторони з дендропарком ботанічного саду, з заходу - каньйон річки Смотрич; лісопарк засновано в 1886 році. 4.2 07.06.2012 Держуправлінням охорони навколишнього середовища в Хмельницькій області видано для Департаменту житлової політики доріг та інфраструктури Охоронне зобов`язання на парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський", в якому зазначено, що заповідний об`єкт - парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський" площею 13,06 га, розташований у м. Кам`янець-Подільський, вздовж лівого берегу р. Смотрич, межує з вул. Шевченка, з ботсадом і каньйоном р. Смотрич і входить до складу природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання і є складовою частиною світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною. 4.3 У Охоронному зобов`язані вказано, що на заповідній території забороняється, зокрема, знищення та пошкодження дерев, чагарників та трав`янистої рослинності, а господарські заходи, в тому числі рубки догляду, що проводяться на території заповідного об`єкта, здійснюються за погодженням Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області. Охоронне зобов`язання зареєстроване в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Хмельницькій області під порядковим номером 106 та 30.06.2012 взято під охорону Департаментом житлової політики доріг та інфраструктури. 4.4 Охоронне зобов`язання є чинним та відповідає вимогам, які встановлені в Інструкції щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, яка затверджена наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 25.02.2013 № 65. 4.5 Матеріалами справи також підтверджено, що 07.06.2024 провідним інженером з охорони природніх екосистем Дмитром Палилюльком в присутності завідувача відділу санітарного утримання та екології Управління житлового господарства, санітарного утримання та екології Департаменту житлово-комунального господарства Довгань Юлії Андріївни було складено акт обстеження (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства на загальній, вилученій території НПП "Подільські Товтри" № 85. 4.6 У акті обстеження зазначено про проведення обстеження території природно-заповідного фонду на землях комунальної власності в межах населеного пункту м. Кам`янець-Подільський - парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський" площею 13,06 га, який створений розпорядженням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 11.06.1970 № 156-р-"б". 4.7 За результатами проведеного обстеження у акті зафіксовано порушення у вигляді видалення зелених насаджень (дерев) в кількості 31 дерева (а саме: 1 ясен, 28 кленів та 2 софори із зазначенням точних координат видалених дерев) без отримання у встановленому законодавством порядку затвердженого ліміту на спеціальне використання природних ресурсів на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду місцевого значення та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів на території та об`єктах природо-заповідного фонду місцевого значення, що призвело до нанесення шкоди згідно розрахунку від 07.06.2024 на суму 2 004 146,66 грн. 4.8 Акт підписаний представником відповідача без будь-яких заперечень чи зауважень. 4.9 За поясненнями представників сторін, при визначенні території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський" комісія при обстеженні території керувалася Положенням "Про державний парк пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський парк", доданою до такого Положення схемою розміщення земельної ділянки парка-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський парк", розпорядженням виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 11.06.1970 № 156-р-"б" та Охоронним зобов`язанням. 4.10 Суди вважали правомірним використання таких документів при визначенні території парку та враховали при цьому, що норми частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" передбачають, що до встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду. 4.11 Так, Положення "Про державний парк пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський парк"" разом з доданою до такого Положення схемою розміщення земельної ділянки парка-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський парк" наявні у відкритому доступі. 4.12 Схема розміщення земельної ділянки парка-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський парк" відповідає опису у розпорядженні виконавчого комітету Хмельницької обласної ради депутатів трудящих від 11.06.1970 № 156-р-"б" та охоронному зобов`язанні - парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський" площею 13,06 га, розташований у м. Кам`янець-Подільський вздовж лівого берегу р. Смотрич, межує з вул. Шевченка, з ботсадом і каньйоном р. Смотрич. 4.13 Викладений у акті обстеження (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства опис розташування парку та виявлених порубок із зазначенням координат є зрозумілим, узгоджується із іншими, вищезазначеними доказами та відповідає частині 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". 4.14 На підставі вищевикладеного, суди встановили, що матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано того, що обстеження, яке оформлено актом обстеження (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства на загальній, вилученій території НПП "Подільські Товтри" від 07.06.2024 № 85 проводилося на території природно-заповідного фонду, а саме на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський", а заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження перевіркою в ході вивчення доказів у судових засіданнях. 4.15 Відповідальним за встановлені під час обстеження порушення у вигляді видалення зелених насаджень (дерев) в кількості 31 дерево є відповідач Департамент житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради у відповідності до охоронного зобов`язання. 4.16 Суди дослідили Акти обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню, котрі надав відповідач на підтвердження правомірного видалення дерев на обстежуваній території, та встановили, що конкретного місця видалення дерев із визначеними координатами тощо акти не містять, тому не можуть оцінюватися як достовірні докази. Разом з тим, суд апеляційної інстанції з огляду на норми статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" відхилив такі доводи відповідача, оскільки спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду передбачає отримання у встановленому законодавством порядку затвердженого ліміту на спеціальне використання природних ресурсів на територіях та об`єктах природно-заповідного фонду місцевого значення та дозволу на спеціальне використання природних ресурсів на території та об`єктах природо-заповідного фонду місцевого значення. 4.17 Лімітів та дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду суду не надано і відповідач про наявність таких документів не доводить. 4.18 Також суди відхилили як неналежний та недостовірний доказ відповідача - довідку провідного інженера-лісопатолога філії "Вінницялісозахист" ДСЛП "Київлісозахист" від 16.09.2025 № 01-40, оскільки остання не спростовує наведені в акті обстеження факти вирубки 31 дерева та не дозволяє встановити, що оглянуті лісопатологом пні, є наслідком вирубки саме тих дерев, вирубка яких встановлена у акті обстеження від 07.06.2024 № 85. 4.19 Суди встановили, що відповідач не виконав наказ від 21.05.2024 № 32, а саме не направив двох працівників для проведення обстеження об`єктів природо-заповідного фонду за участю представників НПП "Подільські Товтри" та не склав акт інвентаризації. Наслідки його невиконання покладаються на відповідача. 4.20 Тому, оцінивши докази у сукупності, суди встановили, що обстеження, яке оформлено актом обстеження (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства на загальній, вилученій території НПП "Подільські Товтри" від 07.06.2024 № 85 проводилося на території природно-заповідного фонду, а саме на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський", що підтверджено належними і допустимими доказами. 4.21 Суди встановили, що внаслідок неналежного виконання відповідачем встановлених законодавством та охоронним зобов`язанням обов`язків з охорони території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський" природно-заповідному фонду завдано шкоду, що підтверджено актом обстеження від 07.06.2024 № 85 та доданим розрахунком заподіяної шкоди, що безумовно свідчить про причинно-наслідковий зв`язок, між протиправною поведінкою/бездіяльністю та шкодою, яка завдана навколишньому природному середовищу у вигляді порубки дерев. 4.22 Суди зазначили, що відповідачем в порядку статті 74, 76-79 ГПК України не доведено неправомірність проведеного розрахунку шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд, який виконано відповідно до акта обстеження (перевірки) від 07.06.2024 № 85 провідним інженером з охорони природних екосистем та яким встановлено загальну суму збитків - 2 004 146,66 грн. 4.23 Суди встановили, що розрахунок виконаний згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 № 575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд" та у відповідності до Такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природо-заповідний фонд внаслідок незаконної рубки або пошкодження дерев та рослин, що мають здерев`яніле стебло, до ступеня припинення росту. 4.24 Розрахунок здійснений з урахуванням кількості вирублених дерев та їх діаметру, встановлених в акті обстеження від 07.06.2024 № 85, які відповідач підписав без зауважень та заперечень, зокрема і щодо встановленої кількості вирублених дерев та їх діаметру. 4.25 Крім того, суди встановили, що 25.07.2024 третя особа у цій справі надіслала відповідачу лист № 132206-14/1842-2024, в якому, зокрема, просила забезпечити відшкодування матеріальної шкоди на користь бюджету Кам`янець-Подільської міської територіальної громади в сумі 2 004 146,66 грн відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України. 4.26 Цю вимогу відповідач оскаржив до Хмельницького окружного адміністративного суду. Водночас рішенням, котре набрало законної сили, від 28.10.2024 у справі № 560/12248/24 цей суд відмовив у задоволенні адміністративного позову про визнання протиправною та скасування вимоги. 4.27 Суд зазначив, що в органу державного фінансового контролю є право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних об`єктів, яка обов`язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки, тоді як законність і правильність обчислення розміру збитків може бути предметом перевірки в судовому порядку з позовом про їх стягнення. 4.28 Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Щодо виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 1 частиною 2 статті 287 ГПК України 4.29 За положенням пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. 4.30 Тобто, відповідно до положень цієї норми, касаційний перегляд з указаних підстав може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах. 4.31 Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, який було сформульовано у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема і вказаного вище пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України, таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. 4.32 При цьому, з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. 4.33 Подібність правовідносин суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи. Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини). 4.34 Слід виходити також з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції на обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах. 4.35 Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц зазначила, що правові висновки Верховного Суду не мають універсального характеру для всіх без винятку справ. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі. Для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях, скаржник має навести не особисті міркування щодо незаконності та необґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування конкретної норми права у подібних відносинах не врахували суди попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи. 4.36 У касаційній скарзі скаржник посилається на те, що суди дійшли неправильного висновку про те, що обстеження відбулося саме на об`єкті природно-заповідного фонду, оскільки проєкту землеустрою немає. Тому скаржник вважає, що суди не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 03.07.2019 у справі № 822/1186/16, про те, що відповідно до вимог частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", частини 1 статті 25 та частини 2 статті 47 Закону України "Про землеустрій" встановлено спосіб визначення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду України - їх межі визначаються за проектами землеустрою. 4.37 Однак колегія суддів зазначає, що у справі № 822/1186/16 позов був заявлений про визнання протиправним з моменту прийняття та скасування рішення Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради "Про затвердження актів обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню" в частині затвердження акта комісійного обстеження та надання дозволу представнику виконавця робіт по видаленню зазначених в акті № 13 зелених насаджень; зобов`язання Департамент житлово-комунального господарства видати ордери на видалення вказаних дерев; визнання протиправним та скасування ордера на видалення зелених насаджень. 4.38 У цій справі Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевіряв правильність застосування наведених норм права судами попередніх інстанцій за інших встановлених ними обставинами справи, а саме: 1) спірним рішенням затверджено акти обстеження зелених насаджень та надано дозвіл на видалення самосіву діаметром до 5 см, а також сухостійних, аварійних та фаутних дерев; 2) Департаментом екології та природних ресурсів не надано жодних документів про межі об`єкту природно-заповідного фонду, відсутні також і картографічні оглядові матеріали меж. 4.39 Натомість у справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що незаконна рубка дерев (видалення дерев) відбулася на території природно-заповідного фонду, а саме на території парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Кам`янець-Подільський", що підтверджено належними і допустимими доказами у розумінні частини 4 статті 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України". 4.40 Отже, колегія суддів зазначає, що скаржник не довів того, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах. Щодо виключного випадку касаційного оскарження, передбаченого пунктом 4 частиною 2 статті 287 ГПК України 4.41 У касаційній скарзі відповідач посилається на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази. 4.42 Згідно із пунктом 1 частини 3 статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення є недослідження судом зібраних у справі доказів лише за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу. 4.43 Оскільки підстави касаційного оскарження у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 287 вказаного Кодексу, які зазначені скаржником, визнано необґрунтованими, тому правові підстави для перегляду судових рішень в частині таких підстав касаційного оскарження як недослідження судом зібраних у справі доказів - відсутні. 4.44 Інших виключних випадків касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі не викладено. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 4.45 Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини 1 статті 296 ГПК України). 4.46 Отже, відкрите касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю. 4.47 У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають. 4.48 Крім того, враховуючи, що ухвалою від 01.06.2026 у цій справі Верховний Суд зупинив виконання рішення до закінчення його перегляду в касаційному порядку, суд вважає за необхідне поновити його виконання згідно статті 332 ГПК України. Керуючись статтями 234, 235, 296, 332 ГПК України,

УХВАЛИВ: Касаційне провадження у справі № 924/823/25 за касаційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Кам`янець-Подільської міської ради на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 31.03.2026 закрити. Поновити виконання рішення Господарського суду Хмельницької області від 26.12.2025. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий Г. М. Мачульський Судді Н. О. Волковицька С. К. Могил