Ухвала КАС ВС № 320/36019/23
від 09.07.2026 · АдміністративнаУХВАЛА 09 липня 2026 року м. Київ справа №320/36019/23 адміністративне провадження №К/990/21621/25 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Бевзенка В.М., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Горбовий Володимир Анатолійович на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2025 року у справі №320/36019/23 за позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: Ухвалою Верховного Суду від 02 липня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі № 320/36019/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу. Суддею-доповідачем згідно із статтею 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) проведені необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду. У касаційній скарзі адвокат Горбовий Володимир Анатолійович, який діє в інтересах ОСОБА_1 , звертається з проханням розглянути справу за його участю в судовому засіданні під час касаційного провадження. Вирішуючи це клопотання, касаційний суд виходить із наступного. Відповідно до статті 340 КАС України суддя-доповідач одноособово в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує питання про можливість попереднього розгляду справи або письмового провадження за наявними у справі матеріалами, а також вирішує питання стосовно призначення справи до розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Згідно з частиною першою статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу. Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити у задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин на предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Згідно з імперативними вимогами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції у касаційному порядку: переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги; на підставі встановлених фактичних обставин справи лише перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Крім того, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним; вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу; надавати перевагу одних доказів над іншими; збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази; приймати та розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції; допускати зміну предмета або підстав позову. Ураховуючи зміст та доводи касаційної скарги, характер спірних відносин, а також відсутність у суду касаційної інстанції процесуальної можливості самостійно з`ясовувати обставини справи, суддя-доповідач дійшов висновку про відсутність необхідності у проведенні судового засідання з повідомленням учасників справи. Крім того, згідно з ухвалою про відкриття провадження у цій справі сторонам була надана можливість повною мірою скористатися своїми процесуальними правами, зокрема скаржнику подати доповнення до касаційної скарги; іншим учасникам справи подати відзив на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження, а саме, неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права); учасникам справи повідомити суд про обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а також подати інші свої міркування та заперечення відповідно до частини четвертої статті 340 КАС України. Вирішуючи заявлене клопотання, суд касаційної інстанції також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Зокрема, публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 [Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод], захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок (пункт 25 рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", №8273/78). Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема, і у суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій, а тому Європейський суд з прав людини не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права. Крім того, Європейський суд з прав людини визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення у справі "Varela Assalino contre le Portugal" (пункт 28, №64336/01) щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права. Європейський суд вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів. У випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду, є доцільнішим, ніж усні слухання; розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Аналогічні позиції підтримані та висловлені в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №233/3676/19 та від 15 червня 2021 року у справі №755/12623/19. Ураховуючи викладене, у клопотанні адвоката Горбового Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про участь у касаційному розгляді справи у судовому засіданні слід відмовити. На підставі статті 340 КАС України суд вважає за необхідне призначити справу до розгляду в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. Керуючись статтями 248, 340, 345, 355 Кодексу адміністративного судочинства України,- УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання адвоката Горбового Володимира Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення участі у касаційному розгляді адміністративної справи у судовому засіданні відмовити. Закінчити підготовку до касаційного розгляду справи №320/36019/23 за позовом ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє законний представник - ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ОСОБА_3 про встановлення факту, визнання неправомірними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Справу №320/36019/23 призначити до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 10 липня 2026 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується. ........................... В.М. Бевзенко, Суддя Верховного Суду