Ухвала КГС ВС № 918/765/25

УХВАЛА 09 липня 2026 року м. Київ cправа № 918/765/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючої, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі за позовом Управління комунальною власністю Виконавчого комітету Рівненської міської ради до Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича про розірвання договору оренди та звільнення нежитлових приміщень, ВСТАНОВИВ: 19.06.2026 до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 (повний текст складений 29.04.2026) та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25. Вказана касаційна скарга подана 19.06.2026 представником Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича - адвокатом Ковтун Людмилою Вікторівною через підсистему "Електронний суд". Крім того, скаржник у прохальній частині вказаної касаційної скарги виклав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25 та долучив клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25. 26.06.2026 до Верховного Суду від Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича надійшла ще одна касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25. Вказана касаційна скарга подана 17.06.2026 представником Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича - адвокатом Ковтун Людмилою Вікторівною за допомогою засобів поштового зв`язку. У прохальній частині вказаної касаційної скарги, поданої за допомогою засобів поштового зв`язку, скаржник також виклав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 і рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25 та долучив клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25. Таким чином, від Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича до Верховного Суду надійшли дві тотожні за предметом касаційного оскарження і подібні за вимогами касаційні скарги. При цьому згідно з пунктом 1 частини 1 статті 287 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право подати одну касаційну скаргу на судове рішення, з яким він не погоджується. Розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25, подану представником Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича - адвокатом Ковтун Людмилою Вікторівною за допомогою засобів поштового зв`язку, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі. Верховний Суд установив, що представник Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича - адвокат Ковтун Людмила Вікторівна першу касаційну скаргу на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25 подала 19.06.2026 в електронній формі через підсистему "Електронний суд". Ураховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення без розгляду касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25, викладене у ньому клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25, а також долучене до неї клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25, що були подані представником Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича - адвокатом Ковтун Людмилою Вікторівною за допомогою засобів поштового зв`язку, оскільки таке подання суперечить вимогам частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, щодо подання процесуальних документів без дозволу суду на їх подання в паперовій формі після звернення з касаційною скаргою в електронній формі. Перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25, що надійшла 19.06.2026 через підсистему "Електронний суд", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу. Верховний Суд зазначає, що в разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і зазначити, в чому полягає невідповідність оскаржуваного судового рішення сформованій правозастосовчій практиці. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу скаржник повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, висновок, який зробили суди попередніх інстанцій з цього питання (якщо він наявний), та обґрунтувати мотиви незгоди з таким висновком. Водночас, оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Проте Фізична особа - підприємець Шабалін Сергій Сергійович у касаційній скарзі не зазначає та не обґрунтовує жодних підстав касаційного оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. В касаційній скарзі скаржник хоч і наводить зміст окремих висновків Верховного Суду, проте не зазначає, які саме висновки Верховного Суду та щодо якої норми права не враховані судами попередніх інстанцій, як це передбачено пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Водночас суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження чи доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які сам скаржник не викладав у тексті касаційної скарги, оскільки наведене свідчитиме про порушення Судом принципу змагальності сторін. Крім того, відповідно до частини 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно із частинами 2, 3 статті 288 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 цього Кодексу. Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України останнім днем строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 у справі № 918/765/25, повний текст якої складено 29.04.2026, було 19.05.2026. Проте Фізична особа - підприємець Шабалін Сергій Сергійович подав касаційну скаргу через підсистему "Електронний суд" 19.06.2026, тобто поза межами двадцятиденного строку, встановленого частиною 1 статті 288 Господарського процесуального кодексу України для подання касаційної скарги. У прохальній частині касаційної скарги Фізична особа - підприємець Шабалін Сергій Сергійович заявляє клопотання про поновлення такого строку. Обґрунтовуючи причини пропуску строку на касаційне оскарження постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 у справі № 918/765/25, Фізична особа - підприємець Шабалін Сергій Сергійович у касаційній скарзі зазначає, що скаржник вказану постанову не отримував, про наявність оскаржуваної постанови дізнався 30.05.2026 після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Розглянувши наведені доводи скаржника, Верховний Суд зазначає таке. Згідно із частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Зміст наведеної правової норми свідчить про те, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню. Таким чином, саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності поважних причин пропуску процесуального строку. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання чи громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку із чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним учасникам судового процесу перед іншими призведе до порушення вказаного конституційного принципу, що є неприпустимим. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України). Згідно із частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Оскільки скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження не наведено причин, які були б об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення скаржника та були би пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення ним процесуальної дії, клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження визнається судом необґрунтованим. Верховний Суд зазначає, що наведені Фізичною особою - підприємцем Шабаліним Сергієм Сергійовичем доводи про неотримання оскаржуваної постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 у справі № 918/765/25 не можуть вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, оскільки повний текст оскаржуваної постанови отриманий 29.04.2026 представниками Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича - адвокатами Василюком В. В. та Ковтун Л. В., через електронні кабінети в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку документа в кабінет Електронного суду. При цьому касаційна скарга до Верховного Суду подана представником Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича - адвокатом Ковтун Людмилою Вікторівною. Згідно із частиною 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Таким чином, скаржником не наведено об`єктивних причин подання касаційної скарги поза межами строку на касаційне оскарження визначеного законом, тому Верховний Суд дійшов висновку, що підстави, викладені в обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, є неповажними. Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Згідно із частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги Фізичній особі - підприємцю Шабаліну Сергію Сергійовичу необхідно подати до суду касаційної інстанції: - касаційну скаргу в новій редакції, в якій слід обґрунтувати передбачені частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підстави касаційного оскарження судових рішень; - клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому навести інші підстави, підтверджені належними доказами, для поновлення цього строку. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали Фізичній особі - підприємцю Шабаліну Сергію Сергійовичу буде відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25 на підставі пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України. Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що відповідно до частини 9 статті 42 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі. Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Шабаліна Сергія Сергійовича на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.04.2026 та рішення Господарського суду Рівненської області від 23.12.2025 у справі № 918/765/25 залишити без руху та надати скаржнику строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуюча Н. О. Багай Судді Т. Б. Дроботова Ю. Я. Чумак