Постанова КГС ВС № 916/1218/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 липня 2026 року м. Київ cправа № 916/1218/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Кібенко О.Р.- головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І., за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М., представників учасників справи: Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - Тараненко Р.Ю., Акціонерного товариства "Херсонобленерго" - Анісімов В.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "Олешківська СЕС" - не з`явився, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі Енерджі" - не з`явився розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 (суддя Литвинова В.В.) та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 (колегія суддів: Філінюк І.Г., Аленін О.Ю., Принцевська Н.М.) у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") до Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (далі - АТ "Херсонобленерго") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Олешківська СЕС" (далі - Олешківська СЕС), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрі Енерджі" (далі - ТОВ "Фрі Енерджі") про стягнення 364 216 507,23 грн. Суть спору

1. У травні 2019 року АТ "Херсонобленерго" приєдналося до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії та уклало відповідний договір із НЕК "Укренерго".

2. НЕК "Укренерго" з другої декади червня 2022 року до першої декади березня 2023 року та врегулювання з серпня 2019 року до травня 2022 року, у липні 2022 року поставило АТ "Херсонобленерго" електричну енергію на загальну суму 345 млн грн відповідно до рахунків та згенерованих, але не погоджених з боку АТ "Херсонобленерго" актів купівлі-продажу електричної енергії.

3. Територія Херсонської області, де здійснюється ліцензована діяльність АТ "Херсонобленерго", з 24.02.2022 була частково окупована (Лівобережжя), а з 28.02.2022 було тимчасово окуповано іншу частину Херсонської області; товариство втратило доступ до документації, баз даних та своїх приміщень.

4. АТ "Херсонобленерго" повідомляло НЕК "Укренерго" про те, що у зв`язку з тимчасовою окупацією Херсонської області воно не мало можливості знімати фактичні покази засобів комерційного обліку електричної енергії на території Херсонської області та визначити фактичне надходження електричної енергії в мережі.

5. АТ "Херсонобленерго" також сформувало та зареєструвало додаткову область обліку, що включала у себе окуповану частину Херсонської області, створило віртуальну точку комерційного обліку між основною та додатковою областю обліку та між додатковим областями обліку суміжних операторів системи розподілу.

6. Крім того, товариство просило НЕК "Укренерго" формувати акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, акти приймання-передачі послуг з диспетчерського управління та передачі електричної енергії окремо по окупованій та деокупованій частині Херсонської області.

7. У 2023 році НЕК "Укренерго" звернулося до суду з позовом до АТ "Херсонобленерго" про стягнення 364 млн грн.

8. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін.

9. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання: - в чому полягає специфіка взаємовідносин учасників ринку електричної енергії та споживачів на території України, що знаходяться в близькості до проведення активних бойових дій та на тимчасово окупованих територіях; - чи може постачальник послуг комерційного обліку висловлювати свої заперечення щодо валідованих даних комерційного обліку у спорі про стягнення з нього заборгованості, якщо попередня суперечка щодо цих даних не ініціювалася.

10. Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу, виходячи з таких мотивів. ІСТОРІЯ СПРАВИ Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій 11. 08.05.2019 АТ "Херсонобленерго" заявою №29/09-021557 приєдналося до умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії. 12. 14.05.2019 НЕК "Укренерго" листом за №01/17189 повідомило АТ "Херсонобленерго" про укладання договору про врегулювання небалансів електричної енергії та долучення до реєстру учасників ринку за ідентифікатором договору №0526-01041 з датою акцептування 13.05.2019 (далі - Договір), за умовами якого: - Договір є публічним договором приєднання та укладається шляхом приєднання сторони відповідальної за баланс до умов цього договору; умови договору розроблені відповідно до Закону "Про ринок електричної енергії" та "Правил ринку електричної енергії", затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 №307 (пункти 1.1-1.2.) (далі - Правила ринку); Договір встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи та відповідно до пункту 1.5. Договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку (п.1.1); - вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку (п.2.1); - порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку (п.2.3).

13. За своєю суттю Договір є договором купівлі-продажу електричної енергії, а тому на нього розповсюджується положення про договір купівлі-продажу.

14. Умовами Договору та Правилами ринку визначено, що АТ "Херсонобленерго" зобов`язано проводити оплату за обсяги, що визначаються за розрахунковий період, а саме одну годину законтрактованих обсягів купівлі-продажу електричної енергії, графіків відпуску/відбору, диспетчерських команд балансуючого ринку, цін небалансу електричної енергії і сертифікованих даних комерційного обліку.

15. НЕК "Укренерго" на виконання умов Договору за період з другої декади червня 2022 року до першої декади березня 2023 року та врегулювання з серпня 2019 року до травня 2022 року, липні 2022 року поставило АТ "Херсонобленерго" електричну енергію на загальну суму 345 680 691,64 грн відповідно до виставлених рахунків та згенерованих, але не погоджених з боку АТ "Херсонобленерго" актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів.

16. Територія Херсонської області, де здійснюється ліцензована діяльність АТ "Херсонобленерго", з 24.02.2022 була частково окупована (Лівобережжя), а з 28.02.2022 було тимчасово окуповано іншу частину Херсонської області.

17. АТ "Херсонобленерго" втратило доступ до первинної документації та баз даних, в тому числі договорів, актів прийому-передачі послуги з розподілу електричної енергії тощо, що знаходилась в офісному приміщенні за адресою м.Херсон, вул. Пестеля, 5.

18. Про відповідні факти захоплення об`єктів, що належать АТ "Херсонобленерго" повідомлено правоохоронні органи, у зв`язку із чим відкриті кримінальні впровадження №22022230000000221 від 28.06.2022 та №22022230000001995 від 29.06.2022 (правова кваліфікація за ч.1 ст.438 Кримінального кодексу України (порушення законів та звичаїв війни)).

19. АТ "Херсонобленерго" неодноразово повідомляло НЕК "Укренерго" про те, що у зв`язку з тимчасовою окупацією Херсонської області воно не мало можливості знімати фактичні покази засобів комерційного обліку електричної енергії на території Херсонської області, а відповідно і визначити фактичне надходження електричної енергії в мережі, а саме, листи: - №07-028472 від 07.09.2022 "Щодо акта-коригування (врегулювання) №ВР/19/08-0526 від 30.08.2022 до актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежі від 31.08.2019"; - №07-028467 від 06.09.2022 "Щодо акта-коригування (врегулювання) №ВР/1/09-0044 від 30.08.2022 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 05.09.2022"; - №07-0284422 від 10.08.2022 "Щодо акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2022 за №ВН/22/07-0526"; - №07-028476 від 12.09.2022 "Щодо акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.08.2022 за №ВН/22/08-0526"; - №07-028511 від 19.09.2022 "Щодо акта-коригування (врегулювання) №ВР/22/04-0526 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежі від 30.04.2022 №ВН/22/04-0526 від 16.09.2022"; - №07-028562 від 06.10.2022 "Щодо акта-коригування (врегулювання) №ВР/22/05-0526 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежі від 31.05.2022 №ВН/22/05-0526 від 05.10.2022"; - №07-028572 від 11.10.2022 "Щодо акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.09.2022 за №ВН/22/09-0526"; - №07-028683 від 10.11.2022 "Щодо акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.10.2022 за №ВН/22/10-0526"; - №07-028717 від 28.11.2022 "Щодо акта-коригування (врегулювання) №ВР/22/07-0526 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежі від 31.07.2022 №ВН/22/07-0526 від 24.11.2022"; - №07-028774 від 14.12.2022 "Щодо акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 30.11.2022 за №ВН/22/11-0526"; - №07-000015 від 05.01.2023 "Щодо вимоги про виконання договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 12.12.2022 за №01/55521".

20. Про факти формування оціночних даних комерційного обліку щодо точок комерційного обліку (далі - ТКО) на межі з суміжними учасниками ринку АТ "Херсонобленерго" неодноразово інформувало НЕК "Укренерго" листами від 12.07.2022, від 21.07.2022 №01-028353, від 22.07.2022 №01-028357.

21. На виконання вимог постанови НКРЕКП від 31.05.2022 №555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану" (далі - Постанова №555) АТ "Херсонобленерго" сформувало та зареєструвало НЕК "Укренерго" додаткову область обліку (62Y-MGA-0140T-X), що включає у себе окуповану частину Херсонської області, створило віртуальну ТКО між основною та додатковою областю обліку (62ZV76274-19131K) та між додатковим областями обліку суміжних операторів системи розподілу (ОСР), а саме АТ "Миколаївобленерго", АТ "Запоріжжяобленерго", АТ "Укрзалізниця". При цьому, окуповані частини Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей не мають електричного зв`язку з деокупованими. 22. 29.11.2022 АТ "Херсонобленерго" листом №01-028719 повідомило НЕК "Укренерго" про необхідність передбачити механізм формування балансу електричної енергії окремо по основній та додатковій області обліку на платформі MMS, для можливості виконання вимог абз.8 пп.1 п.1 Постанови №555: "забезпечити складання балансу електричної енергії, що враховує дані виробітку, відбору та відпуску електричної енергії за всіма ТКО, що належать до кожної окремої області комерційного обліку у кожному розрахунковому періоді" та просило НЕК "Укренерго" формувати акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, акти приймання-передачі послуг з диспетчерського управління та передачі електричної енергії, окремо по окупованій та деокупованій частині Херсонської області. 23. 01.06.2023 АТ "Херсонобленерго" листом №01-001280 "Щодо визначення переліку об`єктів виробників, що працюють несинхронно з ОЕС України" у відповідь на лист НЕК "Укренерго" від 25.05.2023 №01/25819 надало перелік об`єктів виробників, які розташовані на території тимчасово окупованої частині Херсонської області, який містить дані про 41 виробника електричної енергії. 24. 14.06.2023 за результатами опрацювання відомостей НЕК "Укренерго" листом №01/29022 повідомило АТ "Херсонобленерго", що у зв`язку з продовженням надання постачальниками послуг комерційного обліку (далі - ППКО) ненульових даних комерційного обліку по об`єктах генерації, які не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України, керуючись п.1.1.2 Правил ринку, та враховуючи лист, в якому було зазначено, що у разі роботи електроустановок несинхронно з ОС, дані комерційного обліку по відповідним ТКО не можуть бути показані як обсяг надходження в області обліку торгової зони ОЕС України, значення сертифікованих даних комерційного обліку в ММS по зазначеним АТ "Херсонобленерго" об`єктам генерації за період з 01.06.2023 до 10.06.2023, визначені Адміністратором комерційного обліку (далі - АКО) на рівні 0 кВт/год. Короткий зміст позовних вимог

25. НЕК "Укренерго" звернулося до суду з позовом до АТ "Херсонобленерго" про стягнення 364 216 507,23 грн, з яких 345 680 691,64 грн заборгованість за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, 3 821 224,57 грн 3% річних та 14 714 591,02 грн втрат від інфляції.

26. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ "Херсонобленерго" порушило строки оплати поставки товару, а саме, балансуючу електричну енергію з другої декади червня 2022 року до першої декади 2023 року та врегулювання за серпень-вересень 2019 року, жовтень-грудень 2021 року, березень-травень 2022 року та липень 2022 року. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

27. Господарський суд Одеської області рішенням від 28.06.2023, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024, в задоволенні позовних вимог відмовив.

28. Суд першої інстанції виходив, зокрема, з такого: - 28.06.2022 представники так званої "Херсонської військово-цивільної адміністрації" за підтримки представників ФСБ рф захопили у місті Херсоні об`єкти, що належать АТ "Херсонобленерго", у тому числі й електричні мережі та адміністративні будівлі (цілісний майновий комплекс товариства); про відповідні факти повідомлено правоохоронні органи, у зв`язку із чим відкриті кримінальні провадження; за твердженням АТ "Херсонобленерго", з червня 2022 року окупанти та колаборанти вчиняли дії щодо взяття під контроль усіх сфер діяльності підприємства, яке, в свою чергу, втратило доступ до первинної документації та баз даних, в тому числі договорів, актів прийому-передачі послуги з розподілу електричної енергії тощо, що знаходилась в офісному приміщенні за адресою м.Херсон, вул. Пестеля, 5; - вищезазначене вплинуло на можливість формування даних комерційного обліку на території Херсонської області, оскільки починаючи з березня 2022 року ситуація з засобами зв`язку та комунікаціями у місті стала ускладнюватися; з 01.03.2022 у Херсонський області припинили працювати відділення Укрпошти, впродовж квітня та травня 2022 року спостерігалися перебої у роботі стільникового зв`язку та каналів Internet, а з 30.05.2022 по Херсонській області окупаційними військами було захоплено Укртелеком, вимкнуто Internet та стільниковий зв`язок українських операторів зв`язку, розпочато примусове впровадження російських провайдерів зв`язку, здійснено зміну трафіку доступу до мережі Internet через провайдерів рф, які блокують доступ до українських сайтів, інформаційних месенджерів та особових кабінетів тощо, що унеможливлювало отримання та формування даних комерційного обліку суб`єктами господарювання на території області до моменту деокупації правобережжя, а на сьогоднішній день унеможливлює отримання комерційних даних на лівобережжі; - НЕК "Укренерго" заявило обсяги отриманої електричної енергії за період з червня 2022 року до березня 2023 року та обсяги коригування за серпень-вересень 2019 року (що знаходяться за межами строків позовної давності, а відповідно до п.9.13.4. Кодексу по завершенню строку позовної давності сертифіковані дані, що зберігаються в AKO, не підлягають подальшому уточненню), жовтень-грудень 2021 року, березень-липень 2022 року; у відповідні обсяги включено електричну енергію, яка передається та споживається на лівому березі Херсонської області, хоч відповідну частину від`єднано від єдиної енергетичної системи України та на ній споживається виключно електрична енергія походженням із російської федерації, що підтверджується заявою свідка, документами від НЕК "Укренерго" та НКРЕКП про той факт, що тимчасово окупована територія не працює синхронно (від`єднана від енергетичної системи України), та підтверджує неможливість нарахування обсягів як виробництва, так і споживання електричної енергії (яка є походженням із російської федерації); - дані комерційного обліку, сформовані на окупованій території, є такими, що не можуть пройти валідацію, отже, не є сертіфікованими, а тому, відповідно, не можуть бути використані для розрахунків між суб`єктами ринку; застосування величин, що враховувались НЕК "Укренерго" при розрахунку, є такими, що не відповідають дійсності, є недостовірними (враховані обсяги електричної енергії на окупованих територіях, які були і є від`єднанні від єдиної енергетичної системи України); - позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами обсяг фактично переданої відповідачу електроенергії за спірний період часу відповідно до умов договору про врегулювання небалансів.

29. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким: - посилання НЕК "Укренерго" на відсутність доказів оскарження відповідачем даних комерційного обліку, з якими він не погоджується, та/або оскарження платіжних документів (рахунків) згідно з Порядком врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, відхиляються судовою колегією, оскільки невчинення таких дій не позбавляє останнього можливості в судовому порядку спростовувати достовірність заявлених позивачем обсягів небалансів та їх вартість; - АТ "Херсонобленерго" неодноразово повідомляло НЕК "Укренерго" про те, що у зв`язку з тимчасовою окупацією Херсонської області АТ "Херсонобленерго" не мало можливості знімати фактичні покази засобів комерційного обліку електричної енергії на території Херсонської області, а відповідно і визначити фактичне надходження електричної енергії в мережі; - будь-яких доказів, що містять інформацію, що використовувалась при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані, НЕК "Укренерго" не надало; - достовірних вихідних даних (зокрема, обсягів небалансу) НЕК "Укренерго" до матеріалів справи не долучило; - самі по собі рахунки та акти купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів, складені позивачем в односторонньому порядку, за відсутності інших доказів у справі, зокрема, первинних документів щодо визначення обсягу та ціни небалансів, не можуть підтверджувати достовірність визначених в них даних; - колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дані комерційного обліку, сформовані на окупованій території, є такими, що не можуть пройти валідацію, отже, не є сертіфікованими, а тому, відповідно, не можуть бути використані для розрахунків між суб`єктами ринку; застосування величин, що враховувались позивачем при розрахунку, є такими, що не відповідають дійсності, є недостовірними (враховані обсяги електричної енергії на окупованих територіях, які були і є від`єднанні від єдиної енергетичної системи України). Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи 30. 13.05.2024 НЕК "Укренерго" через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

31. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК скаржник посилається на підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3, 4 ч.2 ст.287, пункти 3, 4 ч.3 ст.310 ГПК.

32. Скаржник, зокрема, вказує: 1) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування в сукупності положень п.14 ч.3 ст.6, ст.76 Закону "Про ринок електричної енергії", пунктів 9.1.15, 9.14.3 та розд.10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс), Порядку врегулювання спорів, що виникають між суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.02.2019 №156 (далі - Порядок №156): - відсутній висновок Верховного Суду щодо неможливості використання та проведення розрахунків між учасниками ринку електричної енергії на підставі даних комерційного обліку, які були валідовані ППКО (постачальниками послуг комерційного обліку), сертифіковані АКО (адміністратором комерційного обліку) та завантажені до CУР (системи управління ринком, абревіатура англійською мовою ММS - Market Management System), суперечка щодо яких не ініціювалася за визначеним порядком в розд.10 Кодексу; - виходячи з положень законодавства, за відсутності будь-яких ініційованих суперечок щодо даних комерційного обліку, АКО правомірно сертифікував дані комерційного обліку, які були валідовані ППКО та передані відповідачем; суд апеляційної інстанції зробив протилежний висновок; - врегулювання питання валідації та сертифікації даних комерційного обліку має вирішуватися на стадії їх формування та завантаження в СУР (ММS) шляхом ініціювання ППКО суперечок по спірним ТКО (точкам комерційного обліку), оскарження дій/бездіяльності ОСР/ОСП за наявності підстав; оскільки дані комерційного обліку валідовані ППКО, в тому числі відповідачем, після їх сертифікації АКО відповідно до п.9.14.3. Кодексу використовуються для розрахунків між учасниками ринку (наступний етап); 2) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування в сукупності таких правових норм: ст.70, частин 4, 5, 7 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії", пунктів 7.3.1, 7.7.3, 7.8.1 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307: - АТ "Херсонобленерго" отримавши рахунки, зазначені в позові, не оскаржувало їх; - всі рахунки за небаланси формуються в СУР; в особистому кабінеті учасника ринку в СУР учасник завантажує файли інвойсів у форматі excel та підписані ЕЦП (у разі, якщо рахунок сформувався на оплату учаснику ринку); у цьому файлі на одному листі титульний аркуш інвойсу, що містить реквізити постачальника та покупця, період постачання та вартість, на другому листі цього файлу є погодинна розшифровка до рахунку, в якій вказано торгову зону, дату, час, обсяг, ціну та вартість електричної енергії (посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.06.2023 у справі №910/15787/21, від 03.02.2023 у справі №910/9374/21); суд, керуючись загальними, а не спеціальними нормами законодавства, специфіку правовідносин учасників ринку електричної енергії не врахував, якими саме доказами мають підтверджуватися обсяги та вартість небалансів, між виставленими рахунками в СУР (ММС) та сформованими актами купівлі-продажу, суд не зазначив; суд не розмежував ролі (функції) позивача як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків; висновком суду апеляційної інстанції нівельовано пункти 7.3.1, 7.7.3, 7.8.1 Правил ринку, якими встановлена обов`язковість до оплати виставлених АР рахунків в СУР (ММС) щодо врегулювання небалансів електричної енергії; 3) суд першої інстанції встановив обставини у справі на підставі недопустимих доказів, поданих відповідачем - заяви свідка ОСОБА_1 щодо пошкоджень ліній електропередач; з листування з відповідачем (лист від 01.06.23 №01-001280) вбачаються протиріччя з показами свідка; НЕК "Укренерго" в апеляційній скарзі заявляло клопотання про виклик свідка для надання пояснень щодо наявних суперечностей у його показах з іншими доказами у справі; суд апеляційної інстанції зазначене клопотання не розглянув (п.3 ч.3 ст.310 ГПК); вважає, що ці порушення є підставою для скасування оскаржуваних рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення відповідних обставин справи; 4) судова практика Верховного Суду щодо взаємовідносин учасників ринку електричної енергії та споживачів на території України, що знаходиться в близькості до проведення активних бойових дій та тимчасово окупованих територій є неоднозначною; для відповідного врегулювання взаємовідносин приймалися спеціальні нормативно-правові акти, а саме: Постанова №555, Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану, затверджене наказом Міністерства енергетики України від 13.04.2022 №148 (далі - Положення №148); Верховний Суд у постанові від 20.02.2024 у справі №905/644/22 зробив висновки у спорі за позовом постачальника електричної енергії до споживача про стягнення заборгованості за активну електричну енергію, поставлену у лютому, квітні та травні 2022 року споживачу, який знаходився на окупованій території; хоча правовідносини у справі №905/644/22 не є тотожними з цим спором, проте зроблені висновки підлягали врахуванню. 33. 09.08.2024 через систему Електронний суд надійшов відзив АТ "Херсонобленерго", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

34. АТ "Херсонобленерго" у відзиві на касаційну скаргу зазначає, зокрема, таке: - умовами діючих Договорів та Правил ринку чітко визначено, що відповідач зобов`язаний проводити оплату за обсяги, що визначаються за розрахунковий період, а саме одну годину законтрактованих обсягів купівлі-продажу електричної енергії, графіків відпуску/відбору, диспетчерських команд балансуючого ринку, цін небалансу електричної енергії і сертифікованих даних комерційного обліку; - позивач не довів до відома відповідача (ані в рахунках, ані в позові) ціни, яка повинна бути визначена у відповідності до умов договору, а саме за годину часу та розрахунок її у відповідності до п.5.16.2 Правил ринку, а отже відповідності ціни вимогам Договору, тобто справедливої ціни; - позивач не надав розрахунку вартості ціни одного кіловату електричної енергії, тобто не визначив ціну товару, що відчужується за договором, а тому порушено умови принципів справедливості, розумності та добросовісності, оскілки заявлено вимоги за надуманими цінами; - неможливість проведення валідації та відповідного сертифікування даних підтверджується тим, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України Указом від 24.02.2022 №64/2022 ввів в Україні воєнний стан; - дані комерційного обліку, що сформовані на окупованій території є такими, ще не можуть пройти валідацію, а отже не є сертіфікованими, а тому відповідно не можуть бути використані для розрахунків між суб`єктами ринку, а тому застосування величин що застосовувались позивачем при розрахунку є такими, що не відповідають дійсності та не є достовірними (враховані обсяги електричної енергії на лівобережжі області); будь-яких документів, що підтверджують валідацію даних та відповідне їх сертифікування позивач не надав, а саме, не надав погоджених актів приймання-передачі, відомостей щодо зчитування даних з лічильників (показників лічильників), а тому й відповідно не довів належними доказами обсяг товару, що на думку позивача, не був сплачений відповідачем; - позивач не надав жодного первинного документа та інших письмових доказів на підтвердження фактів здійснення господарських операцій з купівлі-продажу електричної енергії відповідно до Договору; надані ним рахунки-фактари не містять ознак первинних документів, передбачених Законом "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"; - починаючи з 24.02.2022 в зв`язку частково тимчасовою окупацією території Херсонської області та періодичної або повною відсутністю зв`язку та інтернету отримати результатів вимірювання для ТКО в автоматичному режимі було по більшості ТКО неможливе, як і виконання локального зчитування даних з лічильників на виконання п.8.3.2. Кодексу; - починаючи з 24.02.2022 до березня 2023 року обсяги електричної енергії, які використовувалися для розрахунку надходження електричної енергії, в переважній більшості мали та мають статус "оціночні" та не є валідованими, а отже не можуть бути сертифікованими та відповідно до п.5.16.1. Правил ринку не можуть бути підставою для проведення розрахунків; - позивач не надав будь-яких документів, що підтверджують валідацію даних та відповідне їх сертифікування, а саме, не надав погоджених актів приймання-передачі, даних щодо зчитування даних з лічильників (показників лічильників), актів контрольного огляду; - АТ "Херсонобленерго" доводило до відома НЕК "Укренерго" свою незгоду із обсягом електричної енергії та пояснювало ситуацію, яка склалась навколо товариства, але не враховуючи на факт наявності суперечки НЕК "Укренерго" протягом тривалого періоду не вирішувало питання коригування даних і на сьогоднішній день відповідні питання не вирішені у повному обсязі; - заперечення щодо заяви свідка НЕК "Укренерго" висловило лише в суді апеляційної інстанції; джерелом обізнаності свідка про обставини справи була особиста присутність (виконання своїх функціональних обов`язків) в момент здійснення диспетчеризації (управління мережами); про факти синхронизації системи електричних мереж окупованих територій із енергетичною системою України позивачу було відомо і він це не заперечував; доводи позивача зводяться для переоцінки доказів; - саме позиція позивача є непослідовною: він визнав неправомірність своїх дій щодо нарахування обсягів електричної енергії на окупованих територіях та станом на 21.06.2023 відмінив нарахування по окупованій території Херсонської області з квітня 2023 року та визнав факт не синхронності роботи електричної мережі (від`єднання від єдиної енергетичної системи України, окупованих територій), а отже й підтвердив відсутність поставки товару. 35. 31.03.2026 надійшли додаткові пояснення АТ "Херсонобленерго", в яких, зокрема, вказує, що не порушувало взяті на себе зобов`язання за договором, оскільки з моменту захоплення товариства та втрати зв`язку із неокупованою частиною України не отримувало від НЕК "Укренерго" послуг; просить залишити оскаржувані рішення без змін. 36. 01.04.2026 надійшли додаткові пояснення НЕК "Укренерго" (подані 31.03.2026 через систему Електронний суд), в яких вказує, що Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.03.2026 у справі №916/5633/23 (повний текст в ЄДРСР відсутній) висловилася щодо можливості коригування даних комерційного обліку, зокрема, шляхом їх визначення на рівні нуль; вважає, що наявні підстави для передачі цієї справи на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на формування Верховним Судом практики, що стосується правовідносин між учасниками ринку електричної енергії на тимчасово окупованих територіях. 37. 28.04.2026 через систему Електронний Суд надійшло клопотання НЕК "Укренерго" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для надання висновку з вирішення виключної правової проблеми та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування в сукупності статей 3, 13, 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а саме, щодо моменту визнання території тимчасово окупованою (за наявності або відсутності рішення уповноваженого органу) та початку застосування обмежень, встановлених ч.2 ст.13-1 Закону. 38. 07.07.2026 через систему Електронний Суд надійшло клопотання НЕК "Укренерго" про передачу справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду (далі - Об`єднана палата) для уточнення та/або відступу від висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, щодо застосування статей 3, 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у правовідносинах щодо комерційного обліку електричної енергії та врегулювання небалансів електричної енергії. Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду

39. Верховний Суд ухвалою від 08.07.2024 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою НЕК "Укренерго", розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 14.08.2024.

40. Верховний Суд ухвалою від 14.08.2024 клопотання АТ "Херсонобленерго" про зупинення провадження у справі №916/1218/23 задовольнив; зупинив касаційне провадження у справі до завершення перегляду Об`єднаною палатою справи №908/1162/23.

41. Верховний Суд ухвалою від 09.10.2025 поновив касаційне провадження у справі №916/1218/23, розгляд справи призначив на 19.11.2025.

42. Верховний Суд ухвалою від 19.11.2025 клопотання НЕК "Укренерго" про зупинення провадження у справі №916/1218/23 задовольнив; зупинив касаційне провадження у справі до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23.

43. Верховний Суд ухвалою від 02.03.2026 поновив касаційне провадження у справі №916/1218/23, розгляд справи призначив на 25.03.2026.

44. Верховний Суд ухвалою від 18.03.2026 повідомив учасників справи, що судове засідання, призначене на 25.03.2026, не відбудеться у зв`язку із запланованим перебуванням судді Студенця В.І. у відпустці з 23.03.2026 до 27.03.2026, та що розгляд справи відбудеться 01.04.2026.

45. Верховний Суд ухвалою від 01.04.2026 оголосив перерву у судовому засіданні до 29.04.2026, а ухвалою від 29.04.2026 - до 07.05.2026.

46. Верховний Суд ухвалою від 07.05.2026 клопотання НЕК "Укренерго" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задовольнив, справу №916/1218/23 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

47. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27.05.2026 справу №916/1218/23 повернула відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду.

48. Верховний Суд ухвалою від 19.06.2026 прийняв справу №916/1218/23 до провадження, розгляд справи призначив на 08.07.2026. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Щодо клопотання про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати

49. НЕК "Укренерго" вважає, що є підстави передачі справи на розгляд Об`єднаної палати для уточнення та/або відступу від висновку, викладеного у постанові Об`єднаної палати від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, щодо застосування статей 3, 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у правовідносинах щодо комерційного обліку електричної енергії та врегулювання небалансів електричної енергії.

50. Верховний Суд щодо доводів про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати зазначає таке.

51. Після звернення НЕК "Укренерго" із касаційною скаргою у цій справі Об`єднана палата ухвалила постанову від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, в якій виклала висновки щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

52. Перед Об`єднаною палатою у справі №908/1162/23 постало питання застосування статей 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, які виникли у період із лютого 2022 року до грудня 2022 року, тобто до прийняття КМУ постанови від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу від 22.12.2022 №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією".

53. Об`єднана палата у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові, зазначила про те, що: "… підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення ст.13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні".

54. Висновки, викладені у постанові Об`єднаної палати від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, активно застосовуються судами усіх інстанцій.

55. Станом на дату ухвалення цієї постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень існує понад 400 судових рішень, в яких суди застосовують вищенаведену позицію Об`єднаної палати та мотивують свої рішення відсутністю необхідності окремого рішення КМУ для застосування положень статей 13, 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з огляду на загальновідомий факт тимчасової окупації певної території.

56. При цьому, такі висновки застосовуються як судами першої та апеляційної, так і касаційної інстанцій, що свідчить про те, що після ухвалення Об`єднаною палатою постанови від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 сформувалася усталена практика щодо питання застосування статей 13, 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" у подібних правовідносинах

57. На думку НЕК "Укренерго", правовий висновок щодо застосування статей 3, 13, 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", викладений у постанові Об`єднаної палати від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, має бути уточнений, оскільки він створює ряд правових проблем щодо взаємовідносин та розрахунків між учасниками ринку.

58. Так, НЕК "Укренерго" стверджує, що у практиці Верховного Суду сформувався різний підхід до питання моменту виникнення правових наслідків тимчасової окупації території та необхідності прийняття додаткових рішень Кабінету Міністрів України для застосування спеціальних обмежень, передбачених статтями 13, 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; посилається на постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2026 у справі №280/5808/23.

59. Суд касаційної інстанції зауважує, що Верховний Суд ухвалою від 07.05.2026 клопотання НЕК "Укренерго" про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду задовольнив, справу №916/1218/23 передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду. У цій ухвалі Верховний Суд звернув увагу на наявність постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.04.2026 у справі №280/5808/23.

60. Водночас Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 27.05.2026 справу №916/1218/23 повернула відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду, наголосивши, зокрема, на тому, що правовідносини у справі №280/5808/23 не є подібними до правовідносин у справі №908/1162/23, оскільки виникли в інший період, ніж той, що досліджувався цим судом та відрізняються як предметом так і суб`єктним складом.

61. Фактично, доводи НЕК "Укренерго", наведені у клопотанні від 07.07.2026 про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати зводяться до незгоди із висновками, викладеними у постанові Об`єднаної палати від 03.10.2025 у справі №908/1162/23.

62. У п.4 ч.4 ст.17 Закону "Про судоустрій та статус суддів" передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.

63. В Україні завдання забезпечення єдності судової практики відповідно до вказаного закону, ГПК та інших процесуальних кодексів покладається на Верховний Суд.

64. Згідно з положеннями ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики, однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

65. З огляду на зміст ст.17 Закону "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі також - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права. У свою чергу ЄСПЛ зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95, пар.61).

66. Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення ЄСПЛ від 22.11.1995 "С.В. проти Сполученого Королівства" (S.W. v. The United Kingdom), заява №20166/92, пар.36). ЄСПЛ також розглядав ситуації, коли суди в різних справах відходили від своїх же висновків без належного обґрунтування. Це кваліфікувалося як порушення ст.6 Конвенції (право на справедливий судовий розгляд).

67. Так, ст.6 Конвенції (право на справедливий суд) порушується, якщо суди діють непослідовно. Стабільність судової практики є важливим аспектом верховенства права (справа "Unedic v. France", заява №20153/04), відхід від попередньої судової практики має бути обґрунтований суттєвими правовими чи фактичними змінами (справа "Atanasovski v. North Macedonia", заява №36815/03), непослідовність у судовій практиці, особливо за короткий проміжок часу, суперечить принципу юридичної визначеності (справа "Beian v. Romania", заява №30658/05).

68. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.

69. У п.70 рішення від 18.01.2001 у справі "Чепмен проти Сполученого Королівства" (Chapman v. United Kingdom) ЄСПЛ наголосив на тому, що в інтересах правової визначеності, передбачуваності та рівності перед законом він не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності належної для цього підстави.

70. У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 та Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/8091/20, від 24.06.2021 у справі №914/2614/13 зазначено, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави - попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

71. Відповідно до ч.1 ст.36 Закону "Про судоустрій і статус суддів" основною функцією Верховного Суду як найвищого суду у системі судоустрою є забезпечення сталості та єдності судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.

72. Верховний Суд неодноразово наголошував, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема: 1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції); 2) ухвалення рішення Конституційним Судом України; 3) нечіткість закону (невідповідності критерію "якість закону"), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права; 4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами; 5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.

73. Задля гарантування юридичної визначеності Верховний Суд має відступати від попередніх висновків Верховного Суду лише за наявності для цього належної підстави. Так, вона може повністю відмовитися від певного висновку на користь іншого, або конкретизувати попередній висновок, застосувавши відповідні способи тлумачення юридичних норм. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання (такий висновок сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 (пункти 43-45), від 05.12.2018 у справах №757/1660/17-ц (пункти 43-44) і №818/1688/16 (пункти 44-45), від 15.05.2019 у справі №227/1506/18 (п.54), від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц (пункти 44-45), від 21.08.2019 у справі №2-836/11 (п.24), від 26.05.2020 у справі №638/13683/15-ц (п.23), від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц (п.48), від 30.06.2020 у справах №264/5957/17 (п.41) і №727/2878/19 (п.39), від 07.07.2020 у справі №712/8916/17 (п.35), від 09.09.2020 у справі №260/91/19 (пункти 58- 59), від 29.09.2020 у справі №712/5476/19 (п.40), від 25.05.2021 у справі №149/1499/18 (п.29), від 15.06.2021 у справі №922/2416/17 (п.7.19), від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 (п.34), від 02.11.2021 у справі №917/1338/18 (п.90), від 09.11.2021 у справі №214/5505/16 (п.31), від 14.12.2021 у справі №147/66/17 (п.49), від 08.06.2022 у справі №362/643/21 (п.45).

74. Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя. Суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.

75. Однак, НЕК "Укренерго" у клопотання про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати, не навело вагомих і достатніх аргументів, які би дійсно свідчили про обґрунтованість необхідності відступу від висновку Об`єднаної палати, викладеного у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 щодо застосування статей 3, 13, 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", а саме, не довело наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення, зміна суспільного контексту).

76. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання НЕК "Укренерго" про передачу справи на розгляд Об`єднаної палати. Щодо взаємовідносин учасників ринку електричної енергії в період дії воєнного стану

77. У касаційній скарзі НЕК "Укренерго" з посиланням на п.14 ч.3 ст.6, ст.76 Закону "Про ринок електричної енергії", пунктів 9.1.15, 9.14.3 та розд.10 Кодексу, Порядку №156 вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо неможливості використання та проведення розрахунків між учасниками ринку електричної енергії на підставі даних комерційного обліку, які були валідовані ППКО, сертифіковані АКО та завантажені до MMS, суперечка щодо яких не ініціювалася за визначеним порядком в розд.10 Кодексу.

78. Скаржник вважає, що врегулювання питання валідації та сертифікації даних комерційного обліку має вирішуватися на стадії їх формування та завантаження в СУР (ММS), тому за відсутності будь-яких ініційованих суперечок щодо даних комерційного обліку, АКО правомірно сертифікував дані комерційного обліку, які були валідовані ППКО та передані відповідачем. НЕК "Укренерго" також наголосило, що АТ "Херсонобленерго" не оскаржувало дані комерційного обліку.

79. НЕК "Укренерго" також вказує, що практика Верховного Суду щодо взаємовідносин учасників ринку електричної енергії та споживачів на території України, що знаходиться в близькості до проведення активних бойових дій та тимчасово окупованих територій є неоднозначною; звертає увагу, що для відповідного врегулювання взаємовідносин приймалися спеціальні нормативно-правові акти, а саме: Постанова №555, Положення №148 (посилається на постанові Верховного Суду від 20.02.2024 у справі №905/644/22).

80. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.

81. Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії, визначені Кодексом.

82. Комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку (п.2.1.1. Кодексу).

83. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку (п.2.1.2. Кодексу).

84. ППКО зобов`язані, зокрема, формувати та передавати АКО, а також іншим учасникам ринку та ППКО електронні документи з даними комерційного обліку згідно з цим Кодексом, Правилами ринку та Правилами роздрібного ринку (пп.6 п.2.3.1. Кодексу).

85. ППКО (у ролі ОДКО) після отримання від ППКО (у ролі ОЗД) результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних та, у разі потреби, їх заміну оціночними даними, а також забезпечити зберігання, архівування, передачу валідованих даних АКО та іншим заінтересованим сторонам, зокрема електропостачальникам, відповідно до вимог цього Кодексу (п.9.9.2. Кодексу).

86. ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО (п.9.9.3. Кодексу).

87. Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені (п.9.9.4. Кодексу).

88. За результатами цих перевірок ППКО (у ролі ОДКО) формує валідовані дані комерційного обліку та передає їх AKO та заінтересованим сторонам (п.9.6.2. Кодексу).

89. Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, відібраної, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО (п.9.14.3. Кодексу).

90. Отже, обов`язковою умовою для внесення даних комерційного обліку до баз даних комерційного обліку електричної енергії є їхня валідація.

91. НЕК "Укренерго" вказує на те, що на підставі валідованих даних комерційного обліку ППКО, які були сертифіковані АКО та передані АР, адміністратор розрахунків здійснив АТ "Херсонобленерго" нарахування небалансів електричної енергії за період з другої декади червня 2022 до першої декади березня 2023 року та врегулювання попередніх розрахункових періодів з серпня 2019 до травня 2022 року, липень 2022 року.

92. В свою чергу, АТ "Херсонобленерго" вказує, що починаючи з 24.02.2022 в зв`язку частковою тимчасовою окупацією території Херсонської області та періодичної або повною відсутністю зв`язку та інтернету отримати результатів вимірювання для ТКО в автоматичному режимі було по більшості ТКО неможливе; обсяги електричної енергії, які використовувалися для розрахунку надходження електричної енергії, в переважній більшості мали та мають статус "оціночні" та не є валідованими.

93. Так, 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Президент України видав Указ №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", на підставі якого в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан.

94. Суди попередніх інстанцій встановили, що територія Херсонської області, де здійснюється ліцензована діяльність АТ "Херсонобленерго", з 24.02.2022 була тимчасово частково окупована (Лівобережжя), а з 28.02.2022 було тимчасово окуповано іншу частину Херсонської області.

95. Суди врахували, що відповідно до відомостей, що містяться у наказі Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" вся територія Лівобережжя Херсонської області з 24.02.2022 та дотепер відноситься до тимчасово окупованих російською федерацією територій України.

96. Суд апеляційної інстанції вказав, що ця обставина об`єктивно унеможливила зняття показників з комерційних приладів обліку електричної енергії, встановлених на об`єкті відповідача та позивача, до часу деокупації цієї частини території України (територія Лівобережжя Херсонської області).

97. Особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану закріплені в Постанові №555.

98. Так, у пп.2 п.1 Постанови №555 в редакції постанови НКРЕКП №872 від 09.08.2022 вказано: Оператори системи повинні протягом десяти днів з дня виникнення змін у переліку додаткових областей комерційного обліку та/або переліку ТКО на межі цих областей узгодити їх з усіма суміжними операторами мереж, яких це стосується, та надати інформацію про відповідні зміни до АКО з документальним підтвердженням необхідності проведення такої зміни (зокрема посилання на офіційну інформацію щодо адміністративної межі та/або лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України у відповідному розрахунковому періоді). У разі відсутності погодження суміжним оператором мереж змін до переліку ТКО та/або додаткових областей комерційного обліку протягом десяти днів з дня звернення оператора системи вони вважаються погодженими суміжним оператором без зауважень. При неможливості забезпечення окремого комерційного обліку електричної енергії для додаткових областей комерційного обліку, що знаходяться у відповідному розрахунковому періоді на тимчасово окупованій території України, допускається їх об`єднання в одну область комерційного обліку.

99. Суд апеляційної інстанції встановив, що на виконання вимог Постанови №555 АТ "Херсонобленерго" сформувало та зареєструвало в НЕК "Укренерго" додаткову область обліку (62Y-MGA-0140T-X), що включає у себе окуповану частину Херсонської області, створило віртуальну ТКО між основною та додатковою областю обліку (62ZV76274-19131K) та між додатковим областями обліку суміжних операторів системи розподілу (ОСР), а саме АТ "Миколаївобленерго", АТ "Запоріжжяобленерго", АТ "Укрзалізниця". При цьому, окуповані частини Миколаївської, Херсонської та Запорізької областей не мають електричного зв`язку з деокупованими.

100. Згідно ч.2 ст.13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами 3 та 4 цієї статті.

101. Верховний Суд враховує, що після подання касаційної скарги у цій справі Об`єднана палата ухвалила постанову від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, в якій виклала висновки щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", висновки з якої підлягають врахуванню під час розгляду цієї справи на підставі ч.4 ст.300 ГПК.

102. Перед Об`єднаною палатою у справі №908/1162/23 постало питання застосування статей 13 та 13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, які виникли у період із лютого 2022 року до грудня 2022 року, тобто до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу від 22.12.2022 №309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією".

103. Об`єднана палата у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 зазначила таке: "7.20. Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України. 7.21. Діюча редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. 7.22. Об`єднана палата бере до уваги, що з 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. 7.23. 06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. 7.24. Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, датою окупації Мелітопольської міської територіальної громади визначено 25.02.2022. 7.25. Однак у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України") правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася. 7.26. Враховуючи викладене, об`єднана палата вважає, що висновок, викладений Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про застосування до спірних правовідносин положень статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" з огляду на загальновідомий факт окупації міста Мелітополь, відповідає Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". 7.27. З урахуванням мотивів, наведених у цій постанові, об`єднана палата не вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 про поширення положень статті 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України".

104. Об`єднана палата у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові, зазначила про те, що: "… підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення ст.13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні".

105. Враховуючи, що вимоги Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" розповсюджуються на спірні правовідносини саме з дати тимчасової окупації відповідної території, Верховний Суд вважає, що суди попередніх інстанцій правильно відмовили позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, поставленої в період тимчасової окупації Херсонської області (на тимчасово окуповані території).

106. При цьому варто звернути увагу на те, що відповідно до Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Закону "Про ринок електричної енергії", Указів Президента України від 24.02.2022 №64 "Про введення воєнного стану в Україні", від 14.03.2022 №133 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", з метою забезпечення безпеки постачання електричної енергії споживачам Міністерством енергетики України 13.04.2022 видано наказ №148, яким затверджено Положення про особливості постачання електричної енергії споживачам та розрахунків між учасниками роздрібного ринку електричної енергії у період дії в Україні воєнного стану. Цей наказ набув чинності з дня його опублікування 06.05.2022 і діяв до 05.12.2023.

107. Водночас з огляду на ієрархію нормативно-правових актів, враховуючи приписи ст.13-1 Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" про заборону передачі електроенергії на тимчасово окуповану територію (і така заборона має абсолютний характер), Положення не регулювало (і не могло регулювати) питання електропостачання на тимчасово окупованій території.

108. Верховний Суд також вважає за необхідне зазначити, що доведення/недоведення позивачем обставин фактичної поставки електроенергії на тимчасово окуповану територію, як і здійснення оплати за неї, не має правового значення для вирішення спору у цій справі. Аналогічні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах від 04.11.2025 у справі №911/1353/23 та від 04.11.2025 у справі №922/5404/23.

109. З огляду на це, а також викладені у постанові від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 висновки, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 20.02.2024 у справі №905/644/22.

110. Водночас з позовних вимог у цій справі вбачається, що НЕК "Укренерго" здійснило нарахування АТ "Херсонобленерго" небалансів електричної енергії за період з другої декади червня 2022 до першої декади березня 2023 року та врегулювання попередніх розрахункових періодів за серпень-вересень 2019 року, жовтень-грудень 2021 року, березень-травень 2022 року та липень 2022 року.

111. Отже, позовні вимоги у цій справі стосуються періодів поставки електричної енергії як до моменту введення на території України правового режиму воєнного стану, так і після.

112. Ані суд першої, ані суд апеляційної інстанцій не дослідили факт поставки електричної енергії та можливість зняття показників з комерційних приладів обліку електричної енергії, встановлених на об`єкті АТ "Херсонобленерго", після деокупації правобережної частини Херсонської області, а саме, не надали оцінки вимогам НЕК "Укренерго" про нарахування небалансів електричної енергії, поставленої на територію деокупованої правобережної частини Херсонської області з моменту її деокупації до першої декади березня 2023 року.

113. Крім того, суди попередніх інстанцій хоч і зауважили, що обсяги коригування за серпень-вересень 2019 року знаходяться за межами строків позовної давності, втім залишили поза увагою вимоги і доводи позивача про врегулювання попередніх розрахункових періодів за жовтень-грудень 2021 року, що виникли до моменту введення на території України правового режиму воєнного стану.

114. З цього вбачається, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки усім доводам та поданим сторонами доказам в частині наявності/відсутності підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення коштів за наведені вище періоди.

115. При цьому, Верховний Суд в силу обмежень, закріплених у ч.2 ст.300 ГПК, позбавлений можливості дослідити зазначені вище обставини самостійно. Щодо підтвердження небалансів

116. НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування в сукупності ст.70, частин 4, 5, 7 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії", пунктів 7.3.1, 7.7.3, 7.8.1 Правил ринку.

117. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій 1) не врахували специфіку правовідносин учасників ринку електричної енергії; 2) не вказали, якими саме доказами мають підтверджуватися обсяги та вартість небалансів, між виставленими рахунками в СУР (MMS) та сформованими актами купівлі-продажу; 3) не розмежували ролі (функції) позивача як адміністратора комерційного обліку та адміністратора розрахунків; 4) нівелювали пункти 7.3.1, 7.7.3, 7.8.1 Правил ринку, якими встановлена обов`язковість до оплати виставлених АР рахунків в СУР (MMS) щодо врегулювання небалансів електричної енергії.

118. НЕК "Укренерго" вказало, що всі рахунки за небаланси формуються в MMS; в особистому кабінеті учасника ринку в MMS учасник завантажує файли інвойсів у форматі excel та підписані ЕЦП (у разі, якщо рахунок сформувався на оплату учаснику ринку); у цьому файлі на одному листі титульний аркуш інвойсу, що містить реквізити постачальника та покупця, період постачання та вартість, на другому листі цього файлу є погодинна розшифровка до рахунку, в якій вказано торгову зону, дату, час, обсяг, ціну та вартість електричної енергії (посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 21.06.2023 у справі №910/15787/21, від 03.02.2023 у справі №910/9374/21).

119. Верховний Суд щодо цього зазначає таке.

120. Постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках (абз.1 ч.4 ст.75 Закону "Про ринок електричної енергії").

121. АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду (п.7.3.1. Правил ринку).

122. Оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа (п.7.7.3. Правил ринку).

123. Якщо учасник ринку або ОСП (у якості АР) ініціює суперечку щодо суми, зазначеної в рахунку (запит платіжного документа), оплата повинна бути проведена згідно з платіжним документом. Якщо за результатами розгляду запиту платіжного документа будуть виявлені суми, що підлягають поверненню, учасники ринку та ОСП (у якості АР) зобов`язані здійснити перерахування надлишкових сум на відповідний рахунок (п.7.8.1. Правил ринку).

124. Конфліктні питання, пов`язані з даними, на отримання яких кожен учасник ринку має право, та/або процеси, пов`язані з обміном даними, вирішуються відповідно до процедур врегулювання суперечок (п.9.1.15. Кодексу)

125. Будь-яка суперечка між двома або більше сторонами, яка виникає у зв`язку з виконанням цього Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, повинна бути розглянута керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін (п.10.1.1 Кодексу).

126. У разі недосягнення сторонами згоди вирішення зазначених суперечок проводиться АКО, Регулятором або в судовому порядку (п.10.1.4. Кодексу).

127. У п.10.2.1. Кодексу встановлено, що АКО розглядаються суперечки, що попередньо розглядались сторонами та щодо яких не було досягнуто згоди.

128. Згідно з п.10.2.2. Кодексу розгляд такої суперечки може бути ініційовано будь-якою зі сторін шляхом відповідного звернення до АКО.

129. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, розгляд скарг і вирішення спорів, що виникають на ринку електричної енергії (п.14 ч.3 ст.6 Закону "Про ринок електричної енергії").

130. Регулятор забезпечує розгляд скарг на дії учасників ринку (крім скарг на дії споживачів) і вирішення спорів між учасниками ринку в порядку, затвердженому Регулятором (ч.1 ст.76 Закону "Про ринок електричної енергії").

131. Відповідно до порядку розгляду скарг та вирішення спорів Регулятор протягом визначеного строку приймає рішення, обов`язкові для виконання учасниками ринку, яких воно стосується. Такі рішення підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора, крім тих частин рішення, що містять конфіденційну інформацію. Зміст конфіденційної інформації, що не підлягає розголошенню, визначається Регулятором на підставі клопотання заінтересованих осіб. Рішення Регулятора може бути оскаржено у судовому порядку (частини 2-4 ст.76 Закону "Про ринок електричної енергії").

132. Отже, законодавство не встановлює обов`язковий порядок розгляду суперечок відповідно до розд.X Кодексу, а вирішення спорів у цьому порядку є виключно правом сторін, та одним зі способів врегулювання суперечок, альтернативою якого є звернення до суду, що прямо передбачено в п.10.1.4 Кодексу.

133. Оскільки розгляд питання щодо правомірності стягнення грошових коштів передбачає з`ясування обставин щодо правових підстав виникнення таких вимог кредитора, відповідно, боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи законність виникнення вимог.

134. Наявність/відсутність окремого провадження з врегулювання суперечки, зокрема, щодо даних комерційного обліку, не позбавляє особу права висловлювати свої заперечення щодо цих даних у спорі, де на підставі цих даних до особи заявляються грошові вимоги.

135. Заперечення вказаних обставин саме в рамках цього спору є реалізацією принципу змагальності сторін, оскільки саме в даному спорі встановлюється наявність чи відсутність підстав для перерахунку. Будь-яке інше тлумачення обсягу доказування у такому спорі означало б позбавлення можливості відповідача заперечувати проти заявлених до нього вимог.

136. Таким чином, після звернення НЕК "Укренерго" з позовом до АТ "Херсонобленерго" про стягнення заборгованості за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, останнє не позбавлено можливості в межах розгляду конкретної справи спростовувати достовірність заявлених позивачем обсягів небалансів та їх вартість, про що правильно наголосив суд апеляційної інстанції.

137. НЕК "Укренерго" зазначає, що на виконання умов Договору за період з другої декади червня 2022 року по першу декаду березня 2023 року та врегулювання з серпня 2019 по травень 2022, липень 2022 року поставило АТ "Херсонобленерго" електричну енергію на загальну суму 345 680 691,64 грн, що підтверджується виставленими рахунками та згенерованими, але не погодженими відповідачем актами купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів, що містяться в матеріалах справи.

138. Крім того, НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі стверджує, що врегулювання питання валідації та сертифікації даних комерційного обліку має вирішуватися на стадії їх формування та завантаження в СУР (ММС) шляхом ініціювання ППКО суперечок по спірним ТКО (точкам комерційного обліку), оскарження дій/бездіяльності ОСР/ОСП за наявності підстав, для чого регулятором визначено відповідний порядок в розд.10 Кодексу.

139. Водночас суди попередніх інстанцій встановили, що АТ "Херсонобленерго" не погодилося із відповідними обсягами, про що зазначило у своїх листах запереченнях, що містяться в матеріалах справи, а саме, АТ "Херсонобленерго" неодноразово направляло НЕК "Укренерго" листи щодо актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та актів-коригування (врегулювання) до них, в яких повідомляло, що у зв`язку з тимчасовою окупацією Херсонської області воно не мало можливості знімати фактичні покази засобів комерційного обліку електричної енергії на території Херсонської області та відповідно визначити фактичне надходження електричної енергії в мережі.

140. Крім того, у відзиві на касаційну скаргу АТ "Херсонобленерго" пояснює, що воно виконало умови Постанови №555, а саме, створило окрему область обліку на тимчасово окупованих територіях, тоді як НЕК "Укренерго" не вжило заходів щодо реалізації можливості розмежування даних, а тому на території Херсонської області використовує одну область обліку, яка включає усі території області, а отже й формуються одні дані як на окуповані, так і не окуповані території.

141. Верховний Суд бере до уваги, що після звернення НЕК "Укренерго" з касаційною скаргою у цій справі Об`єднана палата ухвалила постанову від 20.03.2026 у справі №916/5633/23, про яку також згадує НЕК "Укренерго" у додаткових поясненнях. Висновки, викладені у цій постанові, підлягають врахуванню на підставі ч.4 ст.300 ГПК.

142. Так, у справі №916/5633/23 Об`єднана палата розглянула спір про стягнення переплати за придбану у 2023 році електричну енергію, згенерованої генеруючими одиницями, одна з яких знаходиться на тимчасово окупованій території України.

143. Об`єднана палата у постанові від 20.03.2026 у справі №916/5633/23 вказала таке: "60. Таким чином, дані комерційного обліку можуть уточнюватися у випадках, коли після їх первинного формування отримано нові або уточнені дані, що впливають на визначення фактичних обсягів електричної енергії.

61. Такий підхід узгоджується із загальними принципами функціонування ринку електричної енергії, відповідно до яких розрахунки між його учасниками повинні здійснюватися на підставі достовірних та підтверджених даних щодо фактичних обсягів виробництва та споживання електричної енергії.

62. Об`єднана палата звертає увагу на те, що використання первинних даних комерційного обліку для здійснення розрахунків саме по собі не виключає можливості їх подальшого уточнення у випадку встановлення їх невідповідності фактичним показникам або у разі отримання оновлених сертифікованих даних комерційного обліку.

63. У такому випадку уточнені дані комерційного обліку підлягають врахуванню при визначенні остаточних обсягів виробленої та відпущеної електричної енергії, що, у свою чергу, може зумовлювати необхідність коригування раніше здійснених розрахунків між сторонами відповідних правовідносин. … Об`єднана палата зазначає, що Протокол НКРЕКП від 03.07.2023 №48-П підлягає застосуванню до спірних відносин як акт рекомендаційного характеру, яким скористався позивач, і яким було перебачено: 1) Адміністратору комерційного обліку сертифікувати та передавати дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі; 2) Для електроустановок, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України, Адміністратор комерційного обліку має забезпечити збереження відповідних даних комерційного обліку в Датахаб для можливості здійснення подальших розрахунків після деокупації відповідних територій та отримання перевірених даних щодо роботи цих електроустановок".

144. Верховний Суд вважає, що у цій справі суди попередніх інстанцій не перевірили правильність здійснення позивачем відповідних розрахунків після деокупації відповідних територій (правобережної частини Херсонської області) та чи наявні перевірені дані щодо роботи електроустановок на цих територіях, чи пройшли такі дані валідацію та чи є сертифікованими. Щодо клопотання позивача про виклик свідка

145. НЕК "Укренерго" у касаційній скарзі зазначило, що суд першої інстанції встановив обставини у справі на підставі недопустимих доказів, поданих відповідачем - заяви свідка ОСОБА_1 щодо пошкоджень ліній електропередач; НЕК "Укренерго" в апеляційній скарзі заявляло клопотання про виклик свідка для надання пояснень щодо наявних суперечностей у його показах з іншими доказами у справі, проте суд апеляційної інстанції це клопотання не розглянув; з листування з відповідачем (лист від 01.06.23 №01-001280) вбачаються протиріччя з показами свідка.

146. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.

147. Показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб (ч.1 ст.87 ГПК).

148. Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка (ч.1 ст.88 ГПК).

149. Свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти (ч.1 ст.89 ГПК).

150. Правовий аналіз наведених положень ГПК свідчить про те, що передумовою для виклика свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності у суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

151. Суд першої інстанції зазначив, що НЕК "Укренерго" заявило обсяги отриманої електричної енергії за період з червня 2022 року до березня 2023 року та обсяги коригування за серпень-вересень 2019 року (що знаходяться за межами строків позовної давності, а відповідно до п.9.13.4. Кодексу по завершенню строку позовної давності сертифіковані дані, що зберігаються в AKO, не підлягають подальшому уточненню), жовтень-грудень 2021 року, березень-липень 2022 року. У відповідні обсяги включено електричну енергію, яка передається та споживається на лівому березі Херсонської області, хоч відповідну частину від`єднано від єдиної енергетичної системи України та на ній споживається виключно електрична енергія походженням із російської федерації, що підтверджується заявою свідка, документами від НЕК "Укренерго" та НКРЕКП про той факт, що тимчасово окупована територія не працює синхронно (від`єднана від енергетичної системи України), та підтверджує неможливість нарахування обсягів як виробництва, так і споживання електричної енергії (яка є походженням із російської федерації).

152. НЕК "Укренерго" в апеляційній скарзі заявляло сумніви у достовірності свідчень свідка та вважало їх такими, що вони ґрунтуються на припущеннях, оскільки обставини щодо пошкоджень ліній електропередач мають доказуватися встановленими фактами пошкоджень зазначених ліній електропередач правоохоронними органами в ході проведених слідчих дій; інформацією балансоутримувача, військової адміністрації та регулятора, висновку експерта, тощо. Керуючись ст.89 ГПК, НЕК "Укренерго" в апеляційній скарзі просило викликати свідка для допиту для встановлення обставин справи та отримання пояснень щодо суперечностей пояснень свідка з іншими доказами у справі.

153. Суд апеляційної інстанції вказав, що застосування величин, що враховувались позивачем при розрахунку, є такими, що не відповідають дійсності, є недостовірними (враховані обсяги електричної енергії на окупованих територіях, які були і є від`єднанні від єдиної енергетичної системи України).

154. Суд апеляційної інстанції у тексті постанови щодо заяви свідка обмежився лише згадкою про це в узагальнених доводах відзиву на апеляційну скаргу (поданого АТ "Херсонобленерго"), вказавши: "Щодо твердження апелянта про недостовірність показів свідка, відповідач зазначав, що джерелом обізнаності останнього про обставини справи є безпосереднє виконання функціональних обов`язків, а саме зайняття ОСОБА_1 посади заступника начальника департаменту диспетчерського управління АТ "Херсонобленерго"".

155. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції не розглянув клопотання НЕК "Укренерго" щодо виклику свідка для встановлення обставин справи щодо пошкоджень ліній електропередач.

156. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (п.3 ч.3 ст.310 ГПК).

157. Беручи до уваги заяву свідка суди попередніх інстанцій вказали, що у визначені НЕК "Укренерго" обсяги включено електричну енергію, яка передається та споживається на лівому березі Херсонської області, хоч відповідну частину від`єднано від єдиної енергетичної системи України та на ній споживається виключно електрична енергія походженням із російської федерації.

158. Водночас суди попередніх інстанцій не розмежували періоди споживання електричної енергії у періоди до та після введення правового режиму воєнного стану, не встановили, з якого моменту об`єкти виробників енергії почали працювати несинхронно з ОЕС України.

159. Верховний Суд зауважує, що в силу ч.2 ст.300 ГПК суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, тому обставини щодо споживання електричної енергії, зокрема, за жовтень-грудень 2021 року підлягають дослідженню судами під час нового розгляду справи. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

160. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

161. Згідно із ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 цього Кодексу.

162. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

163. Під час нового розгляду справи суд має дослідити сутність правовідносин, які склалися між сторонами, а також врахувати вказівки, викладені Верховним Судом у цій постанові. Судові витрати

164. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами нового розгляду справи. Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про передачу справи №916/1218/23 на розгляд Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

2. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задовольнити частково.

3. Рішення Господарського суду Одеської області від 28.06.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2024 у справі №916/1218/23 скасувати.

4. Справу №916/1218/23 направити на новий розгляд до Господарського суду Одеської області. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий суддя О. Кібенко Судді С. Бакуліна В. Студенець