Ухвала КАС ВС № 240/1624/25
від 08.07.2026 · АдміністративнаУХВАЛА 08 липня 2026 року м. Київ справа №240/1624/25 адміністративне провадження № К/990/25691/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л., перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі №320/48134/23 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, УСТАНОВИВ: Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Приватне акціонерне товариство «Коростенський машинобудівний завод» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0002826900405, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначеної пунктом 201.10 статтi 201, підпунктом 69.1 пункту 69 пiдроздiлу 10 ХХ, пунктом 89 пiдроздiлу 2 роздiлу ХХ Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120-1.1 статтi 120-1, пунктом 90 пiдроздiлу 2 роздiлу ХХ Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 2.454.208,28 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у задоволенні позову відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі №240/1624/25 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №000282690405 в частині нарахування штрафних санкції в розмірі 2.454.208,28 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» судовий збір в розмірі 74457,00 грн. За наслідками касаційного перегляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області Верховним Судом 09.03.2026 винесено постанову, якою касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задоволено частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №240/1624/25 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховним Судом зроблено висновок, що у цій справі має місце неповне дослідження доказів, що впливають на обставини, що мають значення для правильного вирішення спору в цілому, відтак висновки суду апеляційної інстанції є передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України. За результатами нового розгляду постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» задоволено. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №000282690405 в частині нарахування штрафних санкції в розмірі 2.454.208,28 грн. До Верховного Суду 04.06.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі №320/48134/23 . Ухвалою Верховного Суду від 15.06.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа. На виконання вимог вказаної ухвали контролюючим органом надіслано клопотання про усунення недоліків, заявлено клопотання про продовження строку на усунення недоліків в частині сплати судового збору. Податковим органом вказано, що з моменту отримання ухвали Суду касаційної інстанції та по сьогодні відсутня можливість сплатити судовий збір у зазначеному розмірі, зважаючи на той факт, що на рахунку 2800, що призначений для сплати судового збору повністю відсутні кошторисні призначення. ГУ ДПС у Житомирській області вживалися і вживаються відповідні заходи щодо направлення структурному підрозділу управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку службових листів з повідомленням про необхідність сплати судового збору у розмірі 48448,00 грн. за подання касаційної скарги по вищевказаній справі. Однак, на момент подання заяви платіжне доручення від органів казначейства не надійшло, зважаючи на об`єктивну неможливість здійснення сплати судового збору, що зумовлено введеним на всій території України воєнного стану, нестабільною ситуацією в країні та недостатністю на рахунку касатора суми коштів необхідної для сплати судового збору за подання касаційної скарги у цій справі в повному обсязі. Враховуючи викладене, скаржник просить продовжити строк на усунення недоліків касаційної скарги по справі №240/1624/25 відносно сплати судового збору на більш тривалий термін, а саме до моменту надходження коштів на рахунок КЕКВ 2800 «Судовий збір», оскільки станом на день подання даного клопотання відсутні кошти на необхідному рахунку, а у разі неможливості продовження строку на більш тривалий строк, відстрочити (дозволити здійснити) сплату судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення в адміністративній справі. Розглянувши дане клопотання, Верховний Суд зазначає, що контролюючим органом не надано доказів вжиття заходів для отримання належного фінансування та сплати судового збору у даній справі. Крім того, скаржник не зазначає, коли саме він буде в змозі сплатити судовий збір у разі продовження строку на усунення недоліків касаційної скарги. Приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом. Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на касаційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. З урахуванням вищевикладеного, клопотання скаржника про продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору задоволенню не підлягає. Стосовно клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 та 2 статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір». Наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору, відтак клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне. Скаржником вказано, що суд апеляційної інстанції застосував правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі №160/10740/23, в яких суд дійшов висновку про те, що з 27.05.2022 припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Вищезазначене фактично підтверджує позицію контролюючого органу, що норма підпункту 69.2 сприймається однозначно та не викликає множинного трактування. Зміст цього підпункту прямо передбачає припинення дії пункту 52-1 під час воєнного стану, тому платник податків не міг мати жодних правомірних очікувань щодо подальшого поширення «ковідного» мораторію в цей період. Відтак у платників податків відсутній простір для ухвалення рішень із різним правовим змістом, що характерно у ситуаціях колізії або неоднозначності норм. Контролюючим органом зазначено про нерелевантність посилання суду апеляційної інстанції на постанову Верховного Суду від 07.04.2021 у справі №826/13633/17, адже предметом оскарження у цій справі були податкові повідомлення-рішення з питань безпідставного включення підприємством до складу адміністративних витрат сум амортизаційних витрат, які не підтверджені первинними документами, визначених ст.134, ст. 138 ПК України. В той час як предметом розгляду справи №240/1624/25 є правомірність податкового повідомлення рішення, яким до позивача застосовані штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у порядку та розмірах, визначених п. 201.10 ст. 201, п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні Положення» Податкового кодексу України. Посилання на постанову від 19.02.2026 по справі №520/12383/24 скаржник теж вважає помилковим, адже не враховано позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.05.2020 №200/12442/18-а, що «…наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень вимогам чинного законодавства є визнання такого акта частково протиправним, при умові, що цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено, названо) та що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Зокрема, частково протиправним можна визнати якусь частину, пункт, речення рішення або рішення в частині нарахування певної суми окремого виду податку чи збору, накладення штрафних (фінансових) санкцій в якійсь сумі.». Контролюючим органом зауважено, що судом апеляційної інстанції проігноровано, що в розрахунку до податкового повідомлення-рішення від 03.12.2024 №000282690405 міститься відповідна інформація, а саме: дата складання, дата подання на реєстрацію в ЄРПН, дата фактичної реєстрації (у разі її здійснення), граничний строк реєстрації, кількість днів прострочення, застосовану норму податкового законодавства, а також розмір штрафної санкції по кожній ПН/РК. Скаржником зауважено, що судами не враховане те, що Товариство не було позбавлено права та можливості подавати на реєстрацію податкові накладні, які складались ним в процесі поточної діяльності, й після прийняття податковим органом рішень про його відповідність критеріям ризиковості платника податку, а у випадку зупинення їх реєстрації - надавати пояснення, додаткові пояснення і додаткові документи, які б підтверджували реальність здійснених господарських операцій та були достатніми для прийняття контролюючим органом рішень з питання реєстрації податкових накладних, вищезазначені доводи було проігноровано судом апеляційної інстанції. Головним управлінням ДПС у Житомирській області зауважено про необхідність врахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 26.02.2025 у справі №200/4768/23, що відповідно до положень пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Верховний Суд зауважує, що доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, уточнена касаційна скарга є подібною до первісної та не усуває встановлених недоліків. Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто. Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі №320/48134/23 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена. Судді І.А. Васильєва О.В. Білоус І.Л. Желтобрюх