Постанова КАС ВС № 320/20429/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 червня 2026 року м. Київ справа № 320/20429/23 адміністративне провадження № К/990/11745/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Єзерова А.А., суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 (суддя Кушнова А.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026 (колегія суддів у складі: головуючого судді Чаку Є.В., суддів Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.) у справі №320/20429/23 за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправними та скасування постанови, розпорядження. I. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. У червні 2023 року Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - позивач, ДП «НАЕК «Енергоатом») звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), в якому просило: визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 31.01.2023 №2-дск «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення заходів державного регулювання»; визнати протиправним та скасувати розпорядження НКРЕКП від 31.01.2023 №1р-дск «Про усунення порушення ДП «НАЕК «Енергоатом» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії».

2. На обґрунтування позовних вимог позивач послався на протиправність проведення перевірки з підстав заборони Урядом проведення таких перевірок у відповідний період. Позивач наполягає на тому, що ним не допущено порушень, зазначених в акті перевірки, оскільки базою для нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал. Позивач вважає, що у спірному випадку необхідно користуватися визначенням чистого доходу, яке міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Також ДП «НАЕК «Енергоатом» стверджує, що у частині заповнення звітності можливостей надати запитувану інформацію щодо виробництва теплової енергії, окрім «комбінованого виробництва електричної енергії», формою не передбачено, а підприємство не має кваліфікованих когенераційних установок і не є суб`єктом, який може чи повинен заповнювати розділ звіту «виробництво теплової енергії (у разі комбінованого виробництва електричної енергії)». Одночасно позивач наголошує на тому, що не мав можливості скоригувати інвестиційну програму з незалежних від нього причин, що свідчить про відсутність його вини у вчиненні встановленого НКРЕКП порушення. ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

3. Суди попередніх інстанцій установили, що НКРЕКП в період з 07.12.2022 по 03.01.2023 проведено планову перевірку ДП «НАЕК «Енергоатом» з питань дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії за період з 01.01.2019 по 31.12.2021, за результатами якої складено акт від 03.01.2023 №9 (далі - акт перевірки), яким встановлено ряд порушень.

4. На підставі висновків акта НКРЕКП прийнято постанову від 31.01.2023 №2-дск «Про накладення штрафу на ДП «НАЕК «Енергоатом» за порушення Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії та здійснення державного регулювання» (далі - оскаржуване та/або спірне рішення, Постанова № 2-дск). У цій постанові зафіксовано порушення ДП «НАЕК «Енергоатом» Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.03.2017 №308, зокрема пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та сфері постачання, а саме, розділу ІV Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами та з виробництва теплової та/або електричної енергії на атомних електростанція, гідроелектростанціях та гідроакумулюючих електростанціях, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2015 №1972 (далі - Порядок №1972), зокрема: пункту 4.1 щодо зобов`язання ліцензіата виконувати схвалену постановою НКРЕКП від 12.12.2018 №1904 «Про встановлення ДП «НАЕК» «Енергоатом» тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування; пункту 4.4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, при зміні вартості заходів понад п`ять відсотків; пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491 (далі - Порядок №491), у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, у 2019-2021 роках; пункту 2.7 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 щодо забезпечення ліцензіатом достовірної інформації зазначеної ним у формі звітності №4а-НКРЕКП - виробництво електричної (теплової) енергії (місячна). Постановою накладено на Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» штраф у розмірі 34000,00 грн.

5. НКРЕКП прийнято Розпорядження від 31.01.2023 №1р-дск «Про усунення порушень ДП «НАЕК «Енергоатом» Ліцензійних умов з виробництва теплової енергії», яким вирішено зобов`язати ДП «НАЕК «Енергоатом» усунути порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 22.03.2017 №308 (далі - Ліцензійні умови виробництва), а саме, пункту 3.1 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва щодо дотримання вимог Законів України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», «Про теплопостачання», інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та інших актів законодавства, якими регулюється діяльність у сфері природних монополій та сфері постачання, а саме: пункту 5 Порядку розрахунку та встановлення ставки внесків на регулювання, затвердженого постановою НКРЕКП від 06.04.2017 №491 (далі - Порядок №491) у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, у 2019-2021 роках; пункту 2.7 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про використання палива / енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 щодо забезпечення ліцензіатом достовірної інформації зазначеної ним у формі звітності № 4-НКРЕКП - виробництво електричної (теплової) енергії (квартальна), пункту 2.7 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», затвердженої постановою НКРЕКП від 28.02.2019 №282 щодо забезпечення ліцензіатом достовірної інформації зазначеної ним у формі звітності №4а-НКРЕКП - виробництво електричної (теплової) енергії (місячна); пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов з виробництва, а саме: підпункту 22 (у редакції, що діяла до 08.07.2021) у частині надання до органу ліцензування звітності, необхідної для виконання органом ліцензування своїх повноважень, у строки встановлені органом ліцензування; підпункту 23 (у редакції, що діяла після 08.07.2021) щодо надання до органу ліцензування документів, інформації та звітності, що місять достовірні дані, необхідні для виконання органом ліцензування своїх повноважень, в обсягах та у строки, встановлені органом ліцензування. Постановлено у строк до 01.05.2022: сплатити заборгованість зі сплати внесків на регулювання за 2019-2021 роки у сумі 73,45 тис. грн; подати до НКРЕКП та Управління НКРЕКП у м. Києві та Київській області форму звітності №16-НКРЕКП-теплопостачання (квартальна) «Звіт щодо показників комерційної якості надання послуг у сфері теплопостачання» за ІІ-ІV квартали 2019 року; подати до НКРЕКП уточнену звітність за формою №4-НКРЕКП-виробництво енергетичної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» за І квартал, І півріччя, 9 місяців та річну за 2021 рік та №4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» за період грудень 2019 року - грудень 2021 року.

6. Не погоджуючись з розпорядженням і постановою, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду. ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 09.12.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026, у задоволенні позову відмовив.

8. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про необґрунтованість доводів позивача про заборону проведення НКРЕКП планової перевірки у перевіряємий період. Суди зазначили, що Комісія має право на проведення планової та позапланової перевірок за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Також суди дійшли висновку про правомірність оспорюваних рішень НКРЕКП з підстав того, що базою нарахування суми внесків на регулювання господарської діяльності з виробництва теплової енергії є чистий дохід саме з виробництва теплової енергії, а не чистий дохід з реалізації продукції. Обов`язок заповнення форм звітностей закріплений законодавством, а тому вимоги НКРЕКП щодо усунення порушень в цій частині є правомірними і обґрунтованими. ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

9. Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить Суд скасувати судові рішення попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

10. Підставою касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій, скаржник визначає положення пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Як на підставу касаційного оскарження скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій положення пунктів 1, 3 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №303) без урахування висновків Верховного Суду, наведених у постановах від 26.01.2026 у справі №320/18444/24, від 28.11.2025 у справі №160/4625/23 щодо правомірності прийняття НКРЕКП рішень за результатами проведення перевірки у період воєнного стану. Позивач доводить протиправність проведення перевірки з підстав заборони Урядом проведення таких перевірок у відповідний період.

11. Одночасно, як на підставу касаційного оскарження, скаржник покликається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що на даний час відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо застосування положень частини другої статті 13 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VIII (далі - Закон №1540-VIII) у взаємозв`язку зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV), пунктом 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73, пунктом 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку №15 «Дохід, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, параграфом 4.2 Концептуальної основи фінансової звітності щодо поняття чистого доходу платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП.

12. Позивач наполягає на тому, що ним не допущено порушень, зазначених в акті перевірки, оскільки базою для нарахування суми внеску на регулювання є чистий дохід платника внеску від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, за звітний квартал. Вважає, що у спірному випадку необхідно користуватися визначенням чистого доходу, яке міститься у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

13. Скаржник стверджує, що у частині заповнення звітності можливостей надати запитувану інформацію щодо виробництва теплової енергії, окрім «комбінованого виробництва електричної енергії», формою не передбачено, а підприємство не має кваліфікованих когенераційних установок і не є суб`єктом, який може чи повинен заповнювати розділ звіту «виробництво теплової енергії (у разі комбінованого виробництва електричної енергії)».

14. Одночасно позивач наголошує на тому, що не мав можливості скоригувати інвестиційну програму з незалежних від нього причин, що свідчить про відсутність його вини у вчиненні встановленого НКРЕКП порушення.

15. У касаційній скарзі скаржник окрім наведеного покликається на підпункт «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України і зауважує, що ця справа має виняткове значення для позивача як учасника справи, оскільки протягом 2023-2025 років НКРЕКП було проведено 8 перевірок дотримання АТ «НАЕК Енергоатом» ліцензійних умов з виробництва теплової та електричної енергії та вирішується питання щодо доцільності оскарження постанови та розпорядження НКРЕКП, які були винесені наприкінці 2025 року за результатами останніх перевірок. Відповідно для захисту свої прав у позивача виникає питання, які виникають під час кожної перевірки: законність проведення перевірок, враховуючи Постанова №303; як правильно визначити базу нарахування внеску на регулювання, яка безпосередньо впливає на розмір цього внеску.

16. У відзиві на касаційну скаргу НКРЕКП посилається на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо правомірності проведення перевірки позивача та прийняття за наслідками такої перевірки постанови і розпорядження.

17. Відповідач зазначає, що перевірка ДП «НАЕК «Енергоатом» здійснена в порядку, у спосіб та в межах наданих йому повноважень. Наполягає на тому, що позивачем порушені Ліцензійні умови з виробництва електроенергії, зокрема: пункт Порядку №491 у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, у 2019-2021 роках; пункт 2.7 глави 2 Інструкції №282 щодо забезпечення ліцензіатом достовірної інформації, зазначеної ним у формі звітності №4а-НКРЕКП-виробництво електричної (теплової) енергії (місячна) та розділу ІV Порядку №1972, зокрема, пункту 4.1 щодо зобов`язання ліцензіата виконувати схвалену постановою НКРЕКП від 12.12.2018 №1904 «Про встановлення ДП «НАЕК» «Енергоатом» тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, вироблених на атомних електростанціях» інвестиційну програму в повному обсязі відповідно до запланованих етапів, обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні з урахуванням фактичного наповнення джерел фінансування і пункту 4.4 у частині самостійного перерозподілу фінансування вартості заходів, передбачених схваленою інвестиційною програмою, при зміні вартості заходів понад п`ять відсотків.

18. Відповідач зазначає, що платники внеску на регулювання мають визначати суму внеску на регулювання як визначений відсоток від чистого доходу, отриманого саме від виробництва теплової енергії. Стверджує, що Інструкція щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП поширюється на суб`єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на атомних електростанціях, разом з тим, позивач не заповнював розділ 2 «Довідкова інформація» названої форми звітності взагалі.

19. НКРЕКП звертає увагу суду, що ДП «НАЕК «Енергоатом» не було подано зміни до Інвестиційної програми за 2019 рік саме в частині виробництва теплової енергії. V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

21. Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначені Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 №1540-VІІІ. Відповідно до вимог статей 1, 3 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор) - є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

22. Відповідно до вимог статті 2 Закону України №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері комунальних послуг: діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

23. Згідно з положеннями статті 3 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. Регулятор здійснює державне регулювання, зокрема, шляхом державного контролю та застосування заходів впливу. Основними завданнями Регулятора є забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг.

24. Частиною четвертою, п`ятою та дев`ятою статті 14 Закону №1540-VIII передбачено, що Регулятор на своїх засіданнях, зокрема, розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції. Рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

25. Відповідно до частини першої статті 19 Закону №1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених нею порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

26. Згідно з частиною сьомою статті 19 Закону №1540-VIII підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, або суб`єктом, що належить до особливої групи споживачів, її законних прав; обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії, оператором малої системи розподілу законодавства з питань доступу до електричних / теплових / газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах. Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів. У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів із внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки. Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки. У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством.

27. Згідно з частиною першою статті 17 Закону № 1540-VIII для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор, зокрема, приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.

28. Процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень Національної комісії; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов установлює Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, затверджений постановою Національної комісії від 14.06.2018 №428 (далі - Порядок №428). Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що його дія поширюється на суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, які отримали ліцензії на провадження господарської діяльності та регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю яких здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу. Пунктами 10.3 та 10.4 Порядку №428 передбачено, що за порушення законодавства та ліцензійних умов у сферах енергетики та комунальних послуг Національна комісія може застосовувати до ліцензіатів санкції у вигляді: застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; накладення штрафу; зупинення дії ліцензії; анулювання ліцензії

29. Аналогічні норми передбачено статтею 22 Закону №1540-VIII. Частинами третьою, четвертою цієї норми встановлено, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор у 30-денний строк з дня складення акта перевірки розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив. Регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом та, зокрема Законом України «Про ринок електричної енергії». Згідно з пунктом 10.1 Порядку №428 у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг та/або ліцензійних умов Нацкомісія розглядає на засіданні, що проводиться у формі відкритого слухання, питання відповідальності ліцензіата та приймає рішення про застосування до нього санкцій.

30. Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону №1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями.

31. Перевіряючи доводи скаржника про проведення перевірки всупереч вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) в умовах воєнного стану» (далі - Постанова №303, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), колегія суддів зазначає наступне.

32. Пунктом 1 Постанови №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

33. Одночасно пунктом 3 Постанови №303 (у редакції, на час проведення перевірки) передбачено, що протягом періоду воєнного стану планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов, здійснюються за рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

34. Аналіз викладеного дає Суду підстави дійти до висновку, що протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

35. Разом з тим Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг має право проводити планові та позапланові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов на підставі свого рішення, за наявності загрози, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

36. Суди установили, що НКРЕКП постановою від 17.11.2021 №2222 затвердило План здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 рік».

37. Постановою НКРЕКП від 09.09.2023 №1116 внесено зміни до Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 17.11.2021 №2222, виклавши його в новій редакції, що додається (далі - Постанова №1116). Згідно з Додатком до Постанови №1116 здійснення заходу державного контролю суб`єкта господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг - позивача (код ЄДРПОУ 24584661) (порядковий номер додатка №68) визначений датою - з 07.12.2022 протягом 15 робочих днів.

38. Постановою НКРЕКП від 20.12.2022 №1776 збільшено строк проведення планової перевірки дотримання Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» законодавства у сфері теплопостачання та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, до 03 січня 2023 року (включно).

39. Суди врахували, що АТ «НАЕК «Енергоатом» є основою енергетичної безпеки та енергонезалежності країни, формує приблизно 4% національного ВВП та посідає 1 місце за обсягом виробництва електроенергії, забезпечує близько 55% потреби України в електроенергії, в осінньо-зимові періоди цей показник сягає 70%; посідає 7 місце за обсягом виробництва атомної енергії, входить у 5-ку найбільших операторів АЕС світу та здійснюючи свою діяльність з виробництва теплової енергії використовує ядерне паливо. З виробництвом ядерної енергетики пов`язано чимало загроз, які в свою чергу породжують ряд небезпек для людини, навколишнього середовища в результаті техногенних викидів, які мають місце при роботі атомних реакторів, радіаційного забруднення.

40. Суди встановили, що відповідно до акту перевірки планова перевірка проводилась, зокрема, з питань виконання Ліцензіатом інвестиційних програм та програм ремонтів, при проведенні якої встановлені порушення недотримання програми ремонтів, що в умовах діючого воєнного стану та постійних обстрілів об`єктів електроенергетики може спричинити загрозу не тільки безпеці держави, але й навколишньому середовищу, та впливу на інтереси, життя та здоров`я людини. За наслідками перевірки актом перевірки встановлені порушення не виконання інвестиційної програми та програми ремонтів, що може спричинити загрозу не тільки безпеці держави, але й навколишньому середовищу, мати негативний вплив на життя і здоров`я людини. Відповідно до акту перевірки планова перевірка позивача охоплювала питання правомірності змін засобів провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, встановленої потужності наявного теплогенеруючого обладнання, що також має вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави.

41. Колегія суддів звертає увагу, що 27.08.2022 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову №955, яка, крім позапланових невиїзних перевірок, надає можливість НКРЕКП проводити також планові перевірки. Офіційне опублікування постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2022 № 955 відбулося в газеті «Урядовий кур`єр» від 31.08.2022 випуск №188, отже, з 31.08.2022 НКРЕКП набула права в умовах воєнного стану на проведення за своїм рішенням планових заходів державного контролю дотримання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов.

42. Як встановлено судами, під час проведення планових перевірках НКРЕКП досліджуються питання, зокрема виконання Ліцензіатом інвестиційних програм та програм ремонтів, що дає можливість НКРЕКП забезпечити ефективне функціонування та розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; реалізацію цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг, забезпечити поліпшення стану захищеності прав споживачів товарів/послуг, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг, створити сприятливі умови для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, а також забезпечити надійне та ефективне функціонування відповідних ринків в окремих регіонах та у державі в цілому згідно з вимогами національного та міжнародного законодавства.

43. Належне, своєчасне та у повному обсязі виконання Ліцензіатом всіх вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування сфери теплопостачання, а також ліцензійних умов з виробництва теплової енергії спрямовано на безперебійну роботу ринку енергетики та комунальних послуг, а також на забезпечення енергетичної безпеки держави, а тому суди дійшли обґрунтованого висновку, що проведення НКРЕКП планової перевірки ДП «НАЕК «Енергоатом» є законним і обґрунтованим. Твердження скаржника про заборону проведення відповідачем планової перевірки у спірний період не знайшли свого підтвердження за обставинами цієї справи.

44. Суд враховує, що постанова НКРЕКП від 17.11.2021 №2222, якою затверджено План здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2022 рік, до якого включено позивача, скаржником не оскаржувалася і позивач допустив відповідача до проведення перевірки, тобто погодився з наявністю підстав для її проведення. Однак після виявлення порушень і незгоди з результатами проведеної перевірки, позивач вирішив не погодитися з підставами її проведення.

45. Колегія суддів не приймає посилання скаржника на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду, сформульованих у постановах від 26.01.2026 у справі №320/18444/24, від 28.11.2025 у справі №160/4625/23, щодо правомірності прийняття НКРЕКП рішень за результатами проведення перевірки у період воєнного стану, оскільки такі висновки зроблені за інших обставин справи. У наведених скаржником справах, на відміну від обставин цієї справи, вирішувалось питання правомірності проведення позапланових перевірок. За обставинами справи №320/18444/24 питання дотримання АТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у взаємовідносинах з КП «Обласний інформаційно-технічний центр» та КП «Теплові мережі Роганської селищної ради» у 2020 та 2021 роках законодавства, яке регулює ринок природного газу, договорів постачання природного газу, підпункту 13 пункту 2.2. Ліцензійних умов увійшли у період, за який Регулятор вже здійснював планову перевірку та в обсяг питань, які перевірялися Регулятором під час проведення планової перевірки (пункт 53 постанови). У справі №160/4625/23, на відміну від обставин цієї справи, перевіркою охоплювалось питання приєднання до електричних мереж і суди встановили, що відповідач не довів наявність загроз, які б відповідно до пункту 3 Постанови №303 дозволяли проведення перевірки позивача під час воєнного стану. Відсутність доказів проживання третьої особи в квартирі, необхідність приєднання якої до електричних мереж зумовило виникнення спірних правовідносин, а також встановлена судами належність її до складу єдиної архітектурної споруди (виробничо-адміністративної будівлі) також свідчить про обґрунтованість висновку суду першої інстанції щодо недоведеності відповідачем загроз, що мають значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, та відсутності передбачених пунктом 3 Постанови №303 підстав для проведення перевірки позивача.

46. Щодо встановлених під час перевірки порушень, колегія суддів зазначає наступне.

47. Суди встановили, що в Акті перевірки вказано про порушення позивачем пункту 5 Порядку №491 у частині визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності, що регулюється НКРЕКП, у 2019-2021 роках.

48. НКРЕКП вважає, що чистий дохід платника внеску на регулювання, отриманого від господарської діяльності з виробництва теплової енергії, повинен розраховуватися з урахуванням обсягів виробленої теплової енергії, оскільки всі складові тарифу розраховані саме з урахуванням обсяг виробництва теплової енергії, а не її реалізації.

49. При визначенні суми внеску на регулювання господарської діяльності з виробництва теплової енергії, розрахунок має здійснюватися, зокрема, з урахуванням даних рядка 145 «Товарна продукція» форми звітності № 6-НКРЕ-енерговиробництво «Звіт про ліцензовану діяльність суб`єктів господарювання з виробництва електричної та теплової енергії» (далі - форма звітності № 6-НКРЕ) та рядка 205 «Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» форми звітності № 4-НКРЕКП - виробництво електричної та теплової енергії (квартальна) «Звіт про фінансові результати та виконання структури тарифів (цін) за видами діяльності» (далі - форма звітності № 4-НКРЕКП).

50. Під час перевірки було встановлено, що ДП «НАЕК «Енергоатом» заповнювало форму звітності № 20-НКРЕКП та здійснювало розрахунок чистого доходу для визначення ставки внеску на регулювання на підставі даних рядка 2000 «Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) форми № 2 «Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)» з виокремленням отриманого чистого доходу від реалізації виробленої теплової енергії за відповідні періоди. За висновком відповідача позивач невірно відображав дані щодо розміру чистого доходу від провадження ліцензійної діяльності у формі звітності № 4 - НКРЕКП за І-V квартали 2021 року. Фактично станом на 31.12.2021 заборгованість Ліцензіата зі сплати внесків на регулювання від діяльності з виробництва теплової енергії складає (-) 73,45 тис. грн.

51. Позивач в обґрунтування своєї позиції зазначив, що включення НКРЕКП як розрахункову величину суми чистого доходу відповідно до діючого тарифу НКРЕКП, до якого включено обсяги теплоенергії, які спожиті самим підприємством для власної господарської діяльності та в інших видах діяльності компанії (тобто не реалізація теплоенергії іншим суб`єктам), є безпідставним, оскільки Постанова №491 таку величну не встановлює. В даному випадку сума чистого доходу від продукції, яка не реалізована, з урахуванням положень статті 1 Закону №996-XIV дорівнює нулю.

52. За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 №2633-IV, виробництво теплової енергії - господарська діяльність, пов`язана з перетворенням енергетичних ресурсів будь-якого походження, у тому числі альтернативних джерел енергії, на теплову енергію за допомогою технічних засобів з метою її продажу на підставі договору. Отже, виробництво теплової енергії здійснюється з метою її продажу.

53. Водночас, відповідно до пункту 3.5 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП у розділі II «Довідкова інформація» зазначається довідкова інформація щодо обсягу виробленої енергії, корисного відпуску енергії, вартості реалізованої/відпущеної енергії та інші показники, зокрема: 1) у рядку 315 «Обсяг виробленої енергії» зазначається фактичний обсяг виробленої електричної та/або теплової енергії за звітний період та за період з початку року, а також плановий обсяг виробленої електричної та/або теплової енергії згідно з плановими розрахунками ліцензіата на наступний місяць; 2) у рядку 320 «Власні потреби» зазначається обсяг електричної та/або теплової енергії, який споживається ліцензіатом на технологічні процеси для виробництва електричної та/або теплової енергії за звітний період та за період з початку року, а також плановий обсяг споживання енергії на власні потреби згідно з нормативами споживання електричної енергії на власні потреби на наступний місяць; 3) у рядку 325 «Корисний відпуск енергії (розшифрувати в додатку 1), усього, у тому числі:» зазначається корисний відпуск електричної та/або теплової енергії (з колекторів джерел теплової енергії в системи транспортування теплової енергії, у тому числі для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також для подальшої реалізації теплової енергії споживачам) відповідно до показників точок комерційного обліку відпущеної електричної енергії та/або показників вузлів обліку обсягів виробництва теплової енергії. Дані рядка 325 визначаються як різниця між даними рядка 315 «Обсяг виробленої енергії» та рядка 320 «Власні потреби»; 4) у рядку 330 «для потреб інших видів діяльності ліцензіата» зазначається фактичний обсяг корисного відпуску електричної та/або теплової енергії, яка використана для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також плановий обсяг виробленої електричної та/або теплової енергії згідно з плановими розрахунками ліцензіата на наступний місяць; 5) у рядку 335 «для реалізації» зазначається фактичний обсяг корисного відпуску електричної та/або теплової енергії з метою подальшої реалізації.

54. Зі змісту наведених положень Інструкції щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП та з урахуванням особливостей господарської діяльності щодо виробництва теплової енергії вбачається, що теплова енергія, яка виробляється суб`єктом господарювання, може використовуватися для власних потреб (рядок 320) або реалізовуватися (рядки 325, 335). При цьому залишки теплової енергії, як специфічного виду продукції, не передбачені в структурі звітності, оскільки баланс будується за принципом: обсяг виробленої енергії (рядок 315) = Власні потреби (рядок 320) + Корисний відпуск (рядок 325). Водночас, корисний відпуск теплової енергії може бути деталізований як: для потреб інших видів діяльності ліцензіата (рядок 330) або для реалізації (рядок 335).

55. Тобто, теплова енергія, що вироблена суб`єктом ліцензування, має бути або використана, або відпущена, а залишки нереалізованої продукції у вигляді теплової енергії не передбачені. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 28.02.2025 у справі №320/3567/24, в якій досліджувалось питання, зокрема, щодо правильності визначення платником внеску на регулювання чистого доходу від провадження діяльності.

56. Зазначене дає підстави дійти до висновку, що всі обсяги енергії, що споживаються обладнанням (устаткування), яке не задіяне в технологічних процесах виробництва енергії, або використовуються для провадження іншої діяльності виробника на території підприємства чи споживаються іншими суб`єктами господарювання на території ліцензіата, мають бути віднесені до корисного відпуску теплової енергії.

57. Враховуючи, що теплова енергія, яка виробляється на об`єктах енергетики корисно використовується в інших технологічних процесах виробництва основної продукції цих підприємств, та є однією із складових собівартості виробництва інших товарів (послуг), такі ліцензіати мають визначати суму внеску на регулювання, як визначений відсоток від товарної продукції (обсягу коштів), отриманої від провадження ліцензованої господарської діяльності, що регулюється НКРЕКП. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.01.2023 у справі №160/3648/19, досліджуючи питання, зокрема, про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій положень статті 13 Закону №1540-VIII у частині, що стосувалася правильності визначення бази розрахунку суми внеску на розвиток.

58. Приймаючи до уваги специфіку такого виду господарської діяльності, як виробництво теплової енергії, виходячи з того, що відповідно до Методики №990 всі складові тарифу розраховані саме з урахуванням обсягів виробництва теплової енергії, а не її реалізації. Положення частини другої статті 13 Закону №1540-VIII необхідно розуміти так, що чистий дохід платника внеску на регулювання, отриманого від господарської діяльності з виробництва теплової енергії, має розраховуватись з урахуванням обсягів виробленої, а не лише реалізованої, теплової енергії.

59. Підсумовуючи зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки судів першої та апеляційної інстанцій, що базою нарахування суми внесків на регулювання господарської діяльності з виробництва теплової енергії є чистий дохід саме з виробництва теплової енергії, а не з чистого доходу з реалізації продукції.

60. Стосовно порушення позивачем пункту 2.7 глави 2 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива / енергії та стан розрахунків» щодо забезпечення ліцензіатом достовірної інформації зазначеної ним у формі звітності №4а-НКРЕКП-виробництво електричної (теплової) енергії (місячна), колегія суддів зазначає наступне.

61. Скаржник у касаційній скарзі наполягає на тому, що інших можливостей надати запитувану інформацію щодо виробництва теплової енергії, окрім «комбінованого виробництва електричної енергії» формою звітності №4а-НКРЕКП-виробництво електричної (теплової) енергії (місячна) не передбачено, а тому в силу вимог пунктів 2.7 та 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП він забезпечує достовірність інформації, зазначеної ним у формі звітності №4-НКРЕКП за встановленою формою та не може вносити зміни до шаблону форми звітності №4-НКРЕКП. Позивач доводить, що жодний з відокремлених підрозділів ДП «НАЕК «Енергоатом» не застосовує технології комбінованого виробництва (когенерації) у значенні термінів та роз`яснень, визначених Законом України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», у товариства немає кваліфікованих когенераційних установок і ліцензії на ведення господарської діяльності з комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, тому вважає, що не є суб`єктом, який може або повинен заповнювати розділ звіту «Виробництво теплової енергії (у разі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії)».

62. Постановою Національної комісії від 20.12.2019 №2897 затверджено Інструкцію щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків», яка поширюється, зокрема, на суб`єктів господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, що виробляється на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках. Ця Інструкція визначає порядок заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна) «Звіт про використання палива/енергії та стан розрахунків» (далі - форма звітності №4а-НКРЕКП-виробництво електричної та теплової енергії (місячна)), додатків до неї та термін її подання до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

63. За правилами пункту 3.1 цієї Інструкції звіт складається з трьох розділів: I «Загальна інформація», II «Довідкова інформація» та III «Врегулювання небалансів». Показники розділу I зазначаються в розрізі видів діяльності «Виробництво електричної енергії» (графи 1-9) та «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) (графи 10-18). Показники розділу II зазначаються в розрізі видів діяльності «Виробництво електричної енергії» (графи 1-3) та «Виробництво теплової енергії» (у разі комбінованого виробництва електричної енергії) (графи 4-6). У розділі III зазначається інформація щодо обсягів та вартості купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за звітний період (графа 1) та наростаючим підсумком з початку року (графа 2). Розділ I «Загальна інформація» не заповнюють суб`єкти господарювання, що здійснюють виробництво електричної та/або виробництво теплової енергії на атомних електростанціях на підставі відповідних ліцензій. Якщо в ліцензіата деякі показники відсутні або не визначаються, тоді відповідні клітинки не заповнюються.

64. Згідно з пунктом 3.5 вищевказаної Інструкції у розділі II «Довідкова інформація» зазначається довідкова інформація щодо обсягу виробленої енергії, корисного відпуску енергії, вартості реалізованої/відпущеної енергії та інші показники. У додатку 1 «Розшифровка корисного відпуску енергії» відображаються розшифрування корисного відпуску електричної та/або теплової енергії у розрізі ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії (з колекторів джерел теплової енергії в системи транспортування теплової енергії, у тому числі для потреб інших видів діяльності ліцензіата, а також для подальшої реалізації теплової енергії споживачам) за звітний період та наростаючим підсумком з початку року (пункт 3.7 Інструкції).

65. Таким чином, обов`язок заповнення форм звітностей закріплений законодавством, а тому вимоги НКРЕКП щодо усунення порушень в цій частині є правомірними і обґрунтованими.

66. Колегія суддів вважає, що суди обґрунтовано не взяли до уваги посилання позивача на пункти 2.7 та 2.8 Інструкції щодо заповнення форми звітності №4а-НКРЕКП, які зобов`язують ліцензіата наводити лише достовірну інформацію згідно з формою та забороняють вносити будь-які зміни до форми звітності, та положення статті 1, 8 Закону №2509-IV, які визначають поняття комбінованого виробництва електричної та теплової енергії (когенерації), оскільки обов`язок щодо заповнення розділу ІІ «Довідкова інформація» Форми звітності № 4а-НКРЕКП покладається не лише на суб`єктів, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії, але й на інших виробників теплової енергії.

67. Відтак, оскаржені у цій справі постанова та розпорядження Національної комісії ґрунтуються на законі, прийняті з дотриманням встановлених у частині другій статті 2 КАС України критеріїв й тому скасуванню не підлягають.

68. З цих підстав Верховний Суд констатує, що викладений судами першої та апеляційної інстанцій висновок про відсутність підстав для задоволення позову у справі, яка розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального та дотриманні норм процесуального права, а прийняті ними рішення є законними і обґрунтованими й скасуванню не підлягають.

69. За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

70. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

71. Провівши касаційний розгляд справи у межах доводів касаційної скарги, які слугували підставою для відкриття касаційного провадження у справі, та повноважень касаційного суду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд дійшов висновку про те, що суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального та не допустили порушення норм процесуального права, які могли б зумовлювати скасування оскарженої у цій справі постанови, ухвалили законне і обґрунтоване судове рішення, а тому підстав для його скасування та задоволення касаційної скарги не вбачає. Керуючись статтями 340, 341, 343, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2026 у справі №320/20429/23 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується. Суддя-доповідач А.А. Єзеров Суддя В.М. Кравчук Суддя О.П. Стародуб