Постанова КГС ВС № 910/15010/25

? ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 червня 2026 року м. Київ cправа № 910/15010/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В., - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І., розглянувши матеріали касаційної скарги Державної служби геології та надр України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 (колегія суддів: Бестаченко О. Л., Шаратов Ю. А., Скрипка І. М.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 (суддя Ковтун С. А.) за заявою заступника Генерального прокурора про забезпечення позову у справі за позовом заступника Генерального прокурора в інтересах держави до 1) Державної служби геології та надр України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор ЗМ", третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мокрянський кам`яний кар`єр № 3" про визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу та спеціального дозволу на користування надрами, визнання угоди недійсною, ВСТАНОВИВ Хронологія спору

1. Заступник Генерального прокурора (далі - прокурор) в інтересах держави звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної служби геології та надр України (далі - відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор ЗС" (далі - ТОВ "Вектор ЗС", відповідач-2) про: - визнання недійсними результатів проведеного Державною службою геології та надр України аукціону за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Родовище Наталівське" (ідентифікатор аукціону в електронній системі "Prozorro.Продажі" - SUE001-UA-20211013-07085), оформлених протоколом електронного аукціону від 02.12.2021 №-UA-20211013-07085; - визнання недійсним договору від 28.12.2021 № 2/17-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою видобування граніту родовища Наталівське, яке знаходиться в Запорізькому районі Запорізької області, укладеного між Державною службою геології та надр України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор ЗМ"; - застосування наслідків недійсності договору від 28.12.2021 № 2/17-21, укладеного між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Вектор ЗМ", визнавши недійсним спеціальний дозвіл на користування надрами від 11.02.2022 № 6612, виданий Державною службою геології та надр України ТОВ "Вектор ЗМ".

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Вектор ЗМ" порушило законодавство про захист економічної конкуренції шляхом вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що спрямовані на спотворення результатів аукціону із продажу спеціального дозволу на користування надрами та укладення договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на неконкурентних засадах. За таких обставин, за твердженнями прокурора, результати проведеного Державною службою геології та надр результати аукціону за лотом "Спеціальний дозвіл на користування надрами - Родовище Наталівське", оформлені протоколом електронного аукціону від 02.12.2021 № SUE001-UA-20211013-07085, та договір купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами від 28.12.2021 № 2/17-21, укладений між Державною службою геології та надр України та ТОВ "Вектор ЗМ" підлягають визнанню недійсними відповідно до частини першої статті 203, частини першої статті 215, частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). 3. 17.02.2026 до суду першої інстанції від прокурора надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить: - заборонити ТОВ "Вектор ЗМ" повністю або частково відчужувати права на користування надрами родовища Наталівське, надані спеціальним дозволом на користування надрами від 11.02.2022 № 6612, іншій юридичній особі чи фізичній особі-підприємцю шляхом укладення договору купівлі-продажу таких прав або вносити такі права як вклад до спільної діяльності чи статутного капіталу створеного за його участю суб`єкта господарювання; - заборонити Державній службі геології та надр вносити зміни до спеціального дозволу на користування від 11.02.2022 № 6612 у частині його власника шляхом внесення змін до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами.

4. Прокурор обґрунтовує заяву тим, що у ТОВ "Вектор ЗМ" наявна необмежена можливість на власний розсуд у будь-який момент розпорядитися правом користування надрами родовища Наталівське, наданим спірним спеціальним дозволом на користування надрами від 11.02.2022 № 6612, шляхом відчуження такого права користування. Наслідком такого відчуження буде внесення змін до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами у частині власника спеціального дозволу на користування надрами, що унеможливить вирішення вимоги про недійсність спеціального дозволу у цій справі. А тому невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів держави, на захист яких подано позов, у межах цього судового провадження, оскільки захист таких прав та інтересів потребуватиме нового звернення до суду з вимогами до нового власника спеціального дозволу на користування надрами. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій 5. 19.02.2026 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, залишену без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026, про задоволення заяви про забезпечення позову.

6. Судові рішення мотивовані тим, що ТОВ "Вектор ЗМ" як надрокористувач в будь-який момент може розпорядитись цим правом і така можливість є беззаперечною. Оскільки ухвалення судом рішення про недійсність спеціального дозволу має правовим наслідком припинення права користування надрами, розпорядження відповідачем-2 цим правом до ухвалення рішення може ускладнити або навіть унеможливити розгляд цієї вимоги у разі наявності підстав для задоволення позову. Короткий зміст касаційної скарги

7. Державна служба геології та надр України звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржені судові рішення, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

8. Касаційне провадження відкрито з підстав, передбачених абзацем 2 частини другої статті 287 ГПК України.

9. У касаційній скарзі відповідач-1 наполягає на ухваленні оскаржуваних судових рішень без урахування судами висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 21.12.2019 у справі № 908/1310/19, від 30.03.2018 у справі № 905/2130/17 та від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17 щодо застосування статей 136, 137 ГПК України.

10. Узагальнено доводи касаційної скарги зводяться до того, що судові рішення про задоволення заяви про забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях за відсутність належного доказового обґрунтування поданої заяви, а суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, перебрав на себе повноваження Державної служби геології та надр України. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

11. У відзиві на касаційну скаргу прокурор просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, повністю погоджуючись із висновками судів щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову.

12. Прокурор зазначає, що відповідно до Кодексу України про надра надрокористувач - ТОВ "Вектор ЗМ" має нічим не обмежене право в будь-який час повністю або частково відчужити свої права на користування надрами, тому невжиття заходів забезпечення може призвести до того, що право буде відчужено на користь третіх осіб. При цьому доводи скаржника (Держгеонадра) про те, що прокурор не надав доказів реальних спроб відчуження дозволу, свідчать про застосування завищеного стандарту доказування. Метою забезпечення позову в цьому випадку є збереження того становища, яке існувало до укладення оспорюваного договору, що є ефективним заходом. Позиція Верховного Суду

13. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 ГПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

14. Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову.

15. Згідно із пунктами 2, 4 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

16. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

17. Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

18. При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості, адекватності та співмірності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

19. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

20. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

21. Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

22. У постанові Верховного Суду від 09.09.2022 у справі № 904/7630/21 висловлено позицію, що під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

23. Колегія суддів також враховує, що оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, а також постановах Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 912/1616/18, від 26.09.2019 у справі № 917/751/19, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20.

24. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

25. При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

26. При цьому законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

27. Предметом розгляду цієї справи є питання визнання недійсними результатів аукціону, договору купівлі-продажу та спеціального дозволу на користування надрами (родовище Наталівське).

28. Отже, метою заявленого позову є ефективний захист і поновлення порушених прав та інтересів держави у сфері надрокористування, що потребуватиме можливості реального виконання судового рішення у разі його задоволення шляхом скасування спірного спеціального дозволу та внесення Держгеонадрами відповідних змін (записів) до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами.

29. Як зазначив Верховний Суд у постанові від 18.09.2025 у справі № 915/604/25, спеціальний дозвіл на користування надрами складає власність у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. В той же час, чинне законодавство передбачає, що реєстрація такої власності - правомочностей на видобуток корисних копалин, виникає не у зв`язку із відчуженням такого дозволу, а внаслідок вчинення відповідних дій спеціальним органом державної влади - Державною службою геології та надр України.

30. Для початку діяльності по видобутку корисних копалин - покупець дозволу має ініціювати внесення змін до відомостей про власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами, укласти угоду про умови користування надрами, і, відповідно, має відбутися внесення змін до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами.

31. Таким чином, саме по собі накладання арешту на об`єкт спору, з огляду на його специфічність та передбачені законодавством особливості обігу / реєстрації, не буде ефективним заходом забезпечення позову.

32. Для збереження статус-кво у спорах про оспорювання договорів відчуження спеціального дозволу на користування надрами ефективним заходом буде саме заборона Державній службі геології та надр України вчинення визначених дій.

33. У заяві про забезпечення позову прокурор зазначає, що у ТОВ "Вектор ЗМ" наявна необмежена можливість на власний розсуд у будь-який момент розпорядитися правом користування надрами родовища Наталівське, наданим спірним спеціальним дозволом на користування надрами від 11.02.2022 № 6612, шляхом відчуження такого права користування.

34. Наслідком такого відчуження буде внесення змін до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами у частині власника спеціального дозволу на користування надрами, що унеможливить вирішення вимоги про недійсність спеціального дозволу у цій справі. А тому невжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів держави, на захист яких подано позов, у межах цього судового провадження, оскільки захист таких прав та інтересів потребуватиме нового звернення до суду з вимогами до нового власника спеціального дозволу на користування надрами.

35. Статтею 16-1 Кодексу України про надра визначено, що надрокористувач, що має спеціальний дозвіл на користування надрами, може повністю або частково відчужувати права на користування надрами, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, іншій юридичній особі чи фізичній особі - підприємцю шляхом укладення договору купівлі-продажу таких прав або вносити такі права як вклад до статутного капіталу створеного за його участю суб`єкта господарювання, за умови що на таку юридичну особу чи фізичну особу - підприємця або суб`єкта господарювання не поширюються обмеження, встановлені частинами третьою-шостою статті 13 цього Кодексу. Надрокористувач також має право вносити права на користування надрами, надані йому спеціальним дозволом на користування надрами, як вклад у спільну діяльність.

36. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 16-5 Кодексу України про надра внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами здійснюється на підставі заяви надрокористувача та доданих документів у разі відчуження шляхом укладення договору купівлі-продажу права на користування надрами або внесення його як вкладу до статутного капіталу створеного за його участю суб`єкта господарювання. При цьому відповідні зміни вносяться виключно в частині власника спеціального дозволу на користування надрами.

37. Відповідно до частини шістнадцятої статті 16-5 Кодексу України про надра зміни до спеціального дозволу на користування надрами вносяться шляхом внесення дозвільним органом відповідної інформації до Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами. У разі внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами дозвільний орган одночасно вносить відповідні зміни до угоди про умови користування надрами.

38. З урахуванням наведеного суди, враховуючи особливість такого виду майна, як спеціальний дозвіл на користування надрами, обґрунтовано дійшли висновку про наявність у ТОВ "Вектор ЗМ" як надрокористувача за спірним спеціальним дозволом на користування надрами від 11.02.2022 № 6612 можливості відчуження права користування надрами родовища Наталівське на користь інших осіб.

39. При цьому об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 сформувала правову позицією про те, що вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм правом) є ніщо інше, як застосування завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Тому не може вимагатися надання доказів реального вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження майнового права, оскільки достатнім для задоволення такої заяви є обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити, зокрема, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. На користь такого припущення свідчить існування у відповідача як одноособового власника юридичної можливості вільно у будь-який час розпорядитися наявним у нього правом.

40. Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що не вжиття заходів забезпечення позову може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав, буде вимагати від позивача звернення до суду з новим позовом, а тому колегія суддів вважає помилковими доводи скаржника про те, що прокурор не навів належного доказового обґрунтування поданої заяви та обґрунтувань щодо неможливості відновлення порушених прав.

41. При цьому суди обґрунтовано врахували, що для збереження статус-кво у спорах про оспорювання договорів відчуження спеціального дозволу на користування надрами ефективним заходом буде саме заборона Державній службі геології та надр України вчинення визначених дій.

42. Що стосується доводів скаржника про виключні повноваження Державної служби геології та надр України як центрального органу виконавчої влади, який, зокрема, здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них мін та видачу дублікатів, продовження строків дії спеціальних дозволів на користування надрами, то Суд зазначає, що заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь заявника вже не призведе до захисту прав або інтересів заявника, за яким він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

43. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу. Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 11.06.2025 у справі № 910/835/25.

44. Також слід зазначити, що висновки судів попередніх інстанцій про задоволення заяви про забезпечення позову відповідають висновкам Верховного Суду щодо обґрунтованості та підставності заяви про забезпечення позову, щодо співмірності застосованих заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, адекватності обраного виду забезпечення позову, викладеним у постановах, на які посилаються скаржники у касаційних скаргах.

45. Враховуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що викладені у касаційній скарзі доводи про неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права не знайшли підтвердження, відтак визнаються необґрунтованими, внаслідок чого підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції та ухвали суду першої інстанції з наведених у касаційній скарзі доводів не вбачається. Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

47. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України). Розподіл судових витрат

48. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, тому відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати необхідно покласти на скаржника. Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2026 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.02.2026 у справі № 910/15010/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню Суддя Є. В. Краснов Суддя Г. М. Мачульський Суддя Л. І. Рогач