Ухвала КГС ВС № 925/338/24(925/473/25)

УХВАЛА 11 червня 2026 року м. Київ cправа № 925/338/24(925/473/25) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я., за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В., представників учасників справи: ТОВ "Дізарт плюс": Марчук Г.В., Білоцерківський ВДВС: не з`явився, ОСОБА_1.: не з`явився, ДП "Сетам": не з`явився, ТОВзІІ "Полковничий Хутір": не з`явився, ТОВзІІ "Ропа Україна": не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 (колегія суддів у складі: головуючий - Остапенко О.М., Козир Т.П., Отрюх Б.В.) та рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2025 (суддя Хабазня Ю.А.) у справі № 925/338/24(925/473/25) за позовом ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт плюс" арбітражного керуючого Демчана О.І. до 1) Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ); 2) ОСОБА_1 ; 3) Державного підприємства "Сетам" за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Полковничий Хутір"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Ропа Україна"; про визнання недійсними електронних торгів, проведених Державним підприємством "Сетам" 05.08.2024, оформлених протоколом №617625 у межах справи №925/338/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунська" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт плюс" про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Хід розгляду справи та стислий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Корсунська" (далі - Ініціюючий кредитор) 14.03.2024 подало до господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дізарт плюс" (далі - Боржник), визнання кредиторських вимог до Боржника в сумі 1345806,45 грн.

2. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Боржника, запроваджено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

3. Постановою Господарського суду Черкаської області від 01.10.2024 визнано Боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.

4. У межах зазначеної справи 29.04.2025 ліквідатор Боржника звернувся до господарського суду з позовом до Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ВДВС), ОСОБА_1 (далі - Відповідач), Державного підприємства "Сетам" про: - визнання недійсними електронних торгів, проведених ДП "Сетам", із реалізації лоту №556144, а саме: напівпричепа MERCERON M-343RD VIN/номер шасі (кузова рами): НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , 2002 рік випуску (далі - Майно), результат яких оформлено протоколом проведення торгів № 617625 від 05.08.2024 (далі - Торги); - зобов`язання Відповідача повернути Боржнику Майно.

5. Позов мотивовано тим, що ВДВС безпідставно відкрив виконавчі провадження не за місцезнаходженням Боржника, в порушення вимог Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) здійснив реалізацію Майна у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника, порушив порядок проведення виконавчих дій. Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій 6. 11.03.2024 ВДВС виніс постанови: про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 24.01.2024 №925/1417/23 про стягнення з Боржника на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Ропа Україна" заборгованості у сумі 169184,87 грн; про розшук майна (транспортних засобів) боржника, про арешт майна боржника. 12.03.2024 державний виконавець у виконавчому провадженні НОМЕР_3 виніс постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника. 7. 22.03.2024 ВДВС виніс постанови: про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_4 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 20.02.2024 №925/1416/23 про стягнення з Боржника на користь ТОВ з іноземними інвестиціями "Полковничий Хутір" заборгованості у сумі 1085718,00 грн, 92939,67 грн інфляційних втрат, 37122,63 грн 3% річних, 275147,71 грн пені, 25804,65 грн витрат зі сплати судового збору, 40000,00 грн витрат на правничу допомогу; про арешт майна боржника. 8. 02.04.2024 ВДВС у виконавчому провадженні НОМЕР_3 виніс постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Приватного підприємства "Ажіо" для проведення оцінки арештованого Майна. 9. 02.04.2024 ВДВС виніс постанову про об`єднання виконавчих проваджень НОМЕР_3 і НОМЕР_4 у зведене виконавче провадження НОМЕР_5.

10. Згідно з висновками суб`єкта оціночної діяльності ПП "Ажіо" від 23.04.2024 ринкова вартість Майна становить 971900,00 грн без врахування ПДВ, 1166280,00 грн з урахуванням ПДВ.

11. Докази направлення Боржнику перелічених постанов та оцінки відсутні. 12. 01.05.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України розміщено повідомлення №73103 про відкриття провадження у справі про банкрутство щодо Боржника. 13. 15.05.2024 текст ухвали Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника оприлюднено (забезпечено надання загального доступу) в Єдиному державному реєстрі судових рішень. 14. 17.05.2024 об 11:09:33 за №1000261150016011209 відомості про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. 15. 26.04.2024, 29.04.2024, 30.04.2024 державний виконавець направив заявки до ДП "Сетам" для реалізації на прилюдних торгах, зокрема, Майна - номер лоту 556144.

16. Згідно з інформацією на Інтернет-сайті https://setam.net.ua/auctions перший аукціон з продажу спірного майна за лотом №55056 (стартова ціна продажу 1166280,00 грн, дата публікації оголошення - 23.05.2024, дата проведення аукціону - 24.06.2024) не відбувся. Другий аукціон з продажу спірного майна за лотом №554655 (стартова ціна продажу 874710,00 грн, дата публікації оголошення - 25.06.2024, дата проведення аукціону - 15.07.2024) не відбувся. Треті торги з продажу спірного майна за лотом №556144 (стартова ціна продажу 583140,00 грн, дата публікації оголошення - 15.07.2024, дата проведення аукціону - 05.08.2024) відбулись. 17. 05.08.2024 згідно з протоколом проведення електронного аукціону (торгів) №617625 організатора аукціону ТОВ "Сетам" Міністерства юстиції України Майно продано за ціною 583140,00 грн з ПДВ, переможцем аукціону визначено ОСОБА_1 . 18. 07.08.2024 державний виконавець склав акт про проведений електронний аукціон (торги), який того ж дня затвердив начальник ВДВС.

19. За змістом зазначеного акта, 05.08.2024 ДП "Сетам" Міністерства юстиції України на веб-сайті електронних торгів арештованим майном проведено електронні торги за лотом №556144, Майно придбав ОСОБА_1 за ціною 583140,00 грн; правовстановлюючий документ на Майно - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не вилучалось та в матеріалах виконавчого провадження відсутнє; відомості про боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "Дізарт плюс"; правові підстави для реалізації: наказ Господарського суду Черкаської області №925/1417/23 від 24.01.2024, постанова про опис та арешт майна боржника ВП НОМЕР_3 від 12.03.2024. Акт видано на підставі протоколу проведеного електронного аукціону (торгів) від 05.08.2024 №617625. 20. 09.08.2024 ВДВС у виконавчому провадженні НОМЕР_3 виніс постанову про зняття майна (транспортних засобів) боржника з розшуку та про зняття арешту з майна боржника у зв`язку з його реалізацією. 21. 28.08.2024 постановою ВДВС закінчено виконавче провадження НОМЕР_3 на підставі пункту 9 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. 22. 04.09.2024 постановою ВДВС у виконавчому провадженні НОМЕР_4 оголошено у розшук майно (транспортні засоби) боржника. 23. 12.11.2024, 13.12.2024 і 23.01.2025 ліквідатор Боржника звертався до ВДВС із запитами №02-136/32, №02-136/48, №02-136/67, у яких просив: зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_4, де боржником значиться ТОВ "Дізарт Плюс", а стягувачем - ТОВ з ІІ "Полковничий хутір"; надати ліквідатору Боржника ідентифікатори доступу до зазначених виконавчих проваджень в АСВП; повідомити ліквідатора Боржника, які дії вчинено та яке майно та інші активи товариства виявлено під час здійснення виконавчих проваджень НОМЕР_4 та НОМЕР_3, чи здійснено продаж майна Боржника у межах зазначених виконавчих проваджень; у разі здійснення такого продажу надати відповідні документи (договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі, протоколи проведення аукціонів тощо), відомості про покупців тощо; у випадку надходження заяв про виконання виконавчих документів, боржником за якими є ТОВ "Дізарт Плюс" не приймати їх до виконання та повертати стягувачу. Крім того, відповідні запити надіслано на електронну адресу ВДВС info@bc.ko.dvs.gov.ua, rvdvs_bc@ukr.net. 24. 19.11.2024 ВДВС листом за вих.№215502 надав відповідь на запит ліквідатора Боржника про те, що на його виконанні перебували виконавчі провадження НОМЕР_4 і НОМЕР_3, а до запиту не надано належним чином завіреної постанови від 01.10.2024 у справі №925/338/24. 25. 26.12.2024 ліквідатор Боржника направив начальнику ВДВС скаргу від 26.12.2024 №02-136/50 на бездіяльність посадових осіб ВДВС. 26. 15.01.2025 ліквідатор Боржника направив скаргу від 14.01.2025 №02-136/62 на бездіяльність посадових осіб ВДВС начальнику Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). 27. 27.01.2025 ВДВС закінчив виконавче провадження НОМЕР_4 на підставі пункту 3 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" у зв`язку з визнанням боржника банкрутом; припинив розшук майна (транспортних засобів) боржника, оголошений постановою ВДВС від 04.09.2024. 28. 25.03.2025 Територіальний сервісний центр №3242 (ТСЦ МВС №3242) листом за №31/33/3242 на запит ліквідатора Боржника від 31.01.2025 №02-136/73 повідомив, зокрема, що згідно з Єдиним державним реєстром МВС за Боржником було зареєстровано Майно, 03.09.2024 Майно перереєстровано на ОСОБА_1 на підставі акта електронних торгів №Б/Н від 07.08.2024; немає законних підстав для надання документів, які стали підставою для зняття цього транспортного засобу з обліку. 29. 12.02.2025 листом №2125/3-25/вх.4771/3-25К Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області повідомило ліквідатора Боржника про результати розгляду скарг ліквідатора банкрута, зокрема, що стягувач у заявах про відкриття виконавчого провадження повідомив про знаходження майна боржника за адресою: м. Біла Церква, вул. Київська, 121; а від розпорядника майна Боржника на адресу ВДВС будь-яких повідомлень про відкриття 30.04.2024 провадження у справі про банкрутство Боржника не надходило. Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

30. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.08.2025, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026, позов задоволено повністю, визнано недійсними результаті Торгів, стягнуто з Відповідача Майно з переданням його Боржнику, стягнуто з ВДВС 2422,40 грн судового збору.

31. Судові рішення мотивовано тим, що реалізація Майна після введення щодо Боржника мораторію, передбаченого статтею 41 КУзПБ, свідчить про порушення встановленого законом порядку реалізації майна боржника та є підставою для визнання Торгів недійсними. Суди також виходили з того, що Майно перебуває у власності переможця Торгів, тому його повернення Боржнику є похідним наслідком задоволення вимоги про недійсність Торгів. Апеляційний господарський суд відхилив доводи Відповідача щодо наслідків недійсності Торгів (зазначене питання не є предметом доводів ВДВС у касаційній скарзі). Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

32. ВДВС подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційного господарського суду, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

33. Касаційну скаргу подано з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

34. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права - положень статей 10, 18, 37, 39, 48, 56, 62 Закону України "Про виконавче провадження", статей 338, 389, 391, 392 Цивільного кодексу України, Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 (далі - Порядок).

35. При цьому скаржник посилається на неврахування господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 31.07.2019 у справі №922/1787/18 щодо застосування частин 1, 2, 6 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", абзацу 4 пункту 1 розділу ІІ Порядку, частини 3 статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"; від 28.09.2022 у справі №483/448/20 щодо того, що для визнання електронних торгів недійсними необхідно встановити істотні порушення процедури, які вплинули на результати торгів; від 22.06.2023 у справі №910/5361/22 стосовно того, що втручання суду у реалізацію арештованого майна можливо лише при наявності істотних порушень; від 02.11.2021 у справі №925/1351/19 щодо того, що продаж майна на електронних торгах є способом виконання судового рішення та має забезпечувати баланс інтересів сторін; від 07.11.2022 у справі №450/4257/20 щодо принципів законності та відкритості виконавчого провадження; від 11.09.2024 у справі №554/154/22 щодо того, що сам факт неналежного повідомлення боржника не є безумовною підставою для визнання електронних торгів недійсними.

36. Крім того, скаржник стверджує про відсутність висновку Верховного Суду щодо того, з якого моменту розпочинається стадія реалізації майна в рамках виконавчого провадження (електронних торгів) з урахуванням положень статті 41 КУзПБ: з моменту передачі заявки на реалізацію арештованого майна державним виконавцем чи оприлюднення організатором аукціону про проведення торгів.

37. Скаржник наголошує, що відповідні виконавчі провадження відкрито, заявку для реалізації Майна на прилюдних торгах направлено до ДП "Сетам" та, відповідно, процедуру реалізації Майна розпочато до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

38. На думку скаржника, реалізація арештованого майна здійснюється, зокрема, шляхом проведення електронних аукціонів, тому під час перебування арештованого майна на стадії примусової реалізації (першому або повторних аукціонах) дія мораторію на задоволення вимог кредиторів відповідно до КУзПБ не розповсюджується.

39. Скаржник також зауважує, що розпорядник майна Боржника не перевірив відомості щодо відкритих виконавчих проваджень щодо Боржника та не повідомив ВДВС про відкриття провадження у справі про банкрутство Боржника. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

40. Боржник подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

41. Боржник зазначає, що положення статті 41 КУзПБ та статей 4, 34 Закону України "Про виконавче провадження" не пов`язують виникнення у виконавця обов`язку зупинити виконавче провадження у разі відкриття провадження у справі про банкрутство та повернути виконавчий документ стягувачу в разі визнання боржника банкрутом з моментом доведення до нього відповідних фактів певною особою.

42. При цьому Боржник посилається на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 13.04.2023 у справі №910/21981/16, від 20.03.2023 у справі №916/1249/21, від 27.03.2025 у справі №910/13240/22(910/14563/23).

43. Боржник звертає увагу на те, що інформація про продаж Майна опублікована в торговій системі лише 23.05.2024, тому на спірні правовідносини в повному обсязі поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів Боржника.

Позиція Верховного Суду

44. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.

45. Предметом касаційного перегляду в цій справі є судові рішення, ухвалені за результатами вирішення спору про визнання недійсними проведених у межах виконавчого провадження Торгів щодо продажу належному Боржнику Майна в період дії передбаченого КУзПБ мораторію на задоволення вимог кредиторів, а також про зобов`язання Відповідача повернути Майно Боржнику.

46. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, на який послався ВДВС у касаційній скарзі, однією з підстав касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

47. Отже, для касаційного перегляду судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є подібність правовідносин у справі, в якій Верховний Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

48. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.

49. Проаналізувавши зміст оскаржуваних судових рішень у цій справі та постанов, на які посилається ВДВС у касаційній скарзі, Верховний Суд вважає безпідставними доводи про те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, не врахувавши висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №483/448/20, від 22.06.2023 у справі №910/5361/22, від 02.11.2021 у справі №925/1351/19, від 07.11.2022 у справі №450/4257/20, від 11.09.2024 у справі №554/154/22, адже спірні правовідносини у перелічених справах не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.

50. Так, на відміну від цієї справи, у справі №483/448/20 предметом спору є оскарження рішення сільської ради, земельних торгів, оспорення договору оренди та повернення земельної ділянки; у справі №925/1351/19 предметом спору є витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстрації права власності, реєстрація права власності за позивачем; у справі №450/4257/20 вирішено спір щодо визнання недійсними електронних торгів, проведених на підставі виконавчого напису нотаріуса, скасованого судовим рішенням до проведення таких торгів, та витребування майна з чужого незаконного володіння; у справі №554/154/22 у касаційному порядку переглянуто судові рішення господарських судів попередніх інстанцій у частині розгляду позовних вимог про оскарження результатів електронних торгів саме у зв`язку з неповідомленням позивача про день та час проведення таких торгів, оскарження свідоцтва про придбання майна з електронних торгів, рішення про державну реєстрацію прав та витребування майна з чужого незаконного володіння; у справі №910/5361/22 у касаційному порядку переглянуто судові рішення господарських судів попередніх інстанцій щодо розгляду заяви про забезпечення позову шляхом зупинення реалізації арештованого майна, заборони вчиняти дії щодо майна у зв`язку з тим, що позивач має намір звернутися з позовом про визнання недійсними відповідних торгів.

51. Зважаючи на викладене, в перелічених постановах Верховного Суду викладено висновки щодо застосування норм права щодо фактичних обставин, які формують зміст спірних у відповідних справах правовідносин, які не можна визнати подібними до цієї справи. Натомість зазначені постанови не містять висновків з питань правозастосування щодо правовідносин подібних до цієї справи - правомірності проведення торгів з реалізації майна боржника у межах виконавчого провадження після введення щодо нього мораторію, передбаченого статтею 41 КУзПБ, визнання таких торгів недійсними з наведених підстав.

52. Також підлягають відхиленню посилання ВДВС на висновок, викладений у пункті 25 мотивувальної частини постанови Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №922/1787/18, оскільки Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 14.05.2020 у справі №903/69/18 відступив від зазначеного висновку.

53. Отже, доводи ВДВС про те, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій у оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у перелічених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження, адже такі висновки стосуються правовідносин, які не є подібними до цієї справи. Наведене є підставою для закриття касаційного провадження у справі в частині доводів, заявлених з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 296 цього Кодексу.

54. Разом з тим Верховний Суд враховує, що касаційну скаргу ВДВС подано також з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо того, з якого моменту розпочинається стадія реалізації майна в рамках виконавчого провадження (електронних торгів) з урахуванням положень статті 41 КУзПБ: з моменту передачі заявки на реалізацію арештованого майна державним виконавцем чи оприлюднення організатором аукціону про проведення торгів.

55. Верховний Суд неодноразово наголошував, що з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, зокрема, з його кредиторами. Подібний за змістом висновок викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №911/2043/20, від 23.09.2021 у справі №904/4455/19.

56. Згідно з положеннями частини 14 статті 39 КУзПБ з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом.

57. Одним із наслідків відкриття провадження у справі про банкрутство є одночасне запровадження господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів, передбаченого статтею 41 КУзПБ, тобто зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

58. Згідно з частиною 3 статті 41 КУзПБ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах.

59. Положення наведеної норми кореспондуються з приписами пункту 4 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", який передбачає зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій, зокрема, у разі відкриття господарським судом провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Водночас виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника).

60. Згідно з положеннями пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку, яким визначено правила проведення електронних торгів як способу реалізації майна боржника у виконавчому провадженні, датою передачі майна на реалізацію вважається дата внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги (торги за фіксованою ціною); організатор здійснює внесення до системи інформації про арештоване майно (формування лота) та його реалізацію за заявою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

61. З огляду на викладені положення законодавства Верховний Суд у постанові від 27.03.2025 у справі №910/13240/22(910/14563/23), зокрема, дійшов висновку, що дата розміщення на веб-сайті організатора торгів інформаційного повідомлення про електронні торги є датою оприлюднення інформації про продаж майна боржника.

62. За змістом положень статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" електронні торги хоча і є єдиним процесом продажу майна, що складається, у разі наявності для цього підстав, з видів торгів (перші, повторні, треті), однак які в своїй суті є окремими самостійними етапами реалізації майна у виконавчому провадженні з електронних торгів, кожний з яких, в свою чергу, опосередковують відповідні, послідовно визначені законом, стадії.

63. З урахуванням такого висновку та за змістом положень, зокрема, частини 3 статті 41, частин 1, 2 статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" та абзацу 6 пункту 1 розділу ІІ Порядку Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що стадія продажу майна розпочинається з моменту оприлюднення інформації про продаж (внесення в систему інформаційного повідомлення про електронний аукціон) на відповідному етапі аукціону.

64. При цьому інформація про продаж (внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги), що була оприлюднена раніше, у межах попереднього етапу реалізації нерухомого майна у виконавчому провадженні - на перших, повторних електронних торгах, якщо вони завершились, однак нерухоме майно не було реалізовано, з подальшим виставленням цього майна на повторні (треті) електронні торги, не береться до уваги при вирішенні питання, чи вважається такою, що розпочалась, стадія продажу майна з моменту оприлюднення інформації про продаж (внесення в систему інформаційного повідомлення про електронні торги) на відповідному етапі торгів.

65. У цьому висновку Верховний Суд виходив із того, що кожний із визначених Законом видів електронних торгів з реалізації нерухомого майна у виконавчому провадженні має тотожну з іншими, однак самостійну стадійність, спрямовану на реалізацію майна боржника та укладення договору купівлі-продажу. Подібний висновок викладено також у постанові Верховного Суду від 14.09.2021 у справі №908/2536/20.

66. З викладеного вбачається, що Верховний Суд уже викладав висновок щодо правильного застосування норм права з питання, зазначеного ВДВС у касаційній скарзі.

67. У цій справі апеляційний господарський суд в оскаржуваній постанові, зокрема, послався на висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 27.03.2025 у справі №910/13240/22(910/14563/23), від 14.09.2021 у справі №908/2536/20.

68. З урахуванням таких висновків господарський суд апеляційної інстанції під час розгляду справи виходив з того, що здійснення оголошення про продаж Майна 23.05.2024, 25.06.2024, 15.07.2024 щодо призначення торгів, відповідно, на 24.06.2024, 15.07.2024, 05.08.2024 відбулося вже після введення мораторію згідно з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 30.04.2024. Тому оголошення та проведення Торгів під час дії заборони на реалізацію Майна всупереч обов`язку зупинити виконавче провадження є таким, що порушує вимоги статті 41 КУзПБ та призвело до реалізації Майна поза межами процедури банкрутства, тому є підставою для визнання Торгів недійсними.

69. Наведене надає підстави для висновку, що господарський суд апеляційної інстанції здійснив апеляційний перегляд цієї справи відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду, підстав для відступлення якої наразі немає.

70. Отже, встановивши після відкриття касаційного провадження, що суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційне провадження в частині доводів, заявлених з підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, підлягає закриттю відповідно до пункту 4 частини 1 статті 296 цього Кодексу. Керуючись статтями 234, 235, 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Білоцерківського відділу державної виконавчої служби у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2026 та рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2025 у справі №925/338/24(925/473/25). Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В. Картере Судді К. Огороднік В. Погребняк