Ухвала КАС ВС № 240/1624/25

УХВАЛА 15 червня 2026 року м. Київ справа №240/1624/25 адміністративне провадження №К/990/25691/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Васильєвої І.А., суддів: Яковенка М.М., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2025 у справі №320/48134/23 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення- рішення, УСТАНОВИВ: До Верховного Суду 04.06.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №320/48134/23. Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого. Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Приватне акціонерне товариство «Коростенський машинобудівний завод» звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0002826900405, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначеної пунктом 201.10 статтi 201, підпунктом 69.1 пункту 69 пiдроздiлу 10 ХХ, пунктом 89 пiдроздiлу 2 роздiлу ХХ Податкового кодексу України, та згідно з пунктом 120-1.1 статтi 120-1, пунктом 90 пiдроздiлу 2 роздiлу ХХ Податкового кодексу України за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань до податкових накладних застосовано штраф у розмірі 2.454.208,28 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у задоволенні позову відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» задоволено повністю. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 у справі №240/1624/25 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №000282690405 в частині нарахування штрафних санкції в розмірі 2.454.208,28 грн. Стягнуто з Головного управління ДПС у Житомирській області на користь Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» судовий збір в розмірі 74457,00 грн. За наслідками касаційного перегляду касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області Верховним Судом 09.03.2026 винесено постанову, якою касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області задоволено частково. Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2025 у справі №240/1624/25 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховним Судом зроблено висновок, що у цій справі має місце неповне дослідження доказів, що впливають на обставини, що мають значення для правильного вирішення спору в цілому, відтак висновки суду апеляційної інстанції є передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак таке судове рішення не є такими, що відповідає вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України. За результатами нового розгляду постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Коростенський машинобудівний завод» задоволено. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №000282690405 в частині нарахування штрафних санкції в розмірі 2.454.208,28 грн. При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано статтю 201, пункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, не враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 26.02.2025 у справі №200/4768/23. Податковим органом зауважено, що судом не надано належної оцінки обґрунтуванню доводів відповідача, що призвело до прийняття неправомірного та помилкового рішення. Також судами не враховано висновки Верховного Суду, щодо «дискреційної функції» викладені у постановах від 21.05.2020 по справі №824/257/18, від 03.09.2019 по справі №806/2049/18, від 26.12.2018 по справі №2а/0370/3780/11, від 23.10.2018 по справі №808/3458/16. На думку скаржника, суд не позбавлений можливості виділити із загального обсягу грошових зобов`язань суму, яка збільшена правомірно. Такі дії суду не є підміною повноважень контролюючого органу . Сьомий апеляційний адміністративний суд в постанові дійшовши до висновку, щодо накладних № 128 та № 129 від 01.11.2023, № 134 та № 135 від 17.11.2023, а також № 136, № 137, № 138 та № 139 від 20.11.2023 невірно застосовано розмір штрафних санкцій скасували ППР в повному обсязі, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення. Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів. Разом з тим, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції від 30.01.2024 у справі № 280/4484/23 та від 06.02.2024 у справі № 160/10740/23, зроблено висновок, що у спірний період позивач не мав реальної можливості своєчасно виконати податковий обов`язок щодо реєстрації податкових накладних, що є підставою для задоволення позовних вимог. Такий висновок ґрунтується на встановлених судом обставинах тривалого перебування позивача у статусі платника податків, який відповідає критеріям ризиковості, системного зупинення реєстрації податкових накладних, прийняття контролюючим органом рішень про відмову у їх реєстрації, а також перебування підприємства у процедурі банкрутства, що істотно обмежувало його організаційні та фінансові можливості. Також колегією суддів зауважено, що суд в межах своїх повноважень може лише встановити правомірність/неправомірність донарахування відповідних грошових зобов`язань та штрафних санкцій, однак не може підміняти собою уповноважений орган та самостійно обчислювати розмір таких штрафних санкцій. Суд не наділений повноваженнями змінювати правову кваліфікацію податкового правопорушення та визначати інший розмір фінансової санкції замість контролюючого органу. У разі встановлення помилковості застосованої норми права податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню, а питання застосування належної норми може бути вирішене контролюючим органом у порядку, визначеному законом (постанови Верховного Суду від 07.04.2021 по справі №826/13633/17, від 19.02.2026 по справі №520/12383/24). З метою встановлення правильного розміру штрафної санкції, суд апеляційної інстанції зобов`язував податковий орган надати уточнений (деталізований) розрахунок штрафних санкцій, оформлений у вигляді таблиці, у якому щодо кожної податкової накладної/розрахунку коригування має бути чітко зазначено: дату складання, дату подання на реєстрацію в ЄРПН, дату отримання квитанцій (№1, №2), результат розгляду (реєстрація, зупинення, відмова), дату фактичної реєстрації (у разі її здійснення), граничний строк реєстрації, кількість днів прострочення, застосовану норму податкового законодавства, а також розмір штрафної санкції по кожній ПН/РК. Проте відповідач лише частково виконав вимогу суду, надавши копії квитанцій, однак не надав суду уточненого розрахунку штрафних санкцій. Скаржником не наведено спростування таких висновків, підстав щодо помилковості врахування такої правової позиції Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України). Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Відтак, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України. Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу. Скаржником документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги не надано. Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Позов було подано у 2025 році. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн. Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою - 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум). Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Касаційну скаргу надіслано через систему «Електронний суд». Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Отже, скаржнику слід сплатити 48448,00 грн судового збору (3028,00 грн * 10 * 200% * 0,8) та надати до суду оригінал платіжного документа. Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2026 у справі №320/48134/23 залишити без руху. Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... І.А. Васильєва М.М. Яковенко В.П. Юрченко , Судді Верховного Суду