Постанова КАС ВС № 500/6648/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2026 року м. Київ справа № 500/6648/23 адміністративне провадження № К/990/39579/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білик Людмила Станіславівна, на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року (суддя: Осташ А.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року (судді : Гуляк В.В., Ільчишин Н.В., Коваль Р.Й.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області (далі -відповідач, ГУНП в Тернопільській області), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області від 02 жовтня 2023 року №2691 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині накладення на ОСОБА_1 стягнення у вигляді звільнення з роботи; - визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Тернопільській області від 03 жовтня 2023 року №329 о/с «По особовому складу» про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення; - поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області з 03 жовтня 2023 року; - стягнути з ГУНП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03 жовтня 2023 року з відповідними відрахуваннями, встановлених законом податків та інших обов`язкових платежів; - рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області з 03 жовтня 2023 року звернути до негайного виконання; - звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з ГУНП в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваними наказами його безпідставно притягнуто до дисциплінарної відповідальності та звільнено зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, який, за висновками відповідача, полягав у відсутності позивача на робочому місці 06 вересня 2023 року без поважних причин. Позивач стверджував, що відповідачу було достеменно відомо про наявність поважних причин його відсутності на службі, оскільки він перебував на лікуванні. Зокрема, 06 вересня 2023 року позивач звернувся до відділення невідкладної медичної допомоги, а надалі проходив лікування у період з 07 вересня 2023 року по 11 вересня 2023 року. Крім того, 24 вересня 2023 року о 07 год 55 хв він повторно звернувся до відділення невідкладної медичної допомоги та перебував на лікуванні у період з 25 вересня 2023 року по 27 вересня 2023 року. Вказані обставини, за твердженням позивача, підтверджуються відповідними медичними документами КНП «Чортківська центральна міська лікарня». У зв`язку з цим позивач вважав, що його звільнення зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» як реалізація дисциплінарного стягнення є незаконним. У додаткових поясненнях позивач також навів низку самостійних доводів щодо протиправності спірних наказів, зокрема, зазначивши, що (1) під час прийняття зазначених наказів відповідач не врахував обставини, визначені у статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), а саме, його особу, попередню поведінку та ставлення до служби, не конкретизував в чому саме полягало порушення Присяги поліцейського та Дисциплінарного статуту в частині утримання від дій, які підривають авторитет Національної поліції України, і чому саме такий крайній та найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, як звільнення, є єдино можливим засобом виховання поліцейського та недопущення нових дисциплінарних проступків; (2) на час видання спірних наказів він не мав діючого дисциплінарного стягнення, а тому застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення, на його думку, суперечить вимогам частини першої статті 29 Дисциплінарного статуту; (3) службове розслідування проведено з порушенням строків, установлених частинами першою та другою статті 26 Дисциплінарного статуту; (4) відповідач відібрав у нього пояснення в день, коли, за твердженням відповідача, він перебував у стані алкогольного сп`яніння, що, на думку позивача, суперечить вимогам частини четвертої статті 18 Дисциплінарного статуту. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у задоволені позову відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року рішення суду першої інстанції від 20 лютого 2024 року залишено без змін. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, на підставі аналізу матеріалів службового розслідування дійшов висновку про доведеність факту порушення позивачем службової дисципліни, що полягало у його відсутності на робочому місці 06 вересня 2023 року з 08:00 до 18:15 без поважних причин, а відтак про наявність у його діях складу дисциплінарного проступку. Відхиляючи доводи позивача щодо неможливості повідомити керівництво про свою відсутність через погіршення стану здоров`я, суд першої інстанції вказав, що позивач не надав належних доказів того, що його фізичний стан об`єктивно позбавляв можливості до початку робочого дня або впродовж нього повідомити безпосереднього керівника про неможливість виходу на службу. При цьому суд врахував, що протягом робочого дня 06 вересня 2023 року позивач за медичною допомогою не звертався. Також, на пропозицію працівників поліції, які 06 вересня 2023 року виїхали за місцем його проживання з метою встановлення місця його перебування, щодо проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6810» та проходження огляду в КНП «Чортківська центральна міська лікарня», позивач відмовився, про що складено відповідний Акт про відмову від добровільного проходження медичного освідування (огляду) у зв`язку з підозрою в перебуванні на службі (роботі) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, зареєстрованого за вих.№ 15276/116/01 від 06 вересня 2023 року. Крім того, суд першої інстанції установив, що позивач проживає разом із дружиною та тещею, однак не навів переконливих пояснень щодо неможливості скористатися їхніми засобами зв`язку для повідомлення керівництва про свою відсутність на службі. За медичною допомогою позивач звернувся лише 06 вересня 2023 року о 23:55. Окремо суд першої інстанції звернув увагу на те, що в ході судового розгляду справи позивач свою провину у вчиненні дисциплінарного проступку визнав та запевнив про недопущення подібних порушень у майбутньому. Поза тим, суд встановив, що 11 січня 2023 року позивач був включений до групи психологічної підтримки та допомоги у зв`язку зі зловживанням алкоголем і систематичними порушеннями службової дисципліни, а також направлений на консультацію до працівників Центру психіатричної допомоги та професійного психологічного відбору ДУ «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Тернопільській області». Суд зазначив, що в силу покладених на поліцейського службових обов`язків, він не повинен допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер. В контексті оцінки пропорційності застосованого дисциплінарного стягнення суд першої інстанції наголосив, що встановлені дисциплінарною комісією факти і обставини про систематичність порушення позивачем службової дисципліни, що підтверджується притягненням останнього до дисциплінарної відповідальності протягом п`ятнадцяти разів, два з яких за зловживання алкоголем та невихід на роботу, є значимими під час прийняття дисциплінарним органом рішень у межах його компетенції. Доводи позивача про необґрунтованість обраного виду дисциплінарного стягнення, апеляційний суд визнав безпідставними, указавши на те, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить до розсуду уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі. При цьому, на думку цього суду, застосування до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції було здійснено відповідачем обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких воно спрямовано. Аргументи позивача щодо порушення відповідачем вимог статті 29 Дисциплінарного статуту, суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими, дійшовши висновку, що обрання дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідало вимогам наведеного законодавства та встановленим обставинам. Твердження позивача про його опитування в стані алкогольного сп`яніння, апеляційний суд також відхилив. На це суд зазначив, що положення частини четвертої статті 18 Дисциплінарного статуту, на які посилався позивач, стосується процедури відкладення отримання пояснень від особи, яка перебуває у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння. Водночас під час розгляду цієї справи встановлено факт відмови позивача від проходження освідування на стан сп`яніння. А відтак, за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували перебування позивача у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, працівники поліції, належним чином зафіксувавши факт його відмови від освідування, підставно отримали від нього пояснення за його згодою. Доводи позивача про порушення відповідачем строків проведення службового розслідування та видання заднім числом наказу про продовження строку його проведення від 22 вересня 2023 року № 2597, апеляційний суд також відхилив, визнавши такі твердження необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами. Посилання позивача на ненадання відповідач жодного доказу щодо наявності у нього п`ятнадцяти стягнень за час проходження служби, суд апеляційної інстанції не прийняв, указавши, що вони спростовуються відомостями, наведеними у довідці про заходи психологічного супроводження від 13 вересня 2023 року № 170/2/21/2023. Таким чином, за результатами дослідження встановлених обставин справи та аналізу норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про правомірність прийняття відповідачем наказу від 03 жовтня 2023 року №2691 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, а також наказу від 03 жовтня 2023 року №329о/с «По особовому складу» про звільнення позивача зі служби в поліції у зв`язку з реалізацією зазначеного дисциплінарного стягнення. У зв`язку з наведеним суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білик Людмила Станіславівна, подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанції неправильно застосували положення статті 29 Дисциплінарного статуту без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 23 листопада 2023 року у справі №420/14443/22. За доводами скаржника, станом на час видання наказу про його звільнення зі служби в поліції 03 жовтня 2023 року він не мав чинних дисциплінарних стягнень. Відтак, на його переконання, відповідач, всупереч вимог статті 29 Дисциплінарного статуту, застосував до нього найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. При цьому, суди не перевірили, чи пропорційним було обране стосовно позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Зокрема, суди не встановили, які дисциплінарні стягнення мали місце в минулому щодо позивача. Посилання судів на довідку про заходи психологічного супроводження від 13 вересня 2023 року №2170/2/21/2023 як на доказ наявності у нього п`ятнадцяти дисциплінарних стягнень, скаржник вважає необґрунтованим, оскільки така довідка не містить інформації про дисциплінарні проступки та види дисциплінарних стягнень, що були до нього застосовані, що, з його погляду, має значення для правильного вирішення справи. Крім того, скаржник вважає, що сам по собі аргумент про наявність у нього п`ятнадцяти дисциплінарних стягнень має оцінюватися критично, оскільки відповідно до Дисциплінарного статуту за вчинення кожного наступного дисциплінарного проступку не допускається застосування такого самого або менш суворого виду дисциплінарного стягнення, якщо інше прямо не передбачено законом. З уваги на це, скаржник робить висновок, що у разі наявності такої кількості стягнень очевидною є повторюваність окремих їх видів, що, на його думку, свідчить про застосування дисциплінарних заходів всупереч вимог Дисциплінарного статуту. За відсутності належної перевірки вказаних обставин, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли передчасних висновків щодо правомірності оскаржуваних наказів. Позиція інших учасників справи У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Рух касаційної скарги Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 грудня 2024 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білик Людмила Станіславівна, на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУНП в Тернопільській області про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Ухвалою Верховного Суду від 09 червня 2026 року (суддя: Загороднюк А.Г.) призначено справу до розгляду. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи ОСОБА_1 з 15 серпня 2000 року по 06 листопада 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ України та з 07 листопада 2015 року по 03 жовтня 2023 року в Національній поліції України на різних посадах. На час звільнення обіймав посаду інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області (далі - Чортківський РВП ГУНП в Тернопільській області). 06 вересня 2023 року до керівництва Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області звернувся начальник СРПП Чортківського РВП лейтенант поліції Салацький О.З. з рапортом про те, що інспектор СРПП цього ж підрозділу майор поліції ОСОБА_1 06 вересня 2023 року не прибув на роботу згідно з графіком та на зв`язок із черговим не виходив. Відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області від 07 вересня 2023 року №2444 на підставі статей 14, 15, 26 Дисциплінарного статуту призначено службове розслідування за фактом можливих порушень, що мають ознаки дисциплінарного проступку з боку окремих поліцейських Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області. Відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області від 22 вересня 2023 року №2597 продовжено строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Тернопільській області від 07 вересня 2023 року №2444 до 29 вересня 2023 року. 29 вересня 2023 року начальником ГУНП в Тернопільській області затверджено висновок службового розслідування за фактом порушень, що мають ознаки дисциплінарного проступку з боку інспектора СРПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1 (далі - висновок службового розслідування). В указаному висновку зазначено, що 06 вересня 2023 року до керівництва Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області із письмовим рапортом звернувся начальник сектору реагування патрульної поліції Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції Салацький О.З. про те, що ним було виявлено відсутність на службі, без поважних на те причин, інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1 , який відповідно до графіку несення служби особовим складом Чортківського РВП на 06 вересня 2023 року повинен був заступити на денне чергування у дистанційний наряд з планшетним пристроєм, який кваліфіковано опрацьовує в дистанційному режимі повідомлення про дорожньо-транспортні пригоди, які трапляються на території Чортківського району, Тернопільської області, проте на службу не заступив та на зв`язок із черговою частиною Чортківського РВП не виходив, на телефонні дзвінки не відповідав. 06 вересня 2023 року о 14:30 старшим інспектором СКЗ Чорківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Тарасенком А.О. спільно з інспектором СКЗ Чорківського РВП ГУНП в Тернопільській області капітаном поліції Федорович Х.С. та лейтенантом поліції Салацьким О.З., з метою встановлення місця перебування інспектора СРПП ОСОБА_1 , було здійснено виїзд по місцю проживання останнього в АДРЕСА_1 , де у одній із кімнат будинку було виявлено майора поліції ОСОБА_1 , який лежав на дивані та вказував на проблеми із здоров`ям, однак перебував із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю ротової порожнини почервоніння шкіри та тремтіння пальців рук. Після цього майору поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6810», на що останній відмовився. Тоді йому було запропоновано пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на таке проведення, а саме КНП «Чортківська центральна міська лікарня», однак останній знову відмовився, про що складено відповідний Акт про відмову від добровільного проходження медичного освідування (огляду) у зв`язку з підозрою в перебуванні на службі (роботі) у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, зареєстрованого у канцелярії Чортківського РВП за вихідним номером 15276/116/01 від 06 вересня 2023 року. Відсутність майора поліції ОСОБА_1 на робочому місці в період з 08:00 по 18:15 06 вересня 2023 року підтвердили старший інспектор-черговий ЧЧ СМ Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майор поліції Садовський І.П. , помічник чергового чергового ЧЧ CM Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області старший сержант поліції Верещук Л.М. , а також начальник CPПП Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області лейтенант поліції Салацький О.З. 06 вересня 2023 року складено Акт про відсутність на робочому місці майора поліції ОСОБА_1 , який зареєстровано в канцелярії Чортківського РВП за вих.№ 15275/116/01 від 06 вересня 2023 року. З метою підтвердження або спростування перебування майора поліції на стаціонарному або амбулаторному лікуванні сформовано запитb до КНП «ЦПМСД» Чортківської міської ради та КНП «Чортківської центральної міської лікарні». На вказані запити отримано відповіді, в яких повідомлено, що майор поліції ОСОБА_1 у КНП «ЦПМСД» Чортківської міської ради упродовж доби за медичною допомогою не звертався, а у відповіді на запит КНП «Чортківської центральної міської лікарні» вказано про те, що майор поліції ОСОБА_1 06 вересня 2023 року упродовж робочого дня в період з 08:00 по 18:15 також не звертався за медичною допомогою. Однак, звернувся після закінчення робочого дня, а саме о 23:55 у приймальне діагностичне відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги із діагнозом вегето-судинна дистонія. При цьому у висновку зазначено, що щотижнево в підрозділі проводяться заняття з особовим складом, на яких керівництвом підрозділу постійно наголошується на дотриманні законності та службової дисципліни на робочому місці та в поза робочий час. Відповідно до пункту 1 наказу ГУНП в Тернопільській області від 03 лютого 2016 року №172 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня працівників структурних підрозділів, відділів та відділень поліції ГУНП в Тернопільській області, дотримання ними вимог пропускного режиму» робочий день розпочинається о 09:00 та закінчується о 18:15 із обідньою перервою в період з 13:00 по 14:00. Відповідно до підпункту 1.3 пункту 1 наказу ГУНП в Тернопільській області від 27 квітня 2018 року №1236 «Про окремі питання організації чергування в ГУНП в Тернопільській області» час зміни нарядів у відокремлених підрозділах проводиться щоденно о 08:00. Також із довідки про заходи психологічного супроводження встановлено, що протягом служби психологами СПЗ УКЗ проводилися неодноразові психопрофілактичні заходи з психологічної підтримки та корекції психологічного стану позивача, а також його поведінки, у зв`язку наявністю у нього порушень службової та виконавської дисципліни, у тому числі із зловживання спиртними напоями в побуті. За результатами проведеної роботи встановлено, що працівник проявляє безвідповідальність, недобросовісно відносився до своїх службових обов`язків, допускав прорахунки у роботі, за що неодноразово отримував дисциплінарні стягнення. За час проходження служби до дисциплінарної відповідальності майор поліції ОСОБА_1 притягувався п`ятнадцять разів, з них два - за факти зловживання алкоголем та невихід на роботу. 11 січня 2023 року майора поліції ОСОБА_1 включено до групи психологічної підтримки та допомоги на підставі зловживання алкоголем, систематичних порушень службової дисципліни та направлений на консультацію до працівників ЦПД та ППВ ДУ «Територіального медично направлений об`єднання МВС в Тернопільській області». На підставі зібраних матеріалів службового розслідування, положень нормативно-правових актів, які регламентують діяльність Національної поліції України, дисциплінарною комісією констатовано, що майор поліції ОСОБА_1 порушив службову дисципліну, вимоги пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, вимог підпункту 1.3 пункту 1 наказу ГУНП в Тернопільській області від 27 квітня 2018 року №1236 «Про окремі питання організації чергування в ГУНП в Тернопільській області» та вимог пункту 1 наказу ГУНП в Тернопільській області від 03 лютого 2016 року №172 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня працівників структурних підрозділів, відділів та відділень ГУНП в області», що виразилося у невиході на службу та неприбутті для заступання на денне чергування. Наказом ГУНП в Тернопільській області від 02 жовтня 2023 року №2691 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за грубе порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої статті 18, пункту 24 частини першої статті 23, частини другої статті 24 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 8, 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту, наказу ГУНП в Тернопільській області від 03 лютого 2016 року №172 «Про затвердження внутрішнього розпорядку дня працівників структурних підрозділів, відділів та відділень ГУНП в області», щодо суворого дотримання законності та службової дисципліни, до інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області майора поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в Національній поліції України. Наказом ГУНП в Тернопільській області від 03 жовтня 2023 року №329 о/с «По особовому складу» згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського районного відділу поліції ГУНП в Тернопільській області, майора поліції ОСОБА_7 , звільнено зі служби в поліції з 03 жовтня 2023 року. Не погодившись із наказами ГУНП в Тернопільській області від 02 жовтня 2023 року №2691 та від 03 жовтня 2023 року №329 о/с, позивач звернувся з цим позовом до суду. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон України «Про Національну поліцію»). Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України «Про Національну поліцію» та Дисциплінарним статутом. Визначення службової дисципліни міститься у статті 1 Дисциплінарного статуту та означає дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. За змістом частини другої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. При цьому дисциплінарним проступком, у розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту, визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Статтею 29 Дисциплінарного статуту визначено особливості застосування дисциплінарних стягнень у період дії воєнного стану. Частинами першою та другою цієї статті передбачено, що у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. В силу частин другої, третьої та десятої статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі - Порядок № 893). Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 893 підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку № 893 службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Згідно з пунктом 13 розділу V Порядку № 893 поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інші особи можуть надавати усні чи письмові пояснення з приводу відомих їм відомостей про діяння, що стало підставою для призначення службового розслідування. Зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу (пункту1 розділу V Порядку № 893). Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку № 893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. За приписами частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. За правилами встановленими статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема, у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Позиція Верховного Суду Верховний Суд нагадує, що згідно з положеннями статті 341 КАС України як суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Спір у цій справі виник щодо правомірності наказів ГУНП в Тернопільській області від 02 жовтня 2023 року №2691та від 03 жовтня 2023 року №329 о/с, якими майора поліції ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції та звільнено з посади інспектора сектору реагування патрульної поліції Чортківського відділу поліції ГУНП в Тернопільській області на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , суди першої та апеляційної інстанції констатували правомірність вказаних наказів, виходячи з того, що за результатами службового розслідування доведено наявність в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні ним службової дисципліни через відсутність на робочому місці 06 вересня 2023 року з 08:00 до 18:15 без поважних причин, а обране дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції застосовано до позивача обґрунтовано, розсудливо, пропорційно, тобто з урахуванням балансу між несприятливими наслідками та цілями, на досягнення яких воно спрямовано. У касаційній скарзі скаржник стверджує про передчасність зазначених висновків, посилаючись на те, що суди попередніх інстанції не встановили, які дисциплінарні стягнення були застосовані щодо позивача раніше, а отже не надали оцінки питанню пропорційності обраного виду дисциплінарної відповідальності. Касаційне провадження у справі відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, у зв`язку з доводами скаржника про неправильне застосування судами попередніх інстанцій положень статті 29 Дисциплінарного статуту, а саме без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23 листопада 2023 року у справі № 420/14443/22. З урахуванням підстав відкриття касаційного провадження предметом перевірки у цій справі є правильність застосування судами попередніх інстанцій положень статті 29 Дисциплінарного статуту під час оцінки правомірності застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції під час дії воєнного стану. Надаючи оцінку зазначеним доводам касаційної скарги, Верховний Суд виходить із такого. У своїй усталеній практиці Верховний Суд неодноразово наголошував, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі № 806/647/15, від 07 лютого 2020 року у справі № 260/1118/18, від 21 січня 2021 року у справі № 826/4681/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 520/1578/2020, від 09 лютого 2022 року у справі № 160/12290/20 та ін.) Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2123-IX, який набрав чинності 01 травня 2022 року, Дисциплінарний статут доповнено новим розділом V такого змісту: «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану». Частиною першою статті 26 Дисциплінарного статуту визначено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. У разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина перша статті 29 Дисциплінарного статуту). Відповідно до частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції. При цьому із змісту статті 29 Дисциплінарного статуту слідує, що її положення застосовуються у сукупності з іншими нормами, які визначають загальні критерії та підходи до застосування дисциплінарної відповідальності, а саме з урахуванням положень статі 19 цього статуту, яка регламентує порядок застосування дисциплінарних стягнень. Оскільки за Дисциплінарним статутом підставою притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності є саме вчинення ним дисциплінарного проступку, частина восьма статті 19 Статуту визначає, що під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого керівник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Тут, насамперед, варто мати на увазі, що обираючи той чи інший вид стягнення у порядку, запропонованому законодавцем, від незначного - зауваження до найсуворішого - звільнення зі служби, керівник, ураховуючи характер відповідного проступку, застосовує саме той вид дисциплірного стягнення, який відповідає суті цього проступку і є йому співмірним. Водночас застосування частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту виключно у поєднанні зі статтею 13, якою визначено перелік видів дисциплінарних стягнень та послідовність їх застосування, виключало б з процедури визначення виду стягнення такого визначального елементу як оцінка характеру самого проступку внаслідок однакового підходу до оцінки різних за ступенем тяжкості проступків та, відповідно, результату обрання виду відповідальності виключно в порядку послідовності. У справах № 420/14443/22 та № 260/5566/22, аналізуючи положення частин першої, другої статті 29 Дисциплінарного статуту, Верховний Суд дійшов висновку, що вказаною нормою встановлено правило, відповідно до якого за вчинення поліцейським кожного наступного дисциплінарного проступку неможливо застосувати таке саме або менш суворе дисциплінарне стягнення, якщо це прямо не передбачено цією нормою. Іншими словами, згадана норма визначає, що дисциплінарне стягнення накладається в порядку зростання, а не застосовується послідовно. Верховний Суд також зазначив, що повноваження керівника стосовно обрання одного з видів дисциплінарного стягнення у період дії воєнного стану залишаються дискреційними, але з урахуванням особливості його застосування, визначеного у статті 29 Дисциплінарного статуту, зокрема, з дотриманням порядку зростання. Повертаючись до обставин цієї справи, судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за результатами службового розслідування доведено факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні ним службової дисципліни через відсутність на робочому місці 06 вересня 2023 року з 08:00 до 18:15 без поважних причин. Такі дії кваліфіковано як грубе порушення службової дисципліни. При цьому враховано, що в ході службового розслідування встановлено, що керівництво та відповідні підрозділи ГУНП протягом тривалого часу вживали заходи, спрямовані на корекцію службової поведінки позивача, зокрема, за участю психологів проводили профілактичні та корекційні заходи психологічного супроводу у зв`язку із систематичними порушеннями службової дисципліни та фактами зловживання останнім алкогольними напоями в побуті. За результатами проведеної роботи встановлено, що позивач проявляв безвідповідальність, недобросовісно відносився до своїх службових обов`язків, допускав прорахунки у роботі, за що неодноразово отримував дисциплінарні стягнення. За час проходження служби майор поліції ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності п`ятнадцять разів, з них два - за факти зловживання алкоголем та невихід на роботу. 11 січня 2023 року позивача було включено до групи психологічної підтримки та допомоги на підставі зловживання алкоголем, систематичних порушень службової дисципліни та направлено на консультацію до працівників ЦПД та ППВ ДУ «Територіального медично направлений об`єднання МВС в Тернопільській області». З огляду на його свідоме небажання дотримуватися вимог дисципліни та законності, повторні та неодноразові факти порушення трудової дисципліни у наслідок вживання алкоголю було не рекомендоване його подальше проходження служби в підрозділах ГУНП в Тернопільській області за психологічними характеристиками. Враховуючи встановлені судами обставини, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідає характеру вчиненого проступку, його попередній поведінці, ставленню до служби та є співмірним встановленому порушенню. Відповідно Верховний Суд не вбачає підстав вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували положення частини другої статті 29 Дисциплінарного статуту неправильно або у спосіб, що не відповідає позиції Верховного Суду. Доводи касаційної скарги позивача про те, що за відсутності діючого дисциплінарного стягнення відповідач не мав права застосувати до нього найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, ґрунтуються на помилковому розумінні змісту статті 29 Дисциплінарного статуту та не узгоджуються з наведеними правовими висновками Верховного Суду щодо її застосування. Твердження скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не перевірили пропорційність застосованого дисциплінарного стягнення, є також необґрунтованим. Як убачається зі змісту оскаржених судових рішень, судами першої та апеляційної інстанцій надано оцінку як характеру вчиненого дисциплінарного проступку, так і обставинам, за яких його було вчинено, наслідкам такої поведінки та відомостям, що характеризують особу позивача. За результатами такої оцінки судами зроблено висновок, що допущене позивачем порушення підриває авторитет Національної поліції, формує негативну суспільну думку у населення про поліцію та дискредитує звання поліцейського, а тому є несумісним з подальшим проходженням служби. Посилання скаржника на те, що суди не встановили конкретні види та зміст усіх дисциплінарних стягнень, застосованих до позивача раніше, не спростовує правильності висновків судів попередніх інстанцій, оскільки відомості щодо психопрофілактичної роботи, психологічного супроводу та наявності дисциплінарних стягнень були враховані судами не як самостійна підстава дисциплінарної відповідальності чи обставина, що обтяжує відповідальність у зв`язку з повторністю порушень, а в контексті оцінки попередньої поведінки позивача, його ставлення до службової дисципліни та результативності вжитих до нього профілактичних заходів. При цьому сам факт вчинення дисциплінарного проступку, його дискредитуючий характер та негативний вплив на авторитет поліції скаржником не спростовано. Отже, відсутність у довідці про заходи психологічного супроводження деталізованого опису кожного дисциплінарного проступку та виду відповідного стягнення не спростовує встановлених судами обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку та його характеру, а також не впливає на правильність висновків судів щодо правомірності застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наданою судами попередніх інстанцій, та до спроби переоцінки встановлених ними фактичних обставин, однак самі по собі не дають підстав для висновку про непропорційність застосованого дисциплінарного стягнення чи необхідність скасування оскаржуваних судових рішень з направленням справи на новий розгляд. Таким чином доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстави для касаційного перегляду оскаржених судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, свого підтвердження під час касаційного перегляду не знайшли. Інші доводи та мотиви, наведені в касаційній скарзі, не охоплюються підставою для касаційного перегляду, з якої було відкрито зазначене касаційне провадження, та фактично виходять за межі заявлених в суді першої інстанції підстав позову, розгляд яких в суді касаційної інстанції є недопустимим. Отже, доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та не дають підстав уважати, що оскаржувані судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги За правилами пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, з огляду на приписи частини першої статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій - без змін. Висновки щодо судових витрат З огляду на результат касаційного розгляду, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Білик Людмила Станіславівна, залишити без задоволення. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов