Ухвала КАС ВС № 440/11404/25

УХВАЛА 04 червня 2026 року м. Київ справа №440/11404/25 адміністративне провадження № К/990/24729/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №440/11404/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні нарахування та виплати грошового забезпечення (в тому числі одноразових додаткових видів грошового забезпечення за 2020-2023 роки) за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача, згідно із відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення за 2020-2023 роки) за період з 29 січня 2020 року по 19 травня 2023 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний, що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню позивача, згідно із відповідними додатками постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням виплачених сум. У іншій частині вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 оскаржила його до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року відмовлено у задоволенні заяви військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року повернуто скаржнику. 29 травня 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №440/11404/25. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції виходив з такого. Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2025 року клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2025 року по справі №440/11404/25 поновлено, у задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору та надання безпосередньо до суду оригіналу платіжного доручення (квитанції тощо) протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до довідки про доставку електронного листа копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху доставлена до електронного кабінету військової частини НОМЕР_1 08 грудня 2025 року о 19:16 год. Згідно з абзацу 2 пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України, якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Таким чином, останній день для усунення недоліків зазначеної апеляційної скарги - 19 грудня 2025 року. 18 грудня 2025 року від військової частини НОМЕР_1 надійшла заява про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. В обґрунтування зазначеної заяви скаржник посилався на статтю 121 КАС України, висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 та вказує, що військова частина НОМЕР_1 не є прибутковою організацією, фінансується за рахунок Державного бюджету України та не має у своєму розпорядженні вільних коштів. Відповідачем у жовтні та у листопаді 2025 року направлено заявки про збільшення бюджетних асигнувань на листопад-грудень 2025 року у зв`язку з необхідністю сплати судового збору, однак станом на 18 грудня 2025 року кошти для сплати судового збору по адміністративній справі №440/11404/25 на рахунок військової частини НОМЕР_1 не надійшли. Посилаючись на обставини та обґрунтування, викладені в заяві, апелянт просить продовжити додатково на 30 днів строк для усунення недоліків апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції розглянувши заяву, вважає її такою, що задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Згідно з частин другої, шостої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Аналіз наведеної вище норми свідчить про те, що за заявою учасника або з ініціативи суду може бути продовжений тільки строк, який встановлений саме судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою, а не процесуальний строк, який встановлюється законом. Тобто, у випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого КАС України, суд не наділений повноваженнями продовжити такий строк понад встановлений процесуальним законом строк. Так, у частині другій статті 169 КАС України імперативно закріплений процесуальний строк на усунення недоліків заяви (скарги), який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви (скарги) без руху. При цьому, зазначений строк є строком, встановленим законом, відповідно не може бути продовженим судом у відповідності до частини другої статті 121 КАС України, оскільки його максимальна (гранична) межа визначена Законом - КАС України. Втім, суд може поновити цей строк за заявою учасника, якщо суд визнає причини його пропуску поважними. Строк, встановлений законом, не може бути поновлений судом з власної ініціативи. Отже , наданий судом в ухвалі від 18 грудня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху максимальний десятиденний строк на усунення недоліків не може бути продовжений, що, відповідно, унеможливлює задоволення заяви про продовження строку на усунення недоліків. Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про відсутність підстав для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Вимоги ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк апелянтом не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунено. Станом на момент винесення даної ухвали до суду апеляційної інстанції не надходили докази сплати судового збору по даній справі. Судом врахований достатній строк для можливого направлення заяви про усунення недоліків апеляційної скарги засобами поштового зв`язку. Згідно з частиною п`ятою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. У відповідності до приписів пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Відповідно до частини шостої та частини сьомої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції. Враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 08 грудня 2025 року у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику в порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою в порядку, визначеному законом. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі. Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини. При цьому, Суд зауважує, що військова частина НОМЕР_1 не позбавлена можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №440/11404/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: В.Е. Мацедонська М.І. Смокович