Ухвала КАС ВС № 640/18790/22

УХВАЛА 28 квітня 2026 року м. Київ справа №640/18790/22 провадження № К/990/15764/26 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Білак М. В., Мацедонської В. Е., перевіривши касаційну скаргу Державної аудиторської служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Державної аудиторської служби України, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Донецька регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Товариство з обмеженою відповідальністю «Геоленд 2000», про визнання протиправним та скасування висновку, у с т а н о в и в : 08 квітня 2026 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовом до Державної аудиторської служби України, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Донецька регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Товариство з обмеженою відповідальністю «Геоленд 2000» про визнання протиправним та скасування висновку Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 14.10.2022 UA-2021-07-23-004279-с. Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 22 квітня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року, адміністративний позов задовольнив. Визнав протиправним та скасував висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі від 14 жовтня 2022 року № UA-2021-07-23-004279-с. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Державна аудиторська служба України подала касаційну скаргу. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі автор, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункти 1 та 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Наведене свідчить про те, що автор касаційної скарги просить переглянути оскаржувані судові рішення з двох взаємовиключних підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України. При цьому суд апеляційної інстанції застосовував правову позицію Верховного Суду. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Частиною шостою статті 12 КАС України регламентовано перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини (частина третя статті 12 КАС України). Аналіз зазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмета доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, що належать розгляду в порядку загального позовного провадження. Статтею 257 КАС України визначено перелік справ, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження. Такими справами є: справи незначної складності, а також будь-які інші, за винятком тих, що зазначені у частині четвертій цієї статті, а саме: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). У цій справі, суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Предмет спору цієї справи не містить ознак, за яких її не можна було розглядати за правилами спрощеного провадження. Водночас, пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За такого правового регулювання та обставин справи, оскарження рішення судів першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку можливе лише у випадку наявності обставин, наведених у підпунктах «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Оскаржуючи судові рішення у справі, що розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, автор у касаційній скарзі зазначив підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд касаційної інстанції відхиляє зазначені доводи скаржника з огляду на те, що вони мають загальний характер та притаманні кожній аналогічній справі. При цьому заявником касаційної скарги не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи. Доводи скаржника щодо фундаментального значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики зводяться виключно до припущень автора та не містять належного обґрунтування. Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі автором не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Державної аудиторської служби України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2026 року у справі № 640/18790/22 за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Державної аудиторської служби України, треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Донецька регіональна філія Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», Товариство з обмеженою відповідальністю «Геоленд 2000», про визнання протиправним та скасування висновку. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не оскаржується. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді М. В. Білак В. Е. Мацедонська