Ухвала КЦС ВС № 363/3016/17

УХВАЛА 07 квітня 2026 року м. Київ справа № 363/3016/17 провадження № 61-4002ск26 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сердюка В. В., розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вітра Сергія Вікторовича, на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року в провадженні за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», стягувач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», боржник, - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах як законний представник ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: У травні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (далі - ТОВ «Цикл Фінанс») звернулося до суду із заявою про заміну сторони стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (далі - ТОВ «ОТП Факторинг Україна») на його правонаступника ТОВ «Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні щодо боржників, на підставі договору факторингу від 27 вересня 2024 року № 09-П та нотаріально посвідченого договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 03 жовтня 2024 року, укладених між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (далі ТОВ «ФК «Позика»), а також договору факторингу від 01 жовтня 2024 року № 01.10.202-ОП та нотаріально посвідченого договору відступлення прав вимоги за договорами іпотеки від 07 жовтня 2024 року, укладених між ТОВ «ФК Позика» та ТОВ «Цикл Фінас». Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 09 червня 2025 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року, замінено стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на його правонаступника ТОВ «Цикл Фінанс» у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, відкритому на підставі виконавчого листа Вишгородського районного суду Київської області від 09 вересня 2021 року № 363/3016/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу місцевого суду, погодився з тим, що наявні підстави для заміни стягувача його правонаступником у відкритому виконавчому провадженні, яке 27 травня 2025 року зупинено. Суд апеляційної інстанції відхилив довід апеляційної скарги ОСОБА_3 на відсутність нотаріального посвідчення договорів факторингу, оскільки чинне законодавство не містить таких вимог. Вимога щодо нотаріального посвідчення стосується лише договорів відступлення права вимоги за договорами іпотеки. Водночас встановлено, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав від 09 жовтня 2024 року № 398579921, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 75403667 від 05 жовтня 2024 року, проведено державну реєстрацію відступлення права вимоги за договором іпотеки, і внесено запис про іпотекодержателя ТОВ «Цикл Фінанс». У березні 2026 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Вітра С. В., на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року. У касаційній скарзі заявник, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволені заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Касаційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Цикл Фінанс» не надало суду копію виконавчого провадження, в зв`язку з чим не можливо встановити про часткове або повне виконання рішення суду в період часу з 09 вересня 2021 року (дата видачі виконавчого листа) до 17 січня 2023 року (дата відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1), що унеможливлює задоволення заяви про заміну стягувача. Вважає, що матеріали справи не містять доказів внесення відомостей про Іпотекодержателя ТОВ «ОТП Факторинг Україна», оскільки первісним кредитором в реєстрах заборон та реєстрі іпотек є ЗАТ «ОТП Банк». Також стягувачем не надано жодних відомостей про стан виконання судового рішення у справі №363/3016/17, або інформаційна довідка про хід виконавчого провадження. Серед іншого новий кредитодавець не є фінансовою установою. Вказує, що договір факторингу від 10 жовтня 2024 року № 01.10.2024-ОП між ТОВ «ФК Позика» та ТОВ «Цикл Фінанс» не посвідчено нотаріально. Додатково зазначає, що заява ТОВ «Цикл Фінанс» про заміну сторони стягувача була направлена лише суду, що унеможливило іншим учасникам справи ознайомитися з вказаною заявою та подати свої заперечення. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України). Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваних судових рішень, з огляду на таке. Судами встановлено, що на виконання постанови Київського апеляційного суду від 03 червня 2021 року Вишгородським районним судом Київської області 09 вересня 2021 року видано виконавчий лист № 363/3016/17, згідно якого в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором від 27 лютого 2007 року № ML-005/018/2007 в розмірі 537 529,40 грн, що еквівалентно 20 872 дол. США, звернено стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1659 га, кадастровий номер: 3221885201 05 305 0103, яке перейшло у спадщину ОСОБА_1 , шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну для його подальшої реалізації на підставі оцінки майна, проведеної суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. 17 січня 2023 року постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Кісельовою В. В. за вказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1, яке 27 травня 2025 року зупинено на підставі пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із зверненням ТОВ «Цикл Фінанс» із заявою про заміну стягувача правонаступником. 27 вересня 2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір факторингу № 09-П, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором від 27 лютого 2007 року № ML-005/018/2007 перейшло до ТОВ «ФК «Позика», що вбачається з копії додатку № 1 до вказаного договору. 01 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір факторингу № 01.10.2024-ОП, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором від 27 лютого 2007 року № ML-005/018/2007 перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс», що вбачається з копії додатку № 1 до вказаного договору. 03 жовтня 2024 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «ФК «Позика» укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою О. П. та зареєстровано за №

351. Згідно Додатку № 1 до вказаного договору право вимоги на предмет іпотеки, зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку, площею 0,1659 га, за вказаною адресою, кадастровий номер: 3221885201053050103, іпотекодержателем яких є ОСОБА_3 згідно нотаріально посвідченого договору іпотеки від 27 лютого № PCL-005/018/2007, перейшло до ТОВ «ФК «Позика». 07 жовтня 2024 року між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Комарницькою О. В. та зареєстровано за № 1158. Згідно Додатку № 1 до вказаного договору право вимоги на предмет іпотеки, зокрема на житловий будинок з надвірними будівлями та земельну ділянку, згідно нотаріально посвідченого договору іпотеки від 27 лютого 2007 року № PCL-005/018/2007 перейшло до ТОВ «Цикл Фінанс». Згідно витягу з Державного реєстру речових прав від 09 жовтня 2024 року № 398579921, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 75403667 від 05 жовтня 2024 року, проведено державну реєстрацію відступлення права вимоги за договором іпотеки і внесено запис про іпотекодержателя ТОВ «Цикл Фінанс». Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Заміна сторони виконавчого провадження є різновидом процесуального правонаступництва. Процедура заміни сторони виконавчого провадження чітко визначена у статті 442 ЦПК України. Так, згідно з частинами першою та другою статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. У частині п`ятій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20) зроблено висновок про те, що правонаступництво як інститут цивільного процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб, як учасників таких матеріально-правових відносин, у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду. Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10). Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 вказала, що для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. Отже, підставою здійснення правонаступництва в процесуальному аспекті є вибуття (заміна) сторони у матеріальних правовідносинах, у тому числі й у відповідному зобов`язанні. Вирішення питання заміни сторони її правонаступником (як на будь-якій стадії судового процесу, так і на будь-якій стадії виконання судового рішення) у кожному конкретному випадку здійснюється судом шляхом дослідження та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви. Для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи, зокрема й сингулярного, суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах. Оцінюючи обсяг переданих прав, судом підлягає врахуванню загальновизнаний принцип приватного права: ніхто не може передати більше прав, ніж має сам. Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. На відміну від перевірки дійсності та чинності самої вимоги, оцінка договору відступлення прав вимоги та/або факторингу на предмет суперечності приписам законодавства під час вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача у виконавчому листі, сторони у справі) є обмеженою та має узгоджуватися з презумпцією правомірності правочину, закріпленою у статті 204 ЦК України. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, допоки ця презумпція не буде спростована на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 2-1383/2010). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги, факторингу). Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За загальним правилом відповідно до частини першої статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року у справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має керуватися принципом правомірності цього правочину, надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Тобто задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності. Отже, в контексті наведеного та за відсутності відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним договору факторингу від 10 жовтня 2024 року, укладеного між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «Цикл Фінанс», заперечення ОСОБА_1 , як то відсутність нотаріального посвідчення вказаного договору, не спростовує презумпцію правомірності вказаного правочину. Судове рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Заміна кредитора в зобов`язанні на підставі договору факторингу та договору відступлення прав вимоги не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Таким чином, встановивши фактичні обставини справи, а саме, що ТОВ «Цикл Фінанс» набуло права кредитора і іпотекодержателя, що належали ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі кредитного договору та договору іпотеки, укладених з ОСОБА_3 , згідно зазначених договорів факторингу та нотаріально посвідчених договорів відступлення права вимоги за договорами іпотеки, а також державної реєстрації 05 жовтня 2024 року відступлення прав іпотекодержателя за предметом іпотеки, відповідно до якої внесено запис про іпотекодержателя ТОВ «Цикл Фінанс» у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про заміну сторони стягувача правонаступником. В зв`язку з чим безпідставним є довід касаційної скарги про відсутність відомостей про іпотекодержателя ТОВ «ОТП Факторинг Україна», так як первісним кредитором в реєстрах заборон та реєстрі іпотек є ЗАТ «ОТП Банк», оскільки правове значення, в цьому випадку, має запис про іпотекодержателя ТОВ «Цикл Фінанс», як кінцевого кредитодавця, що належно встановлено судами попередніх інстанцій. Верховний Суд відхиляє аргументи касаційної скарги, що ТОВ «Цикл Фінанс» не надало суду копію виконавчого провадження, в зв`язку з чим не можливо встановити про часткове або повне виконання рішення суду в період часу з 09 вересня 2021 року (дата видачі виконавчого листа) до 17 січня 2023 року (дата відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1), що унеможливлює задоволення заяви про заміну стягувача, стягувачем не надано жодних відомостей про стан виконання судового рішення у справі № 363/3016/17, або інформаційна довідка про хід виконавчого провадження, оскільки за встановлених судами попередніх інстанцій обставин, 27 травня 2025 року виконавче провадження № НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа № 363/3016/17 зупинено на підставі пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку із зверненням ТОВ «Цикл Фінанс» із заявою про заміну стягувача правонаступником, що не дає підстав для висновку про повне або часткове виконання судового рішення. Також, Верховний Суд відхиляє за безпідставністю довід касаційної скарги, що новий кредитодавець, тобто ТОВ «Цикл Фінанс» не є фінансовою установою, оскільки відповідно до відомостей Національного банку України, ТОВ «Цикл Фінанс» має тип фінансової компанії, має діючу ліцензію з надання коштів та банківських металів у кредит, та щодо факторингу. Аргумент касаційної скарги, що заява ТОВ «Цикл Фінанс» про заміну сторони стягувача була направлена лише суду, що унеможливило іншим учасникам справи ознайомитися з вказаною заявою та подати свої заперечення, Верховний Суд відхиляє, оскільки зі змісту ухвали Вишгородського районного суду Київської обалсті від 09 червня 2025 року вбачається, що представник боржника подав до суду письмові пояснення, які є тотожні доводам апеляційної та касаційної скарг ОСОБА_1 , тобто реалізував своє процесуальне право бути почутим шляхом подачі заперечень на заяву стягувача про його заміну правонаступником та подачі апеляційної скарги. Отже, оскаржувані судові рішення попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, постановлені із додержанням норм права, підстав для їх скасування відсутні. Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судами, зводяться до переоцінки доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції. З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що правильність застосування судами норм права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року є необґрунтованою. Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Вітра Сергія Вікторовича, на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 09 червня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 лютого 2026 року в провадженні за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», стягувач, - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», боржник, - ОСОБА_1 , заінтересовані особи: приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Кісельова Віталіна Володимирівна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах як законний представник ОСОБА_1 , про звернення стягнення на предмет іпотеки. Копію ухвали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді Н. Ю. Сакара О. М. Осіян В. В. Сердюк