Ухвала КАС ВС № 640/14803/20

УХВАЛА 03 листопада 2025 року м. Київ справа №640/14803/20 адміністративне провадження №К/990/42512/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Тацій Л.В., суддів: Рибачука А.І., Коваленко Н.В., перевіривши касаційну скаргу Київської обласної ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі №640/14803/20 за позовом Київської міської ради до Київської обласної ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми «ІЛЛЯ», на стороні відповідача - Гостомельської селищної ради, про визнання незаконним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Київська міська рада звернулася до суду першої інстанції з позовом, у якому просила визнати незаконним та скасувати рішення «Про затвердження проекту землеустрою щодо встановлення (зміни) меж селища Гостомель Київської області» від 19.12.2019 №734-21-VII. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2025, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025, позов задоволено. 17.10.2025 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Київської обласної ради, в якій заявник просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Київської міської ради. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху з огляду на таке. Відповідно до положень пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. У випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. У касаційній скарзі заявник вказує на те, що оскаржує судові рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження за цією процесуальною нормою, вказує, що в оскаржуваних рішеннях суди попередніх інстанцій послалися на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.03.2020 у справі № 367/6388/16-а, правовідносини у якій не є подібними. Однак, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах та яка не врахована судом апеляційної інстанції. За викладених обставин, обґрунтування підстави касаційного оскарження за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, наведені заявником у касаційній скарзі, не можна визнати належними. У касаційній скарзі також йдеться про те, що рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються з підстави, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому заявник покликається на недослідження судами першої та апеляційної інстанцій доказів, які містяться в матеріалах справи. Такі доводи можуть відповідати підставі касаційного оскарження, передбаченій пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України (із зазначенням конкретного пункту частини другої або третьої статті 353 цього Кодексу). Однак така підстава касаційного оскарження Київською обласною радою у касаційній скарзі не обґрунтовується. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. З урахуванням викладеного заявнику необхідно подати до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій вказати підстави касаційного оскарження відповідно до вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Щодо поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно із частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України). Київська обласна рада у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження зазначає, що повний текст постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 виготовлений та отриманий Київською обласною радою 21.08.2028 про, що також свідчить відмітка в системі «Електронний суд». Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2025 касаційну скаргу Київської обласної ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 повернуто скаржнику, оскільки касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням статті 330 КАС України, оскільки в ній не зазначено належне обґрунтування підстав касаційного оскарження. Також, у зазначеній ухвалі Верховного Суду, Київській обласній раді роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє заявника права на повторне звернення до Верховного Суду. Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд зазначає, що касаційну скаргу Київській обласній раді було повернуто ухвалою Верховного Суду від 08.10.2025 як таку, що не містить підстави касаційного оскарження (відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України). Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Водночас наведені заявником причини пропуску строку касаційного оскарження не можуть бути визнані поважними, оскільки недотримання вимог КАС України при поданні касаційної скарги, що мало наслідком її повернення, не свідчить про наявність об`єктивно непереборних обставин, які б перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі. За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення недоліків шляхом надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із належним обґрунтуванням підстав для поновлення такого строку та касаційної скарги із зазначенням підстави касаційного оскарження відповідно до вимог частини четвертої статті 328 та пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя, а є лише вимогою суду привести касаційну скаргу у відповідність до норм КАС України. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України. Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Крім того, за частиною третьою статті 332 КАС касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Одночасно з цим Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Київської обласної ради на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2025 у справі №640/14803/20 - залишити без руху. Установити скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали. Роз`яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали в частині поновлення строку на касаційне оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Невиконання в установлений судом строк вимог ухвали в іншій її частині є підставою для повернення касаційної скарги. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає. Судді: Л. В. Тацій А. І. Рибачук Н. В. Коваленко