Ухвала КАС ВС № 320/44391/23

УХВАЛА 24 липня 2025 року м. Київ справа № 320/44391/23 адміністративне провадження № К/990/29721/25 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд), перевіривши касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (АРМА), на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі №320/44391/23 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (АРМА), Центрального міжрегіонального територіального управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, про визнання протиправним та скасування наказу, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (АРМА), Центрального міжрегіонального територіального управління Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (АРМА), від 06 листопада 2023 року № 542/9-03-ос "Про звільнення ОСОБА_1 " ; - поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Центрального міжрегіонального територіального управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; - стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку середньоденної заробітної плати за кожен день вимушеного прогулу, починаючи з дня звільнення 06 листопада 2023 року до дня ухвалення рішення у справі. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року, позов задоволено. 11 липня 2025 року до Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (АРМА), на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі №320/44391/23. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У касаційній скарзі скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права за умов обраного позивачем способу захисту у взаємозв`язку із застосуванням статті 235 Кодексу законів про працю України щодо поновлення незаконно звільненого працівника на попередній роботі і фактичний допуск його до роботи у разі, якщо державний службовець за законом звільняється і призначається керівником центрального органу виконавчої влади, а його посада і фактична робота входить до структури та штатного розпису юридичної особи публічного права, яка підпорядкована цьому органу, за таких умов, коли наказ юридичної особи публічного права про звільнення державного службовця останнім до суду не оскаржено і не скасовано. Суд зазначає, що оскарження судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, тощо), а також значення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду. Скаржник також повинен обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися. Проте в порушення зазначених вимог, скаржник не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів першої та апеляційної інстанцій при застосуванні конкретної норми права, як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися, а також не обґрунтував підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми тощо). Суд звертає увагу скаржника, що лише посилання у касаційній скарзі на відсутність висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування відповідної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження. Слід зазначити, що ухвалюючи оскаржувані судові рішення у цій справі суди першої та апеляційної інстанцій керувалися висновками Верховного Суду щодо застосування статті 235 Кодексу законів про працю України, які викладені у постановах Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 640/21065/18, від 27 квітня 2021 року у справі № 826/8332/17, від 31 травня 2021 року у справі № 0840/3202/18, від 20 січня 2021 року у справі №640/18679/18, від 25 лютого 2021 року у справі №820/292/17, від 12 квітня 2024 року у справі № 580/3955/22. З огляду на зазначене, Суд визнає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Отже, правильно пославшись у касаційній скарзі на положення частини четвертої статті 328 КАС України, заявник не виклала передбачені статтею 328 КАС України підстави, за яких оскаржуване судове рішення може бути переглянуте судом касаційної інстанції. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Ураховуючи те, що скаржником не викладено передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Керуючись статтями 248, 328, 332, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних злочинів (АРМА), на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2025 року у справі №320/44391/23 повернути особі, яка її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є статочною та не може бути оскаржена. Суддя О.Р. Радишевська