LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала Вищий антикорупційний суд991/1637/25

від 10.03.2025 · Антикорупційна
Резолютивна:Відмовити в задоволенні скарги представника громадської організації «Центр протидії корупції» ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ відомостей про крим…

Справа № 991/1637/25 Провадження 1-кс/991/1638/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2025 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду (ВАКС) ОСОБА_1 (далі-слідчий суддя чи суд), за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представників скаржника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , детектива ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу представника громадської організації «Центр протидії корупції» ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР) після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження. 24.02.2025 до ВАКС надійшла скарга від 21.02.2025 представника громадської організації «Центр протидії корупції» ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення, для розгляду якої відповідно до статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) і протоколу автоматичного визначення слідчого судді визначено слідчого суддю ОСОБА_1 , яким здійснено судовий розгляд 25.02.2025 з перервою до 10.03.2025.

2. Короткий виклад скарги та позицій учасників судового провадження. 2.1. В скарзі скаржник зокрема просив: «За результатом розгляду дану скаргу задовольнити, зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро внести відомості за повідомленням ГО «Центр протидії корупції» №25_0211_38_ЦПК від 11.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань про факт ймовірного вчинення керівником головного оперативного управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 під час перебування на посадах, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 366-2, 368-5 Кримінального кодексу України», що обґрунтовувалось зокрема таким: «Громадська організація «Центр протидії корупції» (далі - Заявник) у порядку ст. 214 КПК України 13 лютого 2025 року надіслала засобами електронного зв?язку на офіційну електронну адресу Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) заяву про вчинення злочину за вих. №25_0211_38_ЦПК від 11.02.2025 (далі - Заява). У зазначеній заяві були зазначені факти, які можуть вказувати на вчинення керівником головного оперативного управління Державного бюро розвідувань ОСОБА_6 під час перебування на посадах, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, кримінальних правопорушень, передбачених статтями 209, 366-2, 368-5 Кримінального кодексу України. Зокрема, була наведена інформація та конкретні фактичні дані про наступне. 1.1. У публікації NV «Приховані мільйони. Як живе сім`я топ посадовця ДБР: елітна квартира у Києві та дорогий будинок у Харкові, - розслідування NV» від 03 лютого 2025 року (https://nv.ua/ukr/ukraine/events/dbr-2025-yak-druzhina-kerivnika-viddilu-povyazana-z-elitnoyu-neruhomistyu-i-sotnyami-tisyach-dolariv-50486824.html)йшлося, що дружина ОСОБА_6 у 2021 році придбала у житловому комплексі «Бульвар Фонтанів» у м. Києві квартиру загальною площею 143,4 м2 та два паркомісця сукупною вартістю орієнтовно 390000 доларів США. Дружина ОСОБА_6 не мала офіційного доходу у 2019 році. Згідно даних декларації за 2019 рік ОСОБА_6 він та його дружина володіли заощадженнями у сукупності 35500 доларів США…Придбавання квартири у елітному ЖК, паркомісць в м. Києві у 2021 році на суму, як мінімум у понад 390000 доларів США не співвідноситься з офіційними доходами сім`ї ОСОБА_6 . Отже, через відсутність декларацій ОСОБА_6 за 2020-2021 роки у публічному просторі джерела доходів, які б дозволили здійснити такі коштовні покупки членам його сім`ї, залишаються невідомими, що є підставою для припущень про можливе недекларування або приховування джерел доходів у сім`ї ОСОБА_8 . Враховуючи, що на кінець 2019 року у ОСОБА_6 та його дружини були наявні грошові активи на суму 35500 доларів США то виглядає вкрай сумнівно, що сім`я ОСОБА_8 змогла заощадити у 2020 році та за 4 місяці 2021 року понад 300000 доларів США. Зазначені вище обставини можуть свідчити про порушення антикорупційного законодавства ОСОБА_6 , зокрема свідчити про наявність у діях останнього ознак незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України) через невідповідність між офіційними доходами та вартістю придбаного майна, а також декларування недостовірної інформації (ст. 366-2 КК України) через можливе приховування джерел доходів чи об`єктів майна. Окрім цього, з інформації наведеної у журналістському розслідуванні вбачається, що вартість квартири могла бути заниженою на момент її придбавання дружиною ОСОБА_6 . Основними аргументами є те, що квартира в ЖК преміум класу загальною площею 143,4 м2 на вторинному ринку була придбана за 340 тис. доларів США у квітні 2021 року. Це відповідає нижній межі мінімальної ціни (365 тис. дол.) для нерухомості без ремонту в той період. Водночас зазначена ціна за яку було придбано зазначену квартиру дружиною ОСОБА_6 виглядає підозріло низькою, враховуючи, що квартира могла мати потенційні покращення (ремонт та відповідне наповнення) та знаходиться в елітному районі м. Києва. Сукупність фактів, а саме невідповідність ринковій ціні, невигідність правочину для попереднього власника цієї квартири, участь сумнівної експертної організації, а також відсутність підтверджених джерел доходу покупця - свідчить про можливість заниження вартості квартири. Отже зазначені вище обставини набуття об`єктів нерухомості сім`єю ОСОБА_6 потребують перевірки органом досудового розслідування, зокрема аналізу ринкової вартості квартири, походження коштів у сім`ї ОСОБА_8 та в цілому обставин цього правочину. 1.2. Щодо відчуження будинку у м. Харків сім`єю ОСОБА_8 декларації за 2019 рік ОСОБА_6 вбачається, що його дружина була власницею будинку у м. Харків з задекларованою вартістю 320 тис грн… Набуття права власності дружиною ОСОБА_6 у 2012 році на будинок загальною площею 398,6 м2 за 320 тис. грн у м. Харкові виглядає сумнівно, оскільки навіть у віддалених районах м. Харкова, середня ціна квадратного метра нерухомості становила 750 дол./м?. За ринковою оцінкою, такий будинок мав би коштувати приблизно 298,9 тис. дол. у 2012 році. Водночас різке зростання вартості будинку (у понад 10 разів за період із 2012 до 2021 року) без зміни його площі чи видимих покращень викликає підозри та може мати ознаки складу злочину передбаченого статтею 209 КК України легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Таким чином, якщо вартість будинку на дату набуття була штучно занижена, це може вказувати на легалізацію доходів, отриманих злочинним шляхомчерез маніпуляцію з оцінкою. Продаж нерухомості за 550 тис. дол. США наприкінці 2021 році може бути використано для "пояснення" походження коштів, які раніше не були задекларовані. Значна різниця у вартості майна, відсутність змін у площі будинку та підозріло низька ціна на дату його набуття у власність свідчать про ймовірні маніпуляції, які можуть бути пов`язані з ухиленням від сплати податків або легалізацією незаконних доходів у сім`ї ОСОБА_6 . Отже сім`єю ОСОБА_6 можуть бути надані пояснення, що джерелом походження коштів на придбавання зазначеної квартири у м. Києві є кошти отриманні від продажу будинку у м. Харкові. Проте, купівля квартири у м. Києві відбулася суттєво раніше ніж було відчужено зазначений будинок у м. Харкові, тож питання щодо джерел походження коштів на придбавання зазначеної квартири залишається відкритим… Проте, станом 20 лютого 2025 року відомості про вчинене кримінальне правопорушення, які зазначені в Заяві, уповноваженими особами Національного антикорупційного бюро України до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесені. Вказане свідчить про бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України». 2.2. В судовому засіданні представники скаржника ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підтримали скаргу і просили таку задовольнити. Детектив НАБУ ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні скарги, повідомивши, що до НАБУ дійсно надходила заява про вчинення злочину від 11.02.2025 за фактом можливого вчинення керівником головного оперативного управління Державного бюро розвідувань ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 209, частиною 2 статті 366-2, частиною 1 статті 368-5 КК з проханням розпочати досудове розслідування. В зв`язку з цим, НАБУ надіслало до ДБР два запити, проте, зі слів детектива НАБУ, контекст першої відповіді був «не ваша підслідність», а відповіді на другий запит не було.

3. Обґрунтування позиції суду. 3.1. Частиною 1 статті 11 КК визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення, а згідно з частиною 1 статті 2 КК, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Склад кримінального правопорушення - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних елементів, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретне кримінальне правопорушення, а саме: 1) об`єкт; 2) об`єктивна сторона; 3) суб`єкт; 4) суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність у діянні особи складу кримінального правопорушення, що виключає її кримінальну відповідальність. Відповідно до частини 1 статті 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування. Пунктом 1 розділу 2 чинного Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора від 17.08.2023 №231 зі змінами, визначено, що до Реєстру вносяться відомості про: час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність тощо. Згідно з пунктом 2 глави 3 розділу ІІ цього Положення відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п`ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до правового висновку, зробленого у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 30.09.2021 в справі №556/450/18, «підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім`ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР». Тобто для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації такого діяння саме як кримінального правопорушення за певною статтею КК. Якщо ж зі змісту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке зініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. 3.2. Згідно із частиною 1 статті 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку передбаченому цим кодексом. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого або прокурора під час досудового розслідування встановлено статтями 303-308 КПК. Пунктами 1-11 частини 1 статті 303 КПК визначено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені на досудовому провадженні, а згідно частини 2 статті 303 КПК скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування та можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього кодексу. Зокрема, пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК передбачено право оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Системне тлумачення статей 214 і 303 КПК свідчить, що предметом судового контролю слідчим суддею може бути бездіяльність уповноваженого органу досудового розслідування у формі невнесення відомостей до ЄРДР після отримання належно обґрунтованої заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення, що передбачає такі обов`язкові ознаки: 1) належним заявником до органу досудового розслідування належним чином подана заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення із викладом вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) після отримання такої заяви чи повідомлення слідчим чи прокурором не внесено у визначений законом строк відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. 3.3. Відповідно до частини 1 статті 304 КПК, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною 1 статті 303 цього кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії. Наявними матеріалами справи підтверджується, що скаржник 13.02.2025 направив до НАБУ заяву про кримінальні правопорушення, яка отримана того ж дня, відтак скаржником не пропущено визначений КПК строк на подання скарги. 3.4. Норми, які відносять справи до предметної підсудності ВАКС, у тому числі за скаргами на бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, визначаються статтею 33-1 КПК із урахуванням статті 216 КПК. Згідно із статтею 33-1 КПК ВАКС підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 КК, а саме: статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК. Слідчі судді ВАКС здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності ВАКС відповідно до частини 1 цієї статті. Частиною 5 статті 216 КПК визначено, що детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 КК, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 1) кримінальне правопорушення вчинено: Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України; - державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»; - депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад; - суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; - прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»; - особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище; - військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України; - керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків; 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 КК, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 КК, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 КК або у пункті 1 цієї частини. Кримінальний кодекс України в примітці до статті 45 визначив вичерпний перелік корупційних кримінальних правопорушень, який розширеному тлумаченню не підлягає, а саме, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього кодексу. Кримінальними правопорушеннями, пов`язаними з корупцією, відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 366-2, 366-3 цього Кодексу. 3.5. Кримінальні правопорушення, передбачені статтями 209, 366-2, 368-5 КК, формально належать до кримінальних правопорушень, підслідних НАБУ. Разом з тим, посада керівника головного оперативного управління Державного бюро розвідувань, щодо якого подана заява, не належить до вичерпного переліку посад, зазначених в пункті 1 частини 5 статті 216 КПК, й тому відсутня така умова підслідності НАБУ. Також статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX та статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024 №4059-IX установлено у 2024-2025 роках прожитковий мінімум для працездатних осіб 3028 гривень, й відтак розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтею 209 КК, або розмір завданої ним шкоди, для можливості кваліфікації діяння як кримінального правопорушення для підслідності НАБУ, а в подальшому здійснення судового контролю слідчими суддями ВАКС, у 2024-2025 роках в будь-якому разі повинен становити не менше 6 056 000 грн. (3028 грн. х 2000). Проте в заяві і скарзі до НАБУ не зазначено жодних відомостей про конкретний розмір предмету кримінального правопорушення, передбаченого статтею 209, чи про розмір завданої шкоди, й відтак відсутня визначена пунктом 2 частини 5 статті 216 КПК умова підслідності НАБУ. Також в заяві і скарзі відсутні відомості про можливе вчинення злочинів, передбачених статтями 369 і 369-2 КК, а тому відсутня умова підслідності НАБУ, визначена пунктом 3 частини 5 статті 216 КПК. При цьому слідчий суддя бере до уваги правову позицію, викладену в ухвалі Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №991/4989/21, а саме, що «Законодавець не ототожнює підслідність НАБУ і підсудність Вищого антикорупційного суду», тобто здійснення НАБУ досудового розслідування не означає автоматичної підсудності будь-якої справи ВАКС. Таким чином, зі змісту заяви і скарги не вбачається жодної ознаки підслідності НАБУ, передбаченої пунктами 1-3 частини 5 статті 216 КПК, НАБУ. Окрім того, скаржник, хоч і заявляв про вчинення корупційних кримінальних правопорушень за гіпотетичної умови підслідності НАБУ, проте не навів переконливих аргументів, які б у своїй сукупності переконували б щодо реального існування ознак таких кримінальних правопорушень. Ба більше, скаржник посилається на вчинення кримінальних правопорушень, проте викладені обставини не свідчать про їх ймовірність і доводи скаржника не є достатніми для отримання зазначеного вище висновку, не потребують перевірки засобами кримінального процесу, а тому такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. 3.6. Відповідно до частини 2 статті 307 КПК, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги. З огляду на те, що скаржником не доведено обов`язок посадових осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок їх бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до ЄРДР за наслідками надходження заяви про кримінальні правопорушення, у задоволенні скарги належить відмовити. Керуючись статтями 33-1, 216, 303-309, 369-372, 532 КПК суд

ПОСТАНОВИВ: Відмовити в задоволенні скарги представника громадської організації «Центр протидії корупції» ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні посадовими особами НАБУ відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення або отримання її копії (якщо ухвала постановлена без виклику осіб) шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Повний текст ухвали оголошений 17.03.2025. Слідчий суддя ОСОБА_1 ____________

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»