Ухвала КАС ВС № 580/6189/22

УХВАЛА 19 листопада 2024 року м. Київ справа №580/6189/22 адміністративне провадження № К/990/36985/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Стрелець Т.Г., Стеценка С.Г., перевіривши касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №580/6189/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи - Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 № 530 «Про рішення з питань присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 7 квітня 2022 року №320» у частині: п. 2 щодо скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.051.10 Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від 22.09.2021 про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.02.04 «Механіка деформованого твердого тіла»; підп. 5 п. 3 щодо висловлення зауваження стосовно дисертації здобувача наукового ступеня доктора фізико-математичних наук ОСОБА_1 за порушення вимог п. 3.8 Положення №1059 в частині відображення у відгуку офіційного опонента інформації про наукову новизну результатів дисертації та повноту викладу в опублікованих працях наукових положень і висновків дисертації офіційним опонентам: ОСОБА_2 , доктору фізико-математичних наук, професору; ОСОБА_3 доктору фізико-математичних наук, професору; ОСОБА_4 доктору фізико-математичних наук, професору; зобов`язати Міністерство освіти і науки України затвердити рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.051.10 Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від 22.09.2021 протокол №13 (131) про присудження наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.02.04 «Механіка деформованого твердого тіла» та зобов`язати МОН видати диплом доктора фізико-математичних наук. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства освіти і науки України від 06.06.2022 № 530 "Про рішення з питань присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань та внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 7 квітня 2022 року № 320" у частині: - п. 2 щодо скасування рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.051.10 Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від 22.09.2021 про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.02.04 "Механіка деформованого твердого тіла"; - підп. 5 п. 3 щодо висловлення зауваження стосовно дисертації здобувача наукового ступеня доктора фізико-математичних наук ОСОБА_1 за порушення вимог п. 3.8 Положення № 1059 в частині відображення у відгуку офіційного опонента інформації про наукову новизну результатів дисертації та повноту викладу в опублікованих працях наукових положень і висновків дисертації офіційним опонентам: ОСОБА_2 , доктору фізико-математичних наук, професору; ОСОБА_3 доктору фізико-математичних наук, професору; ОСОБА_4 доктору фізико-математичних наук, професору. Зобов`язано Міністерство освіти і науки України повторно розглянути дисертаційну роботу ОСОБА_1 "Метод дослідження поведінки елементів конструкцій з функціонально-неоднорідних матеріалів при великих деформаціях", поданої на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.02.04 - механіка деформівного твердого тіла та атестаційну справу із залученням фахівців, які не брали участі у попередній експертизі дисертації та прийняти рішення за наслідками їх розгляду з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2024: - в частині зобов`язання Міністерства освіти і науки України повторно розглянути дисертаційну роботу ОСОБА_1 «Метод дослідження поведінки елементів конструкцій з функціонально-неоднорідних матеріалів при великих деформаціях», поданої на здобуття наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.02.04 - механіка деформівного твердого тіла та атестаційну справу із залученням фахівців, які не брали участі у попередній експертизі дисертації та прийняти рішення за наслідками їх розгляду з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; - в частині відмови у задоволенні позовних вимог про зобов`язання Міністерства освіти і науки України затвердити рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.051.10 Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від 22.09.2021 протокол № 13 (131) про присудження наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.02.04 «Механіка деформованого твердого тіла» та зобов`язати МОН видати диплом доктора фізико-математичних наук; У скасованій частині ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи - Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Зобов`язано Міністерство освіти і науки України затвердити рішення спеціалізованої вченої ради Д 08.051.10 Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара від 22.09.2021 протокол №13 (131) про присудження ОСОБА_1 наукового ступеня доктора фізико-математичних наук за спеціальністю 01.02.04 «Механіка деформованого твердого тіла» та видати ОСОБА_1 диплом доктора фізико-математичних наук. В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 залишено без змін. 30.09.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» втретє надійшла касаційна скарга Міністерства освіти і науки України, в якій заявник просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Ухвалою Верховного Суду від 21.10.2024 касаційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №580/6189/22 залишено без руху. Встановлено строк на усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначення інших підстав для поновлення такого строку та уточнення підстав касаційного оскарження з урахуванням мотивів, викладених у вказаній ухвалі. Ухвала від 21.10.2024 надійшла до електронного кабінету заявника 21.10.2024 о 22:00 год та вважається врученою 22.10.2024. 29.10.2024 Міністерство освіти і науки України звернулося із заявою про виконання ухвали суду, яка надійшла до Верховного Суду 30.10.2024. Перевіривши доводи, наведені в заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, за результатами оцінки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, Суд зазначає наступне. Відповідно до частин першої та другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Частина третя статті 329 КАС України визначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом. Тобто, особа, зацікавлена у поданні касаційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення. Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на касаційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень, скаржник втретє звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою у цій справі на вказані судові рішення. Суд звертає увагу заявника, що наявність права повторного звернення з касаційною скаргою після її повернення, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, тим більш за відсутності об`єктивно поважних причин, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Важливість дотримання строків звернення з касаційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення. Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами. У заяві, що надійшла на виконання вимог ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху, в частині обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі заявник покликається на приписи частини третьої статті 329 КАС України та просить задовольнити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, зазначаючи, що вперше звернувся з касаційною скаргою в межах строку на касаційне оскарження, подальші звернення відбувалися без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копій ухвал про повернення касаційних скарг, а також для забезпечення можливості реалізації скаржником відповідних процесуальних прав, з урахуванням запровадженого в Україні правового режиму воєнного стану. Фактично заявник зазначає причини поважності пропуску процесуального строку аналогічні тим, що були зазначені у попередньому клопотанні при зверненні з цією касаційною скаргою. Крім того, посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 30.06.2022 у справі №320/1206/21 в контексті можливості поновлення строку на касаційне оскарження після повернення касаційних скарг. Щодо посилань на введення воєнного стану в Україні, то Суд вже звертав увагу заявника в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху на те, що сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання касаційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання касаційної скарги. Однак, іншого обґрунтування, крім загального посилання на введення в Україні воєнного стану, клопотання не містить, як і жодних достатніх та переконливих доводів щодо того, яким чином дія воєнного стану вплинула на недотримання заявником вимог статті 330 КАС України. Щодо посилань заявника на процесуальне рішення Верховного Суду у справі №320/1206/21 від 30.06.2022 варто зазначити, що питання можливості поновлення пропущеного процесуального строку Суд вирішує з урахуванням обставин, якими було зумовлено такий пропуск, у кожній конкретній справі. Тому ухвала Верховного Суду від 30.06.2024 у справі №320/1206/21 не може бути універсальним прикладом правозастосування у питанні можливості поновлення процесуального строку після повернення касаційної скарги. Поза іншим, Суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою це право сторони, а не обов`язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на касаційне оскарження, то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями Кодексу адміністративного судочинства України. Зловживання процесуальними правами не допускається. Таким чином, скаржником не наведено належного обґрунтування причин пропуску строку на касаційне оскарження, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних непереборних обставин, що перешкоджали своєчасному оскарженню судових рішень у цій справі, а свідчать про пропуск строку із суб`єктивних причин, що в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03). Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Таким чином, недоліки касаційної скарги в частині обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку не усунуто. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними. Тому, у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Керуючись статтями 333, 359 КАС України, суд, - УХВАЛИВ: Відмовити в задоволенні клопотання Міністерства освіти і науки України про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №580/6189/22. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства освіти і науки України на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 04.03.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.07.2024 у справі №580/6189/22 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи - Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара про визнання протиправним та скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити заявникові в порядку, встановленому статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя С.Г. Стеценко Суддя Т.Г. Стрелець