Постанова ККС ВС № 119099762

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2024 року м. Київ провадження № 51-437км17 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 на ухвалу судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2013 року про повернення апеляційної скарги. Вступ За вироком Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2013 року, зокрема, ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років із конфіскацією майна, що є його власністю. Не погоджуючись з указаним вище рішенням суду засуджений ОСОБА_6 подав скаргу до апеляційного суду. Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ухвалою від 28 листопада 2013 року зазначену апеляційну скаргу залишив без руху для приведення її у відповідність до вимог ст. 396 КПК України. Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ухвалою від 25 грудня 2013 року апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_6 повернув особі, яка її подала, оскільки засуджений не усунув недоліків скарги. Не погоджуючись із таким рішенням судді апеляційного суду, засуджений ОСОБА_6 подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд матеріалів провадження в суді апеляційної інстанції. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду має відповісти на довід про допущення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час постановлення рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала Зі змісту касаційної скарги засудженого випливає, що ОСОБА_6 посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати оскаржувану ухвалу судді апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Стверджує, що суддя апеляційного суду дійшов передчасного висновку про невідповідність поданої апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК України. Позиції інших учасників судового провадження Від учасників судового провадження заперечення на касаційну скаргу засудженого не надходили. У судовому засіданні прокурор виступив проти задоволення поданої касаційної скарги засудженого. Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши викладені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Історія кримінального провадження Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 06 лютого 2014 року витребував кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 . Проте кримінальне провадження з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не надходило. Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 30 січня 2018 року, внесено зміни до Кримінального процесуального кодексу України та визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд. Відповідно до п. 4 параграфу 3 розд. 4 вказаного Закону касаційну скаргу передано до Касаційного кримінального суду. Як передбачено абз. 2 ч. 3 ст. 1 Закону України від 12 серпня 2014 року № 1632-VII «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції», у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення. За приписами ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено. Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування оскарженого судового рішення у зв`язку з допущенням істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час постановлення апеляційним судом свого рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Разом з цим засуджений ОСОБА_6 на момент розгляду скарги відбув покарання, призначене за вироком Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2013 року. До того ж процесуальна поведінка засудженого протягом більш ніж 10 років з моменту касаційного оскарження ухвали судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2013 року про повернення його апеляційної скарги на вирок суду першої інстанції щодо нього була пасивною, оскільки будь-яких клопотань від засудженого до суду касаційної інстанції не надходило, що свідчить про втрату інтересу до розгляду поданої ним касаційної скарги на вказане вище судове рішення. Ураховуючи наведене та зважаючи на відсутність ініціативи в особи, яка оскаржила судове рішення в касаційному порядку, а також беручи до уваги, що наявні в матеріалах за касаційною скаргою документи є достатніми для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, колегія суддів уважає, що вказане касаційне провадження підлягає розгляду. Мотиви Суду Під час перевірки матеріалів цього провадження колегія суддів установила, що доводи засудженого про допущення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час постановлення рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, є необґрунтованими з огляду на таке. Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Згідно з ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, установивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки і встановлюється достатній строк для їх усунення. За правилами п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України апеляційна скарга повертається, якщо особа не усунула недоліків апеляційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк. Зазначених вимог закону апеляційний суд дотримався. Як убачається з матеріалів провадження, після ухвалення вироку Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 18 жовтня 2013 року, зокрема щодо ОСОБА_6 останній подав апеляційну скаргу. У свою чергу суддя апеляційного суду, здійснюючи перевірку відповідності поданої апеляційної скарги вимогам ст. 396 КПК України, установлено, що скарга цим вимогам не відповідає, оскільки подана без зазначення належного обґрунтування, у чому полягає незаконність оскаржуваного судового рішення. У зв`язку з цим та відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України 28 листопада 2013 року суддя апеляційного суду постановив ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху для приведення її у відповідність до вимог ст. 396 КПК України. Надалі засуджений ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу на виконання ухвали судді апеляційного суду від 28 листопада 2013 року та суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим ухвалою від 25 грудня 2013 року цю скаргу повернув особі, яка її подала, оскільки засуджений не усунув недоліків скарги. Постановляючи таке рішення, суддя апеляційного суду вказав, що, як убачається зі змісту повторно поданої засудженим апеляційної скарги, наведених в ухвалі судді апеляційного суду від 28 листопада 2013 року недоліків усунуто не було, з таким рішенням судді апеляційного суду погоджується і колегія суддів. Так, ОСОБА_6 необхідно було зазначити, які саме вимоги КПК України порушив суд першої інстанції, що є підставами для призначення нового розгляду матеріалів кримінального провадження щодо нього в суді першої інстанції, передбаченими статтями 412, 415 КПК України. Проте засуджений у повторно поданій апеляційній скарзі не вказав підстав передбачених зазначеними вище нормами закону. При цьому він повторно ставив вимогу про направлення матеріалів провадження щодо нього на новий розгляд у суд першої інстанції. Тому, за наведених обставин, керуючись положеннями п. 1 ч. 3 ст. 399 КПК України, апеляційний суд прийняв правильне рішення про необхідність повернення апеляційної скарги засудженому ОСОБА_6 і таке рішення відповідає вимогам кримінального процесуального закону. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Колегія суддів, перевіривши матеріали провадження, не встановила підстав уважати обґрунтованими доводи касаційної скарги засудженого про допущення апеляційним судом істотних порушень вимог кримінального процесуального закону під час постановлення рішення про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала. Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону колегією суддів не виявлено, а тому підстав, передбачених ст. 438 КПК України, для скасування оскаржуваного судового рішення та задоволення касаційної скарги засудженого колегія суддів не вбачає. Ураховуючи викладене, касаційну скаргу ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни. Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 442 КПК України, Суд ухвалив: Ухвалу судді Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 25 грудня 2013 року про повернення апеляційної скарги залишити без зміни, а касаційну скаргу засудженого ОСОБА_6 - без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3