Постанова 4854 № 420/37057/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/37057/23 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П. Дата і місце ухвалення: 06.03.2024р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого Ступакової І.Г. суддів Бітова А.І. Лук`янчук О.В. при секретарі Кавчак К.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради адвокатів міста Києва, т.в.о. керівника Ради адвокатів міста Києва Колесник Ганни Миколаївни про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А : В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ради адвокатів міста Києва, т.в.о. керівника Ради адвокатів міста Києва Колесник Ганни Миколаївни, в якому просив суд: - визнати протиправною бездіяльність т.в.о. керівника Ради адвокатів міста Києва Колесник Г.М. по ненаданню інформації на запит на інформацію ОСОБА_1 від 15 жовтня 2023 року; - зобов`язати Раду адвокатів міста Києва надати ОСОБА_1 копію документу, який містить відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000794 від 16.12.2019р., видане Радою адвокатів міста Києва). В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що Рада адвокатів міста Києва, в порушення вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», не надала ОСОБА_1 копію документу, який містить відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000794 від 16.12.2019р., видане Радою адвокатів міста Києва), на його запит на інформацію від 15.10.2023р. Позивач вважає необґрунтованими посилання відповідача на рішення Ради адвокатів України від 02.03.2022р. №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану», оскільки відомості про зареєстроване місце офіційного здійснення адвокатської діяльності адвоката не відносяться до конфіденційної інформації чи іншої захищеної інформації. Ненадання відповідачами запитуваної інформації створює позивачу перешкоди у вільному доступі до публічної інформації. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 06.03.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення - про задоволення його позову. В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не враховано, що відмова в наданні інформації є обґрунтованою у разі, якщо розпорядник зазначає, якому саме з інтересів загрожує розголошення запитуваної інформації, в чому полягає істотність шкоди цим інтересам від її розголошення, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає над правом громадськості знати цю інформацію в інтересах національної безпеки, економічного добробуту чи прав людини. Відмовляючи в задоволенні запиту на інформацію відповідач про жоден з інтересів, як підставу для відмови, не зазначив. Також, апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не правильно застосовано положення ст.7 Закону України «Про доступ до публічної інформації». Судом не враховано, що перед отриманням статусу адвоката особа-кандидат надає письмову згоду на обробку персональних даних адвоката. Перелік відомостей, які вважаються персональними даними, не відносить до персональних даних відомості про адресу робочого місця адвоката. До того ж, адвокат Козова Я.С. неодноразово у процесуальних документах, зокрема, у клопотанні про розгляд справи №420/14292/23 в судовому засіданні з повідомленням сторін, вказувала робочим місцем адвоката: 04070, м.Київ, вул.Борисоглібська, 3, 5-й поверх, що свідчить про відсутність обмежень з боку адвоката на використання відомостей про адресу здійснення адвокатської діяльності. Апелянт зазначає про необґрунтованість посилання суду першої інстанції на можливість обмеження окремих прав та свобод громадян в період дії правового режиму воєнного стану. Судом не враховано, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» Рада адвокатів України не наділена повноваженнями щодо запровадження та здійснення під час введеного воєнного стану тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина. А відтак, при прийнятті рішення від 02.03.2022р. №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану» Рада адвокатів України діяла з перевищенням наданих їй повноважень, у зв`язку з чим суд не мав враховувати наявність вказаного рішення при вирішенні спору. Рада адвокатів міста Києва подала письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що у зв`язку із запровадженням в Україні правового режиму воєнного стану обсяг компетенції та повноважень окремих розпорядників з питань оприлюднення інформації та інформування громадян може зазнавати істотних змін шляхом встановлення уповноваженими суб`єктами обмежень відповідно до ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану». Радою адвокатів України, як органом, що здійснює функції збереження та захисту ЄРАУ, його даних та інформації, прийнято рішення від 02.03.2022р. №22 про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів України. Вказане рішення є чинним та в судовому порядку не оскаржене, у зв`язку з чим має враховуватися Радою адвокатів міста Києва. Питання встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) Ради адвокатів України щодо прийняття рішення від 02.03.2022р. №22 не є предметом даного спору. На запит ОСОБА_1 надано обґрунтовану відповідь, вказавши, що розголошення запитуваної інформації може мати наслідком загрозу життю адвоката. ОСОБА_1 подав письмові пояснення на відзив відповідача, в яких, серед іншого, зазначив, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню положення ст.7 КАС України, якою передбачено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Таким чином, наявність рішення Ради адвокатів України від 02.03.2022р. №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану», прийнятого з перевищенням повноважень (компетенції), не може бути підставою для висновку про правомірність відмови Ради адвокатів міста Києва у наданні ОСОБА_1 запитуваної ним у заяві від 15.10.2023р. інформації. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, 15.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Ради адвокатів міста Києва з запитом на інформацію, спрямованим на офіційну електронну адресу Ради, у якому просив надати копію документу, який містить відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000794 від 16.12.2019р., видане Радою адвокатів міста Києва). Листом вих. №249 від 19.09.2023р. позивача повідомлено, що Рада адвокатів України рішенням від 02 березня 2022 року №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану, закрила для публічного доступу персональні дані адвокатів, розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану. Враховуючи вищезазначене рішення Ради адвокатів України, Рада адвокатів міста Києва позбавлена можливості надати витребувану інформацію для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану. 26.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Ради адвокатів міста Києва із повторним запитом на інформацію, в якому просив звернути увагу розпорядника інформації на необґрунтованість відмови, вказавши, що рішення Ради адвокатів України від 02 березня 2023 року №22 створило перешкоди у вільному доступі громадян України до адвокатських послуг та регулює питання за межами повноважень РАУ. У зв`язку з цим, позивач повторно просив надати копію документу, який містить відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни. Листом вих. №256 від 01.11.2023р. Рада адвокатів міста Києва повідомила позивача про відсутність можливості надати запитувану інформацію для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану. Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання інформації на запит на інформацію від 15.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції зазначив, що право на доступ до інформації, встановлене статтею 34 Конституції України, може бути обмежене у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану Рада адвокатів України рішенням від 02.03.2022р. №22 закрила для публічного доступу персональні дані адвокатів, розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України. Вказане рішення є чинним та, на підставі ст.57 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», є обов`язковим до виконання всіма адвокатами. А відтак, за висновками суду, відповідачем правомірно відмовлено позивачу в наданні копії документу, який містить відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000794 від 16.12.2019р., видане Радою адвокатів міста Києва). Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Згідно частин 2, 3 статті 34 Конституції України, кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Відповідно до ст.5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992р. №2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. №2939-VI. Частина перша статті першої вказаного Закону визначає, що публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Частиною першою статті 2 Закону №2939-VI визначено, що метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації. Відповідно до ст.3 Закону №2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується, серед іншого, обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Згідно ст.5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію. Інформацією з обмеженим доступом, у відповідності до ч.1 ст.6 Закону №2939-VI, є конфіденційна інформація, таємна інформація, службова інформація. Згідно ч.2 ст. 6 Закону обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Статтею 22 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. Колегія суддів зазначає, що в розумінні Закону №2939-VI, запитувана ОСОБА_1 у відповідача інформація предметно належить до інформації, що була отримана або створена в процесі виконання ним своїх повноважень. Тобто, Рада адвокатів міста Києва є розпорядником інформації, що була отримана або створена в процесі виконання ним своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, а запитувана позивачем інформація є публічною, право на доступ до якої відповідно до статті 3 Закону №2939-VI гарантовано обов`язком її надання. Поряд з цим, за наявності сукупності умов, передбачених ч.2 ст.6 Закону №2939-VI, доступ до інформації може бути обмежено і у такому випадку розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту на інформацію на підставі п.2 ч.1 ст.22 Закону №2939-VI. Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ, в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022р., який неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України і діє на теперішній час. Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України. Так, відповідно, до ст.64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55,56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, право на доступ до інформації, встановлене статтею 34 Конституції України, може бути обмежене, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану. У зв`язку із запровадженням в Україні правового режиму воєнного стану обсяг компетенції та повноважень окремих розпорядників з питань оприлюднення інформації та інформування громадян може зазнати істотних змін шляхом встановлення уповноваженими суб`єктами обмежень. Відповідно до ст.17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012р. №5076-VI Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цього Закону набули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України. До Єдиного реєстру адвокатів України вносяться такі відомості: 1) прізвище, ім`я та по батькові адвоката; 2) номер і дата видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, номер і дата прийняття рішення про видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю (номер і дата прийняття рішення про включення адвоката іноземної держави до Єдиного реєстру адвокатів України); 3) найменування і місцезнаходження організаційної форми адвокатської діяльності, номери засобів зв`язку; 4) адреса робочого місця адвоката, номери засобів зв`язку; 5) інформація про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 6) інші відомості, передбачені цим Законом. За визначеннями, наведеними у ст.1 Закону України «Про захист персональних даних» від 01.06.2010р. №2297-VI, персональні дані відомості чи сукупність відомостеи? за допомогою яких фізична особа може бути ідентифікована; обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем. Відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №000794 від 16.12.2019р., видане Радою адвокатів міста Києва), в розумінні Законів №5076-VI та №2297-VI є персональними даними, згоду на обробку яких надає адвокат та які вносяться до Єдиного реєстру адвокатів України. Частиною 4 статті 17 Закону №5076-VI передбачено, що інформація, внесена до Єдиного реєстру адвокатів України, є відкритою на офіційному веб-сайті Національної асоціації адвокатів України. Рада адвокатів України і відповідні ради адвокатів регіонів надають витяги з Єдиного реєстру адвокатів України за зверненням адвоката або іншої особи. Тобто, за загальним правилом, запитувана ОСОБА_1 у запиті від 15.10.2023р. інформація є відкритою та підлягає наданню за зверненням адвоката або іншої особи. Поряд з цим, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для запобігання загрози життю адвокатів, з метою захисту персональних даних про адвокатів в період оголошеного воєнного стану, Рада адвокатів України 02 березня 2022 року прийняла рішення №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану», яким закрила для публічного доступу персональні дані адвокатів, розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану. Відповідно до ст.57 Закону №5076-VI рішення з`їзду адвокатів України та Ради адвокатів України є обов`язковими до виконання всіма адвокатами. З вказаного слідує, що Рада адвокатів своїм рішенням від 02.03.2022р. обмежила доступ до персональних даних адвокатів у зв`язку із необхідністю їх захисту у період воєнного стану, для запобігання загрози життю адвокатів. Вказане рішення є чинним та обов`язковим для виконання відповідачем, як регіональним органом адвокатського самоврядування, а тому, на думку колегії суддів, Рада адвокатів міста Києва обґрунтовано не надала на запит позивача від 15.10.2023р. відомості про останнє зареєстроване місце здійснення адвокатської діяльності адвоката Козової Яни Сергіївни. Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що при прийнятті рішення від 02.03.2022р. №22 «Про закриття для публічного доступу персональних даних адвокатів у Єдиному реєстрі адвокатів України на період запровадження воєнного стану» Рада адвокатів України діяла з перевищенням наданих їй повноважень, оскільки, як правильно зазначив суд першої інстанції, законність вказаного рішення не являється предметом даного спору. Фактично апелянт в рамках розгляду даної справи намагається довести неправомірність рішення від 02.03.2022р. №22, прийнятого Радою адвокатів України, яка не являється стороною у даному спорі, що не узгоджується з положеннями ч.2 ст.9 КАС України. З цих підстав колегія суддів не надає правову оцінку посиланням апелянта на положення ст.7 КАС України. Невідповідність рішення Ради адвокатів від 02.03.2022р. №22 Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту у встановленому порядку не встановлена. Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування рішення від 06.03.2024р. колегія суддів не вбачає. Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні. Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Повний текст судового рішення виготовлений 09 квітня 2024 року. Головуючий: І.Г. Ступакова Судді: А.І. Бітов О.В. Лук`янчук