Постанова 4870 № 914/3180/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "14" грудня 2023 р. Справа №914/3180/23 Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії: головуючого (судді-доповідача): Бонк Т.Б., суддів: Кравчук Н.М., Якімець Г.Г. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи розглянув апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури №15/4-1203вих-23 від 09.11.2023 (вх. суду від 15.11.2023 №01-05/3505/23) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 (суддя С.В. Іванчук, м. Львів) про повернення заяви позивачеві (заявникові) у справі №914/3180/23 за позовом: Львівської обласної прокуратури в інтересах держави, м. Львів до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів до відповідача-2: Державної інспекції архітектури та містобудування України, м. Київ до відповідача-3: Підприємство громадської організації "Асоціація інвалідів захисників вітчизни "Львівська здравниця", м. Львів третя особа: Державний реєстратор виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 23.10.2020 № 2067, визнання незаконним та скасування дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 20.10.2022 № IV012221019254 та скасування державної реєстрації права власності В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог 23.10.2023 Львівська обласна прокуратура в інтересах держави звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради, Державної інспекції архітектури та містобудування України та Підприємства громадської організації "Асоціація інвалідів захисників вітчизни "Львівська здравниця" за участю третьої ососби Державного реєстратора виконавчого комітету Трускавецької міської ради Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Брюховицької селищної ради від 23.10.2020 № 2067, визнання незаконним та скасування дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України від 20.10.2022 № IV012221019254 та скасування державної реєстрації права власності. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.11.2023 у справі №914/3180/23 повернуто позовну заяву Львівської обласної прокуратури в інтересах держави та додані до неї документи на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Львівська обласна прокуратура просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви, оскільки при її прийнятті порушено вимоги норм процесуального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає про те, що місцевий господарський суд помилково ототожнив статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді зі статусом представника в господарському процесі. Посилається на те, що судом першої інстанції не враховано право прокурора на звернення до суду в інтересах держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Зазначає, що Львівською міською радою та Державною інспекцією архітектури та містобудування України не вжито заходів щодо самостійного скасування оспорюваних рішень суб`єктів владних повноважень. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Львівської обласної прокуратури №15/4-1203вих-23 від 09.11.2023 (вх. суду від 15.11.2023 №01-05/3505/23) та ухвалено здійснити розгляд справи №914/3180/23 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Частиною 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до приписів ч. 2 ст. 271 ГПК України вказана апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви розглядається без повідомлення учасників справи. Згідно з ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи і заперечення, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. Предметом апеляційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про повернення позивачу (Львівській обласній прокуратурі) позовної заяви. Предметом апеляційного перегляду є обставини щодо наявності чи відсутності процесуальних підстав для постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали. Згідно з ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Основні вимоги, що пред`являються до форми та змісту позовної заяви, визначені ст. ст. 162, 164, 172 ГПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Положеннями статті 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено виключний перелік функцій, однією з яких є представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. В свою чергу за п. 1 ч. 6 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» однією з форм такого представництва є звернення прокурора до суду із позовом. Відповідно до ч. 3, 5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. За приписами ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Законом України «Про прокуратуру» не передбачено можливості керівника регіональної прокуратури делегувати повноваження щодо представництва регіональної прокуратури у взаємовідносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, окрім випадків, передбачених частиною третьою статті 11 цього Закону. Статтею 11 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що керівник регіональної прокуратури представляє регіональну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями. Керівник регіональної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень. У разі відсутності керівника регіональної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника регіональної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника регіональної прокуратури. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, позовна заява Львівської обласної прокуратури (в цій справі № 914/3180/23) подана 23.10.2023 через модуль Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» за підписом Друзюк М.В. Проте, в позовній заяві не вказано посадового становища особи, що підписала позовну заяву. При цьому, зазначення у вступній частині позовної заяви представник Друзюк М.В. не визначає посадового становища особи, що підписала позовну заяву, в розумінні ст. 11 Закону України «Про прокуратуру». Наведене спростовує доводи апеляційної скарги в частині посилання апелянта на те, що місцевий господарський суд помилково ототожнив статус прокурора, що здійснює представництво інтересів держави в суді зі статусом представника в господарському процесі. Апеляційний господарський суд зазначає, що місцевим господарським судом обґрунтовано застосовано положення Закону України «Про прокуратуру» та ГПК України (ст. 53) за змістом яких визначено підстави для представництва прокурором держави в суді та повноваження прокурора при здійсненні представництва інтересів держави в суді. Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27 травня 2020 року в справі №819/478/17, яка в силу вимог ч. 4 ст. 236 ГПК України врахована апеляційним господарським судом. Обговорюючи доводи апеляційної скарги в частині посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховано право прокурора на звернення до суду в інтересах держави в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» апеляційний господарський суд зазначає наступне. Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» врегульовано питання представництва прокурором інтересів громадянина або держави в суді. При цьому, повертаючи позовну заяву, місцевий господарський суд виходив з положень ст. 11 Закону України «Про прокуратуру», оскільки прокурором не подано та в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що на момент підписання та подання позовної заяви 23.10.2023 керівник Львівської обласної прокуратури був відсутній і зокрема його заступник уповноважений виконувати обов`язки керівника Львівської обласної прокуратури. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними оскільки питання подання та підписання позовної заяви уповноваженими особами передує питанню представництва інтересів в суді. Доводи апеляційної скарги про те, що Львівською міською радою та Державною інспекцією архітектури та містобудування України не вжито заходів щодо самостійного скасування оспорюваних рішень суб`єктів владних повноважень апеляційним судом не аналізуються, оскільки не стосуються предмету оскарження. Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про повернення позовної заяви, водночас апеляційний суд зазначає, що згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. З цих підстав висновок суду першої інстанції зроблений з дотриманням вимог норм процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає. Апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції, які тягнуть за собою наслідки у вигляді скасування прийнятого судового рішення (ухвали суду), оскільки не доведено неправильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга Львівської обласної прокуратури №15/4-1203вих-23 від 09.11.2023 (вх. суду від 15.11.2023 №01-05/3505/23) підлягає залишенню без задоволення. Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про покладення на апелянта судового збору в розмірі 2 684,00 грн., який сплачений згідно з платіжною інструкцією за № 2528 від 10.11.2023. Керуючись ст. ст. 236, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури №15/4-1203вих-23 від 09.11.2023 (вх. суду від 15.11.2023 №01-05/3505/23) залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.11.2023, у справі № 914/3180/23 залишити без змін. Судовий збір в розмірі 2 684,00 грн. покласти на апелянта. Справу скерувати на адресу місцевого господарського суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України. Головуючий-суддя Бонк Т.Б. Судді Кравчук Н.М. Якімець Г.Г.