Постанова 4857 № 260/7382/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 260/7382/21 пров. № А/857/9504/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: Головуючого судді Сеника Р.П., суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М., з участю секретаря судового засідання Хабазня Ю.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу Керівника Закарпатської обласної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 260/7382/21 за адміністративним позовом Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного підприємства "Мокрянське лісомисливське господарство" про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,- суддя в 1-й інстанції Ващилін Р.О., час ухвалення рішення 26.04.2023 року, місце ухвалення рішення м. Ужгород, дата складання повного тексту рішення 04.05.2023 року, В С Т А Н О В И В : Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області із позовом до Державного підприємства Мокрянське лісомисливське господарство, в якому просить: 1)визнати протиправними дії Державного підприємства Мокрянське лісомисливське господарство щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013617 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 2 виділу 3 Комсомольського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013617 від 12.07.2021 в цій частині; 2)визнати протиправними дії Державного підприємства Мокрянське лісомисливське господарство щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013615 від 08.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 3 виділу 19.1 Русько-Мокрянського лісництва, площею 0,7 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013615 від 08.07.2021 в цій частині; 3)визнати протиправними дії Державного підприємства Мокрянське лісомисливське господарство щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013619 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 17 виділу 6.2 Усть-Чорнянського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013619 від 12.07.2021 в цій частині; 4)визнати протиправними дії Державного підприємства Мокрянське лісомисливське господарство щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013612 від 08.07.2021 про призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 17 виділу 6.1 Усть-Чорнянського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013612 від 08.07.2021; 5)визнати протиправними дії Державного підприємства Мокрянське лісомисливське господарство щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянок лісового фонду у кварталі 19 виділу 16.1 Брадульського лісництва площею 0,7 га, кварталі 19 виділу 16.2 Брадульського лісництва площею 0,7 га, кварталі 24 виділу 32 Брадульського лісництва площею 0,7 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021 в цій частині. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що за результатами проведеного Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області планового заходу державного нагляду в ДП Мокрянське лісомисливське господарство було виявлено факти призначення суцільних санітарних рубок з порушенням законодавчих норм, а саме лісів нештучного походження у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря, а також тих, що знаходяться уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об`єктів. Вважає, що недотримання відповідачем встановленого законодавством порядку використання лісових ресурсів безумовно порушує інтереси держави, однак уповноваженим органом Державною екологічною інспекцією в Закарпатській області, не вжито належних заходів щодо забезпечення їх захисту, що є підставою для звернення прокурора до суду. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 260/7382/21 у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального так і процесуального права. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів. Крім того, під час проведення експертиз експертами не досліджувались матеріали базового та безперервного лісовпорядкування ДП Мокрянське лісомисливське господарство, натомість при їх проведенні серед інших документів використані архівні карти Європи у 19 сторіччі. Під час проведення перевірки використовувалися дані як базового так і безперервного лісовпорядкування, надані для перевірки саме відповідачем. Просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 260/7382/21 та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вислухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів приходить до переконання, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в справі, суд першої інстанції виходив з того, що з експертних висновків вбачається, що такі зроблені за результатами проведення камеральних та натуральних досліджень з оглядом на місці події з наданням відповідних підтверджуючих фотозйомок. В свою чергу, прокурор та позивач будь-яких доказів на підтвердження факту нештучного походження спірних лісових насаджень, окрім акту перевірки, до суду не представили. Разом з тим, в такому акті відсутні посилання на які-небудь документальні чи матеріальні підтвердження зроблених посадовими особами ДЕІ у Закарпатській області висновків. Розглядаючи спір апеляційний суд виходить із наступного. Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на виконання Плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) на 2021 рік Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області (далі ДЕІ у Закарпатській області) у період з 25 серпня по 02 вересня 2021 року проведено плановий захід державного нагляду (контролю) в Державному підприємстві Мокрянське лісомисливське господарство (далі ДП Мокрянське лісомисливське господарство) щодо дотримання законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатами якого складено акт №298/06 від 02.09.2021. Так, як вбачається з акту перевірки в ході її проведення посадовими особами ДЕІ у Закарпатській області встановлено призначення суцільних рубок з порушенням вимог п. 27 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №555, а саме: ?у кварталі 2 виділу 3 Комсомольського лісництва на площі 1,0 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK №013617 від 12.07.2021, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, висота над рівнем моря 1200 м; ?у кварталі 3 виділу 19.1 Русько-Мокрянського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK №013615 від 08.07.2021, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, висота над рівнем моря 1300 м; ?у кварталі 17 виділу 6.2 Усть-Чорнянського лісництва на площі 1,0 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK №013619 від 12.07.2021, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об`єктів; ?у кварталі 17 виділу 6.1 Усть-Чорнянського лісництва на площі 1,0 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛPK №013612 від 08.07.2021, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, ліси уздовж берегів річок, навколо озер, водойм та інших водних об`єктів; ?у кварталі 19 виділу 16.1 Брадульського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - висота над рівнем моря 1150 м (інші порушення вимог санітарних правил в лісах України); ?у кварталі 19 виділу 16.2 Брадульського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - висота над рівнем моря 1150 м (інші порушення вимог санітарних правил в лісах України; ?у кварталі 24 виділу 32 Брадульського лісництва на площі 0,7 га, яка призначена в рубку згідно лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021, ділянка лісового фонду призначена в рубку за таксаційним показником матеріалів лісовпорядкування - ліси не штучного походження, висота над рівнем моря 1300 м. 07 вересня 2021 року ДЕІ у Закарпатській області звернулася до ДП Мокрянське лісомисливське господарство з листом №2692-06, в якому запропонувала анулювати видані раніше лісорубні квитки на проведення суцільних санітарних рубок за встановленими в акті порушеннями. За результатами розгляду такого листа ДП Мокрянське лісомисливське господарство повідомило ДЕІ у Закарпатській області, що ділянки, на які були виписані спірні лісорубні квитки, не віднесені до пралісів та квазіпралісів, а тому підстави для їх анулювання відсутні (лист №221 від 23.09.2021). Листом №3224-06 від 25.10.2021 ДЕІ у Закарпатській області звернулася до Прокуратури Закарпатської області з проханням звернутися до суду з позовом для визнання незаконними виданих ДП Мокрянське лісомисливське господарство лісорубних квитків серії ЗА ЛPK №013612 від 08.07.2021, серії ЗА ЛPK №013615 від 08.07.2021, серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021, серії ЗА ЛPK №013617 від 12.07.2021 та ЗА ЛPK №013619 від 12.07.2021 для проведення заходів з наступним встановленням розміру завданої шкоди. 19 листопада 2021 року Закарпатська обласна прокуратура звернулася до ДЕІ у Закарпатській області з повідомленням в порядку ст. 23 Закону України Про прокуратуру, в якому просила проінформувати про вжиті заходи стосовно виявлених за результатами проведеного планового заходу державного нагляду на ДП Мокрянське лісомисливське господарство порушень. У відповідь на вказане повідомлення ДЕІ у Закарпатській області проінформувала, що інспекція до суду з позов для забезпечення усунення виявлених порушень не зверталася. Згідно з положеннями ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, в тому числі, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Нормами ч. 3 ст. 53 КАС України встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Згідно з положеннями ст. 23 Закону України Про прокуратуру №1697-VII від 14.10.2014 представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. В спірних правовідносинах органом, уповноваженим здійснювати захист інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища є Державна екологічна інспекції в Закарпатській області, однак останнім не вжито належних заходів щодо забезпечення захисту інтересів держави. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 дійшла правового висновку, відповідно до якого для звернення прокурора з позовом до суду щодо захисту інтересів держави такому достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Отже, у зв`язку з бездіяльністю уповноваженого органу та з метою захисту інтересів держави прокурор Закарпатської обласної прокуратури звернувся з даним адміністративним позовом до суду. З приводу спірних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. Згідно з ч.1 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. За ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають право самостійно господарювати в лісах; виключне право на заготівлю деревини; право власності на заготовлену ними продукцію та доходи від її реалізації; право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законодавством; право здійснювати відповідно до законодавства будівництво доріг, спорудження жилих будинків, виробничих та інших будівель і споруд, необхідних для ведення лісового господарства. Згідно з п.п. 2- 3 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані, зокрема, дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення. Відповідно до ст. 45 Лісового кодексу України лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України. Частиною 1 ст. 47 Лісового кодексу України передбачено, що лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового господарства. Згідно зі ст. 48 Лісового кодексу України у матеріалах лісовпорядкування дається якісна і кількісна характеристика кожної лісової ділянки, комплексна оцінка ведення лісового господарства, що є основою для розроблення на засадах сталого розвитку проекту організації та розвитку лісового господарства відповідного об`єкта лісовпорядкування. Проект організації та розвитку лісового господарства передбачає екологічно обґрунтоване ведення лісового господарства і розробляється відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють організацію лісовпорядкування. У проекті організації та розвитку лісового господарства визначаються і обґрунтовуються основні напрями організації і розвитку лісового господарства об`єкта лісовпорядкування з урахуванням стану та перспектив економічного і соціального розвитку регіону. Матеріали лісовпорядкування затверджуються в установленому порядку органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, за погодженням відповідно з органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища. Затверджені матеріали лісовпорядкування є обов`язковими для ведення лісового господарства, планування і прогнозування використання лісових ресурсів. Положеннями ч.ч. 1, 3 та 6 ст. 69 Лісового кодексу України встановлено, що спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно. Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами. Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 4 ст. 70 Лісового кодексу України встановлено, що деревина заготовлюється також під час здійснення лісогосподарських заходів, не пов`язаних з використанням лісових ресурсів (поліпшення якісного складу лісів), та під час проведення інших заходів (розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв`язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо). Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів затверджено Порядок видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів (далі Порядок). П. 2 Порядку встановлено, що лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів. Згідно з положеннями ст. 67 ЛК України спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети. Також, як вказано у ст. 41 ЛК України, у лісах можуть бути виділені особливо захисні лісові ділянки з режимом обмеженого лісокористування. При цьому, відповідно до ст. 84 ЛК України з метою поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей власники лісів та постійні лісокористувачі здійснюють лісогосподарські заходи (рубки догляду за лісом, санітарні рубки, лісовідновні рубки в деревостанах, що втрачають захисні, водоохоронні та інші корисні властивості, рубки, пов`язані з реконструкцією малоцінних молодняків і похідних деревостанів тощо). Сукупність норм щодо здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів та санітарних вимог, які встановлюються з метою охорони та захисту лісів під час ведення лісового господарства, використання лісових ресурсів та проведення робіт, не пов`язаних з веденням лісового господарства, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, встановлена Санітарними правилами в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 №555 (в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин) (далі Санітарні правила). Положеннями п. 4 Санітарних правил передбачено, що для поліпшення санітарного стану лісів здійснюються, в тому числі, суцільні санітарні рубки. Відповідно до п. 27 Санітарних правил, суцільні санітарні рубки проводяться шляхом вирубування сухостійних, відмираючих і дуже ослаблених дерев, пошкоджених пожежами, шкідниками, хворобами лісу і внаслідок аварій та стихійного лиха, лише у деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насаджень нижче встановленого показника повноти. П. 6 Правил поліпшення якісного складу лісів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №724, встановлена заборона на проведення у Карпатському регіоні суцільних рубок формування та оздоровлення лісів, крім розробки суцільних вітровалів і буреломів, а також суцільно вражених шкідниками і хворобами насаджень, в тому числі у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря. Вказане кореспондується також з нормами п. 27 Санітарних правил, в яких передбачено, що у високогірних лісах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря, лісах в лавинонебезпечних та селенебезпечних басейнах, в лісових ділянках (смугах лісів) уздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ та інших водних об`єктів та в берегозахисних лісових ділянках Карпатського регіону суцільні санітарні рубки проводяться лише у лісах штучного походження і лише у разі, коли всі дерева, які відводяться в рубку, належать до V-VI категорій стану. Як підтверджено матеріалами справи, в ході здійснення заходів з формування та оздоровлення лісу ДП Мокрянське лісомисливське господарство було видано лісорубні квитки серії ЗА ЛPK №013612 від 08.07.2021, серії ЗА ЛPK №013615 від 08.07.2021, серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021, серії ЗА ЛPK №013617 від 12.07.2021 та ЗА ЛPK №013619 від 12.07.2021 на проведення суцільної санітарної рубки лісу в Комсомольському, Русько-Мокрянському, Усть-Чорнянському, Брадульському лісництвах, що розташовані вище 1100 метрів над рівнем моря або уздовж берегів водних об`єктів. Крім того, питання законності проведення рубки лісу на ділянках кварталу 24 виділу 32 Брадульського лісництва, кварталу 17 виділах 6.1 та 6.2 Усть-Чорнянського лісництва, кварталу 3 виділу 19 Русько-Мокрянського лісництва та кварталу 2 виділу 3 Комсомольського лісництва були предметом експертного дослідження в рамках кримінального провадження №22021070000000080. Відповідно до долучених до матеріалів справи висновків експертів за результатами проведення комплексної судової інженерно-еколого-лісогосподарської експертизи №5686 від 22.02.2023, №5687 від 23.02.2023, №5688 від 24.02.2023 та №5689 від 27.02.2023, лісові насадження обстежуваних ділянок були пошкоджені вітром та хворобами, втратили свою біологічну стійкість, що є потенційною небезпекою для масового розмноження хвороб, стовбурних шкідників та втрати технічної якості деревини. Окрім того, проведеним дослідженням встановлено, що лісові насадження є штучного походження, оскільки за наслідками вивчення архівних карт, доступних в мережі Інтернет, спірні ділянки не були засадженими, а розміщення дерев (пнів) є рівномірним, що вказує на штучне створення деревостану, а природне відновлення відсутнє. За результатами проведеної комплексної експертизи було встановлено, що система рубок та спосіб її проведення були здійснені ДП Мокрянське лісомисливське господарство відповідно до вимог нормативних актів у сфері екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних (лісових) ресурсів, а факту завдання екологічної шкоди не встановлено, з огляду на те, що суцільна санітарна рубка була здійснена обґрунтовано з метою наведення належного санітарного стану в лісових насадженнях. Апеляційний суд звертає увагу на те, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту нештучного походження спірних лісових насаджень, окрім акту перевірки. Враховуючи встановлені судом обставини, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги є не обгрунтованими та не підлягають до задоволення. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає. Керуючись ст. 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Керівника Закарпатської обласної прокуратури в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області залишити без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2023 року у справі № 260/7382/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 11.07.2023 року