LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4876904/3841/22

від 24.04.2023 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року у справі №904/3841/22 задовольнити частково.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24.04.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3841/22 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б., секретар судового засідання Колесник Д.А. представники сторін: арбітражний керуючий: Шаматрін Євгеній Миколайович, посвідчення №2027 від 05.12.2016 року; від ТОВ "Нікопрогресбуд": Дехтярьов Денис Валерійович, адвокат, ордер серії АЕ №164220 від 17.11.2022 року; від ТОВ "МАКСІПРОМ ГРУП": Осипов Олексій Олексійович, адвокат, ордер серії АЕ №1181579 від 17.02.2023 року розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" та арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року ( повний текст ухвали складено 19.12.2022 року) у справі №904/3841/22 (суддя Мартинюк С.В.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд", м. Нікополь до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп", м.Нікополь про визнання банкрутом,- ВСТАНОВИВ: 01.11.2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" на підставі статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства. Ухвалою господарського суду від 13.12.2022 року відкрито провадження у справі №904/3841/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106; ідентифікаційний номер юридичної особи 34124403) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106; ідентифікаційний номер юридичної особи 38167697). Визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" у розмірі 85 110 грн. витрат на сплату судового збору та авансування винагороди арбітражному керуючому - 1 черга, 56 968 919, 58 грн. основної заборгованості 4 черга. В іншій частині грошові вимоги 337 644, 58 грн. (пеня) - залишено на розгляді суду. В решті вимог - відхилено. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію) згідно статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства. Вирішено з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106; ідентифікаційний номер юридичної особи 38167697). Введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 01.06.2023 року. Призначено розпорядником майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106; ідентифікаційний номер юридичної особи 38167697) арбітражного керуючого Верченка Дмитра Валерійовича (53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, пр. Трубників, буд. 91, офіс 204; який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №808 від 11.04.2013 року). Встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна Верченку Дмитру Валерійовичу у розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. Вжито заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" прийняти рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп". Зобов`язано розпорядника майна Верченка Дмитра Валерійовича надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог в порядку частини 3 статті 44 Кодексу України з процедур банкрутства, скласти реєстр вимог кредиторів та подати на затвердження господарському суду реєстр вимог кредиторів в строк до 27.01.2023 року. Призначено попереднє засідання суду на 13.02.2023 року о 10:00 год. Зобов`язано розпорядника майна повідомити суди (загальні, господарські та адміністративні), які розглядають позовні вимоги конкурсних кредиторів, про опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника. Зобов`язано розпорядника майна повідомити всіх сторін, в тому числі кредиторів які заявили свої кредиторські вимоги до господарського суду, про день та час призначення господарським судом попереднього засідання. Зобов`язано розпорядника майна не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом. Зобов`язано розпорядника майна підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію. Зобов`язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимогу для підготовки аналізу фінансово господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках. Зобов`язано розпорядника майна в строк до 27.01.2023 року провести інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду в 10-ти денний строк після закінчення інвентаризації. Зобов`язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та представити майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна. Ухвала мотивована відсутністю підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство. Суд зазначив, що наявні підстави для визнання грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" до боржника, які складають 56 968 919, 58 грн. Щодо особи розпорядника майна боржника суд обґрунтував прийняте рішення наступним: - ухвалою суду від 11.11.2022 року автоматизованою системою було визначено арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. (свідоцтво №1788 від 05.12.2016 року). Цією ж ухвалою було зобов`язано арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. надати до господарського суду заяву про згоду на участь у даній справі відповідно до вимог Кодексу з процедур банкрутства; - 18.11.2022 року до суду від арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. надійшла згода на участь у справі в якості розпорядника майна боржника; - 18.11.2022 року до суду від арбітражного керуючого Шалашного Л.О. надійшла заява на участь у справі про банкрутство; - 21.11.2022 року до суду від ТОВ "Нікопрогресбуд" надійшла пропозиція щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна; - в судовому засіданні ініціюючий кредитор ТОВ "Нікопрогресбуд" підтримав кандидатуру арбітражного керуючого Верченка Д.В. відповідно до пункту 21 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства; - з урахуванням вищевикладеного, кандидатури арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. та арбітражного керуючого Шалашного Л.О. у справі про банкрутство №904/3841/22 судом не розглядаються; - в зв`язку з тим, що матеріали справи містять згоду арбітражного керуючого Верченко Дмитра Валерійовича (свідоцтво про право здійснення діяльності №808 від 11.04.2013 року), кандидатуру якого запропоновано ініціюючим кредитором відповідно до п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства та внесено до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, суд, з урахуванням приписів ч.2 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, задовольняє заяву арбітражного керуючого Верченка Дмитра Валерійовича на участь у справі №904/3841/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп". Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" та арбітражний керуючий Шаматрін Євген Миколайович оскаржили її в апеляційному порядку. Апелянт ТОВ"Максіпром Груп" вважає, що ухвала прийнята з порушеннями норм матеріального права, у зв`язку з чим має бути скасована. Зазначає наступне: Між ТОВ "Максіпром Груп" та ТОВ "Нікопрогресбуд" наявні спори про право, які підлягають вирішенню у порядку позовного провадження. Вказані товариства співпрацюють з 2014 року. Між підприємствами укладено багато договорів (більше 100 договорів), за якими ТОВ "Нікопрогресбуд" виконує роботи або надає послуги ТОВ "Максіпром Груп". Так, за період з 01.01.2019 року по 01.11.2022 рік ТОВ "Нікопрогресбуд" надав послуг боржнику на загальну суму 1 407 168 461,56. ТОВ "Максіпром Груп" сплатило кредитору за цей же період 1 375 427 239,19 грн. При цьому тільки за 2022 рік кредитор надав послуг на суму 203 478 102,29 грн, а боржник сплатив 175 505 877,19 грн. Протягом 2021-2022 років ТОВ "Нікопрогресбуд" отримав від ТОВ "Максіпром Груп" в якості передоплати за низкою договорів грошові кошти, на загальну суму 14 031 843,56 грн., проте на сьогоднішній день роботи або послуги за цими договорами не виконані (не надані). У судовому засіданні представник кредитора не заперечував проти існування заборгованості кредитора перед боржником. Проте судом не були прийняті доводи боржника про існування зустрічних вимог боржника до кредитора. Така зустрічна заборгованість кредитора перед апелянтом свідчить про існування спору між сторонами, проте судом необґрунтовано не прийнято це до уваги, у зв`язку з чим ухвала про відкриття провадження у справі має бути скасована, а у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Максіпром Груп" має бути відмовлено. Також скаржник вказує, що судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що по багатьом вимогам ТОВ "Нікопрогресбуд" строк виконання зобов`язань не настав. У заяві кредитор стверджує, що строк виконання за такими усними договорами настав, так як кредитор ніби-то надсилав боржнику загальну претензію щодо сплати заборгованості, але відповіді на претензію кредитор не отримав. Апелянт заперечує факт отримання жодної претензії від ТОВ "Нікопрогресбуд". Звертає увагу суду апеляційної інстанції, що строк виконання по всіх договорах та комерційних пропозиціях різний, проте кредитором ніби-то надіслано одну єдину претензію щодо заборгованості фактично напередодні подання заяви про банкрутство. Претензія ТОВ "Нікопрогресбуд" датована 11.10.2022 року, а вже 18.10.2022 року кредитор подав до господарського суду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство. На думку боржника така претензія напередодні подання заяви про відкриття провадження у справі по банкрутство є намаганням кредитора створити доказ, необхідний для доведення строку настання зобов`язань за усними договорами. Боржник заперечує ту обставину, що строк виконання зобов`язань за усними договорами настав, що свідчить про наявність спору про право між кредитором та боржником, а також заперечує отримання претензії, яку вказав суд в оскаржуваній ухвалі. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання боржника на існування "форс-мажорних" обставин, які існували та продовжують існувати по всіх укладених з кредитором договорах. Судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що ТОВ "Максіпром Груп" письмово повідомляло кредитора про форс-мажорні обставини листом вих. 04/04-22 від 07.04.2022 року. Апелянт вважає, що строк виконання зобов`язань за усіма договорами, укладеними між кредитором і боржником продовжений на час дії форс-мажору - воєнного стану. Вважає, що наявні спори про право підлягають вирішенню у порядку позовного провадження, у зв`язку з чим господарський суд мав відмовити у відкритті провадження у даній справі. Боржник просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року повністю і ухвалити нове рішення, яким відмовити у відкритті провадження у справі №904/3841/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106; ідентифікаційний номер юридичної особи 34124403) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106; ідентифікаційний номер юридичної особи 38167697). Арбітражний керуючий Шаматрін Євгеній Миколайович в апеляційній скарзі зазначає, що вважає вказану ухвалу в частині призначення розпорядником майна Верченка Дмитра Валерійовича та не призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. такою, що підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що 10.11.2022 року господарським судом Дніпропетровської області було здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна у даній справі. Для виконання повноважень у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, визначено наступну кандидатуру - Шаматріна Євгенія Миколайовича (свідоцтво № 1788 від 05.12.2016 року). Суд безпідставно відхилив кандидатуру скаржника Шаматріна Євгенія Миколайовича та не дотримав вимог діючого законодавства в частині призначення розпорядником майна боржника кандидатури, вказаної ініціюючим кредитором. Апелянт звертає увагу суду, що ТОВ "Нікопрогресбуд" подало до господарського суду заяву про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство ТОВ "Максіпром Груп" без пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого, якого необхідно призначити розпорядником майна боржника та його особистої згоди на участь у справі. Апелянт вважає, що ініціюючий кредитор не скористався своїм правом на призначення розпорядника майна боржника за його пропозицією, а передав право визначення кандидатури арбітражного керуючого безпосередньо господарському суду Дніпропетровської області. Апелянт просить задовольнити його апеляційну скаргу: - скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року по справі № 904/3841/22 в частині призначення розпорядником майна ТОВ "Максіпром Груп" арбітражного керуючого Верченка Дмитра Валерійовича (п. 5 резолютивної частини ухвали); - ухвалити в скасованій частині нове рішення, яким призначити розпорядником майна ТОВ "Максіпром Груп" у справі № 904/3841/22 арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича (місцезнаходження: 40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 4; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) із значенням цих даних про арбітражного керуючого в постанові апеляційного суду (з метою правильного внесення даних державним реєстратором до ЄДР тощо); - в пункті 6 резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року по справі № 904/3841/22 слова "Верченку Дмитру Валерійовичу" змінити на слова "Шаматріну Євгенію Миколайовичу"; - заяви арбітражних керуючих Верченка Дмитра Валерійовича та ОСОБА_1 про участь у справі № 904/3841/22 як розпорядника майна залишити без розгляду. ТОВ "Нікопрогресбуд" надано відзив на апеляційну скаргу ТОВ "Максіпром Груп", в якому товариство спростовує доводи вказаного скаржника. Вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, доводи боржника про наявність між сторонами спору про право заперечує. Просить вимоги апелянта ТОВ "Максіпром Груп" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року по справі №904/3841/22 залишити без змін. Щодо апеляційної скарги арбітражного керуючого Шаматріна Євгенія Миколайовича відзив від сторін не надходив. В судове засідання з`явились представники сторін, які надали пояснення суду апеляційної інстанції. Обговоривши доводи обох апеляційних скарг, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, перевіривши правильність встановлення судом першої інстанції обставин справи та дотримання норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року у справі №904/3841/22 слід задовольнити частково, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року у справі №904/3841/22 задовольнити повністю, ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року у справі №904/3841/22 скасувати, відмовити у відкритті провадження у справі №904/3841/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106: ідентифікаційний номер юридичної особи 34124403) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106; ідентифікаційний номер юридичної особи 38167697). Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом. Згідно частини 1 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Відповідно до частини 2 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Згідно з частиною 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, у випадку, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів визнає обґрунтованою апеляційну скаргу боржника та вважає необхідним звернути увагу на наступне: Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття "спору про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання - чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може мати місце також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду. Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Здійснюючи розгляд спорів про право, суд встановлює наявність чи відсутність певних обставин (юридичних фактів). За відсутності цих елементів не може бути спору про право. Якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманно саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі № 910/1174/20). Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 13.08.2020 року у справі № 910/4658/20). З огляду на викладене, суд зауважує, що встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Можливість боржнику подати відзив на заяву про відкриття провадження у справі та викласти свої заперечення щодо вимог заявника (заявників) надана положеннями статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства. З матеріалів даної справи вбачається, що в обґрунтування заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нікопрогресбуд" посилалось на ряд договорів з ТОВ "Максіпром Груп", а саме: - договір №101/04/21 від 05.05.2021 року про надання послуг - договір №102/04/21 05.05.2021 року про надання послуг - договір підряду №120/05/20 від 10.08.2020 року - договір №123/04/21 від 26.10.2021 року про надання послуг - договір №143/04/21 від 10.12.2021 року про надання послуг - договір підряду №147/05/20 від 25.09.2020 року - договір підряду №158/05/20 від 05.10.2020 року - договір підряду №159/05/20 від 05.10.2020 року - договір підряду №160/05/20 від 05.10.2020 року - договір поставки №174/02/20 від 03.11.2020 року - договір підряду №219/05/20 від 29.12.2020 року - договір №26/04/17 від 10.03.2017 року про надання послуг по роботі техніки - договір підряду №27/05/20 від 27.02.2020 року - договір поставки №36/04/20 від 29.10.2020 року. -договір підряду №38/05/21 від 23.03.2021 року. -договір підряду №39/05/21 від 23.03.2021 року. -договір підряду №41/05/21 від 29.03.2021 року. -договір підряду №42/05/21 від 29.03.2021 року. -договір підряду №48/05/21 від 03.03.2021 року. -договір №55/01/21 від 15.06.2021 року про виконання робіт. -договір №59-1/04/17 від 04.08.2017 року про надання послуг. -договір №66-1/04/18 від 03.07.2018 року про надання послуг. -договір підряду №76/05/20 від 07.02.2020 року. -договір №77/04/19 від 01.04.2019 року про надання послуг. -договір №91/04/18 від 17.08.2018 року з перевезення вантажу. Ініціюючий кредитор зазначав, що строк виконання за вказаними договорами настав, заборгованість наявна та не сплачена. Крім того, в заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Нікопрогресбуд" зазначало на наявність усних договорів з боржником, строк виконання яких не визначено і за якими боржник отримав претензію. На думку колегії суддів суд першої інстанції не надав належну оцінку доводам боржника, а представник ТОВ "Нікопрогресбуд" під час розгляду апеляційної скарги не заперечував щодо наступного: Так, за комерційною пропозицією №1037 від 17.05.2021 року 05.11.2021 року була здійснена передоплата у розмірі 167 670,00 грн. 26.01.2022 року за договором №10/05/21 від 01.02.2022 року була здійснена передоплата у розмірі 12 576 225,30 грн. 11.02.2022 року за договором № 136/05/21 від 01.02.2022 року була здійснена передоплата у розмірі 968 548,65 грн. 22.08.2022 року за комерційною пропозицією №1038 від 15.07.2022 року була здійснена передоплата у розмірі 67 121,92 грн. 22.08.2022 року за комерційною пропозицією №1039 від 15.07.2022 року була здійснена передоплата у розмірі 251 277,69 грн. Вищезазначені суми не враховані кредитором у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство. Судом не враховані доводи боржника про існування зустрічних вимог боржника до кредитора. Наявність зустрічної заборгованості кредитора перед апелянтом свідчить про існування спору між сторонами. Надаючи оцінку питанню, чи існує між даними сторонами спір про право, місцевий господарський суд зазначив, що окрім посилання боржника на наявність спору про право, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що вказують на наявність спору про право між заявником та боржником, який потребував би вирішення в порядку позовного провадження. Заперечення боржника є такими, які можуть бути розглянуті в підготовчому засіданні при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство. Колегія суддів звертає увагу, що відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо. Про це було вказано вище з посиланням на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 13.08.2020 року у справі № 910/4658/20. В даному випадку викладені суду першої інстанції пояснення представника боржника, заперечення щодо строку виконання ним зобов`язань за рядом договорів, на які вказував ініціюючий кредитор, заявлення щодо зустрічних вимог, і свідчить про наявність такого спору. Так, судом першої інстанції не прийнято до уваги той факт, що по багатьом вимогам ТОВ "Нікопрогресбуд" строк виконання зобов`язань не настав. Як зазначено у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "Нікопрогресбуд" реалізовувались на адресу боржника товари і послуги відповідно до усних договорів. Тобто, строк виконання зобов`язання за усними договорами визначено сторонами не було. Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор мас право вимагати його виконання у будь-який час. боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. У заяві кредитор стверджував, що строк виконання за такими усними договорами настав, так як кредитор надсилав боржнику загальну претензію щодо сплати заборгованості, але відповіді на котру не отримав. Боржник заперечує те, що ним отримувалася ця претензія. Колегія суддів визнає також обґрунтованими доводи боржника про те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги посилання боржника на існування форс-мажорних обставин, які існували та продовжують існувати. Так, в оскаржуваній ухвалі суд зазначив, що боржник у поданому відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство посилається на те, що у зв 'язку із введенням в Україні режиму воєнного стану, строк виконання зобов`язань автоматично продовжується на час дії воєнного стану за договорами, укладеними між заявником та боржником. Однак, строк виконання зобов`язань продовжується не автоматично, а на підставі положень договорів, що укладені між кредитором та боржником. За змістом вказаних в заяві договорів міститься розділ "Форс-мажорні обставини". Зокрема, в розділі 7 договору №26/04/17 від 10.03.2017 року надання послуг по роботі техніки зазначено: Сторони звільняються від відповідальності за часткове чи повне невиконання обов`язків по цьому Договору, якщо невиконання є слідством обставин непереборної сили, що виникли після укладення Договору в результаті подій надзвичайного характеру, які Сторони не могли ні передбачити, ні запобігти розумними заходами (форс-мажор) (п. 7.1). До обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) належать події, на які Сторони не можуть робити вплив, і за виникнення яких не несуть відповідальності. Такими обставинами можуть бути: [...] війна, військові операції будь-якого характеру[...] (п.7.2). Сторона, для якої створилася неможливість виконання обов`язків, що перешкоджають виконанню зобов язань, повинна повідомити належним чином в письмовому вигляді про це іншу Сторону протягом десяти днів (п.7.3). Належними доказами наявності форс-мажорних обставин і тривалість їх дії служитимуть довідки, що видаються відповідно Торгівельно-промисловою палатою, чи інші документи, що видаються іншими компетентними органами (п.7.4). Згідно п.7.6 термін виконання зобов`язань за договором автоматично продовжується на час дії вищезазначених обставин непереборної сили. Аналогічні пункти містяться у всіх договорах, що укладалися між кредитором і боржником, які проаналізовано судом. Таким чином, кредитор та боржник в договорах прямо передбачили, що війна відноситься до обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (який подовжено Указом Президента від 12 серпня 2022 року № 573/2022) у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні запроваджено воєнний стан. Відповідно до ч. 3 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Факт воєнної агресії Російської Федерації проти України є загальновідомим фактом і не потребує доказування. Відповідно до погоджених сторонами положень договорів термін виконання зобов`язань автоматично продовжується на час дії вищезазначених обставин непереборної сили. Судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що ТОВ "Максіпром Груп" письмово повідомляло кредитора про форс-мажорні обставини листом вих. 04/04-22 від 07.04.2022 року. Суд першої інстанції зазначив в ухвалі від 13.02.2022 року, що в матеріалах справи відсутній лист Торгово-промислової Палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, у зв`язку з чим не прийняв його до уваги. Існування Листа Торгово-промислової Палати України від 28.02.2022 року також є загальновідомим фактом і тому не потребує доказування. Цей лист публікувався, зокрема, на сайті Торгово-промислової палати України та інших веб-ресурсах https://ucci.org.ua/press-center/ucci- news/protsedura-zasvidchennia-fors-mazhornikh-obstavin-z-28-02-2022 ttps://buh.ligazakon.net/news/209681_tpp-ukrani-zasvdchila-fors-mazhor-cherez-vyskovu-agresyu-rosysko-federats-proti-krani https://buhplatforma.com.ua/article/8208-fors-inaiorn-obstavini-cherez-arantinhttps://pravo.ua/fors-mazhomi-obstavyny-v-umovakh-voiennoho-stanu-iuansy-prayozastosuvannia/. Так, у повідомленні, що міститься на офіційній веб-сторінці Торгово-промислової палати України від 13.05.2022 року зазначено, що Торгово-промислова палата України враховуючи надзвичайно складну ситуацію, з якою зіткнулась наша країна, ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). З метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП і підготовки пакету документів у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України розміщено 28.02.2022 року загальний офіційний лист ТГІП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) (за змістом зразка вказаним нижче). Це надасть можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується. У самому листі Торгово-Промислової Палати України зазначено: Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі ст.ст. 14, 14' Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сичи). Окрім цього, судом не прийнято до уваги той факт, що починаючи з 23.07.2022 року Нікопольська міська територіальна громада, на території якої зареєстровані та працюють кредитор та боржник, включена до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій відповідно до Наказу Міністерства з Питань Реінтеграції Тимчасово Окупованих Територій України №75 від 25.04.2022 року "Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року". Все вищезазначене свідчить про те, що м. Нікополь, де розташовано ТОВ "Максіпром Груп", перебуває у зоні бойових дій і цей факт є загальновідомим і не потребує доказування. Отже, відповідно до п.7.6 договору№26/04/17 10.03.2017 року, а також за іншими, зазначеними кредитором у заяві договорами, строк виконання зобов`язань автоматично продовжується на час дії вищезазначених обставин непереборної сили. Тобто строк виконання зобов`язань за усіма договорами, укладеними між кредитором і боржником, продовжений на час дії воєнного стану. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апелянтом ТОВ "Максіпром Груп" доведено під час апеляційного перегляду справи, що між ТОВ "Максіпром Груп" та ТОВ "Нікопрогресбуд" наявні спори про право, які підлягають вирішенню у порядку позовного провадження, у зв`язку з чим господарський суд мав відмовити у відкритті провадження у даній справі. Щодо доводів апеляційної скарги арбітражного керуючого Шаматріна Є.М., колегія суддів також визнає їх обгрунтованими. Однак, враховуючи, що підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Максіпром Груп" колегією суддів не встановлені, дана апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Так, колегія суддів звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "Нікопрогресбуд", звернувшись до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Максіпром Груп" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства, до відповідної заяви не надало пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника. 10.11.2022 року господарським судом Дніпропетровської області було здійснено запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна. Для виконання повноважень у справі про банкрутство ТОВ "Максіпром Груп" автоматизованою системою з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України визначено наступну кандидатуру - Шаматріна Є.М. (свідоцтво № 1788 від 05.12.2016 року). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2022 року прийнято заяву ТОВ "Нікопрогресбуд" про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Максіпром Груп" до розгляду в підготовчому засіданні на 22.11.2022 року. Також вказаною ухвалою було зобов`язано арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали надати суду заяву на участь у даній справі. Арбітражним керуючим Шаматріним Є.М. вимоги ухвали суду від 11.11.2022 року по справі № 904/3841/22 було виконано, направлено поштою відповідну заяву про намір взяти участь у справі як розпорядник майна боржника. 18.11.2022 року до суду від арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. засобами поштового зв`язку надійшла згода на участь у справі в якості розпорядника майна боржника. 21.11.2022 року до суду від ініціюючого кредитора надійшло клопотання про відкладення судового засідання та пропозиція щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна. На думку колегії суддів оскаржувана ухвала в частині призначення розпорядником майна Верченка Дмитра Валерійовича та не призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Шаматріна Є.М. є такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Як вказано вище шляхом застосування автоматизованої системи було визначено, що арбітражний керуючий Шаматрін Є.М. отримав право на здійснення повноважень у справі № 904/3841/22 як розпорядник майна боржника. Проте, оскаржуваною ухвалою вказане право апелянта було порушено. У відповідності до абз. 1 - 4 п. 2-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією. Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією. З викладеного вбачається, що для того, щоб у справі про банкрутство юридичної особи було призначено розпорядника майном боржника за пропозицією ініціюючого кредитора, повинно бути виконано наступні умови: - пропозиція кандидатури арбітражного керуючого повинна бути висловлена у заяві ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство; - до заяви ініціюючого кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство повинно бути додано заяву запропонованого арбітражного керуючого про участь у справі про банкрутство. Лише за наявності вказаних двох умов розпорядником майна боржника суд повинен призначити запропоновану кандидатуру арбітражного керуючого. Широкого тлумачення вказана пряма норма права не допускає. У разі відсутності хоча б однієї з таких обов`язкових умов, призначення розпорядника майна відбувається за іншим принципом. Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Нікопрогресбуд" не виконало вказані вище прямі вказівки Кодексу та подало до господарського суду заяву про порушення (відкриття) провадження у справі про банкрутство ТОВ "Максіпром Груп" без пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого, якого необхідно призначити розпорядником майна боржника та його особистої згоди на участь у справі. Тобто, не було виконано жодної з двох обов`язкових умов для призначення судом розпорядником майна боржника за пропозицією ініціюючого кредитора. Також вказана заява ініціюючого кредитора не містила й згоди будь-якого арбітражного керуючого на призначення його розпорядником майна у вказаній справі. Отже, ТОВ "Нікопрогресбуд" не скористалося своїм правом на призначення розпорядника майном боржника за його пропозицією, а передало право визначення кандидатури арбітражного керуючого безпосередньо господарському суду Дніпропетровської області. Таким чином вбачається, що невиконання ініціюючим кредитором вимог абз. 1- 4 п. 2-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства під час подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Максіпром Груп" є формою волевиявленням з боку ТОВ " Нікопрогресбуд" щодо кандидатури розпорядника майна боржника (мовчазна згода). Передбачений вище порядок не містить права ініціюючого кредитора в майбутньому (після визначення автоматизованою системою кандидатури арбітражного керуючого) подавати свої пропозиції арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна боржника. Таким чином, у відповідності до прямої норми (абз. 5 п. 2-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу) розпорядником майна ТОВ "Максіпром Груп" суд першої інстанції повинен був призначити арбітражного керуючого Шаматріна Є.М., а заяви (згоди) інших арбітражних керуючих по суті не розглядати (залишити без розгляду), оскільки при визначення арбітражного керуючого автоматизованою системою не має конкуренції кандидатур. Як вбачається з оскаржуваної ухвали, судом першої інстанції під час призначення розпорядника майна боржника було застосовано приписи абз. 1 - 4 п. 2-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу, в той час як підлягали застосуванню положення абз. 5 п. 2-1 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу. Вказане є неправильним застосуванням норм права господарським судом Дніпропетровської області, а отже, підставою для скасування оскаржуваної ухвали. У ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено основні засади (принципи) господарського судочинства. Серед вказаних принципів (засад) є: - верховенство права; - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Оскаржувана ухвала в частині призначення розпорядника майном Боржника не відповідає вказаним принципам (засадам) господарського судочинства. Так, принцип верховенства права передбачає в даному випадку обов`язковість застосування судом норм права, які регулюють існуючі правовідносини. Згідно ч. 2 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене вище вбачається, що оскаржувана не може вважатися законним та обґрунтованим судовим рішенням, а отже, вона підлягає скасуванню. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року у справі №904/3841/22 задовольнити частково. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року у справі №904/3841/22 задовольнити повністю. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2022 року у справі №904/3841/22 скасувати. Відмовити у відкритті провадження у справі №904/3841/22 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106: ідентифікаційний номер юридичної особи 34124403) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106; ідентифікаційний номер юридичної особи 38167697). Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106: ідентифікаційний номер юридичної особи 34124403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Максіпром Груп" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106; ідентифікаційний номер юридичної особи 38167697) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 37 215,00 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопрогресбуд" (53201, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 106: ідентифікаційний номер юридичної особи 34124403) на користь арбітражного керуючого Шаматріна Євгена Миколайовича (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, буд.4 свідоцтво №1788 від 05.12.2016 року) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 2 481,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст складено 25.05.2023 року. Головуючий суддя Т.А. Верхогляд Суддя Ю.Б. Парусніков Суддя І.О. Вечірко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»