Ухвала КАС ВС № 761/28821/20

УХВАЛА 23 березня 2023 року м. Київ справа №761/28821/20 адміністративне провадження №К/990/28887/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року (судді: Пилипенко О.Є., Глущенко Я.Б., Шелест С.Б.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про визнання в порядку статті 287 КАС України протиправною бездіяльності, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - відповідач), просив триваючу до 04 серпня 2020 року бездіяльність відповідача у виконавчих провадженнях за №№45976293, 45976295, 45957225, 45976297 з примусового виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012 року у справі №2610/3926/2012, що виявлена 02 вересня 2020 року при ознайомленні в суді із справою №761/10931/20 та полягає у незастосуванні передбачених п.п. 3, 14, 16, 18, 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» заходів адміністративного примусу, і дії начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Руслана Юрійовича із розгляду клопотань стягувача від 19 травня 2020 року - визнати протиправними та зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вжити у виконавчому провадженні за №№45957225, 45976297, передбачені п. п. 14, 16, 18, 19 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» заходи адміністративного примусу, та про які стягувач просив державного виконавця - учасника виконавчого провадження у клопотанні від 19 травня 2020 року. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року про визнання в порядку статті 287 КАС України протиправною бездіяльності: - визнано протиправною триваючу до 04 серпня 2020 року і до 13 листопада 2020 року бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №№45976293, 45976295, 45957225, 45976297 з примусового виконання постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2012 року у справі №2610/3926/2012, що полягає у незастосуванні заходів, невчиненні дій, передбачених п.п. 3, 14, 17, 18, 19, частини третьої статті 18, статті 76 Закону України «Про виконавче провадження» - в іншій частині позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року у справі №761/28821/20 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся із апеляційною скаргою до Шостого апеляційного адміністративного суду на вищевказане рішення, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову про відмову у задоволенні позову. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач просив відстрочити сплату судового збору на розумний строк або до ухвалення рішення у справі. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 жовтня 2022 року у відкритті апеляційного провадження у справі №761/28821/20 за апеляційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14 лютого 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про визнання в порядку статті 287 КАС України протиправною бездіяльності відмовлено. 24 жовтня 2022 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у якій скаржник просить ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду. Ухвалою Верховного Суду від 21 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року. 28 листопада 2022 року від ОСОБА_1 до Верховного Cуду надійшло клопотання про закриття касаційного провадження у справі №761/28821/20 за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року. Клопотання про закриття касаційного провадження обґрунтовано тим, що у матеріалах касаційної скарги відсутній документ, який би підтверджував повноваження ОСОБА_3 на представництво інтересів Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та підписання касаційної скарги. Зазначає, що у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості про те, що ОСОБА_3 має статус адвоката і такого документа до касаційної скарги не додано. Також вказує на відсутність документів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого вона здійснює представництво Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України суб`єкта владних повноважень, що не є юридичною особою, у порядку її самопредставництва. На підставі пункту 2 частини 1 статті 339 КАС України просив закрити касаційне провадження. Оцінивши заявлені доводи Суд врахував, що підстави для закриття касаційного провадження відсутні, з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 339 КАС України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо: 1) після відкриття касаційного провадження особа, яка подала касаційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до касаційної скарги; 2) після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; 3) після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося; 4) після відкриття касаційного провадження виявилося, що Верховний Суд у своїй постанові вже викладав висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі, або відступив від свого висновку щодо застосування норми права, наявність якого стала підставою для відкриття касаційного провадження, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку, коли Верховний Суд вважає за необхідне відступити від такого висновку). Якщо ухвала про відкриття касаційного провадження мотивована також іншими підставами, за якими відсутні підстави для закриття провадження, касаційне провадження закривається лише в частині підстав, передбачених цим пунктом; 5) після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними. Вирішуючи клопотання позивача, Суд враховує наступне. Відповідно до частини 2 статті 57 КАС України у справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність. Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. Частиною 1 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Як свідчать матеріали справи, провадження у справі відкрито та розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно з частиною 2 статті 43 КАС України адміністративна процесуальна правосуб`єктність здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Приписами частин 1-3 статті 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Відповідно до матеріалів справи, касаційну скаргу подано ОСОБА_3 на підставі довіреності від 19 липня 2022 року № 58521/20/6/22-22, якою Міністерство юстиції України уповноважив начальника відділу правового забезпечення Департаменту державної виконавчої служби ОСОБА_3 представляти в судах України інтереси Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України, в тому числі Департаменту державної виконавчої служби, їх посадових осіб з усіма правами, що надані процесуальним законодавством України стороні, третій особі, представнику сторін та третьої особи, в тому числі з правом оскарження судових рішень та сплати судових витрат, а також право засвідчення копій документів, що підтверджують повноваження представника (довіреності, накази, положення, інструкції тощо/) та з правом засвідчення копій документів, що подаються до суду. Отже, враховуючи те, що ОСОБА_3 на підставі довіреності має право, у даному випадку, представляти в судах України інтереси Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, у тому числі на оскарження судових рішень, колегія суддів не вбачає наявності з визначених частиною першою статті 339 КАС України підстав для закриття касаційного провадження у цій справі. Тому в задоволенні клопотання позивача про закриття касаційного провадження у цій справі слід відмовити. Враховуючи вищенаведене Суд вважає, що клопотання позивача про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 248, 339, 340 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи: ОСОБА_2 , Київська міська рада, Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про визнання в порядку статті 287 КАС України протиправною бездіяльності. Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк Судді: Л.О. Єресько В.М. Соколов