Ухвала КГС ВС № 910/11679/22

УХВАЛА 06 березня 2023 року м. Київ Справа № 910/11679/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Багай Н. О. - головуючого, Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я., розглянувши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт" до Міністерства юстиції України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Громадської організації "Центр захисту інвалідів", про визнання протиправним та скасування наказу, ВСТАНОВИВ: 15.02.2023 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства юстиції України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 про повернення апеляційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі № 910/11679/22 без розгляду, надіслана 13.02.2023 до Верховного Суду засобами поштового зв`язку. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2023 для розгляду касаційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 910/11679/22 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Суховий В. Г., Чумак Ю. Я. Розпорядженням начальника управління забезпечення автоматизованого документообігу від 03.03.2023 № 29.3-02/606 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи Господарського суду міста Києва № 910/11679/22 у зв`язку з перебуванням судді Сухового В. Г. на лікарняному. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 визначено колегію суддів у складі: Багай Н. О. - головуючий, Дроботова Т. Б., Чумак Ю. Я. Перевіривши матеріали касаційної скарги Міністерства юстиції України, Верховний Суд дійшов висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою на підставі частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке. Предметом касаційного оскарження є ухвала Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023, якою повернуто апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі № 910/11679/22 без розгляду, оскільки заявником не усунуто недоліки апеляційної скарги. Не погоджуючись із ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023, Міністерство юстиції України звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати. Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції вбачається, що 05.12.2022 Міністерство юстиції України подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2022, у якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларгєнт" про забезпечення позову. 26.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Міністерства юстиції України, до якого було додано платіжне доручення від 07.12.2022 № 5574 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 481,00 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду м. Києва від 17.11.2022 р. у справі № 910/11679/22 було залишено без руху на підставі частин 2, 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України. У вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції звернув увагу скаржника на те, що судовий збір відповідно до платіжного доручення від 07.12.2022 № 5574 сплачений ним за неправильними банківськими реквізитами, тобто не за місцем розгляду апеляційної скарги, а тому скаржником не дотримано вимог закону в частині порядку сплати судового збору за подання апеляційної скарги. 10.01.2023 Міністерством юстиції України на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 02.01.2023 було подано: - клопотання про долучення доказів, до якого додано докази надсилання копії апеляційної скарги третій особі на відповідачу листом з описом вкладення; - клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з відсутністю фінансування рахунку Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за кодом програми 2800 станом на момент подання апеляційної скарги; - заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду. Північний апеляційний господарський суд, розглянувши клопотання Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору, дійшов висновку, що воно є необґрунтованим та не може бути задоволене. Як правильно зазначив апеляційний суд, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий перелік підстав, у разі наявності яких існує можливість для відстрочення або розстрочення сплати судового збору. Так, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті. Тобто, з аналізу зазначеної статті можна зробити висновок, що правом на відстрочення або розстрочення сплати судового збору наділяються фізичні особи за наявності певних умов, а також юридичні особи за наявності підстав, зазначених у пункті 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що норми пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а норми пункту 3 частини 1 цієї статті можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18). Велика Палата Верховного Суду у пункті 48 постанови від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…" Проте, відповідно до пункту 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду. Оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1, 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, тому й підстави для відстрочення сплати судового збору у цій справі відсутні (подібна за змістом правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 05.03.2021 у справі № 910/9741/20, від 06.01.2021 у справі № 927/579/19, від 31.03.2021 у справі № 903/465/20, від 26.04.2021 у справі № 5028/19/59/2012, від 22.02.2021 у справі № 910/17424/19, від 19.04.2021 у справі № 908/859/20, у постанові від 25.03.2021 у справі № 912/3514/20). В оскаржуваній ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у цій справі колегією суддів зазначено, що підстави, визначені пунктами 1-3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" для задоволення клопотання Міністерства юстиції України про відстрочення сплати судового збору відсутні, у зв`язку з чим, подане клопотання Міністерства юстиції України не підлягає задоволенню. При цьому апеляційну скаргу повернуто заявнику, оскільки станом на 24.01.2023 скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги в частині сплати судового збору. Повертаючи апеляційну скаргу Міністерству юстиції України у цій справі, апеляційний господарський суд виходив із того, що відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою, якщо не усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. З огляду на викладене правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України під час постановлення ухвали від 24.01.2023 про повернення апеляційної скарги Міністерства юстиції України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі № 910/11679/22 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження. Відповідно до частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З урахуванням наведеного, керуючись частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 910/11679/22. Керуючись статтею 234, 235, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 у справі № 910/11679/22.

2. Матеріали касаційної скарги повернути Міністерству юстиції України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий Н. О. Багай Судді Т. Б. Дроботова Ю. Я. Чумак