Постанова Житомирський апеляційний суд № 272/605/20

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №272/605/20 Головуючий у 1-й інст. Карповець В.В. Категорія 36 Доповідач Коломієць О. С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 січня 2023 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого судді Коломієць О.С. суддів Шевчук А.М, Талько О.Б. з участю секретаря судового засідання Франчука В.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу №272/605/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» про стягнення заборгованості за спожитий природний газ за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» на рішенняАндрушівського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2022 року, яке ухвалене під головуванням судді Карповця В.В. встановив: У червні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» (далі ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ») звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» заборгованість за спожитий природний газ в сумі 191 976,89 грн. та судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 2 880,00 грн. На обґрунтування позову зазначило, що ОСОБА_1 є побутовим споживачем природного газу, який постачається за адресою: АДРЕСА_1 , яка, враховуючи фактичне споживання природного газу для газової плити, котла, здійснила приєднання до умов публічного договору постачання природного газу побутовими споживачами. Однак, всупереч п.14 ч.3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496, споживач несвоєчасно і не в повному розмірі здійснювала оплату спожитого природного газу у період із 01.12.2016 року по 30.11.2019 року, у зв`язку із чим утворилася заборгованість перед ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» у сумі 191 976, 89 грн. Оскільки станом на день звернення до суду заборгованість відповідачем не погашена, ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» вимушений звернутися до суду із вимогою про її стягнення з відповідача у позовному порядку. Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 27 травня 2022 року до участі у справі було залучено Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Житомиргаз» (далі АТ «Житомиргаз») в якості третьої особи. Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, неналежність оцінки доказів, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» як постачальник природного газу здійснює нарахування виключно за даними Оператора ГРМ (АТ «Житомиргаз»), а відтак проведення будь-яких перерахунків за поставлений природний газ є можливим лише після корегування Оператором ГРМ даних про об`єми (обсяги) розподіленого природного газу. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподіл/постачання) природного газу (алокації) приймаються дані лічильника Оператора ГРМ, а у разі відсутності лічильника газу в Оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому, ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ», як сторона договору постачання природного газу побутовому споживачу, здійснює лише обчислення, тобто математичні розрахунку з наданими йому числовими значеннями об`єму спожитого газу, що визначені Оператором ГРМ, які є обов`язковими для нього, як постачальника у взаємовідносинах із споживачем. Звертає увагу суду, що питання правильності відображення Оператором ГРМ спожитих обсягів природного газу відповідачем за особовим рахунком № НОМЕР_1 було предметом розгляду у справі Попільнянського районного суду Житомирської області №272/442/21.Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2021 року, яке було залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року вже було встановлено, що відповідач має відкритий особовий рахунок № НОМЕР_2 на газовий лічильник Галус G-4 №2543047, 1995 року випуску, розташований у господарській будівлі на території її домогосподарства. В подальшому після перевірки працівниками Андрушівської дільниці Попільнянського відділення АТ «Житомимргаз» в Акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 01.10.2019 року було зафіксовано показник газового лічильника Галус G-4 №2543047, 1995 року випуску, що становив на день зняття 26015,49 м3, у зв`язку із чим відповідачу було нараховано заборгованість за спожитий газ в розмірі 191 976,89 грн. Таким чином в жовтні 2019 року АТ «Житомиргаз» було внесено по особовому рахунку № НОМЕР_2 споживачки ОСОБА_1 зняті показники 26015,49 м3, які відображені як фактично спожиті об`єми. Під час розгляду справи №272/442/21 судом встановлено, що споживачкою було спожито 26015,49 м3 природного газу, які не оплачені. Враховуючи вищенаведене, рішенням від 09 вересня 2019 року у справі №272/442/21 було встановлено преюдиційні обставини, а саме визначення обсягів (об`ємів) природного газу, обчислена заборгованість, яка є предметом розгляду даної справи і повинна була бути врахована судом під час її розгляду. Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача до суду надійшли письмові пояснення, в яких вона просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. Зазначає, що об`єми, відображені у квитанціях з 2018 року по серпень 2019 року визначалися Оператором ГРМ на вимогу договору на розподіл природного газу та п.1 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРС. Зняті і зафіксовані в Акті демонтажу засобу вимірювальної техніки від 01.10.2019 року показники газового лічильника Галус G-4 №2543047, 1995 року випуску, що був встановлений за адресою: АДРЕСА_1 , та які становлять 26015,49 м3 є фактичними. Окрім того, питання правильності відображення Оператором ГРМ спожитих обсягів (об`ємів) природного газу відповідачем було предметом розгляду у справі №272/442/21 Попільнянського районного суду Житомирської області. Вказує, що відповідачем не надано доказів, що газові прилади буди опломбовані чи демонтовані, що унеможливлювало б споживання природного газу у період із 01.12.2016 року по 30.11.2019 року, а тому споживач міг використовувати газ. Представник третьої особи звертає увагу, що у квитанції за лютий місяць 2004 року зазначено адресу АДРЕСА_2 , особовий рахунок НОМЕР_3 , де вказано кінцеві показники 26221 м3, що не дає можливості ідентифікувати по якій із квартир було здійснено оплату. Окрім того, у Акті демонтажу засобу вимірювальної техніки від 01.10.2019 року показники газового лічильника Галус G-4 №2543047, 1995 року випуску зафіксовано інші кінцеві показники, а саме 26015,49 м3. У поданому до суду відзиві на апеляційну скаргу, відповідач вказує, що 01.10.2019 року представниками Андрушівської дільниці Попільнянського відділення АТ «Житомиргаз» було здійснено перевірку газового лічильника, який розмішений в не житловому приміщенні. За результатами перевірки складено акт про порушення та акт про демонтаж засобу вимірювальної техніки, в якому було зафіксовано показник газового лічильника Галус G-4 №2543047, 1995 року випуску, що становив на день зняття 26015,49 м3. Зазначений показник було враховано Попільнянським відділенням АТ «Житомиргаз» в облік використання газу споживачем за три останні роки, що є неповномірним, так як за відповідний спожитий об`єм газу було сплачено ще в період з 1997 року по 2004 рік, що підтверджується свідченнями свідків та квитанціями. На час прийняття рішення Попільнянським районним судом Житомирської області у справі №272/442/21 відповідач не в змозі була підтвердити документально, що об`єм спожитого газу 26015,49 м3 було сплачено ще до 2004 року. Обставини з часом змінилися, так як були виявлені оригінали квитанцій за 2003-2004 роки, які досліджені судом першої інстанції та не оспорювалися як позивачем, так і третьою особою. У судовому засіданні представники позивача адвокати Козир В.К. та Шароварський В.В. доводи апеляційної скарги підтримали, просили задовільнити вимоги, скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовільнити. Відповідач та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну каргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представник третьої особи адвокат Ведіщева А.П. доводи апеляційної скарги позивача підтримала, просила задовільнити вимоги та скасувати рішення суду першої інстанції. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та її вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом під час розгляду справи встановлено, що згідно розрахунку споживання природного газу споживача ОСОБА_1 за особовим рахунком № НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1 , показники лічильника станом на 01.10.2019 року становили 26015,49 м3, сума заборгованості 191 976,89 грн. (а.с.8, т.1). Із довідки ТОВ «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 станом на 02.10.2019 року газопостачання припинено у зв`язку із заборгованістю (а.с.9, т.1). З копії технічного паспорта, виданого на ім`я чоловіка відповідачки - ОСОБА_2 , вбачається, що по АДРЕСА_2 розміщений індивідуальний житловий будинок з присадибними господарськими будівлями та спорудами, в тому числі сарай та літня кухня (а.с.125-129, т.1). Договір про надання послуг з газопостачання за адресою: АДРЕСА_2 , укладався з чоловіком відповідачки - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , договір № 220/48 від 09.04.2002 року, а в подальшому з відповідачкою ОСОБА_1 , договір № 220-054 від 25.10.2005 року (а.с.200-201, 202-203, т. 1). Відповідно до Акту про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 01.10.2019 року, за адресою: АДРЕСА_2 , з неопалювального приміщення було демонтовано лічильник Галус G-4 №2543047, 1995 року випуску. На час демонтажу показник лічильника становив 26015,49 м3. За результатами огляду вимірювальної техніки встановлено, що механічні пошкодження та ознаки самовільного втручання в роботу засобу вимірювальної техніки відсутні; наявність та цілісність пломб, стан різьбових з`єднань, наявність відбитків повірочного тавра цілі. (а.с.205, т.1). Як вбачається із квитанцій на оплату по особовому рахунку № НОМЕР_3 за адресою: АДРЕСА_2 , споживачем послуг із газопостачання здійснювалася оплата за березень, квітень 2002 року за показниками 17169 м3 у сумі 210,05 грн., за жовтень 2002 року за показниками 18572 м3 у сумі 227,16 грн., за січень 2003 року за показниками 20330 м3 у сумі 168,84 грн., за лютий 2004 року за показниками 26221 м3 у сумі 151,20 грн. (а.с.206-207, т.1). Рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2021 року у справі № 272/442/21 за позовом ОСОБА_3 до АТ «Житомиргаз» про захист прав споживачів, яке було залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, було відмовлено у задоволенні позову та встановлено, що за наявності відкритого рахунку № НОМЕР_2 на газовий лічильник Галус G-4 № 2543047, 1995 року випуску, розташованого в господарській будівлі на території домогосподарства ОСОБА_1 , та відсутності доказів повідомлення АТ «Житомиргаз» про припинення газокористування у зазначеному вище порядку, останнім обґрунтовано зафіксовано показник даного лічильника 26015,49 м3 на дату складання акту про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 01.10.2019 року (а.с.33-36, т.2). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того,що при демонтажу лічильника Галус G-4 № 2543047, 1995 року випуску, розташованого в господарській будівлі на території домогосподарства ОСОБА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_2 ), станом на 01.10.2019 року було зафіксовано його показник - 26015,49 м3; сторонніх втручань у роботу вимірювальної техніки не виявлено. З копій квитанцій вбачається, що об`єм газу 26221,00 м3 було спожито та оплачено відповідачкою у період до лютого 2004 року, а тому суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки допущені ОСОБА_1 порушення як побутового споживача по відношенню до ТОВ «Житомиргаз збут» не спростовують факт оплати за спожитий природний газ об`ємом 26221,00 м3. Такий висновок суду першої інстанції є вірним виходячи із наступного. Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України «Про ринок природного газу» від 09 квітня 2015 року № 329-VIII (далі - Закон № 329-VIII), Кодексом ГРМ, Правилами постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 року №2496 (далі Правила №2496), Типовим договором розподілу природного газу, затвердженим постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі Типовим договором № 2498), Типовим договором № 2500 та іншими нормативно-правовими актами України. Згідно з пунктами 23, 37 частини першої статті 1 Закону № 329-VIII побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини. Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону № 329-VIIІ постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості в кількості та порядку, передбаченого договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт. Главою 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ врегульовано порядок комерційного обліку газу по об`єктах побутових споживачів (населення). У пункті 1 цієї глави вказано, що визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору. Для визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ. У разі відсутності лічильника газу в оператора ГРМ приймаються дані лічильника газу побутового споживача. При цьому оператор ГРМ має право протягом експлуатації лічильника газу та відповідно до вимог цього Кодексу здійснювати контрольне зняття показань ЗВТ (лічильника газу) для контролю та перевірки його показань. Згідно з пунктом 2 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ періодом, за який по об`єкту побутового споживача визначається об`єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць. Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за договором розподілу природного газу здійснюються за тарифом, встановленим регулятором для відповідного оператора ГРМ, виходячи з величини приєднаної потужності об`єкта споживача. Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу. Пунктом 4.6 розділу ІV Типового договору № 2500 передбачено, що усі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору. Відповідно до пункту 22 розділу ІІІ Правил, оплата побутовим споживачем за надані послуги з газопостачання може провадитися: за квитанціями абонентської книжки постачальника; за платіжними документами, які виписуються постачальником. Порядок оплати за поставлений газ визначається в заяві-приєднанні. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). Із наданих відповідачем квитанції на оплату вбачається, що 20 лютого 2004 року споживачем за особовим рахунком № НОМЕР_3 сплачено ВАТ «Житомиргаз» нараховану суму за послуги газопостачання за фактичними показниками лічильника 26221 м3. Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що різниця між показниками газового лічильника у квитанції на оплату та Акті демонтажу засобу вимірювальної техніки від 01.10.2019 року, пов`язана з тим, що оплата здійснювалася наперед, у зв`язку із фінансовою можливістю та економічною обґрунтованістю оплати за тарифами, які були встановлені у той період. Згідно із частиною 4 статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили. Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і означається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2018 року у справі №917/1345/14 (провадження №12-144гс18) зазначила, що преюдиційне значення у справі надається обставинам, встановленим судовим рішенням, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиційне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особи, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключено ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиційні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи. Як встановлено рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 02 вересня 2021 року у справі №272/442/21 за позовом ОСОБА_3 до АТ «Житомиргаз» про захист прав споживачів, яке було залишено без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року, позивач не довела, що у вказаний період між нею та відповідачем існували договірні правовідносини, як і не довела належними та допустимими доказами того, що вона у вказаний період сплачувала кошти за спожитий природний газ. Суд визнав, що АТ «Житомиргаз» обґрунтовано зафіксовано показник даного лічильника 26015,49 м3 на дату складання акту про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 01.10.2019 року. Однак, ОСОБА_1 , як відповідач у справі, що розглядається, надала докази на спростування доводів позивача та на підтвердження сплати коштів ще у 2004 році за спожитий газ за показниками газового лічильника - 26221 м3, що є більшими за визначені АТ «Житомиргаз» у Акті про демонтаж засобу вимірювальної техніки від 01.10.2019 року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки відповідач під час розгляду справи довела належними доказами, що нараховану суму спожитого об`єму природного газу 26221 м3 було сплачено у лютому 2004 року, тому вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.12.2016 року по 30.11.2019 року за показниками 26015,49 м3 є безпідставними. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ніяких нових обставин чи доказів, які не були предметом розгляду судом першої інстанції та могли б вплинути на правильність висновків та рішення суду апелянтом не надано. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ» залишити без задоволення, а рішенняАндрушівського районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2022 року- без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 06 лютого 2023 року. Головуючий Судді