LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4820677/705/21

від 22.03.2022 ·

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 березня 2022 року м. Хмельницький Справа № 677/705/21 Провадження № 22-ц/4820/290/22 Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Гриньова А.М. розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №677/705/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2021 року (суддя Кускова Т.В.) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: Звертаючись до суду із вказаним позовом АТ «Універсал-Банк» вказувало, що в жовтні 2017 року товариство запустило новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. 30.01.2018 ОСОБА_1 звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 30.01.2018. Позивач вказує, що положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники вищезазначених документів у мобільному додатку monobank. Банк посилається на те, що на підставі договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Позивач зазначає, що ним свої зобов`язання за Договором виконанні та надано відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Проте, ОСОБА_1 не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв`язку із чим в останнього виникла заборгованість, що станом на 08.02.2021 становила 82199,01 грн та складається з: 29744,97 грн - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 52454,04 - заборгованість за пенею та комісією. Позивач, виходячи із своїх прав просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 82199,01 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг monobank від 30.01.2018. Заочним рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2021 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» заборгованість за договором кредитування про надання банківських послуг «monobank» у сумі 82199, 01 грн. Вирішено питання про судові витрати. Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 13 вересня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2021 року. Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 20 жовтня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення суду. Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2021 року в цивільній справі №677/705/21 за позовом АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без задоволення. Не погоджуючись із заочним рішенням суду, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначає, що у анкеті-заяві від 30.01.2018 процентна ставка не зазначена, відсутні умови договору про встановлення розміру позики, кредитного зобов`язання за нею, а також відповідальності у вигляді неустойки за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Апелянт вказує, що угода є договором приєднання, відповідач фізично підписав лише Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, проте матеріали справи не містять належних підтверджень того, що саме надані позивачем: договір про надання банківських послуг, договір про відкриття рахунку, випуск і обслуговування платіжної кратки з можливістю встановлення ліміту кредитування, що складається з умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, паспорту споживчого кредиту, таблиці обчислення загальної вартості кредиту, інформації щодо відкриття поточного рахунку та випуску електронного платіжного засобу та тарифи розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання ОСОБА_1 , як стверджує позивач, кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) та саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядку нарахування. Апелянт посилається на те, що відсутні правові підстави вважати, що при укладені договору з відповідачем Банком дотримано вимог, передбачених ч. 2 ст.11 Закону №1023-ХІІ про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Також, ОСОБА_1 вказує, що електронний договір укладений з порушенням порядку, що визначений ст. 11 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», зокрема за відсутності належної оферти або акцепту, не може бути прирівняний до договору, що укладений в письмовій формі, у зв`язку із цим, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Разом з тим, апелянт вважає, що нарахування штрафів та пені у разі невиконання зобов`язань споживачем зі сплати платежів за кредитом у період з 13 березня 2020 року по 31 грудня 2021 року заборонено на підставі Закону України «Про внесення змін до податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» №591-ІХ від 13.05.2020. Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення та постановити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Універсал Банк» погоджується із висновками суду першої інстанції та просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Позивач вказує, що відповідач успішно пройшовши процедуру ідентифікації, 30.01.2018 успішно пройшов процедуру верифікації та підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг monobank. Підписуючи Анкету-заяву, ОСОБА_1 приєднався та був ознайомлений з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал-Банк», тарифами за карткою monobank, таблицею обчислення вартості кредиту, паспортом споживчого кредиту «Карта monobank», адже підписав Анкету-заяву у якій записані положення про ознайомлення останнього з вищевказаними документами. Банк вказує, що оскільки неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором призвело до порушення прав позивача, тому порушене право підлягає захисту шляхом стягнення заборгованості із відповідача. Позивач посилається на те, що проведений відповідачем розрахунок первинними документами не підтверджений. Також, Банк зазначає, що ОСОБА_1 самостійно через мобільний додаток оформив 2 розстрочки на загальну суму 9979,50 грн, а тому заборгованість за тілом кредиту змінювалась, у зв`язку із тим, що кошти на погашення розстрочки відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала, адже сума регулярного платежу по розстрочці та покупки частинами відноситься до тіла кредиту, тому що Банк надав кошти у користування, а клієнт їх виплачує відповідно до договору розстрочки. Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 367 ЦПК України). Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині, або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно пункту 3 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Положеннями частин 1, 4 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_1 , відповідно до вимог статей 128, 130 ЦПК України, про час і місце судового засідання (при встановленому зареєстрованому місці проживання сторони повідомлення її через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади не є належним повідомленням), тому суд першої інстанції, розглянувши 09.07.2021 справу за позовом АТ «Універсал Банк» порушив права боржника ОСОБА_1 та не створив рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду і до реалізації та захисту їх прав, що є частиною гарантій справедливого правосуддя. Зазначене порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свою апеляційну скаргу такими обставинами. А отже, оскаржуване судове рішення підлягає до скасування з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги в частині не повідомлення відповідача про день і час розгляду справи та порушення його прав є аргументованими. Разом з тим, встановлено, що 30 січня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 30.01.2018, за умовами якої визначено, що ця Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг (п. 2 Анкети - заяви). Позичальник підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. Крім того, відповідач в Анкеті-заяві зазначив, що просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті йому в банку; засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. І також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення, має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6 Анкети - заяви). Усе листування щодо цього договору ОСОБА_1 просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п.11 Анкети - заяви) (а.с.9). Також встановлено, що за умовами вказаного договору позичальник отримав кредитні кошти станом на 09.03.2021 у розмірі 10000 грн у вигляді встановленого ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 (а.с.7). Коштами та відповідно кредитною карткою відповідач користувався, періодично витрачаючи кредитні кошти та відповідно періодично погашаючи кредит, що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 за період з 30.01.2018 по 08.02.2021 (а.с.7). Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 08.02.2021 становить 82199,01 грн: 29744,97 грн - заборгованість за наданим кредитом, 52454,04 грн - заборгованість за пенею та комісією (а.с. 6). Відповідно до частин 1, 2 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). За змістом частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України). Відповідно до частини 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. В силу положень частини 1 статті 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Положеннями частини 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Як передбачено частиною 1 статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII). За змістом частини 2 статті 9 Закону №1734-VIII (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України №675-VIII «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір та надсилаються іншій стороні цього договору. В силу положень частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Звертаючись до суду з позовом про стягнення заборгованості, АТ «Універсал Банк» надав суду Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 30.01.2018, виписку по рахунку ОСОБА_1 від 09.03.2021, Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank); Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank» та розрахунок заборгованості за договором від 08.02.2021. Однак, Анкета-заява до Договору про надання банківських послуг від 30.01.2018 не містить умов щодо розміру кредитного ліміту, а також розміру, підстав та порядку нарахування процентів за користування кредитним коштами. Надані позивачем Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank) і Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank» визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, розмір кредитного ліміту, процентну ставку, строк кредитування, порядок повернення кредиту, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін. Однак, ці документи не підписані ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Отже, відсутні належні та достовірні докази про те, що Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank), Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank» і Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача були підписані позичальником в подальшому за допомогою електронного підпису. Крім того, за змістом положення ст. 9 Закону №1734-VIII паспорт споживчого кредиту - це лише інформація, необхідна для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття позичальником обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту, яка надається кредитодавцем споживачу до укладення кредитного договору, а умови договору про споживчий кредит та форма його укладення визначені ст 12, 13 Закону України «Про споживче кредитування» в розділі ІІІ «Договір про споживчий кредит» цього Закону. Оскільки за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови надання банківських послуг, відсутності в Анкеті-заяві домовленості сторін про розмір кредитного ліміту, підстави та порядок нарахування процентів, надані банком Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (monobank) і Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank» не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки ці документи достовірно не підтверджують вказаних обставин. У зв`язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини 1 статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права. Таким чином, апеляційний суд вважає недоведеним факт укладення між сторонами 30.01.2018 кредитного договору, на тих умовах, узгодженими які вважав позивач. А тому доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального права та не врахування, що сторонами при укладені договору від 30.01.2018 не були узгоджені усі істотні умови договору шляхом підписання Анкети - заяви та те, що Умови і Правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Тарифи і Паспорт споживчого кредиту «Картка monobank» не є складовими кредитного договору є обґрунтованими. Разом з тим, апеляційний суд вважає, що підлягають до часткового задоволення позовні вимоги Банку, виходячи з наступного. Так, відповідно до положень частини 2 статті 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Як зазначає Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку банку не повернуті, то відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів. Як слідує із банківської виписки по картці НОМЕР_2 клієнта ОСОБА_1 , що надана позивачем як письмовий доказ на підтвердження заявлених позовних вимог щодо розміру заборгованості позичальника і є належним доказом вбачається, що відповідач використовував кредитні кошти та здійснював погашення кредиту (а.с. 7-8). Зокрема, з вказаної виписки вбачається, що у період з 30.01.2018 по 08.02.2021 позичальником були використані кредитні кошти на загальну суму 39717 грн. В той же час, за період 30.01.2018 по 08.02.2021 Банком проведено 28.02.2018, 28.03.2018 та 01.08.2018 три операції і зараховано на повернення коштів по зазначеній кредитній картці виходячи з математичного підрахунку в сумі 7129,55 грн. Тому, з огляду на вищенаведене, станом на 08.02.2021 у позичальника перед Банком виникла заборгованість за кредитом з фактично отриманих та неповернутих коштів у загальному розмірі 32587,45 грн (39717 грн - 7129,55 грн). Отже, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності процесу, судова колегія вважає, що підлягають до часткового задоволення позовні вимоги АТ «Універсал Банк» в частині стягнення з відповідача фактично отриманих і неповернутих ним коштів в розмірі 29744,97 грн (в межах заявлених позовних вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України). В решті позовні вимоги до задоволення не підлягають з підстав їх недоведеності в порушення вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях ( ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Враховуючи наведене, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позову. На підставі частин 1, 13 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в сумі 821,51 грн (2270 грн (судовий збір за подання позовної заяви) * 36,19 (% задоволених позовних вимог)/100) та з Банку на користь ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги в сумі 2172,73 грн (3405 грн (судовий збір за подання апеляційної скарги) * 63,81 (% задоволених вимог апеляційної скарги)/100)). Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Заочне рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 липня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позов Акціонерного товариства «Універсал банк» задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал банк» (ЄРДПОУ 21133352; вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ) 29744 (двадцять дев`ять тисяч сімсот сорок чотири) грн 97 коп заборгованості та 821 (вісімсот двадцять одна) грн 51 коп судового збору. Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал банк» (ЄРДПОУ 21133352; вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 ) 2172 (дві тисячі сто сімдесят дві) грн 73 коп судового збору. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення складено 22 березня 2022 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»