Постанова 4873 № 910/7275/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" грудня 2021 р. Справа№ 910/7275/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пашкіної С.А. суддів: Сітайло Л.Г. Буравльова С.І. За участю секретаря судового засідання: Кулачок О.А. представників сторін: від позивача: не з`явився; від відповідача: Симбірцев Є.В. ( ордер КС №445167 від 25.06.19); розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/7275/21 (суддя Бойко Р.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітак" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" про стягнення 1 094 923,91грн та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітак" про стягнення 27 319,20грн ВСТАНОВИВ: Первісний позов з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 25.05.2021 та від 09.06.2021 заявлено про стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" на користь ТОВ "Ітак", пені у розмірі 142803,98грн, 3% річних у розмірі 38304,43грн, інфляційних втрат у розмірі 110415,44грн, 0,2% за користування коштами у розмірі 803700,06грн, а всього 1094923,91грн. У позові ТОВ "Ітак" викладено попередній розрахунок понесених витрат на професійну правничу допомогу, сума яких становить 47500грн. Зустрічний позов заявлено про стягнення з ТОВ "Ітак" на користь ТОВ "ТД "Київхліб" пені у розмірі 27319,20 грн., нарахованої за прострочення ТОВ "Ітак" своїх негрошових зобов`язань за договором поставки №12092019 від 12.09.2019 щодо своєчасної поставки товару. Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/7275/21 первісний позов ТОВ "Ітак" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "ТД "Київхліб" на користь ТОВ "Ітак" пеню у розмірі 142803,98грн, інфляційні втрати у розмірі 110415,44грн, відсотки за користуванням коштами у розмірі 803400,06грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено. Зустрічний позов ТОВ "ТД "Київхліб" задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Ітак" на користь ТОВ "ТД "Київхліб" пеню у розмірі 20296, 93грн. В іншій частині в задоволенні зустрічного позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням, ТОВ "ТД "Київхліб" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/7275/21; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/7275/21 та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву ТОВ "Ітак" до ТОВ "ТД "Київхліб" задовольнити в розмірі 141497,35грн - суми нарахованої за умовами договору пені, 79279,13грн - суми інфляційних втрат, 2269,37грн - суми нарахованих 0,2 % за користування грошовими коштами; зустрічний позов ТОВ "ТД "Київхліб" до ТОВ "Ітак" задовольнити повністю та стягнути з останнього на його користь 27319,20грн пені. Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням та вважає, що воно винесене при неповному з`ясуванні судом обставин справи, що мають для неї значення, при неправильному встановленні обставин справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права. У обґрунтування вказаної позиції апелянт послався на те, що: - суд визначає можливим нараховувати штрафні санкції не з наступного дня коли поставка товару не відбулася, а лише через один день після визначеної дати поставки, що, на думку апелянта, фактично свідчить про наявність у постачальника права на подовження постачальником строку для своєчасної поставки товару; - суд, дійшовши висновків, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені, застосовує їх виключно щодо позовних вимог ТОВ "ТД "Київхліб" ігноруючи необхідність застосування такої позиції і до ТОВ "Ітак" при тому, що розрахунок пені іншою стороною здійснюється подобним чином - з наступного дня після закінчення обов`язку по оплаті, що свідчить про непослідовність суду першої інстанції у своїх висновках та порушує принцип рівності сторін, визначений ст. 24 Конституції України; - суд ігнорує розрахунки ТОВ "Ітак" долучені до заяви про зменшення розміру, згідно яких ТОВ "Ітак" нараховує штрафні санкції на останні два платежі (по 150000грн) зазначаючи при цьому, що прострочка виконання зобов`язань становить 42 та 36 днів, однак при цьому ТОВ "Ітак" не визначає, за якою саме поставкою він розраховує прострочку у виконанні взятих на себе зобов`язань, що свідчить про недоведеність позовних вимог; - ТОВ "Ітак", здійснюючи свої розрахунки, зазначає про те, що товар був поставлений певним днем, при цьому наступним же днем нараховує штрафні санкції, що порушує умови договору про відстрочку платежу на 60 днів; - суд при оцінці аргументованості та законності заявлених позовних вимог не пересвідчився в правильності нарахування ТОВ "Ітак" штрафних санкцій, не перевірив їх обґрунтованість, не надав оцінки доводам та розрахункам ТОВ "ТД "Київхліб" щодо заявлених до стягнення штрафних санкцій; - суд хибно кваліфікує укладений між сторонами договір продажу товарів в кредит з відстроченням платежу; хибно застосовує до нього положення ч.5 ст.649ЦК України щодо нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами; хибно нараховує проценти як проценти за день, а не за рік, оскільки у п.4.6 Договору при визначенні ставки прямо не зазначено, яка саме ставка береться для розрахунку 0,2% в день чи 0,2% в рік, але, на думку апелянта, ставка 0,2% є річною, тому стягненню з ТОВ "ТД "Київхліб" на користь ТОВ "Ітак" за користування чужими грошовими коштами підлягає 2 269,37грн за розрахунком ТОВ "ТД "Київхліб"; - ТОВ "ТД "Київхліб" був вимушений підписати Договір з Протоколом розбіжностей, який містив п.4.6 Договору щодо товарного кредиту; - санкція, встановлена п.4.6 Договору, є пенею, тому недопустимо стягнення двох однакових штрафних санкцій за один і той самий період; - судом першої інстанції порушено принцип рівності сторін, визначений статтею 24 Конституції України. Враховуючи викладені в апеляційній скарзі обставини, ТОВ "ТД "Київхліб" зазначає, що Господарський суд міста Києва прийняв рішення від 06.07.2021 на довільних аргументах, які не мають під собою легітимної (правової) основи, а висновки і мотиви, викладені у цьому рішенні засновані на абстрактних твердженнях, а також, що судом першої інстанції не було вчинено дій, які сприяють виконанню завдань господарського судочинства та не дотримано вимог щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності із законом, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючого: Пашкіної С.А., суддів:Сітайло Л.Г., Мартюк А.І. від 01.09.2021 у справі № 910/7275/21 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/7275/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Київхліб" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021; справу № 910/7275/21 призначено до розгляду на 27.10.2021; зупинено дію оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/7275/21. 10.09.2021 та 14.09.2021 від ТОВ "ІТАК" до апеляційного суду надійшли ідентичні за змістом відзиви на апеляційну скаргу від 09.09.2021, в яких ТОВ "ІТАК" проти апеляційної скарги ТОВ "ТД "Київхліб" заперечує, вважає рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/7275/21 законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню. До відзивів ТОВ "ІТАК" додано ідентичні за змістом попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які ТОВ "ІТАК" очікує понести у зв`язку з розглядом справи в апеляційному суді, які дорівнюють 21 850,00грн та докази на підтвердження вказаної суми. 24.09.2021 від ТОВ "ТД "Київхліб" до апеляційного суду надійшли письмові пояснення з підтримкою вимог і доводів апеляційної скарги. У зв`язку з перебуванням судді Мартюк А.І. на лікарняному, відповідно до службової записки від 26.10.2021 головуючої судді Пашкіної С.А. відбувся повторний автоматичний розподіл справи № 910/7275/21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 колегією суддів у складі: головуючого Пашкіної С.А., суддів: Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Київхліб" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/7275/21. У судовому засіданні 27.10.2021 апеляційним судом заслухано пояснення сторін і запропоновано сторонам надати суду уточнені розрахунки заявлених у первісному та зустрічному позовах майнових вимог, розгляд справи відкладено до 08.11.2021. 03.11.2021 ТОВ "ІТАК" долучено до матеріалів справи № 910/7275/21 розрахунок пені, нарахованої відповідно до п.6.3 протоколу розбіжностей; розрахунок 3% річних, нарахованих відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України; розрахунок 0.2% річних, нарахованих згідно протоколу розбіжностей від 12.09.2019 до договору поставки № 12092019 від 12.09.2019 між ТОВ "ІТАК" та ТОВ "ТД "Київхліб" та статті 536 ЦК України. 04.11.2021 та 08.11.2021 від ТОВ "ТД "Київхліб" до апеляційного суду надійшли ідентичні за змістом додаткові пояснення, де наведено розрахунок неустойки відповідно до п. 6.1 договору поставки № 12092019 від 12.09.2019. Судом враховано, що долучені сторонами до матеріалів справи розрахунки не відрізняються від розрахунків, наявних в матеріалах справи, на підставі яких сторонами заявлено позовні вимоги первісного та зустрічного позовів і які є предметом судового розгляду. Судове засідання 08.11.2021 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Пашкіної С.А. у відпустці з 01.11.2021 по 12.11.2021. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.11.2021 колегією суддів у складі: головуючого Пашкіної С.А., суддів: Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. розгляд справи № 910/7275/21 призначено на 15.12.2021. 29.11.2021 від адвоката Жигалюк Юлії Сергіївни, яка діє від імені та в інтересах ТОВ "Ітак", до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 15.12.2021 о 10-30, в режимі відеоконференції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 колегією суддів у складі: головуючого Пашкіної С.А., суддів: Сітайло Л.Г., Буравльова С.І. відмовлено в задоволенні клопотання адвоката Жигалюк Юлії Сергіївни про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в частині участі в судовому засіданні, призначеному на 15.12.2021 о 10-30, в режимі відеоконференції. Від представника позивача Жигалюк Ю.С. 14.12.2021 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з тим, що вона є єдиним уповноваженим представником позивача, водночас, в Києво-Святошинському суді Київської області призначено розгляд у цивільній справі 15.12.2021, в якій представником є також адвокат Жигалюк Ю.С. У судовому засіданні 15.12.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника ТОВ "ІТАК" Жигалюк Ю.С. про відкладення розгляду справи № 910/7275/21 з тих підстав, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує кількості представників. Так, юридичну особу за посадою може представляти її керівник. Інші особи можуть бути її представниками, якщо вони діють у межах, визначених законодавством чи установчими документами юридичної особи. Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Таким чином, зазначений у клопотанні представник є не єдиною особою, що має право представляти інтереси товариства в суді. Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, судовою колегією встановлено. 12.09.2019 між ТОВ "Ітак", як постачальником, та ТОВ "ТД "Київхліб", як покупцем, укладено договір поставки №12092019 (Договір), за яким постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (пакети та плівка з малюнком). 12.09.2019 між ТОВ "Ітак" та ТОВ "ТД "Київхліб", як учасниками Договору, складено та підписано Протокол розбіжностей до Договору. Протокол розбіжностей до Договору підписаний представниками ТОВ "Ітак" та ТОВ "ТД "Київхліб", скріплений їх печатками, визначений сторонами як невід`ємна частина Договору, набуває чинності з моменту підписання Договору та діє протягом усього терміну дії Договору. Згідно з п.2.4 Договору ціна, асортимент та інші характеристики товару, що постачається, відображаються у накладній, яка має відповідати погодженій сторонами Специфікації. Згідно з п.4.4 Договору в редакції Протоколу розбіжностей оплата здійснюється покупцем протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, або документів з прийому-передачі товару. Згідно з п.4.6 Договору в редакції Протоколу розбіжностей у разі протермінування покупцем оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, постачальник має право нарахувати на підставі ст.694 ЦКУ відсотки за користування чужими грошовими коштами по ставці 0,2% від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожний день такого користування коштами. При цьому нарахування зазначених відсотків здійснюється з дати настання строків оплати товару, згідно п.4.4 даного Договору і до моменту оплати покупцем товару в повному обсязі. Покупець зобов`язується сплатити постачальнику суму заборгованості за поставлений товар, а також сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами від дня, коли товар мав бути оплачений та до дня його фактичної оплати в повному обсязі. Сплата відсотків здійснюється в строк протягом десяти банківських днів після їх нарахування та проводиться в гривнях на поточний рахунок постачальника. Згідно з п.6.1 Договору в редакції Протоколу розбіжностей у разі несвоєчасної поставки погодженого у Специфікації сторонами товару, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,2% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки. Якщо прострочення поставки товару перевищує 20 календарних днів, постачальник зобов`язується додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 5% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, а покупець має право відмовитись від прийняття товару та/або від цього Договору в односторонньому порядку. Згідно з п.6.3 Договору в редакції Протоколу розбіжностей, у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення. На підставі Договору протягом періоду з 30.09.2019 по 14.12.2020 ТОВ "Ітак" поставлено ТОВ "ТД "Київхліб" товар (пакети та плівка з малюнком) на загальну суму 18 072 625,79грн, що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких додано ТОВ "ІТАК" до позовної заяви. За накладною №12 від 27.11.2019, копія якої додана ТОВ "Ітак" до позовної заяви, ТОВ "ТД "Київхліб" повернуло ТОВ "Ітак" товар на загальну суму 25 380,00грн. Згідно з п.4.4 Договору в редакції Протоколу розбіжностей оплата здійснюється покупцем протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, або документів з прийому-передачі товару. За твердженням ТОВ "Ітак", станом на 30.04.2021 (день підписання позову) заборгованість ТОВ "ТД "Київхліб" перед ТОВ "Ітак" становила 150 000грн. На підтвердження вказаних обставин ТОВ "Ітак" додано до позовної заяви копії рахунків-фактур за період з 30.09.2019 по 12.02.2021 та копії банківських довідок про здійснення ТОВ "ТД "Київхліб" оплати за товар за Договором. 31.12.2019, 30.06.2020, 31.12.2020 ТОВ "Ітак" та ТОВ "ТД "Київхліб" підписали акти звірки проведених між ними взаємних розрахунків. Копії актів, підписаних представниками сторін та завірені їх печатками, додані ТОВ "Ітак" до позовної заяви. ТОВ "ІТАК" направлено ТОВ "ТД "Київхліб" претензію від 26.03.2021 № 48 з вимогою сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами в період з 01.01.2020 по 31.12.2020 у розмірі 156745,15грн та в період з 01.01.2021 по23.02.2021 у розмірі 377879,83грн, а всього 534624,98грн. На дату звернення з позовом до суду заборгованість ТОВ "ТД "Київхліб" перед ТОВ "Ітак" у розмірі 150000грн погашено не було. Факт наявності заборгованості на вказану суму не заперечується ТОВ "ТД "Київхліб", яким вказаний борг під час розгляду справи в суді першої інстанції було погашено. Виходячи з обставин, що склалися, керуючись нормами Цивільного кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", умовами Договору та Протоколу розбіжностей до Договору, ТОВ "Ітак" звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" (з урахуванням заяв про зменшення позовних вимог від 25.05.2021 та від 09.06.2021) пені у розмірі 142803,98грн, 3% річних у розмірі 38304,43грн, інфляційних втрат у розмірі 110415,44грн, 0,2% за користування коштами у розмірі 803700,06грн, а всього 1094923,91грн. У свою чергу, ТОВ "ТД "Київхліб" звернувся до суду з зустрічним позовом про стягнення з ТОВ "Ітак" пені у розмірі 27319,20 грн., нарахованої за прострочення останнім своїх негрошових зобов`язань за Договором щодо своєчасної поставки товару. Частково задовольняючи зустрічний позов ТОВ "ТД "Київхліб" про стягнення з ТОВ "Ітак" 27 319,20грн пені, нарахованої за прострочення ТОВ "Ітак" своїх негрошових зобов`язань за Договором щодо своєчасної поставки товару, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "ТД "Київхліб" неправильно здійснив розрахунок заявленої до стягнення суми пені, оскільки всупереч норм чинного законодавства здійснив розрахунок зазначеної суми включаючи дні фактичної поставки товару. Щодо вказаних обставин слід зазначити таке. У п.1.1 Договору сторони узгодили, що ТОВ "Ітак" зобов`язаний поставити та передати у власність ТОВ "ТД "Київхліб", а останній - прийняти та оплатити Товар (пакети та плівки з малюнком) на умовах, визначених Договором, Специфікаціями, затвердженим сторонами макетів, Технічним завданням (у разі необхідності), що узгоджені сторонами та є невід`ємною частиною цього Договору (надалі - Специфікації). Згідно з п.1.2 Договору у кожній Специфікації сторони повинні погодити, в тому числі, строк поставки Товару. Як слідує з матеріалів справи, умови поставки Товару сторони узгоджували в Специфікаціях, поставки відбувались за видатковими накладними. Специфікації та видаткові накладні, копії яких долучені сторонами до матеріалів справи, підписані повноважними представниками сторін та оформлені належним чином, відомості, наведені в указаних документальних доказах, сторонами не заперечуються. Факт порушення ТОВ "Ітак"» взятих на себе зобов`язань із своєчасної (у визначені Договором та Специфікацією строки) поставки Товару матеріалами справи підтверджується та не заперечується ТОВ "Ітак", який не погоджується лише з розміром заявленої до стягнення пені. Як слідує із зустрічного позову, ТОВ "ТД "Київхліб" нараховує пеню за прострочення поставки Товару, умови поставки якого встановлені специфікаціями: №13 від 15.07.2020, №14 від 05.08.2020, №16 від 28.09.2020, № 17 від 07.10.2020, №18 від 09.10.2020, №22 від 19.02.2021, №23 від19.02.2021. Розрахунок пені представлений у вигляді таблиці, де зазначені вартість Товару, поставка якого прострочена, та періоди нарахування пені з розрахунку 0,2% за кожен день прострочення відповідно до п.6.1 Договору в редакції Протоколу розбіжностей. При цьому ТОВ "ТД "Київхліб" нараховує пеню за періоди прострочення поставки партій Товару включаючи дату, якою Товар був поставлений, що ним не заперечується. Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з п.6.1 Договору в редакції Протоколу розбіжностей, у разі несвоєчасної поставки погодженого у Специфікації сторонами товару, постачальник сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,2% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки. Якщо прострочення поставки товару перевищує 20 календарних днів, постачальник зобов`язується додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 5% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, а покупець має право відмовитись від прийняття товару та/або від цього Договору в односторонньому порядку. З огляду на норму ч.3 ст.549 ЦК України, неустойка, передбачена п.6.1 Договору в редакції Протоколу розбіжностей, за своєю правовою суттю є пенею. Враховуючи те, що факт порушення ТОВ "Ітак" своїх зобов`язань із своєчасної поставки Товару ТОВ "ТД "Київхліб" є доведеним, тобто мало місце порушення ТОВ "Ітак" строків поставки Товару, встановлених в Договорі та Специфікації, а також те, що в Договорі передбачено право ТОВ "ТД "Київхліб" на нарахування пені, як захід відповідальності ТОВ "Ітак" за порушення строків виконання зобов`язання, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Ітак" пені заявлені ТОВ "ТД "Київхліб" обґрунтовано та правомірно. Разом з цим, розрахунок ТОВ "ТД "Київхліб" заявлених до стягнення сум пені є таким, що не відповідає вимогам частині 2 статті 251, частині 2 статті 252, статті 253, частини 1 статті 255, частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України. Так, відповідно до ч.2 ст. 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст.252 ЦК України). Статтею 253 ЦК України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Згідно з частиною 1 статті 255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Зазначені вище норми закону, з огляду на правову природу пені, визначену ч.3 ст. 549 ЦК України, свідчать про те, що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення платежу, а день фактичної поставки товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватися стягнення пені. Отже, судом першої інстанції правильно встановлено, що проведений ТОВ "ТД "Київхліб" розрахунок пені є невірним, оскільки розрахунок проведено з урахуванням днів, в які відбувались поставки Товару, що суперечить нормам чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з правовим висновком щодо вимог зустрічного позову суду першої інстанції, який, здійснивши власний розрахунок, визнав правомірним стягнення з ТОВ "Ітак" на користь ТОВ "ТД "Київхліб" пені за прострочення ТОВ "Ітак" своїх негрошових зобов`язань за Договором щодо своєчасної поставки товару в розмірі 20 296,93грн і відмовив у задоволені вимог у сумі 7 022,27грн. При цьому колегія суддів вважає за потрібне роз`яснити ТОВ "ТД "Київхліб", що день виконання зобов`язання - незалежно від того, є цей день першим днем періоду прострочення (тобто днем, наступним за останнім днем виконання зобов`язання) чи будь-яким іншим днем вказаного періоду - за законом не включається до періоду прострочення, і якщо зобов`язання фактично виконане в день, наступний за останнім днем його виконання, тобто в перший день періоду нарахування штрафних санкцій за невиконане зобов`язання, період прострочення відносно виконаного зобов`язання в такому випадку не розпочинається. Тривалість періоду прострочення залежить від дня виконання простроченого зобов`язання - якщо зобов`язання у встановлений строк виконане не було, то день, наступний за останнім днем виконання зобов`язання, є першим днем періоду прострочення, і якщо зобов`язання буде виконане на 11 день, період прострочення, протягом якого нараховуються штрафні санкції за невиконання зобов`язання, становить 10 днів, оскільки 11-й день до такого періоду за законом не включається. При цьому, якщо в день, наступний за останнім днем його виконання, зобов`язання виконане в повному обсязі, то з дня, наступного за днем повного фактичного виконання, штрафні санкції щодо виконаного зобов`язання не нараховуються, оскільки обов`язок з виконання зобов`язання припинився. У випадку ж, якщо в день, наступний за останнім днем його виконання, зобов`язання виконане частково, то щодо фактично виконаної частини зобов`язання штрафні санкції не нараховуються, оскільки обов`язок з виконання вказаної частини зобов`язання припинився, проте щодо частини зобов`язання, яка залишилась невиконаною, день, наступний за останнім днем виконання зобов`язання, є першим днем періоду прострочення, протягом якого щодо цієї невиконаної частини зобов`язання нараховуються штрафні санкції до його фактичного виконання. При цьому день фактичного виконання такої частини зобов`язання за законом до періоду прострочення не включається. Встановлений законом принцип початку нарахування штрафних санкцій з дня, наступного за днем виконання рішення у випадку поставки Товару в день, наступний за днем виконання зобов`язання, при цьому не порушується. Враховуючи вищевикладене, колегією суддів визнаються безпідставними та такими, що не відповідають нормам закону та дійсності, припущення ТОВ "ТД "Київхліб", який - з огляду на правову позицію суду першої інстанції щодо того, що розрахунок пені, заявленої до стягнення за зустрічним позовом, є невірним, оскільки ТОВ "ТД "Київхліб" здійснював нарахування пені включно на дати, в які ТОВ "Ітак" було поставлено Товар, і що пеня може бути нарахована лише за кожен повний день прострочення виконання зобов`язання, а день фактичної поставки Товару не включається до періоду часу, за який може здійснюватись стягнення пені, - дійшов висновку, що суд визначає можливим нараховувати штрафні санкції не з наступного дня коли поставка товару не відбулася, а лише через один день після визначеної дати поставки, що, на думку апелянта, фактично свідчить про наявність у постачальника права на подовження постачальником строку для своєчасної поставки товару. Вирішуючи спір за первісним позовом, суд першої інстанції дійшов висновку, що, виходячи з умов Договору в редакції Протоколу розбіжностей, а саме пункту 4.4, згідно з яким оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 60 робочих днів з моменту поставки товару, Договір в редакції Протоколу розбіжностей за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу товару в кредит з відстроченням платежу, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 694 ЦК України. ТОВ "ТД "Київхліб" з таким висновком суду першої інстанції не погоджується, зазначивши в апеляційній скарзі, що ТОВ "Ітак" хибно тлумачить зміст Договору та оманливо вважає цей Договір договором продажу товару в кредит, а суд безпідставно погоджується з такою необґрунтованою позицією, оскільки у Договорі жодним чином не визначено таких елементів договору як розмір, порядок нарахування та сплати нарахованих процентів за користування товарним кредитом, право застави на товар, який передано тощо, а тому відсутні підстави вважати, що вказаний договір має елементи договору продажу товару у кредит. Апелянт вважає, що між сторонами укладено Договір поставки товару на умовах відстрочення сплати вартості товару, а твердження ТОВ "Ітак" про застосування до прострочення виконання грошових зобов`язань у відповідності до вимог ст.694 ЦК України, яка застосовується виключно до договорів продажу товару в кредит, є помилковими. Щодо вказаних обставин слід зазначити таке. Згідно зі ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (ч.1); підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч.2). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч.1 ст.629 ЦК України). У п.4.4 Договору в редакції Протоколу розбіжностей сторони домовились, що оплата здійснюється покупцем протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, або документів з прийому-передачі товару, а у п п.4.6 Договору в редакції Протоколу розбіжностей - що у разі протермінування покупцем оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, постачальник має право нарахувати на підставі ст.694 ЦК України відсотки за користування чужими грошовими коштами по ставці 0,2% від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожний день такого користування коштами. При цьому нарахування зазначених відсотків здійснюється з дати настання строків оплати товару, згідно п.4.4 даного Договору і до моменту оплати покупцем товару в повному обсязі. Покупець зобов`язується сплатити постачальнику суму заборгованості за поставлений товар, а також сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами від дня, коли товар мав бути оплачений та до дня його фактичної оплати в повному обсязі. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України). Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч.2 ст.628 ЦК України). Враховуючи вказані норми закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виходячи зі змісту пункту 4.4 Договору в редакції Протоколу розбіжностей, згідно з яким оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 60 робочих днів з моменту поставки товару, Договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу товару в кредит з відстроченням платежу, і що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 694 ЦК України. На заперечення вказаних обставин апелянтом належного обґрунтування не наведено. Так само апелянтом не доведено, що підписання Протоколу розбіжностей до Договору не було його вільним волевиявленням, і що ТОВ "ТД "Київхліб" був вимушений підписати Договір з Протоколом розбіжностей, який містив п.4.6 Договору щодо товарного кредиту. Щодо вимог первісного позову про стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" на користь ТОВ "Ітак" пені у розмірі 142 803,98грн слід зазначити таке. За приписами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Згідно з п.6.3 Договору в редакції Протоколу розбіжностей, у випадку порушення строків оплати за поставлений товар, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Наданий ТОВ "Ітак" розрахунок пені, нарахованої за період з 30.04.2020 по 04.05.2021 з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ, є арифметично вірним, відповідає як приписам ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", так і приписам ч.6 ст.232 ЦК України. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність вимог в частині стягнення ТОВ "ТД "Київхліб" на користь ТОВ "Ітак" пені в сумі 142 803,98грн. При цьому суд першої інстанції, задовольняючи вимоги в цій частині, з огляду на те, що 02.04.2020 набув чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", згідно якого Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12, яким передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, в тому числі строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача заборгованості, продовжено на строк дії карантину, дійшов обґрунтованого висновку про те, що щодо вимог про стягнення пені строк позовної давності ТОВ "Ітак" не був пропущений. Щодо вимог первісного позову про стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" на користь ТОВ "Ітак" інфляційних втрат у розмірі 110 415,44грн слід зазначити таке. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий ТОВ "Ітак", суд першої інстанції визнав вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 110 415,44грн правомірними, такими, що відповідають нормам ч.2 ст.625 ЦК України та методиці нарахування інфляційних втрат. При цьому суд не погодився з доводами ТОВ "ТД "Київхліб" про те, що ТОВ "Ітак" здійснено невірний розрахунок інфляційних втрат, оскільки ним здійснювалось нарахування втрат за прострочення, яке тривало неповний місяць, пояснивши, що при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат. Така правова позиція відповідає судовій практиці, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/190/18, постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 09.06.2021 у справі №5023/10655/11. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанови Верховного Суду від 10.02.2021 у справі №910/14257/19 та від 01.10.2020 у справі №910/11820/18). Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо вимог первісного позову в частині стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" на користь ТОВ "Ітак" інфляційних втрат в сумі 110 415,44грн, вважає їх обґрунтованими і законними. Щодо вимог первісного позову про стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" на користь ТОВ "Ітак" 3% річних у розмірі 38 304,43грн та 0,2% за користування коштами у розмірі 803 700,06грн слід зазначити таке. За приписами статті 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу. Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. Відповідно статті 695 Цивільного кодексу України договором про продаж товару в кредит може бути передбачено оплату товару з розстроченням платежу. Якщо покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару. Згідно з п.4.4 Договору в редакції Протоколу розбіжностей оплата здійснюється покупцем протягом 60 календарних днів з моменту поставки товару на підставі рахунку-фактури, виставленого постачальником, або документів з прийому-передачі товару. Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Частиною 5 статті 694 ЦК України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем. Згідно з п.4.6 Договору в редакції Протоколу розбіжностей у разі протермінування покупцем оплати товару більше ніж на 10 календарних днів, постачальник має право нарахувати на підставі ст.694 ЦК України відсотки за користування чужими грошовими коштами по ставці 0,2% від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожний день такого користування коштами. При цьому нарахування зазначених відсотків здійснюється з дати настання строків оплати товару, згідно п.4.4 даного Договору і до моменту оплати покупцем товару в повному обсязі. Покупець зобов`язується сплатити постачальнику суму заборгованості за поставлений товар, а також сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами від дня, коли товар мав бути оплачений та до дня його фактичної оплати в повному обсязі. Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. При вирішенні спору сторін в частині стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" на користь ТОВ "Ітак" 3% річних у розмірі 38304,43грн, заявлених згідно зі ст.625 ЦК України, та 0,2% за користування коштами у розмірі 803700,06грн згідно з п. 4.6 Договору, суд першої інстанції, здійснивши правовий аналіз у сукупності норм 694, 695, 536, 625 ЦК України, врахувавши висновки, які містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 10.04.2018 у справі №910/10156/17, дійшов висновку, що сторонами у Договорі було передбачено таку міру відповідальності за прострочення покупцем оплати товару як сплата процентів річних за користування коштами у розмірі іншому, ніж встановлений ч. 2 ст. 625 ЦК України, - 0,2% від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожен день такого користування коштами, і здійснивши перерахунок заявлених до стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" згідно з п.4.6 Договору в редакції Протоколу розбіжностей відсотків, дійшов висновку про правомірність вимог ТОВ "Ітак" про стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" відсотків за користування коштами, нарахованих за прострочення останнім грошових зобов`язань з оплати товару, у розмірі 803400,06грн. У задоволенні вимог ТОВ "Ітак" про стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" 3% річних у розмірі 38304,43грн, заявлених згідно зі ст.625 ЦК України, судом відмовлено з тих підстав, що у разі задоволення даної вимоги буде мати місце притягнення ТОВ "ТД "Київхліб" до подвійної відповідальності за одне й те саме господарське правопорушення - прострочення оплати товару, обраховане за один і той самий період, у вигляді стягнення 3% річних за користування коштами (розмір яких встановлений ст. 625 Цивільного кодексу України) та 73% річних за користування коштами (розмір яких встановлений п. 4.6 Договору в редакції Протоколу розбіжностей), що суперечить положенням статті 61 Конституції України як нормам прямої дії. Крім того, суд першої інстанції вважає, що визначення сторонами у Договорі іншого розміру відсотків річних, ніж передбачений ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, виключає можливість додаткового стягнення також 3% річних (встановленого нормою вказаної статті), оскільки фактично сторонами здійснюється заміна встановленого законодавством розміру відсотків. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що судом не враховано, що санкція, встановлена п.4.6 Договору, є пенею, тому недопустимо стягнення двох однакових штрафних санкцій за один і той самий період, а також, на те, що суд першої інстанції, самостійно визначивши необхідність притягнення ТОВ "ТД "Київхліб" до відповідальності стягненням саме коштів за користування коштами у формі товарного кредиту, а не 3% річних, про стягнення яких також було заявлено ТОВ "Ітак", причин такого рішення не визначив. З рішенням суду першої інстанції в частині задоволення вимог ТОВ "Ітак" про стягнення з ТОВ "ТД "Київхліб" 0,2% за користування коштами згідно з п. 4.6 Договору у розмірі 803700,06грн та відмови в задоволенні вимог про стягнення 3% річних у розмірі 38304,43грн, заявлених згідно зі ст.625 ЦК України, колегія суддів погоджується, вважає обґрунтованим і законним. Враховуючи вищевикладене, безпідставними визнаються колегією суддів посилання апелянта на те, що у п.4.6 Договору в редакції Протоколу розбіжностей при визначенні ставки прямо не зазначено, яка саме ставка береться для розрахунку 0,2% в день чи 0,2% в рік, і що ставка 0,2% є річною, тому стягненню з ТОВ "ТД "Київхліб" на користь ТОВ "Ітак" за користування чужими грошовими коштами підлягає 2 269,37грн за розрахунком ТОВ "ТД "Київхліб", оскільки в п. 4.6 Договору в редакції Протоколу розбіжностей сторонами чітко зафіксовано, що постачальник має право нарахувати на підставі ст.694 ЦКУ відсотки за користування чужими грошовими коштами по ставці 0,2% від вартості поставленого та неоплаченого товару за кожний день такого користування коштами. При цьому колегія суддів зауважує ТОВ "ТД "Київхліб" на те, що штрафна санкція, встановлена пунктом 4.6 Договору в редакції Протоколу розбіжностей: 0.2% від вартості поставленого та неоплаченого Товару за кожний день такого користування коштами, має таке ж визначення, що й в пункті 6.1 Договору в редакції Протоколу розбіжностей: 0,2% від вартості (ціни) несвоєчасно поставленого Товару за кожен день прострочення поставки. Однак розраховуючи штрафну санкцію, встановлену пунктом 6.1 Договору за несвоєчасну поставку Товару, ТОВ "ТД "Київхліб» " вважає ставку 0,2% добовою, водночас наполягаючи на тому, що ставка 0,2%, встановлена пунктом 4.6 Договору за протермінування оплати Товару, є річною, посилаючись при цьому на те, що у п.4.6 Договору при визначенні ставки прямо не зазначено, яка саме ставка береться для розрахунку - 0.2% в день чи 0,2% в рік. Враховуючи, що ТОВ "ТД "Київхліб" не пояснив суду, з яких підстав ставка 0,2%, яка встановлена п.6.1 Договору, є добовою, а ставка 0,2%, яка встановлена п.4.6 Договору, - річною, посилання ТОВ "ТД "Київхліб" на вказані обставин до уваги колегією суддів не приймаються. Крім того, колегія суддів вважає недоведеними посилання апелянта на те, що суд при оцінці аргументованості та законності заявлених позовних вимог не пересвідчився в правильності нарахування ТОВ "Ітак" штрафних санкцій, не перевірив їх обґрунтованість, не надав оцінки доводам та розрахункам ТОВ "ТД "Київхліб" щодо заявлених до стягнення штрафних санкцій. При цьому посилання ТОВ "ТД "Київхліб" на те, що суд проігнорував розрахунки ТОВ "Ітак" долучені до заяви про зменшення розміру, згідно яких ТОВ "Ітак" нараховує штрафні санкції на останні два платежі (по 150000грн) зазначаючи при цьому, що прострочення виконання зобов`язань становить 42 та 36 днів, однак при цьому ТОВ "Ітак" не визначає, за якою саме поставкою він розраховує прострочення у виконанні взятих на себе зобов`язань, що свідчить про недоведеність позовних вимог, до уваги колегією суддів не приймається, оскільки відносно зазначених ТОВ "ТД "Київхліб" платежів у розрахунку пені, нарахованої відповідно до п.6.3 Договору, ТОВ "Ітак" зазначено ставку виходячи з облікової ставки НБУ, у розрахунку 3% річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, - виходячи із ставки 3% річних, у розрахунку 0,2%, нарахованих відповідно до ст.694 ЦК України, - виходячи із ставки 0,2% відповідно до п. 4.6 Договору. Щодо посилань апелянта на те, що ТОВ "Ітак", здійснюючи свої розрахунки, зазначає про те, що товар був поставлений певним днем, при цьому наступним же днем нараховує штрафні санкції, що порушує умови договору про відстрочку платежу на 60 днів, слід зазначити таке. Колегія суддів звертає увагу апелянта на помилковість вказаного твердження, оскільки як слідує з розрахунків пені, нарахованої відповідно до п.6.3 Договору, 3% річних, нарахованих відповідно до ст.625 ЦК України, 0,2%, нарахованих відповідно до ст.694 ЦК України, доданих ТОВ "Ітак" до заяви про зменшення позовних вимог від 09.06.2021, з урахуванням яких судом першої інстанції вирішено спір сторін щодо майнових вимог первісного позову, у рядку, в першій графі якого зазначено дату 04.12.2019, міститься інформація про часткову, в сумі 121260грн, оплату поставки Товару на суму 146640грн за видатковою накладною ИТ-3054 від 30.09.2019, інформація про яку із зазначенням дат необхідної сплати, початку і кінця періоду нарахування міститься у попередньому рядку, у першій графі якого зазначено дату поставки - 30.09.2019. Так само: - у рядках, в першій графі яких зазначено дати: 16.01.2020, 21.01.2020, 21.01.2020, 21.01.2020, міститься інформація про сплату грошових коштів у сумі: 127000грн, 4266грн, 355,50грн, 17885,30грн за Товар на суму 149506,80грн, поставлений за видатковою накладною ИТ-3397 від 29.10.2019, інформація про яку із зазначенням дат необхідної сплати, початку і кінця періоду нарахування міститься у попередньому рядку, у першій графі якого зазначено дату поставки - 29.10.2019; - у рядках, в першій графі яких зазначено дати: 21.01.2020, 28.01.2020, міститься інформація про сплату грошових коштів у сумі: 58742грн, 100000грн за Товар на суму 158742грн, поставлений за видатковою накладною ИТ-3441 від 31.10.2019, інформація про яку із зазначенням дат необхідної сплати, початку і кінця періоду нарахування міститься у попередньому рядку, у першій графі якого зазначено дату поставки - 31.10.2019; - у рядку, в першій графі якого зазначено дату 03.03.2020, міститься інформація про часткову, в сумі 200000грн, сплату грошових коштів за Товар на суму 415522,37грн, поставлений за видатковою накладною ИТ-4213 від 27.12.2019, інформація про яку із зазначенням дат необхідної сплати, початку і кінця періоду нарахування міститься у попередньому рядку, у першій графі якого зазначено дату поставки - 27.12.2019; - у рядку, в першій графі якого зазначено дату 24.03.2020, міститься інформація про часткову, в сумі 281150,61грн, сплату грошових коштів за Товар на суму 481150,61грн, поставлений за видатковою накладною ИТ-0130 від 16.01.2020, інформація про яку із зазначенням дат необхідної сплати, початку і кінця періоду нарахування міститься у попередньому рядку, у першій графі якого зазначено дату поставки - 16.01.2020; - у рядках, в першій графі яких зазначено дати: 15.04.2020, 16.04.2020, 30.04.2020, міститься інформація про часткову, у сумі: 355,50грн, 60000грн, 45482,72грн, сплату грошових коштів за Товар на суму 110104,22грн,поставлений за видатковою накладною ИТ-0392 від 12.02.2020, інформація про яку із зазначенням дат необхідної сплати, початку і кінця періоду нарахування міститься у попередньому рядку, у першій графі якого зазначено дату поставки - 12.02.2020; - у рядках, в першій графі яких зазначено дати: 22.05.2020, 03.06.2020, 04.06.2020, міститься інформація про часткову, у сумі: 200000грн, 100000грн, 100000грн, сплату грошових коштів за Товар на суму 478620,68грн за видатковою накладною ИТ-0608 від 03.03.2020, інформація про яку із зазначенням дат необхідної сплати, початку і кінця періоду нарахування міститься у попередньому рядку, у першій графі якого зазначено дату поставки - 03.03.2020. Отже, вказані апелянтом дати (04.12.2019, 16.01.2020, 21.01.2020, 28.01.2020, 03.03.2020, 24.03.2020, 15.04.2020, 16.04.2020, 30.04.2020, 22.05.2020, 03.06.2020, 04.06.2020) є не датами поставки Товару, як вважає апелянт, а датами часткової або повної його оплати. За таких обставин, посилання ТОВ "ТД "Київхліб" на вказані обставини до уваги колегією суддів не приймаються як такі, що не відповідають дійсним обставинам справи. Також колегія суддів дійшла висновку про безпідставність тверджень апелянта про те, що суд погодився з заявленими за первісним позовом сумами штрафних санкцій не перевіривши їх обґрунтованість і що судом не надано оцінки доводам та розрахункам ТОВ "ТД "Київхліб" щодо заявлених до стягнення штрафних санкцій. При цьому колегія суддів зауважує на тому, що ТОВ "Ітак" здійснюло нарахування штрафних санкцій з наступного дня після закінчення обов`язку ТОВ "ТД "Київхліб" з оплати поставленого Товару і не враховувало до періоду нарахування день фактичної оплати ТОВ "ТД "Київхліб" Товару, а тому неврахування судом порушення останнім вказаного принципу нарахування штрафних санкцій було б порушенням принципу рівності сторін, оскільки ТОВ "ТД "Київхліб" у такому випадку був би поставлений в більш привілейоване становище, ніж ТОВ "Ітак". Докази того, що судом першої інстанції порушено принцип рівності сторін, визначений статтею 24 Конституції України, на що посилається апелянт, наявними в матеріалах справи документальними доказами не підтверджуються. Виходячи з досліджених апеляційним судом обставин справи, колегія суддів вважає, що ТОВ "ТД "Київхліб" не доведено, що оскаржуване судове рішення винесене при неповному з`ясуванні судом обставин справи, що мають для неї значення, при неправильному встановленні обставин справи, із порушенням норм матеріального та процесуального права, що Господарський суд міста Києва прийняв рішення від 06.07.2021 на довільних аргументах, які не мають під собою легітимної (правової) основи, а висновки і мотиви, викладені у цьому рішенні засновані на абстрактних твердженнях, і що судом першої інстанції не було вчинено дій, які сприяють виконанню завдань господарського судочинства та не дотримано вимог щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи та вирішення її у точній відповідності із законом. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника. Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі №910/7275/21 не підлягає скасуванню. Керуючись ст.ст. ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Київхліб"залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/7275/21 залишити без змін. 3.Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 06.07.2021 у справі № 910/7275/21.

4. Матеріали справи №910/7275/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови суду апеляційної інстанції зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено та підписано 10.01.2022 Головуючий суддя С.А. Пашкіна Судді Л.Г. Сітайло С.І. Буравльов