Постанова 4822 № 723/2938/20

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 07 грудня 2021 року м. Чернівці справа № 723/2938/20 провадження №22-ц/822/1057/21 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіна Н. Ю. суддів: Одинака О.О., Кулянди М.І. секретаря Конецької Д.Г. з участю позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника відповідача Акціонерного товариства «Українська залізниця» Борисової Ганни Йосипівни учасники справи: позивач ОСОБА_2 , ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відповідач Акціонерне товариство «Українська залізниця» апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 вересня 2021 року, головуючий у першій інстанції Пташник А.М. ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 у липні 2020 року звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Просили стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 300000 грн. та шкоду, пов`язану із втратою годувальника, в сумі 150228 грн. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 150000 грн. та витрати, понесені на поховання, в сумі 3910 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 вересня 2021 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди залишено без розгляду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просять ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 вересня 2021 року скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Зазначають, що представником позивачів подано клопотання про проведення судового засідання 23 квітня 2021 року в режимі відеоконференції, яке не відбулося у зв`язку із перебуванням судді на лікарняному. У матеріалах справи наявна заява представника позивачів від 5 серпня 2020 року про розгляд справи без участі позивачів та представника позивачів. Норми Цивільного процесуального кодексу України не зобо`язують позивача надавати заяву про розгляд справи за його відсутності на кожне судове засідання. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи У відзиві Акціонерне товариство «Українська залізниця» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Мотивувальна частина Позиція апеляційного суду Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 п.3 ст.257 ЦПК України та дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 без розгляду. На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції зазначив про повторну неявку представників позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання . Водночас судом першої інстанції встановлено, що представником ОСОБА_6 , яка діє в інтересах позивачів, 19 квітня 2021 року подано клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції . Представники позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилися, на зв`язок в режимі відеоконференції не виходили, причини неявки не повідомили, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи за електронною адресою. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає. Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції Ухвалою Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 28 жовтня 2020 року підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду на 18 січня 2021 року. За протоколом судового засідання від 18 січня 2021 року відкладено розгляд справи на 10 березня 2021 року у зв`язку з неявкою представника позивача у судове засідання (а.с.141). Згідно протоколу судового засідання від10 березня 2021 року відкладено розгляд справи на 23 квітня 2021 року у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання (а.с.158). Судове засідання, призначене на 23 квітня 2021 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному (а.с.169). Відповідно до протоколу судового засідання від 10 травня 2021 року відкладено розгляд справи на 21 травня 2021 року у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання (а.с.172а). За змістом протоколу судового засідання від 21 травня 2021 року відкладено розгляд справи на 26 серпня 2021 року у зв`язку з неявкою сторін у судове засідання (а.с.182). За протоколом судового засідання від 26 серпня 2021 року відкладено розгляд справи на 30 вересня 2021 року у зв`язку з неявкою представника позивачів (а.с.189). Представником позивачів ОСОБА_5 5 серпня 2020 року подано заяву про розгляд справи без участі позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та представника (а.с.35). Також представником позивачів ОСОБА_6 подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 14 квітня 2021 року (а.с.164). Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Згідно з положеннями ч.2 та 5 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача. При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності. Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведені правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 20 вересня 2018 року у справі№ 756/8612/16-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 569/347/16-ц, від 28 лютого 2019 року у справі № 752/9188/13-ц, від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, від 06 червня 2019 року у справі № 760/3301/13-ц, від 20 червня 2019 року у справі № 522/7428/15, від 26 вересня 2019 року у справі№ 295/19734/13-ц, від 07 жовтня 2019 року у справі № 612/403/16-ц, від 27 березня 2020 року у справі № 522/22303/14-ц. За змістом ухвали Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 вересня 2021 року судом першої інстанції підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 без розгляду зазначено неявку представників позивачів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання 23 квітня 2021 року та 30 вересня 2021 року. Відповідно до довідки секретаря від 23 квітня 2021 року судове засідання, призначене на 23 квітня 2021 року, не відбулось у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному (а.с.169). Водночас з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи призначався на 10 травня 2021 року, 21 травня 2021 року, 26 серпня 2021 року та 30 вересня 2021 року. З матеріалів справи вбачається здійснення судом першої інстанції виклику ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судовою повісткою у судове засідання на 21 травня 2021 року. Відповідно до частин другої, третьої, четвертої, восьмої статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Днем вручення судової повістки є 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Правила надання послуг поштового зв`язку, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, передбачають порядок вручення рекомендованих поштових відправлень. Відповідно пункту 99 Правил рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, … які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень (крім зазначених в абзаці четвертому пункту 93 цих Правил), поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - повнолітньому члену сім`ї за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу, а також документа, що посвідчує родинні зв`язки з адресатом (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб тощо), чи рішення органу опіки і піклування про призначення їх опікунами чи піклувальниками. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу. Оформлення цих поштових операцій визначено у пункті 105 Правил, за яким для одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом одержувач повинен заповнити бланк повідомлення із зазначенням даних пред`явленого документа, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, найменування органу, який видав), дати одержання поштового відправлення, поштового переказу та розписатись. У разі одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, адресованих до запитання, на абонементну скриньку або за місцем роботи, а також коли адреса, зазначена на поштовому відправленні, поштовому переказі, не відповідає адресі місця реєстрації одержувача, крім даних про документ, що посвідчує особу, зазначається також адреса, за якою фактично проживає одержувач. У пункті 106 Правил передбачено, що під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою "Вручити особисто", внутрішнього рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" одержувач розписується та зазначає прізвище. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5900003623520, направленого ОСОБА_1 7 травня 2020 року, відсутнє зазначення одержувачем прізвища та дати одержання (а.с.180). Також у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №5900003623539, направленого ОСОБА_2 7 травня 2020 року, відсутнє зазначення одержувачем прізвища та дати одержання (а.с.181). За обставин неналежного оформлення повідомлення про вручення поштового відправлення рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №5900003623520, направлене ОСОБА_1 7 травня 2020 року та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №5900003623539, направлене ОСОБА_2 7 травня 2020 року, не можуть бути достовірним доказом отримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судової повістки. У матеріалах справи відсутні докази повідомлення ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка дії в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 26 серпня 2021 року та 30 вересня 2021 року. За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Частиною 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно із частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. За змістом частини першої статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Відповідно до частин першої, третьої статті 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства. Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи (пункт 1 частини першої статті 62 ЦПК України). Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (частина четверта статті 62 ЦПК України). Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви (частини перша, друга, четверта статті 64 ЦПК України). Відповідно до довідки про відправлення електронного листа судова повістка про виклик на судове засідання, призначене на 21 травня 2021 року, була надіслана представнику позивачів ОСОБА_5 на його електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 7 травня 2021 року (а.с.172 зворот). Згідно довідки про відправлення електронного листа судову повістка про виклик на судове засідання, призначене на 26 серпня 2021 року, була надіслана представнику позивачів ОСОБА_5 на його електронну адресу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 25 травня 2021 року (а.с.185). За довідками про відправлення електронних листів судові повістки про виклик на судове засідання призначене на 30 вересня 2021 року, були надіслані представнику позивачів ОСОБА_5 та представнику позивачів ОСОБА_6 на їх електронні адреси « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 28 серпня 2021 року (а.с.191-192). За правилами встановленими ч.1.2 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Частиною 6 ст. 128 ЦПК України визначено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Пунктом 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України встановлено, що днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення. Частинами 2, 3 ст. 129 ЦПК України передбачено, що якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин. Проте, частинами 1,2,4-6 ст. 14 ЦПК України визначено, що у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Єдина підсистема система електронного діловодства судів складається з 5 модулів: Електронний суд, , Електронне діловодство, «Автоматизований розподіл» судових справ між суддями, «Електронний архів», «Судова статистика». 26 травня 2021 року набрав чинності Закон України № 1416-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи». Відповідно до цього Закону створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюється поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на вебпорталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Відповідні зміни також було внесено до Кодексу адміністративного судочинства України, Господарського процесуального кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України. Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів). В газеті «Голос України» від 04 вересня 2021 року №168 опубліковано оголошення Вищої ради правосуддя «Про початок функціонування відповідних підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС)» від 04 вересня 2021 року. Використання підсистем (модулів) ЄСІТС здійснюється у порядку, визначеному Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21, та нормами процесуального законодавства, що регулюють порядок вчинення таких дій після початку функціонування відповідних підсистем (модулів) ЄСІТС. 05 жовтня 2021 року почали офіційно функціонувати окремі підсистеми (модулі) ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку. З огляду на викладене, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система на момент направлення судових повісток про виклик до суду роботу не розпочала. Варто зазначити, що до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ЦПК України встановлює особливі вимоги щодо надсилання процесуальних та інших документів. Відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 абзацу 1 розділу VII "Перехідні положення" ЦПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Наведені норми свідчать, що суд першої інстанції був зобов`язаний в силу закону вручати і надсилати процесуальні та інші документи у паперовій формі рекомендованим листом (наведене відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду, від 28.01.2021 у справі № 260/1888/20, від 19.02.2021 у справі №909/541/19, від 31.03.2021 у справі № 240/13092/20, від 09.04.2021 у справі № 500/90/19, від 14.04.2021 у справі № 205/1129/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20). Згідно довідок про відправлення електронних листів судові повістки про виклик на судові засідання, призначені на 21 травня 2021 року, 26 серпня 2021 року та 30 вересня 2021 року, були направленні до 05 жовтня 2021 року (до початку функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи), що не може вважатись належним повідомленням про розгляд справи. Заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка дії в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та їх представників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про здійснення повідомлень судом з використанням засобів електронного зв`язку у матеріалах справи відсутні. Порядок використання електронної пошти в судах загальної юрисдикції України визначено Положенням про порядок використання ресурсів локальної комп`ютерної мережі в Державній судовій адміністрації України, територіальних управліннях Державної судової адміністрації України, місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 04 грудня 2013 N

164. Дане положення визначає порядок підключення до локальної комп`ютерної мережі, порядок і права доступу до інформаційних ресурсів, містить необхідні вимоги щодо забезпечення спільної роботи в локальній комп`ютерній мережі, збереження інформації користувачів мережі і дотримання прав на її розповсюдження. Так, відповідно до пункту 8.2.8. розділу 8 цього Положення відправка офіційних листів електронною поштою здійснюється тільки після реєстрації документів на паперових носіях та запису вихідного реєстраційного номера і дати документа в комп`ютерному файлі відповідного документа. Наказом Державної судової адміністрації України від 15.11.2016 року № 231 затверджено Тимчасовий порядок обміну офіційними електронними документами між місцевими та апеляційними судами, Державною судовою адміністрацією України, територіальними управліннями Державної судової адміністрації України, підприємствами, що належать до сфери управління Держаної судової адміністрації України. Додатком до п. 4 вказаного наказу визначено Перелік офіційних документів, що обов`язково надсилаються на паперових носіях. До вказаного переліку, зокрема віднесено процесуальні документи (позовні заяви, судові рішення, судові повістки (у разі, якщо судові повістки не надіслані у вигляді SMS-повідомлень) тощо. Отже аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підстави для висновку, що у разі направлення учаснику судового розгляду процесуального документа на електронну пошту, йому паралельно направляються ці процесуальні документи у паперовому вигляді, чого не було зроблено місцевим судом. Тому вирішуючи питання залишена позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою до суду представника позивача, суд помилково визнав, що останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Доказів направлення та отримання позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка дії в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та їх представниками ОСОБА_5 , ОСОБА_6 повісток-повідомлення про виклик в судові засідання на 26 серпня 2021 року, 30 вересня 2021 року в паперовій формі, поштовим відправленням матеріали справи не містять. З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про повторну неявку позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка дії в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та їх представників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судове засідання, їх належне повідомлення про час та місце розгляду справи, наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про відшкодування моральної та матеріальної шкоди без розгляду на порушення норм процесуального права. Не можна погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не враховано заяву представника позивачів ОСОБА_5 про розгляд справи без участі позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та представника від 5 серпня 2020 року. Так представником позивачів ОСОБА_6 подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду від 14 квітня 2021 року. Таким чином представник позивачів ОСОБА_6 змінив своє попереднє волевиявлення щодо розгляду справи за його відсутності. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. З огляду на наведене ухвала Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 вересня 2021 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат відповідно до положень статті 141 ЦПК України не проводиться. Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17. Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1ст.379 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 30 вересня 2021 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 16 грудня 2021 року. Головуючий Н.Ю. Половінкіна Судді М.І. Кулянда О.О. Одинак