Постанова 4872 № 916/1219/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2021 року м. ОдесаСправа № 916/1219/21 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді Лавриненко Л.В. суддів: Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А. секретар судового засідання Мамчич Р.В. розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв на рішення Господарського суду Одеської області від 11.08.2021 р. по справі № 916/1219/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв до Білгород-Днівстровської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Білгород-Днівстровський про стягнення 812 189,73 грн. суддя суду першої інстанції: Погребна К.Ф. час та місце ухвалення рішення: 11.08.2021 р., м. Одеса, пр. т Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв: Білецька О.В. від Білгород-Днівстровської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Білгород-Днівстровський: Турченко О.В. Ухвалою Південно західного апеляційного господарського суду від 04.10.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв на рішення Господарського суду Одеської області від 11.08.2021 р. Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. В травні 2021 р. Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Білгород-Днівстровської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Білгород-Днівстровський про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії від 22.05.2020 р. № 13 в сумі 812 189,73 грн., з яких: - 760 954,22 грн. - основний борг; - 13 199, 04 грн. - пеня; - 6 248,37 грн. - 3% річних; - 31 788,10 грн. - інфляційні нарахування. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору постачання електричної енергії від 22.05.2020 р. № 13 в частині оплати вартості спожитої електричної енергії. Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.08.2021 р. позов Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв задоволено частково. Стягнуто з Білгород-Днівстровської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Білгород-Днівстровський основний борг в сумі 760 954,22 грн., пеню в сумі 246, 88 грн., 3% річних в сумі 6 248,37 грн., інфляційні нарахування в сумі 31 788,10 грн. та судовий збір в сумі 11 988, 56 грн. Задовольнивши частково позовні вимоги в частині стягнення суми пені, місцевий господарський суд виходив з того, що постачання електричної енергії за грудень 2020 р., січень - лютий 2021 р. р. здійснювалось не за умовами договору від 22.05.2020 р. № 13, оскільки здійснювалось понад суму, обумовлену договором, а тому нарахування суми пені на заборгованість, що виникла у цей період, є неможливим. Не погодившись з наведеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв оскаржило його в частині відмови у стягненні суми пені за грудень 2020 р., січень - лютий 2021 р. р. до Південно західного апеляційного господарського суду. В апеляційній скарзі позивач посилається на неповне дослідження судом першої інстанції обставин справи, що призвело до ухвалення неправильного рішення. Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв зазначає, що постачання електричної енергії відповідачу здійснювалось на підставі договору від 22.05.2020 р. № 13, оскільки 18.12.2020 р. сторонами договору укладено додаткову угоду № 5, якою продовжено строк дії договору постачання електричної енергії від 22.05.2020 р. № 13 до 01.04.2021 р. та на суму 631 821 грн. Враховуючи викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв вважає, що постання електричної енергії відповідачу у грудні 2020 р., січні - лютому 2021 р. р. здійснювалось саме за умовами договору від 22.05.2020 р. № 13, а тому у позивача наявні правові підстави для стягнення з Білгород-Днівстровської квартирно-експлуатаційної частини району, м. Білгород-Днівстровський суми пені, нарахованої за цей період. Білгород-Днівстровська квартирно-експлуатаційна частина району, м. Білгород-Днівстровський в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін. Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне. Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв (постачальник) та Білгород-Днівстровською квартирно-експлуатаційною частиною району, м. Білгород-Днівстровський (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №13. Відповідно до п. 1.1. договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії та товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов договору. Згідно з п. 2.1. договору за цим договором постачальник продає електричну енергію (активну), за кодом за ДК 021:2015-09310000-5 - електрична енергія (електрична енергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, підключених до електричних мереж у точках приєднання згідно переліку (додаток 3), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. За умовами п. 2.3. договору строк постачання електричної енергії з 01.06.2020 р. до 31.12.2020 р. Відповідно до п. 5.1. договору загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 3 159 108,93 грн. з ПДВ. Згідно з п. 5.2. договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Пунктом 5.4. договору передбачено, що ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, у т.ч. у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5 договору). За приписами п. 6.2. договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору. Відповідно до п. 13.1 договору цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до цього договору, та сплаченого рахунку (квитанції) постачальника. Відповідно до п.1 Комерційної пропозиції (додаток № 2) ціна (тариф) електричної енергії за 1кВт*год з ПДВ за результатами проведеного аукціону складає 1,71450020432 грн. з ПДВ. Загальна вартість цього договору становить 2 632 590,78 грн., крім того ПДВ 526 518,15 грн., разом з ПДВ 3 159 108,93 грн. Згідно з п. 2 Комерційної пропозиції загальний обсяг постачання електричної енергії: 1842583 кВт*год. 30.09.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв та Білгород-Днівстровською квартирно-експлуатаційною частиною району, м. Білгород-Днівстровський укладено додаткову угоду № 2 до договору постачання електричної енергії від 22.05.2020 р. № 13, якою зменшено обсяг постачання електричної енергії до 1 602 608 кВт*год. Додатковою угодою від 09.12.2020 р. № 4 до договору постачання електричної енергії від 22.05.2020 р. № 13 сторонами внесено зміни до Комерційної пропозиції, зокрема: ціна за 1кВт*год електричної енергії 2-го класу за цим договором становить 2,255036 грн. з ПДВ. Загальна вартість цього договору становить 2 680 708,47 грн., крім цього ПДВ 536 141,69 грн., разом з ПДВ 3 216 850,16 грн. Додатковою угодою від 18.12.2020 р. № 5 до договору постачання електричної енергії від 22.05.2020 р. № 13 продовжено дію договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 р., в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі. Вартість цієї додаткової угоди складає 631 821,00 грн., в т.ч. ПДВ 105 305,50 грн. Як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв, у лютому 2021 р. відповідач спожив електричну енергію в обсязі 337 446 кВт*год на загальну суму 760 954,22 грн., що підтверджується актом про прийняття-передавання товарної продукції від 28.02.2021 р. та рахунком від 09.03.2021 р. № 13/2/1. 10.03.2021 р. Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв направлено на адресу Білгород-Днівстровської квартирно-експлуатаційної частиною району, м. Білгород-Днівстровський рахунок від 09.03.2021 р. № 13/2/1 на оплату спожитої електричної енергії в лютому 2021 р. в сумі 760 954,22 грн. Вказаний документ отриманий Білгород-Днівстровською квартирно-експлуатаційною частиною району, м. Білгород-Днівстровський, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, сума заборгованості за спожиту електричну енергію відповідачем сплачена не була, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв нарахувало Білгород-Днівстровській квартирно-експлуатаційній частині району, м. Білгород-Днівстровський пеню в сумі 13 199, 04 грн., 3% річних в сумі 6 248,37 грн. та інфляційні втрати в сумі 31 788,10 грн. За результатами розгляду матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. За приписами ч. 1 та ч. 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. В силу вимог ст. 610 та ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Згідно з ч. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів. Як зазначалося вище, 22.05.2020 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв (постачальник) та Білгород-Днівстровською квартирно-експлуатаційною частиною району, м. Білгород-Днівстровський (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №

13. Відповідно до п. 5.1. договору загальна вартість цього договору на момент його укладення становить 3 159 108,93 грн. з ПДВ. Додатковою угодою від 09.12.2020 р. № 4 до договору постачання електричної енергії від 22.05.2020 р. № 13 сторонами внесено зміни до Комерційної пропозиції, зокрема: ціна за 1кВт*год електричної енергії 2-го класу за цим договором становить 2,255036 грн. з ПДВ. Загальна вартість цього договору становить 2 680 708,47 грн., крім цього ПДВ 536 141,69 грн., разом з ПДВ 3 216 850,16 грн. Додатковою угодою від 18.12.2020 р. № 5 до договору постачання електричної енергії від 22.05.2020 р. № 13 продовжено дію договору на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку 2021 р., в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі. Вартість цієї додаткової угоди складає 631 821,00 грн., в т.ч. ПДВ 105 305,50 грн. На виконання умов договору від 22.05.2020 р. № 13 та додатків № 4 та № 5 до нього Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв поставило Білгород-Днівстровській квартирно-експлуатаційній частині району, м. Білгород-Днівстровський електричну енергію на загальну суму 3 848 671,16 грн. Вказаний обсяг поставки виконано до грудня 2020 р. В подальшому, електрична енергія поставлялась позивачем відповідачу, проте не оплачувалась останнім. Зокрема, як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв, у лютому 2021 р. відповідач спожив електричну енергію в обсязі 337446 кВт*год на загальну суму 760 954,22 грн., що підтверджується актом про прийняття-передавання товарної продукції від 28.02.2021 р. та рахунком від 09.03.2021 р. № 13/2/1. В свою чергу, Білгород-Днівстровська квартирно-експлуатаційна частина району, м. Білгород-Днівстровський наполягає на тому, що постачання електричної енергії у лютому 2021 р. відбулось на суму понад обумовлену договором від 22.05.2020 р. № 13 та додатками № 4 та № 5 до нього. Позивач цих доводів в установленому порядку не спростував. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що поставка електричної енергії на суму понад обумовлену письмовим договором не може вважатись здійсненою на виконання його умов (така поставка не входить в предмет цього правочину). При цьому, позивачем, у зв`язку з порушення відповідачем строків оплати за спожиту електричну енергію, за період жовтень 2020 р., грудень 2020 р., січень - лютий 2021 р. р. була нарахована пеня в період з 21.11.2020 р. по 31.03.2021 р. на загальну суму 13 199,04 грн. За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди. За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Частиною 3 статті 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п. 9.1. договору постачання електричної енергії від 22.05.2020 р. № 13 за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством. Враховуючи те, що постачання електричної енергії в період: грудень 2020 р., січень - лютий 2021 р. р. відбулось не за договором від 22.05.2020 р. № 13 у позивача відсутні правові підстави для застосування умов договору, що регулюють відповідальність за неналежне виконання зобов`язання у вигляді пені. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача пені за порушення зобов`язання, що виникло поза межами договірних правовідносин. Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв на те, що постачання електричної енергії у грудні 2020 р, січні - лютому 2021 р. р. відбулось на підставі договору від 22.05.2020 р. № 13, який згідно додатку № 5 може був пролонгований на 20 % від його суми на початок 2021 р. не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки постачання електричної енергії у цей період було здійснено на суму понад обумовлену письмовим договором та додатками до нього. Враховуючи те, що доводи, викладені Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281 - 283 ГПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Рішення Господарського суду Одеської області від 11.08.2021 р. по справі № 916/1219/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївська електропостачальна компанія, м. Миколаїв без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ГПК України. Повний текст постанови складено та підписано 17.11.2021 р. Головуючий суддя Л.В. Лавриненко Судді О.Ю. Аленін М.А. Мишкіна