Постанова Велика Палата ВС № 100704617

ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 вересня 2021 року м. Київ Справа № 11-307сап20 Велика Палата Верховного Суду у складі: головуючого судді-доповідача Анцупової Т. О., суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Штелик С. П., за участю: секретаря судового засідання Яроша Д. В., представниці відповідача - Нарольської Т. С., розглянула у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Вищої ради правосуддя від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», УСТАНОВИЛА: Процедура

1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, в якій просив скасувати рішення Вищої ради правосуддя (далі - ВРП, Рада) від 17 вересня 2020 року «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

2. На обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення ВРП від 17 вересня 2020 року є протиправним та підлягає скасуванню. Зокрема, скаржник наголошує, що в розгляді скарги ОСОБА_2 брали участь члени як Дисциплінарної палати, так і повного складу ВРП, які вже розглядали зазначену дисциплінарну справу і висловилися щодо неї, а отже, оскаржуване рішення прийнято неповноважним складом ВРП, що на підставі пункту 1 частини першої статті 52 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII) є безумовною підставою для скасування такого рішення. Також, на переконання скаржника, ВРП протиправно ініціювала дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 за анонімною скаргою.

3. У жовтні 2020 року ОСОБА_2 звернулася до Великої Палати Верховного Суду зі скаргою, в якій просила скасувати рішення ВРП від 17 вересня 2020 року «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

4. На обґрунтування скарги ОСОБА_2 зазначила, що оскаржуване рішення ВРП є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте за скаргою, підписаною від імені ОСОБА_2 , подання якої остання заперечує.

5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 19 жовтня 2020 року відкрила провадження за скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення ВРП від 17 вересня 2020 року, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення її Другої Дисциплінарної палати від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18, а ухвалою від 01 грудня 2020 року призначила розгляд справи у судовому засіданні. 6. 24 листопада 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив, у якому вона просить відмовити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні скарг. 7. 04 грудня 2020 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшли доповнення до скарги. 8. 17 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від представниці ОСОБА_1 - Демидюк О. Б. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. На обґрунтування клопотання представниця скаржника повідомила про підозру на захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, здачу нею та ОСОБА_1 тесту на коронавірус (SARS-CoV-2) COVID-19. На переконання представниці, вона та скаржник підлягають самоізоляції, що є поважною причиною неявки в судове засідання. 9. 18 лютого 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від представниці ОСОБА_1 - Демидюк О. Б. надійшло нескріплене електронним цифровим підписом доповнення до клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням того, що ОСОБА_1 надано відпустку без збереження заробітної плати за сімейними обставинами з 15 березня по 02 квітня 2021 року включно, під час якої він перебуватиме за межами України з метою планового стаціонарного лікування. 10. 18 лютого 2021 року Велика Палата Верховного Суду протокольною ухвалою відклала розгляд справи. 11. 17 червня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від представниці ОСОБА_1 - Демидюк О. Б. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване тим, що 17 червня 2021 року о 10 год 45 хв вона записана на вакцинацію від COVID-19. 12. 17 червня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від представника ОСОБА_2 - Пантії О. А. надійшло клопотання із проханням не розглядати скаргу ОСОБА_2 в засіданні, яке призначене на 17 червня 2021 року, без участі її представника та призначити розгляд скарги на інший день. Клопотання мотивоване тим, що через різке погіршення самопочуття представник ОСОБА_2 не може взяти участь у розгляді скарги у визначені день і час. 13. 17 червня 2021 року розгляд справи відкладено на 30 вересня 2021 року. 14. 24 вересня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 вересня 2021 року. 15. 29 вересня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від представниці ОСОБА_1 - Демидюк О. Б. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване неможливістю її явки в судове засідання, призначене на 30 вересня 2021 року, через відрядження у м. Запоріжжя з 29 вересня до 01 жовтня 2021 року з метою надання професійної правничої допомоги. 16. 29 вересня 2021 року до Великої Палати Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Скаржник обґрунтував своє клопотання тим, що бажає отримувати професійну правничу допомогу, однак не може з`явитися у судове засідання через перебування його представниці з 29 квітня по 01 жовтня 2021 року у відрядженні, що з об`єктивних причин унеможливлює її участь у судовому засіданні, призначеному на 30 вересня 2021 року. 17. 30 вересня 2021 року до початку судового засідання до Великої Палати Верховного Суду від представника ОСОБА_2 - Пантії О. А. надійшло клопотання із проханням не розглядати скаргу ОСОБА_2 в засіданні, яке призначено на 30 вересня 2021 року, без участі її представника - Пантії О. А. та призначити розгляд скарги на інший день. Клопотання мотивоване тим, що представник скаржниці не зможе з`явитися у судове засідання через участь в іншому судовому процесі в Господарському суді Одеської області.

18. У судове засідання 30 вересня 2021 року з`явилася представниця відповідача. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися. Оскільки про дату, час та місце розгляду справи всіх її учасників було повідомлено належним чином, то відповідно до пункту 2 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) їх неявка не перешкоджає судовому розгляду. Фактичні обставини, встановлені судом

19. ОСОБА_1 . Постановою Верховної Ради України від 18 квітня 2013 року № 212-VII обраний суддею Вищого господарського суду України безстроково. Рішенням Вищої ради юстиції (далі - ВРЮ) від 16 травня 2013 року № 222/0/15-13 призначений на посаду заступника голови Вищого господарського суду України строком на п`ять років. Рішенням Ради суддів господарських судів України від 14 червня 2013 року обраний головою Ради суддів господарських судів України. 20. 25 листопада 2016 року до ВРЮ надійшли два примірники дисциплінарної скарги від 17 листопада 2016 року, підписані від імені ОСОБА_2 . У скарзі ставилося питання про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з посиланням на те, що цей суддя, обіймаючи посаду заступника голови Вищого господарського суду України, у період 2013-2014 років здійснював тиск на суддю Господарського суду міста Києва ОСОБА_3 та шляхом погроз домагався прийняття потрібних йому судових рішень. Указано, що ці обставини стали відомі з відеозапису засідання ВРЮ від 26 жовтня 2016 року, розміщеному за посиланням: www.vru.gov.ua/news/1851, щодо вирішення питання про тимчасове відсторонення судді Господарського суду міста Києва ОСОБА_3 від здійснення правосуддя.

21. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу матеріалів між членами ВРЮ від 25 листопада 2016 року зазначену дисциплінарну скаргу передано члену ВРЮ ОСОБА_4 . 22. 05 січня 2017 року набрав чинності Закон № 1798-VIII.

23. Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону ВРЮ реорганізовано і створено ВРП. На підставі абзацу другого пункту 18 цього ж розділу скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора у дисциплінарних справах, не розглянуті ВРЮ до набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII), розглядаються ВРП. 24. 12 січня 2017 року ВРЮ прийнято рішення про реорганізацію ВРЮ у ВРП, набуття членами ВРЮ статусу членів ВРП та здійснення повноважень членів ВРП.

25. За результатами попередньої перевірки скарг членом Другої Дисциплінарної палати ВРП ОСОБА_4 складено висновок від 12 квітня 2018 року із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 .

26. Розглянувши цей висновок, Друга Дисциплінарна палата ВРП не встановила передбачених законом підстав для відмови у відкритті дисциплінарної справи і ухвалою від 16 квітня 2018 року відкрила дисциплінарну справу стосовно цього судді.

27. Рішенням Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 суддю Вищого господарського суду України ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади.

28. Під час розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата ВРП установила такі фактичні обставини.

29. Перебуваючи на посадах голови Ради суддів господарських судів України та заступника голови Вищого господарського суду України, суддя ОСОБА_1 , використовуючи своє службове становище, 07 лютого 2014 року прибув на виробничу нараду (збори) суддів Господарського суду міста Києва та під час свого виступу на вказаній нараді здійснив неправомірний вплив на безсторонність суддів цього суду, зокрема на суддю ОСОБА_3 , а також шляхом спонукання та тиску здійснив втручання у процес здійснення судочинства цією суддею у справах, що перебували у її провадженні в період до 2014 року, у яких, як він зазначав, убачається «державне питання».

30. Так, досліджуючи матеріали дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата ВРП зазначила, що на згаданій нараді 07 лютого 2014 року ОСОБА_1 практично відверто запропонував суддям вирішувати певні судові справи за умови отримання неправомірної вигоди. Перелік судових справ, які судді господарського суду повинні були вирішувати на користь суб`єктів, визначених ОСОБА_1 , встановлювався, як зазначив останній, таким чином: «…Щодо тих державних питань, які стоять. Вони можуть бути різного роду: це може бути прямо якесь державне питання, це можуть бути якісь прохання осіб, які на сьогоднішній момент обіймають якісь посади, безумовно адміністративні. І я вважаю, що якщо людина дійшла певного рівня відносин, то вона має право поставити запитання і має право отримати адекватну відповідь на це питання…» (тут і далі - висловлювання судді перекладено з російської на державну мову).

31. Наполегливо схиляючи суддів господарського суду до прийняття судових рішень, необхідних для задоволення очевидного корисливого інтересу самого ОСОБА_1 , останній на суддівських зборах повідомив, що у разі прийняття таких рішень, суддям буде забезпечено керівництвом Вищого господарського суду України відповідне «прикриття», яке буде полягати у блокуванні спроб правоохоронних органів розпочати певні кримінальні провадження: «...Коли окремо взятий суддя проти всієї маси інформаційної та грошової - устояти дуже важко, у нас, слава Богу, не було проблем з МВС, у нас не було проблем з Кваліфкомісією, з Вищою радою юстиції, з СБУ... була можливість не допускати незаконного впливу на вас - це те основне, що повинно було дати керівництво - стабільність і захист. Я вважаю, що стабільність і захист нам удалося організувати, і таким чином, щоб до вас не було питань як на цей час, так і надалі...».

32. Також дисциплінарним органом ВРП встановлено, що ОСОБА_1 на зборах суддів, на які він прибув з метою неправомірного впливу на суддів під час здійснення правосуддя, спонукання та шантажу суддів Господарського суду міста Києва задля виконання останніми його вказівок щодо вирішення певних справ на користь суб`єктів, які будуть ним визначені, попередив суддів, які вирішать приймати законні рішення, про можливу організацію протиправного тиску на них з боку правоохоронних органів: «…Те, що стосується постановочних завдань, які існують на сьогоднішній день у суді, ...я ще раз підкреслюю, справа кожного приймати для себе рішення і робити висновки, ...але, з іншого боку, ви теж повинні розуміти, що якихось ввідних не буде і не буде тієї частини, яка стосується безпосередньої діяльності голови, спрямованої на збереження спокою, працездатності і всього іншого...».

33. За висновком Другої Дисциплінарної палати ВРП, ці дії суддя ОСОБА_1 вчинив свідомо та з очевидним розумінням значення свого виступу 07 лютого 2014 року на виробничій нараді (зборах) суддів Господарського суду міста Києва. У своїй сукупності дії судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 у період з 2013 по 2014 рік включно, зокрема його виступ на виробничій нараді суддів Господарського суду міста Києва 07 лютого 2014 року, свідчать про вчинення ним істотного дисциплінарного проступку, що має наслідком звільнення з посади судді з підстави, передбаченої пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України.

34. Дисциплінарний орган ВРП зазначив, що враховує дані про особу судді та його позитивну характеристику, проте, зважаючи на характер допущених суддею правопорушень, які свідчать, що ним створено та запроваджено протиправні форми позапроцесуального керування судовою системою, а також наслідки, які настали за результатами вчинених діянь, - формування у суспільстві вкрай негативного сприйняття діяльності судової влади, оцінки ефективності функціонування всієї системи правосуддя та довіри до суду, дисциплінарний орган ВРП дійшов висновку, що застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення з посади є пропорційним вчиненому та виправданим з урахуванням часу, що минув із моменту здійснення ним зазначених вище дій. 35. 15 червня 2020 року ухвалою Другої Дисциплінарної палати ВРП № 1839/2дп/15-20 задоволено клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Пантії О. А. про надання дозволу на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; надано ОСОБА_2 дозвіл на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. 36. 30 червня 2020 року до ВРП надійшла скарга ОСОБА_2 , подана адвокатом ОСОБА_5 , на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. 37. 17 вересня 2020 року ухвалою ВРП № 2645/0/15-20 задоволено клопотання ОСОБА_2 , подане адвокатом Пантією О. А., про поновлення строку для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності; поновлено ОСОБА_2 строк для оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18.

38. За результатами розгляду скарги ОСОБА_2 ВРП прийняла рішення від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20, яким залишила без змін рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 «Про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

39. За результатами розгляду цієї скарги ВРП відхилила наведені у ній доводи, погодившись з висновком її дисциплінарного органу про здійснення суддею Вищого господарського суду України ОСОБА_1 втручання у процес здійснення судочинства суддею Господарського суду міста Києва ОСОБА_3 , вирішення конкретних судових справ, перешкоджання здійсненню судами правосуддя на визначених законом засадах, тиск на суддів шляхом спонукання, погроз, шантажу та іншого протиправного впливу.

40. За висновком ВРП, її Друга Дисциплінарна палата правильно кваліфікувала ці дії як істотний дисциплінарний проступок та застосувала до судді ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення його із займаної посади, що відповідає принципу пропорційності.

41. При цьому ВРП відхилила доводи ОСОБА_1 про анонімність скарги, за якою ініційовано дисциплінарне провадження щодо нього, а також доводи ОСОБА_2 про те, що нею не подавалася зазначена вище скарга до ВРП, через їх необґрунтованість.

42. Вважаючи рішення ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 протиправним, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Великої Палати Верховного Суду зі скаргами на це рішення. Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі ОСОБА_1 вимог

43. У скарзі на рішення ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності»скаржник зазначає, що це рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки в розгляді скарги ОСОБА_2 брали участь не лише члени Другої Дисциплінарної палати ВРП, які постановили ухвалу від 15 червня 2020 року № 1839/2дп/15-20 «Про задоволення клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Пантії О. А. про надання Другою Дисциплінарною палатою ВРП дозволу на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18», але і члени ВРП, які вже брали участь в ухваленні рішення ВРП від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності».

44. На переконання скаржника, за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 . ВРП не мала на меті досліджувати нові обставини, а ставила за мету єдине - залишити без змін своє попереднє рішення, посилаючись на нього ж.

45. Крім того, ОСОБА_1 зауважує, що зі змісту поданої скарги ОСОБА_2 є очевидним та беззаперечним, що вона особисто ніколи не зверталася до ВРП із жодними скаргами, у тому числі щодо судді ОСОБА_1 ; ніколи не цікавилась ані його особистим життям, ані професійною діяльністю; не цікавилася та не знала про існування такої особистості, як пані ОСОБА_3 ; діяльність ВРП та її будь-які рішення ОСОБА_2 не цікавили; жодна особа не була уповноважена ОСОБА_2 на підписання будь-яких скарг від її імені.

46. З огляду на це ОСОБА_1 зазначає, що неможливо встановити автора дисциплінарної скарги, яка розглядалася Другою Дисциплінарною палатою ВРП, а тому зазначена скарга була анонімною. Короткий зміст та обґрунтування наведених у скарзі ОСОБА_2 вимог

47. У скарзі на рішення ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» (з урахуванням доповнень від 03 грудня 2020 року) скаржниця зазначає, що фактично рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 прийняте на підставі підробленого документа - скарги, поданої від імені ОСОБА_2 з підробленням її підпису.

48. Зокрема, ОСОБА_2 наголошує, що невідомими особами було використано без дозволу та відома її ім`я для фабрикування справи проти судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 , від її імені було висловлено погляди, які вона не підтримує та ніколи не висловлювала, від її імені було подано скаргу, що суперечить її волевиявленню, що безумовно є порушенням конституційних прав ОСОБА_2 на ім`я, свободу вираження поглядів та свободу волевиявлення на реалізацію своїх прав.

49. Отже, ОСОБА_2 вважає, що оскільки вона не ініціювала звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою), то відповідно ВРП повинна була закрити дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 та мала повноваження порушити дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_1 за власною ініціативою. Позиція ВРП щодо скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

50. ВРП подала відзив на скарги. Вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, а наведені у скаргах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 доводи - безпідставними. Зокрема, наголосила, що рішення від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20прийнято повноважним складом ВРП та підписано всіма її членами, які брали участь у його ухваленні. У зазначеному рішенні містяться посилання на підстави та мотиви, з яких суддю ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

51. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 про те, що рішення від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 ухвалено неповноважним складом Ради, ВРП зауважила про необґрунтованість таких тверджень скаржника, оскільки до складу Другої Дисциплінарної палати ВРП, яка розглядала матеріали дисциплінарної справи, відкритої за скаргою ОСОБА_2 на дії судді Вищого господарського суду України Ємельянова А. С., входили члени ВРП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 . Однак жодний із цих членів ВРП не брав участі в розгляді скарги ОСОБА_2 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18.

52. Крім того, в матеріалах справи містяться заяви членів ВРП, зокрема, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про самовідвід, вмотивовані тим, що Другою Дисциплінарною палатою ВРП за їх участі 15 червня 2020 року ухвалено рішення про задоволення клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Пантії О. А. про надання дозволу на оскарження рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 «Про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності». Однак, розглядаючи відповідні заяви, ВРП не встановлено, що зазначені члени ВРП особисто, прямо чи побічно заінтересовані в результаті справи, або інших обставин, що викликають сумнів у їх неупередженості, та відповідними ухвалами відмовлено у задоволенні заяв про самовідвід кожного із зазначених вище членів ВРП. При цьому враховано, що члени ВРП ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 не брали участі в ухваленні рішення від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18.

53. Також ВРП наголошено на безпідставності тверджень скаржників стосовно анонімності скарги, за якою ВРП ініціювала дисциплінарне провадження щодо судді ОСОБА_1 , оскільки зазначеним обставинам Великою Палатою Верховного Суду вже надавалася відповідна оцінка в постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19. Позиція Великої Палати Верховного Суду

54. Дослідивши наведені у скаргах та відзиві доводи, перевіривши матеріали дисциплінарної справи, заслухавши суддю-доповідача у справі та пояснення представниці відповідача, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про залишення скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без задоволення з таких мотивів. Щодо меж перегляду оскаржуваного рішення ВРП

55. Вирішуючи питання про межі перегляду Великою Палатою Верховного Суду оскаржуваного рішення ВРП, суд виходить зі своєї сталої практики щодо перегляду визначених законом підстав дисциплінарної відповідальності судді та мотивів, з яких ВРП дійшла відповідних висновків.

56. Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

57. Згідно з практикою ЄСПЛ «навіть у разі, коли судовий орган, що виносить рішення у спорах щодо «прав та обов`язків цивільного характеру», у певному відношенні не відповідає пункту 1 статті 6 Конвенції, порушення Конвенції не констатується за умови, якщо провадження у вищезазначеному органі «згодом є предметом контролю, здійснюваного судовим органом, що має повну юрисдикцію та насправді забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції». У межах скарги за статтею 6 Конвенції для того, щоб визначити, чи мав суд другої інстанції «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду» для виправлення відсутності незалежності в суді першої інстанції, необхідно врахувати такі фактори, як предмет оскаржуваного рішення, спосіб, у який було винесено рішення, та зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження (рішення ЄСПЛ від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України», параграф 123).

58. У рішенні ЄСПЛ від 22 листопада 1995 року у справі Bryan v. the United Kingdom (параграфи 44-47), цим судом були вироблені так звані критерії Брайяна, які в рамках заяви за статтею 6 Конвенції дозволяють визначити, чи мав суд «повну юрисдикцію» або чи забезпечував «достатність перегляду». Тож необхідно враховувати такі фактори, як: предмет оскаржуваного рішення; спосіб, у який було прийняте рішення (процедурний критерій); зміст спору, включаючи бажані та дійсні підстави для оскарження.

59. Можливість оскаржити рішення по суті є важливим запобіжним механізмом суддівської незалежності та незалежності судової системи в цілому. Велика Палата Верховного Суду забезпечує гарантії пункту 1 статті 6 Конвенції та є визначеним статтею 266 КАС України судовим органом, який має повну юрисдикцію щодо розгляду скарг на рішення ВРП, зокрема на її рішення про залишення без змін рішень дисциплінарних палат про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

60. Статтею 6 Конвенції встановлено, що справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у контексті обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Отже, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

61. Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі Kraska v. Switzerland визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

62. Консультативна рада європейських суддів (далі - КРЄС) рекомендує, що «дисциплінарний розгляд справи в кожній країні повинен передбачати можливість подання апеляції на рішення первинного дисциплінарного органу (відомства або суду) до суду» (пункт 77 (v) Висновку № 3 (2002) КРЄС про принципи та правила, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та неупередженості).

63. Ураховуючи зазначені правові висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе розглянути вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у межах наведених у їх скаргах доводів, дослідивши дотримання ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення положень статті 52 Закону № 1798-VIII.

64. При цьому Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що питання законності притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, як і рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 вже були предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду, яка в постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19 погодилася з висновками ВРП та її дисциплінарного органу про наявність правових підстав для притягнення судді ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у виді подання про звільнення його з посади судді за вчинення дій, які відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кваліфікуються як істотний дисциплінарний проступок.

65. Зокрема, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду, оцінюючи конкретний контекст ситуації, що склалася під час виступу судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 на виробничій нараді (зборах) суддів Господарського суду міста Києва 07 лютого 2014 року між суддями цього суду, зокрема між ОСОБА_3 та скаржником, вважала, що ВРП та її дисциплінарний орган належним чином мотивували свої висновки щодо кваліфікації цих дій як істотного дисциплінарного проступку, наслідком вчинення якого є формування у суспільстві вкрай негативного сприйняття діяльності судової влади, оцінки ефективності функціонування всієї системи правосуддя та довіри до суду.

66. Водночас у справі, яка розглядається, ОСОБА_1 по суті висловлює незгоду з рішенням ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 з огляду на те, що це рішення ухвалено неповноважним складом ВРП.

67. Також скаржники наполягають на тому, що подана від імені ОСОБА_2 скарга на дії судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 є анонімною і ВРП не мала відкривати дисциплінарне провадження за цією скаргою.

68. Враховуючи принцип res judicata, Велика Палата Верховного Суду вважає за можливе здійснити оцінку оскаржуваного рішення ВРП в межах доводів про неповноважність складу ВРП та доводів ОСОБА_2 щодо анонімності дисциплінарної скарги, оскільки аналогічні доводи ОСОБА_1 щодо анонімності скарги вже були предметом судового контролю у справі № 11-121сап19. Щодо повноважності складу ВРП, який ухвалив оскаржуване рішення

69. Стаття 18 Закону № 1798-VIII визначає повноважність ВРП. Так, ВРП є повноважною за умови обрання (призначення) на посаду щонайменше п`ятнадцяти членів, серед яких більшість становлять судді (включаючи суддів у відставці), та складання ними присяги.

70. Відповідно до статті 30 Закону № 1798-VIIIзасідання ВРП у пленарному складі, засідання Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу ВРП або Дисциплінарної палати відповідно.

71. Так, згідно зі статтею 33 Закону № 1798-VIIIчлен ВРП не може брати участі в розгляді питання і підлягає відводу, якщо буде встановлено, що він особисто, прямо чи побічно заінтересований у результаті справи, є родичем особи, стосовно якої розглядається питання, або якщо будуть встановлені інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. За наявності таких обставин член ВРП повинен заявити самовідвід. За наявності обставин, передбачених частиною першою цієї статті, відвід члену ВРП може заявити особа, за поданням якої розглядатиметься питання, а також особа, стосовно якої вирішується питання, чи особа, що подала заяву, скаргу. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим, викладеним у письмовій формі і заявленим до початку розгляду відповідного питання, справи. Заявляти відвід (самовідвід) після початку розгляду питання, справи дозволяється лише у виключних випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) не могло бути відомо до початку розгляду. Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів ВРП, які беруть участь у засіданні ВРП чи її органу, шляхом голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена ВРП, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

72. Крім того, частиною восьмою статті 51 Закону № 1798-VIII встановлено, що у розгляді скарги не беруть участі члени ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення. Член Дисциплінарної палати, який був доповідачем у дисциплінарній справі при її розгляді Дисциплінарною палатою, має право виступити на засіданні ВРП, в якому розглядається скарга на рішення Дисциплінарної палати, із доповіддю щодо рішення Дисциплінарної палати.

73. Як слідує з матеріалів справи, до складу Другої Дисциплінарної палати ВРП, яка розглядала матеріали дисциплінарної справи, відкритої за скаргою ОСОБА_2 на дії судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 , входили члени ВРП ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 .

74. Жоден із зазначених членів ВРП не брав участі у розгляді скарги ОСОБА_2 на рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18.

75. Враховуючи зазначене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що доводи ОСОБА_1 про те, що оскаржуване рішення ВРП ухвалено неповноважним складом ВРП, є безпідставними та не заслуговують на увагу.

76. Велика Палата Верховного Суду відхиляє твердження ОСОБА_1 , що в розгляді скарги ОСОБА_2 брали участь члени ВРП, які вже ухвалювали рішення ВРП від 15 січня 2019 року № 94/0/15-19 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності», оскільки передбачена статтею 51 Закону № 1798-VIII заборона повторної участі членів ВРП у вирішенні питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності стосується виключно заборони участі у розгляді скарг членів ВРП, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення. Водночас зазначена норма не встановлює заборони щодо можливості повторної участі членів ВРП, які раніше вирішували питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, брати участь у засіданні ВРП за скаргою іншого заявника.

77. Як свідчать матеріали справи, на засіданні ВРП 17 вересня 2020 року були присутні 14 членів ВРП. За результатами голосування «за» проголосувало 9 членів ВРП, «проти» -

5. Отже, оскаржуване рішення ВРП прийнято повноважним складом ВРП та підписано всіма членами ВРП, які брали участь у його ухваленні. Щодо тверджень про анонімність скарги на дії судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 , поданої від імені ОСОБА_2 .

78. У постанові від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19 Велика Палата Верховного Суду надала оцінку доводам ОСОБА_1 про те, що дисциплінарну справу щодо нього порушено й розглянуто за анонімною скаргою. У цій постанові Велика Палата Верховного Суду взяла до уваги те, що на час порушення дисциплінарної справи за заявами, поданими від імені ОСОБА_2 , вони за формою відповідали вимогам закону, водночас у ході здійснення членом ВРП попередньої перевірки за цими скаргами було отримано відомості, які Дисциплінарна палата визнала достатніми для відкриття дисциплінарної справи щодо судді; за результатами розгляду дисциплінарної справи було встановлено факт вчинення суддею істотного дисциплінарного проступку, що є фактичною підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності безвідносно до скарги, а тому дійшла висновку, що ВРП обґрунтовано зазначила в своєму рішенні, що доводи ОСОБА_1 про анонімність скарг є необґрунтованими і не могли впливати на процедуру здійснення дисциплінарного провадження. Обґрунтування анонімності дисциплінарної скарги посиланням на Рішення Конституційного Суду України № 4-р/2020 від 11 березня 2020 року та відповідні матеріали конституційного подання не змінює підставу скарги, що вже була оцінена судом.

79. Стосовно доводів ОСОБА_2 про анонімність та підроблення скарги на дії судді Вищого господарського суду України Ємельянова А. С. Велика Палата Верховного Суду виходить з таких мотивів.

80. За правилами частин другої та шостої статті 107 Закону № 1402-VIII (у редакції, чинній на час відкриття дисциплінарної справи) дисциплінарна скарга подається у письмовій формі та повинна містити такі відомості: 1) прізвище, ім`я, по батькові (найменування) скаржника, його місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку; 2) прізвище, ім`я, по батькові та посада судді (суддів), щодо якого (яких) подано скаргу; 3) конкретні відомості про наявність у поведінці судді ознак дисциплінарного проступку, який відповідно до частини першої статті 106 цього Закону може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді; 4) посилання на фактичні дані (свідчення, докази), що підтверджують зазначені скаржником відомості. Дисциплінарна скарга підписується скаржником із зазначенням дати її підписання. Дисциплінарну справу щодо судді не може бути порушено за скаргою, що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку судді, а також за анонімними заявами та повідомленнями.

81. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що на стадії порушення дисциплінарної справи у ВРП не було жодних підстав вважати скаргу анонімною, оскільки вона містила інформацію, яка дозволяла ідентифікувати особу заявника: її прізвище, ініціали, підпис, адресу, номер телефону.

82. За правилами частин другої та третьої статті 42 Закону № 1798-VIII (у редакції, чинній на час ухвалення спірного рішення) дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП. Дисциплінарне провадження включає: 1) попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги; 2) відкриття дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

83. За змістом статей 43-46 цього ж Закону за дисциплінарною скаргою може бути відкрито дисциплінарну справу, відмовлено у її відкритті або повернуто скаргу без розгляду за наявності передбачених цими нормами підстав.

84. Відповідно до частини десятої статті 49 Закону № 1798-VIII якщо в процесі розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку про наявність ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або про наявність ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, щодо якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою.

85. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку про те, що на стадії розгляду та ухвалення рішення дисциплінарний орган ВРП не обмежений зазначеними у скарзі доводами, маючи повноваження відкрити дисциплінарну справу за власною ініціативою, якщо в процесі її розгляду дійде висновку про наявність правових підстав для цього.

86. Право громадян, юридичних осіб, органів державної влади та місцевого самоврядування на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) передбачене законом з метою інформування ВРП як органу, відповідального за формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, про відомі їм факти і обставини неналежної поведінки судді.

87. Така ініціатива зазначених осіб є не єдиним джерелом інформації, оскільки, як зазначалося вище, дисциплінарна справа може бути порушена і за власною ініціативою дисциплінарного органу.

88. Вимоги щодо зазначення у скарзі інформації, яка дозволяє ідентифікувати скаржника, та заборона розгляду анонімних скарг передбачені законом з метою дисциплінування осіб, які звертаються зі скаргами, забезпечення добросовісності звернень та можливості притягнення таких осіб до відповідальності за надання недостовірної або завідомо неправдивої інформації щодо дій судді.

89. Варто наголосити і на тому, що підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є не скарга на його дії, а факт допущення таким суддею порушення закону, яке містить склад дисциплінарного проступку (аналогічну правову позицію Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 17 січня 2019 року у справі № 11-864сап18).

90. Як слідує з матеріалів справи, у відповідь на запит члена Другої Дисциплінарної палати ВРП Малашенкової Т. М. від 17 листопада 2017 року під час попередньої перевірки скарг суддя Господарського суду міста Києва ОСОБА_3 листом від 28 листопада 2017 року повідомила, що вона підтверджує факт тиску та втручання в її діяльність як судді з боку колишнього заступника голови Вищого господарського суду України ОСОБА_1 . До листа додано копію роздруківки стенограми виробничої наради, що відбулася у Господарському суді міста Києва 07 лютого 2014 року, копію експертного висновку щодо неї та копії заяв ОСОБА_3 про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

91. Отже, у члена ВРП, який здійснював попередню перевірку скарг, з урахуванням отриманих від ОСОБА_3 відомостей, були підстави рекомендувати членам Дисциплінарної палати ВРП відкрити дисциплінарну справу щодо судді ОСОБА_1 .

92. Відповідно до пункту 12.8 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням ВРП від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (в редакції, чинній на час розгляду Другою Дисциплінарною палатою ВРП дисциплінарної справи; далі - Регламент), у разі виникнення сумнівів щодо існування або достовірності підпису особи, яка подала скаргу, доповідач складає висновок, який передає до Дисциплінарної палати. Дисциплінарна палата має право запросити таку особу в засідання для підтвердження скарги. За наслідками розгляду питання щодо підтвердження скарги Дисциплінарна палата може залишити скаргу без розгляду або у разі її підтвердження скаржником передати доповідачу для підготовки висновку.

93. З матеріалів справи встановлено, що скарга містила всі необхідні реквізити, які дозволяли ідентифікувати особу скаржника, підстав для виникнення у доповідача сумніву в існуванні або достовірності підпису особи не було, у зв`язку з чим доповідач склав висновок від 12 квітня 2018 року із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого Друга Дисциплінарна палата ВРП ухвалою від 16 квітня 2018 року відкрила дисциплінарну справу стосовно цього судді.

94. Також, як свідчить зміст рішення Другої Дисциплінарної палати ВРП, під час засідання представник судді ОСОБА_1 - адвокат Демидюк О. Б. зазначила, що задля уникнення сумнівів в існуванні скаржника ОСОБА_2 або в достовірності підпису цієї особи нею було ініційовано телефонний дзвінок за номером телефону, зазначеним у дисциплінарній скарзі.

95. У результаті відтворення у засіданні дисциплінарного органу ВРП аудіозапису телефонної розмови, наданого адвокатом Демидюк О. Б., встановлено, що особа під час телефонної розмови повідомила, що вона дійсно готувала та подавала цю скаргу; підтвердила, що працює у ТОВ «еПраво»; скарга подавалася на прохання клієнта фірми - фізичної особи; станом розгляду скарги вона не цікавилася.

96. Таким чином, автор скарги не відмовилася від того, що вона її писала, також повідомила деталі щодо цього і зазначила, що писала скаргу від імені клієнта фірми.

97. За правилами пункту 12.6 Регламенту (в редакції, чинній на час розгляду Другою Дисциплінарною палатою ВРП дисциплінарної справи) якщо підстави, передбачені пунктами 1-5 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII, були виявлені після відкриття дисциплінарної справи, така скарга залишається без розгляду, а дисциплінарна справа закривається, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу. Копія ухвали про закриття дисциплінарної справи з підстав, передбачених цим пунктом, направляється скаржнику в семиденний строк з дати її постановлення.

98. Згідно з пунктами 1-5 частини першої статті 44 Закону № 1798-VIII дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо: 1) дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом № 1402-VIII, або не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові скаржника або судді, місця проживання (місця перебування, місцезнаходження) скаржника; 2) дисциплінарна скарга не містить відомостей про ознаки дисциплінарного проступку судді; 3) дисциплінарна скарга не містить посилання на фактичні дані (свідчення, докази) щодо дисциплінарного проступку судді; 4) дисциплінарна скарга містить виражені у непристойній формі висловлювання або висловлювання, що принижують честь і гідність будь-якої особи; 5) у дисциплінарній скарзі порушується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді, звільненого з посади або повноваження якого припинені.

99. Як слідує з матеріалів справи, після відкриття провадження у дисциплінарній справі не було виявлено жодної з наведених підстав, зокрема і того, що дисциплінарна скарга подана з порушенням порядку, визначеного Законом № 1402-VIII, або не підписана чи не містить прізвища, імені, по батькові скаржника або судді, місця проживання (місця перебування, місцезнаходження) скаржника.

100. Всі потрібні відомості у скарзі були зазначені, підстав вважати її анонімною у ВРП не було.

101. Подібні за змістом висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі № 11-121сап19. Висновки за результатами розгляду скарг

102. Надавши оцінку аргументам та доводам сторін, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що ВРП при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 1798-VIII.

103. Передбачені статтею 52 Закону № 1798-VIII підстави для скасування рішення ВРП відсутні.

104. З огляду на встановлені обставини Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарг ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про скасування рішення ВРП від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності». Керуючись статтями 266, 341, 344, 349, 350, 356, 359 КАС України, Велика Палата Верховного Суду ПОСТАНОВИЛА: Скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Вищої ради правосуддя від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 «Про залишення без змін рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 04 червня 2018 року № 1695/2дп/15-18 про притягнення судді Вищого господарського суду України ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності» залишити без задоволення, а рішення Вищої ради правосуддя від 17 вересня 2020 року № 2646/0/15-20 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя-доповідач Т. О. Анцупова Судді: В. В. Британчук К. М. Пільков Ю. Л. Власов О. Б. Прокопенко І. В. Григор`єва В. В. Пророк М. І. Гриців Л. І. Рогач Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік О. С. Золотніков В. М. Сімоненко Л. Й. Катеринчук І. В. Ткач Г. Р. Крет С. П. Штелик Л. М. Лобойко